Рішення № 102383096, 30.12.2021, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС"

про стягнення 49 481,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" (відповідач) про стягнення 49 481,00 грн., з яких 47 895,09 грн. збитків, 129,91 грн. 3 % річних та 1 456, 00 грн. витрат на переклад документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору перевезення вантажу № 2306/1 від 23.06.2020 відповідач, як перевізник, що не виконав умови зобов`язання з доставки вантажу, прострочив виконання свого зобов`язання та спричинив збитки для позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/9099/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/9099/21 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень.

18.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано відзив на позовну заяву. Відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог та зазначив, що ним умови договору перевезення виконані у повному обсязі, обов`язку щодо сплати митних платежів у відповідача, як перевізника, не було, а заявлені позивачем вимоги є саме митним платежем, а не штрафними санкціями. З цих підстав просив суд у позові відмовити.

27.08.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано додаткові пояснення, які по суті є аналогічними відзиву на позов і згідно яких відповідач наголошував, що між завданими позивачу збитками та його діями немає прямого причинно-наслідкового зв`язку.

22.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву, згідно якої ним заявлено про закриття провадження в частині стягнення витрат на переклад документів, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині. Крім того, позивач просив провадження у справі зупинити до оприлюднення повного тексту постанови Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/7055/20.

Судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про зупинення провадження у справі у зв`язку з необґрунтованістю доводів позивача.

05.10.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про залучення до матеріалів справи копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 по справі № 904/7055/20, як рішення, яким встановлено певні обставини взаємовідносин між позивачем та відповідачем.

02.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення по справі.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" (перевізник) 23.06.2020 підписано договір перевезення вантажу № 2306/1 (далі-Договір).

Згідно з п. 2.1, 2.1.1 Договору експедитор зобов`язується: надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого Замовлення на перевезення, що є невід`ємною частиною цього Договору, в якому вказані: пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору експедитор зобов`язується: забезпечити оформлення всіх необхідних товарно-супровідних документів (CMR, TIR-CARNET для міжнародних перевезень) і, в разі необхідності інших митних документів в узгоджений термін. Забезпечити відповідність вантажу даним, заявленим в товарно-супровідних документах (по кількості, ціні, вазі, кольору, коду товару згідно УКТЗЕД та іншим характеристикам.)

У п. 2.1.6 Договору зазначено, що експедитор зобов`язується: організувати вантажно-розвантажувальні роботи, оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більше чим за: при замовленні на перевезення по території іноземних держав: 48 годин та завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України на кожну партію вантажу та 48 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав на кожну партію вантажу, що транспортується одним автомобілем у міжнародному сполученні (за виключенням вихідних і святкових днів, якщо автомобіль було подано менш ніж, за 36 годин до початку таких; при замовленні на перевезення по території України: 24 години і на кожну партію вантажу (12 годин на завантаження і оформлення документів і 12 годин на розвантаження і оформлення документів).

Умовами п. 2.1.8. Договору визначено, що експедитор зобов`язується: здійснювати завантаження автомобілів з врахуванням встановлених у державах, по території яких виконується перевезення вантажів, обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантаження на вісь автомобіля. Експедитор відшкодовує збитки, завдані перевізнику невиконанням чи неналежним виконанням вказаного обов`язку.

Експедитор зобов`язується: своєчасно оплачувати послуги перевізника (п. 2.1.11 Договору).

Згідно з п. 2.2, 2.2.1 Договору перевізник зобов`язується у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти експедитору підтверджене штампом перевізника "Замовлення на перевезення" з вказівкою водія та державного номера автомобіля.

Відповідно до п. 2.2, 2.2.7 Договору перевізник зобов`язується доставити і здати вантаж вантажоодержувачу.

У п. 2.2, 2.2.8 Договору зазначено, що перевізник зобов`язується у випадку простою автомобіля на кордоні з причини, що не залежить від перевізника та експедитора (черга, закриття кордонів), термін доставки вантажу автоматично збільшується на час простою.

Умовами п. 3.1 Договору визначено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах перевізника.

У випадку, якщо сторонами в замовленні на перевезення визначено вартість перевезення вантажу в іноземній валюті, то розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату розвантаження (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі, у національній валюті України, шляхом переведення коштів з поточного банківського рахунку експедитора на поточний банківський рахунок перевізника, протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання рахунка-фактури перевізника, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної.

