Ухвала суду № 102379157, 01.10.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/670/20

провадження № 2-з/361/219/21

01.10.2021

УХВАЛА

01 жовтня 2021 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила:

1) – зобов`язати Броварський підрозділ Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Київські регіональні електромережі”, який діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП № 1382 від 08 листопада 2018 року, згідно із договором між СО “Трудовик” і ПрАТ “ДТЕК Київські регіональні електромережі” від 23 грудня 2009 року № 139 та положень Правил роздрібної торгівлі, поновити за рахунок СО “Трудовик” порушені права позивача ОСОБА_1 шляхом відновлення електропостачання до садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) – стягнути з розрахункового рахунку СО “Трудовик” всю суму вартості виконаних робіт по відновленню електропостачання до вказаного садового будинку ОСОБА_1 ;

3) – заборонити відповідачу СО “Трудовик” відключати електропостачання від садового будинку позивача ОСОБА_1 всупереч вимогам законодавства України, якими чітко та однозначно встановлено порядок та умови відключення споживачів від електропостачання за невизнані борги: п. 1.2.16 та абз. 2 п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312.

В обґрунтування даної заяви зазначала, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 361/670/20 за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання “Трудовик” (далі – СО “Трудовик”) про визнання неправомірними (протиправними) дій голови Ради СО “Трудовик” Киричук Н.М., яка діє від імені СО “Трудовик”, пов`язаних із невиконанням положень законодавства України щодо обов`язку виконати дії щодо негайного поновлення порушеного права позивача на споживання електроенергії, які підлягали до виконання за законом з дня постановлення судом 12 листопада 2019 року ухвали про відкриття провадження у цивільній справі № 361/7701/19 й зобов`язували відповідача негайно вчинити дії для поновлення права споживача на споживання електроенергії незалежно від розгляду та вирішення вказаної цивільної справи. Невиконання відповідачем положень законодавства України спричинило до тривалого порушення охоронюваних законом особистих немайнових прав позивача, що завдало позивачу глибокої моральної шкоди.

Відповідно до абз. 4 п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії відкриття провадження у цивільній справі після факту відключення споживача є підставою для негайного відновлення електропостачання.

Із аналізу ст. 149 ЦПК України випливає, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позивач вказувала, що заява про забезпечення позову шляхом негайного поновлення порушеного права позивача на споживання електричної енергії є предметом спору, повністю відповідає позовним вимогам та змісту порушеного права і є співмірним із заявленими вимогами у цій справі.

Зазначені у ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову не є вичерпаними, оскільки згідно із п. 2 ч. 1 вказаної статті визначено, що позов може забезпечуватися шляхом заборони вчиняти певні дії.

З метою забезпечення позову позивач подає заяву забезпечення позову шляхом вжиття заходів для негайного поновлення порушеного права на споживання електричної енергії за рахунок коштів відповідача. Мотивуючи таке прохання позивач посилається на обставини, що до розгляду справи по суті, відповідач жодного разу свідомо не виконав вимог законодавства України та судових рішень щодо негайного поновлення порушеного права позивача на споживання електроенергії, що реально може унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з існуванням загрози свідомого невиконання відповідачем судового рішення у справі.

В обґрунтування несплати судового збору за подання до суду цієї заяви про забезпечення позову посилалася на те, що згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду фізичною особою заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2021 році складає 454 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у абз. 3 п. 6 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” роз`яснив, що оскільки передбачені Законом України “Про судовий збір” пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред`явлення певних позовів.

Таким чином, положення ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” щодо звільнення від сплати судового збору не розповсюджуються на заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 151, ‘153, 259, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.