Рішення № 102379014, 28.12.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3792/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради про стягнення заробітної плати при звільненні працівника, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду і просить стягнути на її користь з відповідача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 32203 грн. 00 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку з 18.10.2021 по 29.11.2021 в сумі 14498 грн. 74 коп., що в загальному становить 46701 грн. 74 коп., мотивуючи тим, що у період з 30.01.2004 по 18.10.2021 вона працювала у відповідача. 18.10.2021 її було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників. На час звільнення відповідачем їй було нараховано, але не виплачено 32203 грн. 00 коп. заборгованості по заробітній платі. З ціллю врегулювання питання виплати їй заборгованості по заробітній платі, вона особисто, неодноразово зверталася до керівництва відповідача. Їй постійно обіцяли, що повернуть заборгованість, але коли не відомо, а тому вона має право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку заробітної плати, тобто з 18.10.2021 по 29.11.2021.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що комунальне некомерційне підприємство «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради є некомерційним, неприбутковим підприємством. Джерела формування коштів підприємства: кошти обласного бюджету (бюджетні кошти), кошти отримані за договорами з Національною службою здоров`я України. Сума отриманих коштів з даних джерел не покривала витрати на функціонування закладу в ІІ півріччі 2021 року, а саме на виплату заробітної плати працівникам. Згідно рішення сесії Житомирської обласної ради від 04.11.2021 №276 заклад знаходиться в стадії припинення. На даний момент твердження позивача щодо невиплати заробітної плати є неправдивими, так як із позивачем станом на 14.12.2021 здійснено розрахунок в повному обсязі.

Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст.279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою Овруцького районного суду від 28.12.2021 позовну заяву в частині стягнення заборгованості по заробітній платі було залишено без розгляду.

Дослідивши письмові докази в справі, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач працювала у відповідача та 18.10.2021 була звільнена в зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються записами трудової книжки позивача та витягом з наказу КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради №33-ОС від 13.10.2021 (а. с.5-6).

З долученої до матеріалів справи довідки КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради №78 від 15.11.2021 вбачається, що заборгованість по заробітній платі перед позивачем на дату видачі довідки становить 32203 грн. 00 коп. (а.с.7).

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В п. п.6, 20 Постанови від 24.12.1999 року №13 «Про застосування судами законодавства про оплату праці» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що судам належить мати на увазі, що відповідно до загальних положень статей 1 і 2 Закону «Про оплату праці» розмір заробітної плати за працю на підставі трудового договору залежить від професійно-ділових якостей працівника, складності й умов виконуваної ним роботи, результатів останньої та господарської діяльності підприємства і що за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз вище зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Такого висновку Верховний Суд дійшов у справі №225/4384/16-ц, що викладено в постанові від 21.02.2019.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини по численних заявах до суду громадян України зазначається, що невиплата заробітної плати, інших належних працівникові сум є втручанням у право заявника на мирне володіння майном у сенсі першого речення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994-535 ). Європейський Суд з прав людини також звертає увагу на те, що відсутність достатніх коштів у підприємства-боржника не може бути виправданням тривалого невиконання судових рішень. Тобто, при несвоєчасній виплаті заробітної плати має місце порушення Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем надано копії відомостей розподілу виплат від 07.12.2021 та 14.12.2021, з яких вбачається, що 07.12.2021 та 14.12.2021 на картковий рахунок ОСОБА_1 було перераховано заробітну плату в сумі 31003 грн. 00 коп. та 1200 грн. 00 коп. відповідно.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем заборгованість по заробітній платі погашена в повному обсязі лише 14.12.2021, в той час, коли звільнена вона була 18.10.2021, відповідно до ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день фактичного розрахунку – 14.12.2021.

Відповідно до ч.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про застосування судами законодавства про оплату праці» розмір середньої заробітної плати визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (з наступними змінами та доповненнями.)

Так, відповідно до ч.2 вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Довідка КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради №79 від 15.11.2021 свідчить, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент її звільнення становить 337 грн. 18 коп. (а.с.7).

З позивачем в день звільнення мав бути проведений розрахунок, чого зроблено не було. Відповідно з відповідача слід стягнути компенсацію за несвоєчасний розрахунок в розмірі середнього заробітку за час затримки: з 18.10.2021 по день фактичного розрахунку – 14.12.2021, яка складає: 337 грн. 18 коп. (середньоденний заробіток) х 42 (робочих днів з часу звільнення, з 18.10.2021 по 14.12.2021 - день фактичного розрахунку) = 14161 грн. 56 коп. (середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку).

В задоволені решти вимог слід відмовити.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн.00 коп. (за вимогу про стягнення середнього заробітку), який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі (908,00х97,67%)=886 грн. 84 коп..

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради (код ЄДРПОУ 01991464), що знаходиться за адресою: вул. Молодіжна,1А в с. Прилуки Овруцького району Житомирської області, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.10.2021 по 14.12.2021 в сумі 14161 грн. 56 коп..

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з КНП «Житомирська обласна психіатрична лікарня» Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 886 грн. 84 коп..

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.