Відповідно до п. 4.2. Договору днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на поточний банківський рахунок перевізника.

У п. 5.5. Договору передбачено, що у випадку затримки оплати, вказаної у пунктах 3.1,4.1 даного Договору, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Умовами п. 5.6.Договору визначено, що експедитор оплачує всі додаткові витрати, що узгоджені з експедитором, та підтверджені чеками, в момент їх виникнення, які поніс перевізник у зв`язку з перевезенням вантажу.

Експедитор самостійно несе будь-яку відповідальність перед перевізником, одержувачем та органами державної влади за будь-які порушення, які виникли внаслідок відсутності, недостатності, неправдивості, підробки товарно-супровідних документів; неналежного упакування, завантаження, розміщення вантажу в автомобілі, невідповідності вантажу даним, заявленим в товарно-супровідних документах (по кількості, ціні, вазі, кольору, коду товару згідно УКТЗЕД та іншими характеристиками) (п. 5.7 Договору).

Згідно з п. 5.8 Договору у випадку покладення стороною виконання зобов`язання, що виникла з цього Договору, на третю особу, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання вказаною третьою особою несе відповідна сторона за цим Договором.

Відповідно до п. 8.2. Договору за фактом виконання перевезення сторони складають та підписують Акт виконаних робіт.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020. Якщо жодна із сторін за два місяці до закінчення строку дії Договору не попередить іншу Сторону про припинення/розірвання Договору, то термін дії та умови даного Договору будуть автоматично продовжуватись на кожен наступний календарний рік (п. 8.3. Договору).

Умовами п. 8.4. Договору визначено, що всі зміни та доповнення до даного Договору будуть дійсні лише у тому випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками обох сторін.

У випадку, якщо відправлений перевізником експедитору Акт виконаних робіт ним не підписаний і не заперечений на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту його отримання експедитором, Акт вважається прийнятим експедитором без змін та підлягає оплаті в повному об`ємі (п. 8.7 Договору).

Відповідно до транспортної заявки 3738/1 від 27.08.2020 позивач та відповідач погодили послуги з перевезення вантажу за маршрутом перевезення: Житомирська область, Великі-Низгірці - Німеччина, 50858 Кельн. Вантаж: постільна білизна, подушки/Ящики/ об`єм 90 м. куб., вага до 10т. Умови транспортування: CMR. Дата завантаження: 04.09.2020. Адреса місця розвантаження: Німеччина, 50858 Кельн. Дата вивантаження: 11.09.2020. Сума фрахту та умови оплати: фрахт 1 050,00 EUR б/г по курсу НБУ в день вивантаження авто. По отриманню оригіналів документів протягом 12-14 банківських днів.

13.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерскаліт УА" (замовник) підписано Договір № 13.08/1 надання транспортно-експедиційних послуг в міжнародному сполученні (далі Договір № 13.08/1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерскаліт УА" звернулося до позивача з претензією, в якій зазначило, що згідно транспортної заявки № 3738 від 27.08.2020 до Договору № 13.08/1 від 13.08.2019 на транспортно-експедиційне обслуговування було завантажено товар вартістю 8766,69 Євро. Інвойс № 00100 від 04.09.2020. Згідно заявки товар мав розмитнитися в Дорохуску, Польща, але водій транспортного засобу не виконав умови заявки та не приїхав на розмитнення в Дорохуск, товар було доставлено у місце призначення нерозмитненим. Одержувач товару відмовився оплачувати вартість придбаного товару та вимагав терміново розмитнити його або владнати питання за допомогою страхових компаній. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерскаліт УА" в зазначеній претензії зазначило про те, що в разі неможливості владнати ситуацію шляхом домовленості, вимагає компенсувати суму товару у розмірі 8 766,60 Євро.

Як вбачається з повідомлення про ввізне мито Головного митного управління Аахену (Німеччина) AT/SIOO/000197/01/2021/7050, транзитна декларація MRN 20PL302060№S3JZQ13 стосовно спірного товару не була оформлена при ввезенні товару на митну територію ЄС і надійшла до митниці тільки 27.01.2021, в зв`язку з чим було додатково нараховано податок на імпорт у сумі 1402,66 ЄВРО.

