Рішення № 102376423, 13.12.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/8921/21

Провадження №2/442/1760/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

16.11.2021 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № Б/Н від 19.05.2017 року у розмірі 17743,89 грн., яка складається з 13278,15 грн. заборгованості за кредитом, 4465,74 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, та суму сплаченого судового збору в розмірі 2270 грн..

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 19.05.2017 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А – Банку (надалі – Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору № Б/Н та отримання кредитної картки. На підставі Анкети - Заяви до приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А – Банку, копію якої позивач долучив до позовної заяви, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п. п. 2. 1. 1. 2. 3 та 2. 1. 1. 2.4.1 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь - який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь - якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета – Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https:а-bаnk.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті – Заяві. Витяг із Умов та правил надання банківських послуг доданий до позовної заяви. Банк на боргові зобов`язання за Кредитом і Овердрафтом нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг. Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 4. 9 цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

АТ «А – Банк» заявив, що свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Враховуючи викладене, позивач повідомляє, що взятих на себе зобов`язань відповідач не виконував в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості по договору № Б/Н від 19.05.2017 станом на 12.10.2021 становить 17743,89 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту 13278,15 грн.; заборгованості за відсотками 4465,74 грн..

18.11.2021 суддею направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку.

Ухвалою від 18.11.2021 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 13.12.2021. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Позовну заяву з додатками відповідачем отримано особисто 23.11.2021, про що свідчить поштове повідомлення.

Відповідно до ч.5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило, натомість позивач у позовній заяві вказав, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

06.12.2021 року відповідачем суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що із позовними вимогами не погоджується, оскільки, будь – яких договірних відносин із позивачем не укладав, про що свідчить відсутність в матеріалах справи копій кредитного договору та банківської картки, зазначає, що кредитну картку та кредитні кошти не отримував та не користувався ними, а номер нібито отриманої картки, строк її дії та дату видачі матеріали справи не містять. Відповідач також повідомляє, що згідно Анкети – Заяви лише підтвердив, що ознайомився із Умовами та Правилами надання послуги накопичення Скарбничка і погодився оформити дану послугу, проте, відомостей про те, що бажає отримати від банку кредит вказана Анкета – Заява не містить.

Із Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг у А – Банку вбачається, що у такому, як і в Анкеті – Заяві, відсутні відомості про надання кредиту на якусь певну суму, крім чого, даний Витяг являється лише частиною документа та не містить ні дати її редакції, ні підпису відповідача.

Із матеріалів справи встановлено, що будь – якого кредитного договору відповідач не підписував, оскільки, копії жодного договору ні до позовної заяви, ні до відзиву не було долучено, а посилання позивача на той факт, що «відповідно до п. п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку..Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь – якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком» не можуть братись судом до уваги, так як жодного рішення Банку позивачем до матеріалів справи не долучено, а про підписання договору відповідачем стверджувати неможливо без будь – якого законного підтвердження, посилаючись лише на припущення позивача без достатніх доказів.

До позовної заяви було долучено Розрахунок заборгованості за договором № Б/Н від 2017-05-19, укладеного між АТ «Акцент – Банк» та ОСОБА_1 , ОКПО – НОМЕР_1 , станом на 12.10.2021 року, однак, враховуючи відсутність самого кредитного договору, неможливо вважати даний розрахунок дійсним, окрім чого, у вказаному розрахунку зазначено умови обслуговування певного виду картки, однак, доказів на підтвердження такої обставини матеріали справи не містять, тому підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у відсотках, комісіях за користування кредитною карткою та порушення термінів виконання кредитних зобов`язань, відсутні. Вказані Тарифи в доданих розрахунках за користування кредитною карткою не містять підпису відповідача, а, отже, суд дійшов висновку, що їх не можна розцінювати як складову кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети – заяви. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 19.05.2021 року у справі № 330/301/20-ц.

Дослідивши письмові докази, долучені до позову, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Жодних документів, які б свідчили про виконання зобов`язань банком перед відповідачем, немає, так як відсутні відомості про розмір кредиту (кредитного ліміту), дату передання коштів банком клієнту, період, за який виникла заборгованість та з якої суми вона нарахована.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті з Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки, тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції – є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такі документи первинної бухгалтерської документації у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За вимогами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнути згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь – якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі № 6-2320цс16, від 14.07.2020 року у справі № 174/108/19, від 20.10.2020 року у справі № 644/888/18.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладання між сторонами у належній формі саме кредитного договору, оскільки, у анкеті – заяві зазначено лише те, що відповідач погодився на оформлення послуги накопичення Скарбничка, що не є тотожним отриманню кредитних послуг та погодився з тим, що вказана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Суд погоджується із тим, що Анкета – Заява не міститься даних про те, якою послугою мав намір скористатись відповідач, яку картку просив оформити на своє ім`я, не містить зазначений бажаний кредитний ліміт, а також який саме вид платіжної картки банком було видано відповідачу відповідно до його заяви, її номеру, строку дії та який кредитний ліміт було встановлено; не містить істотних умов договору (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період).

Умови та правила надання банківських послуг не містять відомостей про дату їх прийняття та затвердження, а також підпису відповідача, тому позивачем не доведено, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву – анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А – Банку. Крім того, оскільки, Умови та правила надання банківських послуг могли неодноразово змінюватися самим АТ «Акцент – Банк» до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь – якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову, окрім чого, підпису відповідача про ознайомлення з ним цей документ не містить. Дана позиція узгоджується з позицією Великої палати ВС по справі № 342/180/17 від 19.07.2019 р..

За таких обставин та без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті – заяві домовленості сторін про отримання саме кредитних коштів, їх розмір та сплату відсотків за користування цими коштами, наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент – Банк» не може судом розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до договору, оскільки, достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Позивачем по справі також не доведено, що Відповідач має заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі, зазначеному у позовній заяві, що становить 17743,89 грн., оскільки, на підтвердження їх розміру позивачем надано лише відповідні розрахунки, які самі по собі не можуть бути єдиним та безумовним доказом розміру вказаної заборгованості за кредитним договором.

Суд також зважає на ті обставини, що розрахунки позивача викладені незрозуміло, оскільки, у графах складових заборгованості містяться лише цифрові дані, без наведення математичного обґрунтування, тому визначити за ними час та період утворення заборгованості у відповідача та перевірити правильність її нарахування неможливо, а інших доказів, підтверджуючих ці обставини, позивачем не надано. Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 року у справі № 315/353/17.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обгрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженнями в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п. 45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України від 17.06.2011 р., заява № 21037/05; п. 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р.).

Судом встановлено, що позивачем поза розумним сумнівом не доведено факт укладення між сторонами кредитного договору, досягнення сторонами згоди щодо істотних умов цього договору, отримання відповідачем від позивача кредитних коштів, а за наданими позивачем доказами неможливо визначити які саме правовідносини виникли між сторонами, тому підстави для стягнення з відповідача за кредитним договором № б/н від 19.05.2017 року у розмірі 17743,89 грн. відсутні, а тому у задоволенні слід відмовити за недоведеністю заявлених вимог.

При зверненні до суду із вказаним цивільним позовом АТ «Акцент - Банк» було сплачено 2270 грн. судового збору.

Враховуючи наявність підстав для відмови у задоволенні позову, судові витрати із відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 509, ч.ч. 1, 2 ст. 639, ст. ст. 1051, 1052, 1054, 1055 ЦК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент – Банк» про стягнення з ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором № Б/Н від 19.05.2017 року у розмірі 17743,89 грн. станом на 12.10.2021, яка складається з 13278,15 грн. заборгованості за кредитом та 4465,74 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2021року.

Суддя О.В. Крамар