Рішення № 102374879, 18.11.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/12868/20

Провадження № 2/521/268/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мирончук Н. В.,

секретаря судового засідання Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю та повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю та повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 22.03.2013 року між ним та ПАТ «Терра банк» було укладено кредитний договір №147837.

18.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. було вчинено виконавчий напис.

Вказаним виконавчим написом запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , який є Боржником за Кредитним договором №147837, укладеним з ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», на користь останнього заборгованість у сумі 21105,59 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Вольф (Павелків) Т. Л. було відкрито виконавче провадження №60320145 по примусовому виконанню виконавчого напису №5683, виданого 18.09.2019 р.

На думку позивача, даний напис є незаконним, у зв`язку з чим просить суд визнати його таким, що не підлягає виконанню.

У відкрите судове засідання позивач не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на позов від нього не надійшло.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору по справі у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно до наданої до суду ксерокопії договору, 22.02.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Терра банк» було укладено кредитний договір №147837 (а.с.17).

18.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. було вчинено виконавчий напис.

Вказаним виконавчим написом запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , який є Боржником за Кредитним договором №147837, укладеним з ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», на користь останнього заборгованість у сумі 21105,59 грн. та витрати за вчинення виконавчого напису у сумі – 500 грн. (а.с.16).

На підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Вольф (Павелків) Т. Л. було відкрито виконавче провадження №60320145 по примусовому виконанню виконавчого напису №5683, виданого 18.09.2019 р.(а.с.18).

Відповідно до положень ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про нотаріат», нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування майна від боржника, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України, від 29.06.1999 р., № 1172 було затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Первісна редакція даного переліку (станом на 29.06.1999 року) не включала до переліку документів, на підставі яких стягнення заборгованості могло бути здійснене у безспірному порядку за виконавчим написом нотаріуса, кредитні договори, укладені у простій письмовій формі.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України, від 26.11.2014 року, № 662 вказаний перелік було доповнено кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Дана постанова набрала чинності 10.12.2014 року.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду, від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 зазначена постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року була визнана незаконною та нечинною в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме доповнення переліку розділом щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

В силу ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, лише в період з 10.12.2014 року по 22.02.2017 року нотаріуси були вправі видавати виконавчі написи на підставі кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 р. по справі № 757/24703/18-ц, від 15.04.2020 року по справі № 158/2157/17, від 21.10.2020 року по справі №172/1652/18, яку суд враховує при розгляді цієї справи відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Кредитний договір, від 22.02.2013 року №147837 нотаріально не посвідчений, а оскаржуваний позивачем виконавчий напис вчинено поза межами вищевказаного строку, тобто не в період з 10.12.2014 року по 22.02.2017 року

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

За час розгляду справи відповідачем до суду не надано копій документів, якими були обумовлені дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису.

З матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від банку і від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), відтак у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

У суду відсутній також документ, який міг би відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог, які б містили в розрахунку підписи позичальника про визнання ним розміру заборгованості, чим було б дотримано вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

За таких умов, суд приходить до висновку про те, що приватний нотаріус Гамзатова А.А. станом на 18.09.2019 року не мала права вчиняти виконавчий напис на зазначеному кредитному договорі.

Наведені обставини свідчать про незаконність виконавчого напису від 18.09.2019 року, а відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно одержаних грошових коштів, суд дійшов наступного висновку.

В ході виконавчого провадження з позивача на користь відповідача було примусово стягнуто грошові кошти у сумі 17683,31 грн.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому, підстави для стягнення грошових коштів з позивача, відпадають.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Крім того, правові норми цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язані; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на наведене, дані грошові кошти набули статусу як таких, що отримані відповідачем безпідставно та підлягають поверненню позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.

Аналогічну правова позицію викладено у постановах Верховного Суду України, від 25.10.2017 року, у справі № 3-905гс17 та Верховного Суду, від 06.03.2019 року, у справі № 910/1531/18, від 29.05.2019 року, у справі № 757/42443/15-ц, від 28.01.2020 року, по справі № 910/16664/18, від 08.09.2021 року у справі № 201/6498/20.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на його користь грошових коштів також, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд приходить до наступного.

Позивач, звертаючись з позом до суду судовий збір не сплатив.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було заявлено дві вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь держави судовий збір, у сумі 1816,00 грн.

Керуючись ст. ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263 - 265, 280 - 284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю та повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №5683, про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» (бульвар Вацлава Гавела, буд.6 м.Київ, 03126, ідентифікаційний код – 37616221), заборгованості за кредитним договором №147837, від 22.03.2013 року, у сумі 21105,59 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі – 500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» (бульвар Вацлава Гавела, буд. 6 м.Київ 03126, ідентифікаційний код – 37616221) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом, грошові кошти в сумі 17683, 61 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» (бульвар Вацлава Гавела, буд. 6 м. Київ 03126, ідентифікаційний код – 37616221) на користь держави судовий збір в розмірі 1816 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів, з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя Н. В. Мирончук

18.11.21