В подальшому між позивачем та ТОВ "Інтерскаліт УА" було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1402,66 ЄВРО, що еквівалентно 47 895,09 грн. Саме цю суму заявлено позивачем до стягнення з відповідача в якості збитків, завданих порушенням умов Договору.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст. 908 Цивільного кодексу України).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

В силу частини першої статті першої "Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" (далі Конвенція) до правовідносин сторін мають бути застосовані положення даної Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

В силу статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Така ж відповідальність експедитора за дії третіх осіб, залучених до виконання перевезення, встановлена статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Статтею четвертою Конвенції визначено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (частина перша статті дев`ятої Конвенції).

Як вбачається із штампу в графі 19 міжнародної вантажної накладної А № 00100, зробленого п`ятьма мовами, в тому числі російською, на кордоні з Польщею, митні процедури щодо ввезення товару на територію Євросоюзу не виконано, товар не розмитнено.

На міжнародній накладній наявний також такий самий відбиток штампу одержувача Topsent GmbH, як на пакувальному листі, переклад якого надано позивачем до матеріалів справи: "Товар прийнято за умови подальшої перевірки. Залишаємо за собою право на повідомлення про пошкодження та дефекти після контролю, 11.09.2020".

Штамп в графі 19 вантажної накладної свідчить про невиконання митних процедур відповідачем.

Згідно Правил Інкотермс, DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

В транспортній заявці № 3 від 27 серпня 2020 року, відповідно до якої відповідач мав виконувати спірне перевезення, вказано, що митниця місця призначення - це "Дорохуск", Польща.

Отже, пункт пропуску "Дорохуск" (Польща) за змістом транспортної заявки мав бути місцем, де перевізник мав здійснити всі належні процедури, пов`язані із ввезенням вантажу на територію Євросоюзу.

Відповідач визнає, що водій оформив у пункті пропуску "Дорохуск" декларацію Т1 MRN 20PL302060№S3JZQ13, яка датована 09 вересня 2020 року. Митні процедури мало бути завершено до 16 вересня 2020, про що зазначено на аркуші 2 декларації.

Декларація Т1 - це документ в електронному та паперовому вигляді, що забезпечує перевезення вантажу від кордону ЄС до митниці місця призначення. Т1 - це також фінансова гарантія сплати митних платежів, що забезпечує можливість безперешкодного перевезення в межах ЄС в транзитному режимі (без сплати митних платежів). Оформлення ТІ здійснює компанія - резидент ЄС, що має відповідні дозволи (ліцензії) та виконує фінансове забезпечення.

Як зазначено вище, за умовами транспортного замовлення місце перетину кордону та митниця призначення співпадають, тобто усі процедури мали бути виконані послідовно відразу ж після перетину кордону ЄС, однак водій, який виконував спірне перевезення, це не врахував, що призвело до незавершеності процедур, пов`язаних із ввезенням спірного товару до ЄС. На міжнародній вантажній накладній в графі 19 міститься відбиток штампу митниці "Товар не розмитнено".

Як вбачається з повідомлення про ввізне мито Головного митного управління Аахену (Німеччина) AT/SIOO/000197/01/2021/7050 (далі - повідомлення), транзитна декларація Т1 MRN 20PL302060№S3JZQ13 стосовно спірного товару надійшла до митниці тільки 27 січня 2021 року, в зв`язку з чим було додатково нараховано податок на імпорт у сумі 1402,66 євро. Т1 (транзитна декларація) є необхідною при ввезенні товарів на територію ЄС, а також для її перетину у режимі транзит. Оформлення Т1 є необхідним для ycix груп товарів відповідно до чинного митного законодавства ЄС.

Податок було нараховано на підставі ст. 101,105 (3) Регламенту ЄС № 952/2013 Митного кодексу Союзу.

Сума податку повідомлена 01.03.2021.

Платник податку- ТОВ "TopCent", який є вантажоодержувачем спірного товару.

В повідомленні зазначено, що в порушення пунктів 1 та 3 статті 233 Регламенту ЄС товари, що перевозяться за декларацією ТІ MRN 20PL302060№S3JZQ13, не були належним чином задекларовані на митниці призначення протягом періоду поставки. Невиконання цього зобов`язання спричинило виникнення митного боргу відповідно до ст. 79 (1) Митного кодексу ЄС.

