Рішення № 102382596, 30.12.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5174/21

Номер провадження 2/629/1439/21

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком та вивезення (перевезення та захоронення) твердих побутових відходів, суд, -

встановив:

Представник позивача звернувся до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком, посилаючись на те, що відповідачі є мешканцями квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і одночасно абонентом Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області. Відповідачі регулярно користувалася послугами теплопостачання, утримання будинків та прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком у повному обсязі, але оплату проводили частково, у зв`язку з чим виникла заборгованість за теплопостачання за період з 01.01.1996 року по 30.06.2021 року, яка склала 26644,57 грн., заборгованість за послуги з утримання будинків та прибудинкової території й управління багатоквартирним будинком за період з 01.10.2016 року по 06.06.2021 року, яка склала 3912,42 грн, заборгованість за вивіз ТПВ з 01.02.2017 р. по 30.06.2021 р. – 552,77 грн. Незважаючи на обізнаність відповідачів про існування заборгованості, її оплату вони не здійснили, чим створили фінансові і матеріальні труднощі підприємствам-виконавцям послуг, що у свою чергу може призвести до обмеження ними надання послуг. Для укладення договору реструктуризації заборгованості відповідачі не зверталися. На підставі вищевикладеного представник позивача просив стягнути з відповідачі за послуги з централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком та вивезення (перевезення та захоронення) твердих побутових відходів у сумі 31109 грн. 76 коп. та витрат по сплаті судового збору 2270 грн. 00 коп., а всього - 33379 грн. 76 коп.

Відповідач ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Зі стягувачем ніяких договорів не укладала і послуг від нього не отримувала. Позовна заява не відповідає вимогам зазначеним у статті 177 Цивільного процесуального кодексу України. Матеріали справи не містять доказу який би підтверджував ті обставини, що строк позовної давності пропущено «Позивачем» з поважних причин. Враховуючи вищевикладене, вважала позовні вимоги не обґрунтованими та безпідставними. Жодних доказів з фактичного надання послуг про які йдеться у позовній заяві, «Позивач» не надав. З огляду на викладене, правові підстави для стягнення з неї на користь «Позивача» вказаної у позовній заяві заборгованості – відсутні, тому просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в яких зазначили, що позов визнають частково, та просили застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані та є мешканцями квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується особовим рахунком. (а.с. 4)

З розрахунків КП «ЖУК» вбачається, що відповідачі мають заборгованість за надані житлово-комунальні послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 та складається з: заборгованості за теплопостачання за період з 01.01.1996 року по 30.06.2021 року, у розмірі 26644,57 грн., заборгованості за послуги з утримання будинків та прибудинкової території й управління багатоквартирним будинком за період з 01.10.2016 року по 06.06.2021 року, - 3912,42 грн., заборгованості за вивіз ТПВ з 01.02.2017 р. по 30.06.2021 р. – 552,77 грн. (а.с. 6-27).

Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачами наданих позивачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

За статтями 7,8 Закону України від 09.11.2017 року №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів із зобов`язанням оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.67,68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Стосовно посилань відповідача на те, що вона не укладала з позивачем правочинів, то відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п.18,20,30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо).

Таким чином, споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов`язку оплачувати надані їм послуги.

Обов`язок сплатити за надані й спожиті послуги випливає також з положення частини 1 ст.11 ЦК України про те, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627,630 ЦК України та статей 6,7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Про факт надання послуг позивачем і згоду на їх отримання відповідачами свідчать вчинені сторонами дії: відкриття на відповідачів особового рахунку, надання послуг виконавцем - позивачем і фактичне використання цих послуг споживачем - відповідачами.

Оскільки відповідачі фактично користувалися послугами з централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , але їх не оплачували в повному обсязі, згідно особовим рахункам за ними виникла заборгованість.

Судом встановлено, що відповідачі є мешканцями квартири, в якій вони зареєстровані, позивач надавав послуги з постачання теплової енергії та утримання будинків та прибудинкової території. З огляду на це відповідачі як мешканці квартири, в якій були отримані житлово-комунальні послуги, мали обов`язок оплатити позивачеві їхню вартість.

Таким чином, оскільки відповідачі не надали належних і допустимих доказів того що вони не отримували послуги з утримання будинків та прибудинкової території, суд дійшов висновку, що у сторін склалися фактичні договірні відносини про надання відповідних житлово-комунальних послуг за відсутності письмового договору.

Разом з тим, у відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Статтею 257ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог частин четвертої-п`ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Матеріали справи не містять квитанцій про сплату житлово-комунальних послуг, які б давали можливість встановити історію таких оплат, та чи здійснювали відповідачі дії, що свідчили б про визнання ними боргу у повному обсязі.

Таким чином, оскільки загальна позовна давність встановлена у три роки, а позивач звернувся до суду з позовом 15 вересня 2021 року, то задоволенню підлягають його вимоги у межах трирічного строку позовної давності, тобто за період з 15 вересня 2018 року по 15 вересня 2021 року. Як вбачається з наданих позивачем розрахункам про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг, заборгованість за вказаний період складає: за послуги з централізованого опалення 25701,86 грн., за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій й управління багатоквартирним будинком – 3004,45 грн., за обслуговування з вивезення (перевезення та захоронення) твердих побутових відходів – 283,65 грн. Всього 28989,96 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Тому, суд стягує з відповідачів судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, що становить 2121,50 грн. Тобто, 31109,76 грн.: 28989,96 грн. = 1,07 (заявлена позивачем сума заборгованості : задоволену судом суму заборгованості = коефіцієнт розрахунку судового збору), 2270 грн. (судовий збір): 1,07 = 2121,50 грн. (сума судового збору, який підлягав сплаті позивачем при зверненні до суду поділена на коефіцієнт розрахунку в межах задоволеної судом суми заборгованості = судовий збір пропорційно до задоволеної судом суми заборгованості).

Керуючись ст.12,13,76,81,89,259,264,265,268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, утримання будинків та прибудинкової території, управління багатоквартирним будинком та вивезення (перевезення та захоронення) твердих побутових відходів – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області заборгованість за послуги з централізованого опалення 25701,86 грн., за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій й управління багатоквартирним будинком – 3004,45 грн., за обслуговування з вивезення (перевезення та захоронення) твердих побутових відходів – 283,65 грн. Всього 28989,96 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних частинах на користь Комунального підприємства «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області понесені судові витрати у розмірі 2121,50 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Комунальне підприємство «Житлова управляюча компанія» Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, м. Лозова, м-н 1, буд.17.

Відповідачі: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя ОлександрТкаченко