Рішення № 102383078, 15.12.2021, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

За позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ"(01601, м. Київ, вул. Володимирська,42, ідентифікаційний номер 31958324)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" (04166, м. Київ, провулок Тбіліський, 1, ідентифікаційний номер 31956217)

про стягнення боргу, ціна позову 2 365 666, 97 грн.

в межах справи №910/3070/21

За заявою Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська,2, ідентифікаційний номер 09809192)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" (04166, м. Київ, провулок Тбіліський, 1, ідентифікаційний номер 31956217)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Судак С.С.

Представники сторін:

від позивача - Кокойко М.І., Поліщук П.П.,

від відповідача - не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/3070/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" (код ЄДРПОУ 31956217).

У грудні 2020 року Комунальне підприємство з питань будівництва житлових банків "Житлоінвестбуд-УКБ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення 2 365 666, 97 грн., з яких 2 336 477,01 грн. основного боргу та 29 189,96грн. -3 % річних за користування грошовими коштами за Договором комісії на придбання товарів №120/18-45к.

Ухвалою суду від 23.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №910/19750/20 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2021.

В процесі розгляду справи по суті, суду доведено, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 у справі №910/3070/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" (код ЄДРПОУ 31956217) та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1839 від 08.02.2018).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 (суддя Борисенко І.І.) ухвалено передати справу 910/19750/20 за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових банків "Житлоінвестбуд-УКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" про стягнення 2 365 666,97 грн. боргу за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/3070/21 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" (код ЄДРПОУ 31956217).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 відкладено вирішення питання про прийняття справи № 910/19750/20 за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових банків "Житлоінвестбуд-УКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" про стягнення 2 365 666,97 грн. боргу до моменту повернення матеріалів справи №910/3070/21 з Північного апеляційного господарського суду.

Так, 31.08.2021 матеріали справи №910/3070/21 повернуто Північним апеляційним господарським судом до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 прийнято справу № 910/19750/21 за позовом Комунального підприємства з питань будівництва житлових банків "Житлоінвестбуд-УКБ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет" про стягнення 2 365 666,97 грн. боргу до розгляду в межах справи № 910/3070/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнет". Підготовче засідання призначено на 06.10.21

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2021 відкладено підготовче засідання на 27.10.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2021 закрито підготовче провадження у справі № 910/3070/21 (910/219750/20). Призначено справу № 910/3070/21 (910/219750/20) до розгляду по суті на 24.11.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.11.2021 відкладено розгляд справи № 910/3070/21 (910/19750/20) по суті у судовому засіданні на 15.12.2021.

У призначеному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, однак про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Розпорядник майна надав усні пояснення по справі.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та розпорядника майна, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.05.2018 між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових банків "Житлоінвестбуд-УКБ" (комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люнет" (комітент) укладено договір комісії на придбання товарів №120/18-45к.

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Комісіонер зобов`язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента договір поставки товару в асортименті та на умовах, викладених у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору та передати все отримане за цим Договором Комітентові у погоджені Сторонами строки.

Згідно з пунктом 1.2 договору істотні умови та зміст Договорів поставки, асортимент товару, максимальні ціни придбання, а також інші умови Комітента відносно Договору поставки та суті зобов`язань за ним наводяться в специфікаціях, які стають невід`ємними частинами до нього Договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що належним виконанням Комісіонером своїх безпосередніх зобов`язань за цим Договором вважається поставка Комісіонером товару за вказаними у специфікаціях цінами, що здійснюється Комітентом та оформляється видатковою накладною.

Комісіонер зобов`язаний укласти Договір поставки у термін, що забезпечує виконання зобов`язань Комітента щодо будівництва об`єктів, які споруджуються за замовленням Комісіонера та інших. Поставка товару здійснюється за рахунок комітента (пункт 1.4 договору).

За умовами пункту 1.5 договору, виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає Договори поставки товарів з третьою Стороною (надалі - Продавець). Взяті на себе за цим говором зобов`язання Комісіонер повинен виконати на умовах, найбільш вигідних для Комітента.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.1.4 договору комітент зобов`язаний після оформлення в установленому порядку специфікації до цього договору, яка буде невід`ємною частиною договору, перерахувати на банківський рахунок комісіонера кошти для виконання комісіонером зобов`язань по цьому договору; компенсувати комісіонеру витрати, пов`язані з виконанням договору комісії.

Згідно з положеннями пункту 4.2 договору підтвердженням виконання поставки товару є оформлення сторонами акту виконаних робіт.

Строк дії цього договору - один рік з дня його підписання. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору сторони не повідомлять одна одну про відмову від його виконання, цей договір вважається подовженим на такий самий строк (пункт 7.2 договору).

Із матеріалів справи слідує, що 09.01.2018 Комунальним підприємством з питань будівництва житлових банків "Житлоінвестбуд-УКБ", як підприємством, укладено з ТОВ «Українські інформсистеми», як постачальником, договір поставки № 5/18-62 та договір поставки № 5/18-69, за умовами яких останній прийняв на себе зобов`язання в термін та на умовах, визначених даним договором, поставити та передати підприємством будівельні матеріали та вироби, згідно з специфікаціями та заявками на об`єкти будівництва по м. Києву, які є предметом договорів комісії.