В повідомленні розраховано митний борг у розмірі 16 % від митної вартості спірного вантажу, яка складала 8766,60 євро - 1402,66 євро, який мав сплатити одержувач товару.

В документах митниці зазначено відправника "ТОВ Інтерскаліт УА", одержувача - резидента Литви "Інтерскаліт", реєстраційні номери сідлового тягача та напівпричепа, які перевозили спірний вантаж, місце завантаження (Жмеринка), місце розвантаження (Кельн, Німеччина), найменування перевізника ("БМ Транс"), місце митного контролю (Дорохуск, Польща), довіритель - AT "JAS-FBG" (польська фірма, що уповноважена провести митні процедури).

Останній день проходження митних процедур -16 вересня 2020 року.

З документів, доданих до матеріалів справи, вбачається, що відповідач не виконав митні процедури у визначений термін до 16 вересня 2020 року, натомість доставив товар одержувачу в Кельн не розмитненим.

Суд не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві на позов про те, що повідомлення про ввізне мито, яке надане позивачем, підтверджує необхідність сплати саме ввізного мита (імпортного) у розмірі 16 %, а не на сплату штрафів, оскільки в статті 79 Митного кодексу ЄС йдеться про митний борг, що виникає внаслідок недотримання вимог, а не про ввізне мито, як це стверджує відповідач. Відтак митний борг, про який йдеться в повідомленні, виник внаслідок неналежного виконання зобов`язань перевізником.

Із змісту статті 14 Конвенції випливає, що в разі виникнення перешкод чи труднощів в процесі спірного перевезення відповідач мав звернутися до позивача за інструкціями чи роз`ясненнями, однак він цього не зробив, а натомість транспортував спірний товар у Німеччину без належного виконання митних процедур.

Більше того, після вручення товару одержувачу відповідач не повідомив позивача про ці обставини та не вжив жодних заходів для зменшення чи відшкодування збитків, спричинених його діями.

Отже, виходячи з мети поставки спірного вантажу та враховуючи покладення на водія транспортного засобу обов`язків експедитора, слід зробити висновок про те, що він мав вчинити дії за місцем проходження митних процедур на кордоні, які інші особи вчинити не мали можливості. Зазначене безпосередньо випливає із приписів Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) №9952/2013 від 9 жовтня 2013 року про встановлення Митного кодексу Союзу (нова редакція) (із змінами).

Зазначені вище обставини встановлені також у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 по справі № 904/7055/20.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем надано суду докази, які свідчать, що між збитками позивача у виді митного боргу, сплаченого ним ТОВ "Інтерскаліт УА" та діями відповідача, які виявились у порушенні норм Договору в частині не розмитнення товару при ввезенні на територію ЄС, є прямий причинно-наслідковий зв`язок. Твердження відповідача, викладені ним у відзиві на позов та додаткових поясненнях зворотнього не доводять.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України до реальних збитків відносяться втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 623 Цивільного кодексу України збитки кредиторові відшкодовуються боржником у разі порушення ним зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" про стягнення 47 895,09 грн. підлягають задоволенню.

У той же час, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 129, 91 грн. 3 % річних та 1 456, 00 грн. витрат на переклад документів. При цьому позивачем визначено період протягом якого ним розраховано 3% річних, однак суд зазначає, що у в матеріалах справи немає жодного доказу, на підставі якого можливо було б встановити строк, зі спливом якого у відповідача виник обов`язок, передбачений ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. За таких обставин, суд не може перевірити правильність розрахунку 3% річних та їх доведеність, а відтак в цій частині позову слід відмовити.

Що стосується вимоги про стягнення 1 456, 00 грн. витрат на переклад документів, то питання щодо розподілу цих витрат вирішено у справі № 904/7055/20, тобто в цій частині позову немає предмету спору, а відтак провадження в справі в цій частині підлягає закриттю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" в частині стягнення 1 456, 00 грн. витрат на переклад документів - закрити.

2.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" про стягнення 49 481,00 грн. - задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ ТРАНС" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 26, ідентифікаційний код 35129486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевелл-Груп" (49000, м. Дніпро, вул. Мечнікова, буд. 10Б, ідентифікаційний код 40545910) 47 895 (сорок сім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 09 коп. збитків та 2 197 (дві тисячі сто дев`яносто сім) грн. 24 коп. судового збору.

4.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.12.2021.

Суддя С. В. Стасюк