Рішення № 102380473, 17.12.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9003/21

Провадження № 2-а/761/305/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Колодяжному В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора БЗС батальйону роти 32 Управління патрульної поліції в м. Києві Яциковича Івана Мирославовича, 3-я особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, просив визнати незаконними дії інспектора БЗС батальйону роти №2 Управління патрульної поліції в м. Києві старшого сержанта поліції Яциковича Івана Мирославовича щодо винесення постанови серії ЕАН №3792545 про накладення на нього адміністративного стягнення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. від 16.02.2021; визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАН №3792545 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 16.02.2021 та закрити провадження в даній справі.

В обґрунтування посилається на те, що 16.02.2021 близько 10 год. 00 хв. під час керування належним йому автомобілем Volkswagen Passat AA8242PO по Голосіївському проспекту у напрямку Великої кільцевої дороги, в районі неподалік ВДНГ, помітив у дзеркало заднього виду, що його в потоці інших автомобілів переслідує автомобіль патрульної поліції. У зв`язку з цим, він зупинився та увімкнув аварійний сигнал. Інспектор БЗС батальйону роти №2 УПП в м. Києві старшим сержантом поліції, який підійшов до його автомобіля, попросив пред`явити йому документи на транспортний засіб і право керування та зазначив на те, що він нібито тримав в руці мобільний телефон під час руху, чим порушив п.2.9.д ПДР. В результаті інспектором було винесено постанову, яка є об`єктом оскарження, та накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Вказана постанова була вручена йому поштовим повідомленням 01.03.2021.

Вважає, що при винесенні даної постанови інспектором не було дотримано вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2021 дана справа була розподілена судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.03.2021 адміністративний позов був залишений без руху та наданий позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.04.2021 було відкрито провадження у справі за вищезазначеним адміністративним позовом та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, сповіщений належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв.

Представник Департаменту патрульної поліції до судового засідання не з`явився, ДПП сповіщений належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки представник суд не повідомляв.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою серії ЕАН №3792545 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 16.02.2021 о 09 год 58 хв, керуючи автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 в м. Київ, по Голосіївському проспекту (40-річчя Жовтня), під час руху користувався засобом зв`язку - мобільним телефоном, тримаючи його в руці, чим порушив вимоги п.2.9.д Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306.

Пункт 2.9.д ПДР України передбачає, що

водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Частина 2 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частин перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122 КУпАП (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон N 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону N 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Окрім того, частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Частиною 3 ст.283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці, чим порушив п.2.9.д ПДР.

Постанова, яка є об`єктом оскарження, не містить посилань на докази, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.31 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 35 зазначеного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Статтею 40 вказаного Закону (в редакції чинній на момент вчинення правопорушення) передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

При цьому відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача щодо незаконності постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення позивачем вимог п.2.9.д ПДР України не підтверджується належними і допустимими доказами у справі.

Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями ст. ст. 241-243, 246, 250-251, 286 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Позов позовом ОСОБА_1 до Інспектора БЗС батальйону роти 32 Управління патрульної поліції в м. Києві Яциковича Івана Мирославовича, 3-я особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови задовольнити.

Визнати незаконними дії інспектора БЗС батальйону роти №2 Управління патрульної поліції в м. Київ старшого сержанта поліції Яциковича Івана Мирославовича щодо винесення постанови серії ЕАН №3792545 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. від 16.02.2021.

Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 16.02.2021, серії ЕАН №3792545, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, та закрити провадження у справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Н.В. Сіромашенко