Термін поставки виробів з 09.01.2018 по 31.12.2018 (пункт 2.3 договорів).

Відтак, на виконання Договору комісії від 02.05.2018 №120/18-45к між Комунальним підприємством з питань будівництва житлових банків "Житлоінвестбуд-УКБ" та ТОВ "Люнет" підписані специфікації на загальну суму 2 336 477,01 грн.

Відповідно до звітів комісіонера за травень-грудень 2018 року, січень - березень 2019 року та травень-вересень 2019 року по договору комісії та на його виконання КП «Житлоінвестбуд-УКБ» закуплено, а ТОВ "Люнет" прийнято товарів на суму 27 505 931,31 грн.

У той же час, звіти комісіонера за липень 2018 року та серпень 2019 року із актами виконаних робіт по Договору комісії від 02.05.2018 № 120/18-45к ТОВ "Люнет" не підписано.

Водночас, КП «Житлоінвестбуд-УКБ» на підтвердження закупівлі матеріалів надано до матеріалів справи видаткові накладні які містять підпис зі сторони ТОВ "Люнет", за період з 02.07.2018 по 31.07.2018 на загальну суму 3 341 475,00 грн. та за період з 01.08.2019 по 30.08.2019 на суму 1 655 039,93 грн. з ПДВ.

Крім того, між сторонами підписано акт взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 29.02.2020, відповідно до якого ТОВ "Люнет" визнало заборгованість перед КП «Житлоінвестбуд-УКБ» за Договором від 02.05.2018 № 120/18-45к у сумі 2 534 441,92 грн.

Також КП «Житлоінвестбуд-УКБ» долучило до матеріалів журнал-ордер і відомість по рахунку 3777 «Розрахунки з дебіторами по договору комісії за 01.05.2021-14.05.2021», журнал-ордер і відомість по рахунку 366 «Розрахунки з покупцями по договорам комісії за 01.05.2021-14.05.2021».

Оскільки ТОВ "Люнет" заборгованість у розмірі 2 336 477,01 грн. за відвантажені матеріали не сплатило, КП «Житлоінвестбуд-УКБ» просило стягнути вказану суму боргу та нараховані на цю суму 29 189,96грн. 3 % річних за користування грошовими коштами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За частиною 1 статті 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина 3 статті 1012 ЦК України).

Згідно з частинами 4, 5 статті 1012 ЦК України, якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Відповідно до частини 1 статті 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання Договору комісії від 02.05.2018 №120/18-45к Комунальним підприємством з питань будівництва житлових банків "Житлоінвестбуд-УКБ" укладено з постачальником ТОВ «Українські інформсистеми» договори поставки від 09.01.2018 № 5/18-62, № 5/18-69 щодо придбання будівельних матеріалів та виробів, згідно з специфікаціями та заявками на об`єкти будівництва по м. Києву, які є предметом договору комісії.

Також, між сторонами Договору комісії від 02.05.2018 №120/18-45к підписано специфікації на загальну суму 2 336 477,01 грн.

За період травень-грудень 2018 року, січень - березень 2019 року та травень-вересень 2019 року КП «Житлоінвестбуд-УКБ» надавало ТОВ "Люнет" звіти комісіонера по Договору комісії від 02.05.2018 №120/18-45к на загальну суму 27 505 931,31 грн., які підписані ТОВ "Люнет", окрім звітів комісіонера та актів за липень 2018 року та серпень 2019 року.

Частиною 2 статті 1022 ЦК України передбачено, комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

При цьому, виконання КП «Житлоінвестбуд-УКБ» зобов`язань по Договору комісії від 02.05.2018 №120/18-45к за цей період - липень 2018 року та серпень 2019 року, підтверджується видатковими накладними, які містять підписи зі сторони ТОВ "Люнет".

Більш того, за період з 01.01.2020 по 29.02.2020 між сторонами підписано акт взаєморозрахунків, відповідно до якого ТОВ "Люнет" визнало заборгованість перед КП «Житлоінвестбуд-УКБ» за Договором від 02.05.2018 № 120/18-45к у сумі 2 534 441,92 грн.

Даний акт підписаний зі сторони ТОВ "Люнет" директором та головним бухгалтером, а також скріплений печаткою юридичної особи.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 20.04.2021 № № 910/14518/19, від 07.07.2021 року у справі № 916/2620/20.

Таким чином, на підставі наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з ТОВ "Люнет" суми боргу в розмірі 2 336 477,01 грн.

Також позивачем нараховані 29 189,96 грн. трьох процентів річних за період 20.10.2019 по 20.03.2020 на суму заборгованості 2 336 477,01 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних за визначений позивачем період з 20.10.2019 по 20.03.2020, суд дійшов висновку про їх стягнення з ТОВ "Люнет" в заявленому розмірі 29 189,96 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

У той же час, щодо заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд наразі розподіл даних витрат не здійснює.

Разом із цим, за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Люнет» (04116, м. Київ, провулок Тбіліський, 1, код ЄДРПОУ 31956217) на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 42, код ЄДРПОУ 31958324) заборгованість у розмірі 2 336 477 (два мільйона триста тридцять шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 01 коп., 3 % річних у розмірі 29 189 (двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 35 485 (тридцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішенн складено 30.12.2021

Суддя Д.В. Мандичев