Ухвала суду № 102379596, 24.12.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1090/20

провадження № 2/691/144/21

УХВАЛА

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Штепи О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаська область, заяву про самовідвід судді, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Мліївської сільської ради в особі виконавчого комітету Мліївської сільської ради про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області з 24.09.2020 перебуває позов ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу.

23.12.2021 суддею Синиця Л.П. заявлено самовідвід на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

Представник відповідача 23.12.2021 в судове засідання не з`явилася, ухвалено про відкладення розгляду питання заявленого самовідводу в строки визначені ЦПК України, на 24.12.2021, з повідомленням учасників судового процесу.

24.12.2021 в судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належно, підтверджено матеріалами справи.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд заяви про самовідвід без участі позивача та представника позивача, в якому думка сторони щодо заявленого самовідводу суддею не викладена.

Представник відповідача ОСОБА_3 , що вступила в справу, попередньо інтереси виконавчого комітету Мліївської сільської ради в суді представляв Пикало О.В., надала письмові пояснення, вказує, що самовідвід заявлено перед вирішенням у даній цивільній справі клопотання щодо закриття провадження у справі з підстав відсутності належної сторони у цивільному процесі, вважає, що наведенні суддею обставини прямо не виключають її участь у даній цивільній справі, є оціночними та не є підставою дя самовідводу, задоволенний самовідвід призвеле лише до затягування судового розгляду по справі, сприятиме стороні позивача у внесенні клопотань щодо збільшення компенсації за період вимушеного прогулу.

Підстави для відкладення розгляду заяви про самовідвід судді відсутні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснюється. Так, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді. Згідно частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

Підстава заявленого самовідводу суддею - п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, тобто наявність обставин, що викликають сумніви у сторони позивача в неупередженості або об`єктивності судді, та факт заяви про відвід судді та сумніви заявника в об`єктивності судді, виключення обставин, які можуть в подальшому поставити під сумнів неупередженість судді при розгляді даної цивільної справи, та жодним чином не пов`язана з необхідністю розгляду клопотання про закриття провадження у даній справі з підстав відсутності належної сторони у цивільному процесі, що заявлене 08.11.2021, та залишається не вирішеним, у зв`язку з тим, що представник відповідача ОСОБА_3 , яка вступила в процес та заявила його, не підтвердила свої повноваження представника відповідача - Виконавчого комітету Мліївської сільської ради.

Оскільки про вказані обставини для самовідмову стали відомі в судовому засіданні 23.12.2021 під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, цього ж дня суддею заявлено самовідвід з метою недопущення порушень діючого законодавства.

Так, 23.12.2021 представник позивача заявив та вважає, що розгляд суддею Синиця Л.П. кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 з урахуванням того, що нею розглянуто матеріали адміністративного протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП, ухвалено постанову, яка в подальшому ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26.02.2021 скасована із закриттям провадження по справі на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, та здійснюється розгляд цивільної справи № 691/1090/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Мліївської сільської ради в особі виконавчого комітету Мліївської сільської ради про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, і відповідно є сформована думка щодо правомірності дій ОСОБА_1 , які є предметом всіх трьох судових праваджень, ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість судді, заявлено відвід. Всі ці справи пов`язані з тим, що перебуваючи на посаді директора Старосільського ліцею Мліївської сільської ради ОСОБА_1 допустив порушення законодавства, що стало підставою його звільнення, складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-7 КУпАП, вручення обвинувального акта за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України. І, на його думку викликає об`єктивні побоювання щодо безсторонності судді Синиці Л.П., а також особисті переконання, під час вирішення судової справи № 691/686/21, що ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість судді.

Відповідно до положень статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Обставини, які слугували щодо ОСОБА_1 (1) підставою складення уповноваженим органом матеріалів про адміністративне правопорушення ч.1 ст.172-7 КУпАП, (2) підставою для пред`явлення обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та направлення кримінального провадження № 12020250110000296 від 10.09.2020 до суду, (3) звільнення та в подальшому звернення до суду із позовом про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, виникли з приводу одних і тих же подій, є пов`язані між собою, та у сторони позивача ставлять під сумнів об`єктивність та неупередженість судді Синиці Л.П. в провадженні якої одночасно перебували (перебувать) судові провадження, з урахуванням того, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26.02.2021 скасована із закриттям провадження по справі на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП постанова суду першої інстанції у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При прийнятті рішення за заявленим самовідводом суд бере до уваги, що в розумінні процесуального закону незгода відповідної сторони судового провадження з процесуальними діями чи процесуальним рішенням судді в рамках відповідного судового провадження, не може слугувати підставою для висновку про наявність підстав для відводу цього судді від розгляду відповідного судового провадження.

Наведені обставини прямо не виключають участь судді у справі, проте вказують на недовіру представника позивача ОСОБА_2 , який сумнівається, що саме з конкретним суддею справа буде розглянута справедливо.

Положенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру. В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 09.11.06 у справі “ Білуга проти України”, від 28.10.98 у справі “Ветштайн проти Швейцарії”, тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Суд бере до уваги, в тому числі, що поведінка сторони позивача свідчить про неприязність у стосунках до судді, яка склалася в ході судового розгляду даної цивільної справи, та з метою виключення сумнівів, необхідність розгляду справи саме на засадах довіри до суду заявлено самовідвід. Крім того, у мене як судді вже склалися певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин у сторін, що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об`єктвному розгляду в тому числі й даної справи.

Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Приймаючи рішення по заявленому самовідводу на даній стадії судового розгляду, враховано, що учасник справи висловив недовіру судді, отже, сторонній спостерігач може об`єктивно сумніватися і в неупередженості, та зазначені в заяві про відвід обставини можуть вплинути на громадську думку щодо результату розгляду справи, що може висвітлити суд в необ`єктивному ракурсі, та з метою запобігання у подальшому нарікань на необ`єктивність та упередженість судді, уникнення потенційних сумнівів в об`єктивності, неупередженості та законності прийнятого рішення в цивільній справі, де йдеться про захист трудових прав позивача, заявлено самовідвід.

За даних обставин, з метою унеможливлення виникнення різного роду сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, у відповідності до правил суддівської етики, з урахуванням принципу цивільного процесуального права, дає можливість вирішити питання про самовідвід на даній стадії, та враховуючи посилання сторони щодо розгляду судового провадженння судом, який не викликатиме сумніви у своїх діях і рішеннях, самовідвід підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40, 260, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про відвід судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Л.П. в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Мліївської сільської ради в особі виконавчого комітету Мліївської сільської ради про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Відповідно до положень ст. 41 ЦПК України цивільну справу № 691/1090/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури та спорту виконавчого комітету Мліївської сільської ради в особі виконавчого комітету Мліївської сільської ради про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу - передати до канцелярії Городищенського районного суду Черкаської області для виконання вимог статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.