Рішення № 102373797, 07.09.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6681/20

провадження 2/216/1185/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 вересня 2021 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановив:

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (Позивач) звернулось до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що 07.10.2008 року між АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (Відповідач) було укладено кредитний договір №131/08-ІКЛ/056 (Кредитний договір), відповідно до умов якого, відповідач отримала кредитні кошти, в іноземній валюті, у розмірі 46 000,00 дол. США.

В цей же день між Позивачем та Відповідачем, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором було укладено іпотечний договір №131/08-ІКЛ/056 (Іпотечний договір), згідно з умовами якого відповідач передала позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарчими спорудами, загальною площею 114,60 кв.м, житловою площею 41,50 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, 07.10.2018 між сторонами по справі було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, згідно п. 1 якої максимальний ліміт заборгованості становить 46000,00 дол. США, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості по Кредиту до 06.10.2018 року.

Разом з цим, 07.10.2008 між тими самими сторонами було укладено Додаткова угода №1 про внесення змін до відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого було встановлено відсоткову ставку за користування кредитом до 24 відсотків річних, всі інші умови залишилися без змін.

Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, кредит та відсотки за його користування своєчасно не сплачує.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися та сплати процентів, належних йому. Позичальник прострочив повернення чергової частини позики, внаслідок чого банк набув право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилась.

Відповідно до ст. ст. 572, 590 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Заборгованість Відповідача станом на 17.12.2019, становить: 160002,44 дол. США., з яких:

- заборгованість за кредитом – 48653,15 дол. США;

- заборгованість по відсоткам – 75417,74 дол. США;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 11246,57 дол.США;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 24684,98 дол.США.

У позові Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарчими спорудами, загальною площею 114,60 кв.м, житловою площею 41,50 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу – не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. Також просить стягнути з Відповідача судовий збір.

Представник позивача належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, але в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заперечення та відзив до суду не надав.

У зв`язку з такими обставинами та зі згоди позивача судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи без участі відповідача відповідно до ст.ст. 279-281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про іпотеку».

Так, 07.10.2008 між сторонами по справі було укладено Кредитний договір, відповідно до умов якого, відповідач отримала кредитні кошти, в іноземній валюті, у розмірі 46 000,00 дол. США., з кінцевим терміном повернення до 06.10.2018.

В цей же день між Позивачем та Відповідачем, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором було укладено іпотечний договір №131/08-ІКЛ/056 (Іпотечний договір), згідно з умовами якого відповідач передала позивачу в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарчими спорудами, який складається з житлового будинку «А-1», загальною площею 114,60 кв.м, житловою площею 41,50 кв.м., «В» - літня кухня, «Б» - сарай, «Д» - гараж, «Е» - вбиральня, «І» - водоколонка, ІІ – замощення, 1-4 огорожа, за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім цього, 07.10.2018 між сторонами по справі було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, згідно п. 1 якої максимальний ліміт заборгованості становить 46000,00 дол. США, з кінцевим терміном погашення основної заборгованості по Кредиту до 06.10.2018 року.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Однак, Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконує, у строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплачує.

Як вбачається із розрахунку заборгованості борг Відповідача перед Позивачем, станом на 17.12.2019, становить: 160002,44 дол. США., з яких:

- заборгованість за кредитом – 48653,15 дол. США;

- заборгованість по відсоткам – 75417,74 дол. США;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 11246,57 дол.США;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 24684,98 дол.США.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до приписів частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому. Оскільки, Відповідачем прострочено повернення чергової частини позики, Позивач вправі вимагати дострокового повернення частини позики що залишилась.

У відповідності до п. 1 ст. 33 Закону України від 05.06.2003 №898-IV «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Також умовами Договору іпотеки, а саме п. 4.5 передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійсненне на підставі:

- рішення суду;

- виконавчого напису нотаріуса;

- шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»;

- шляхом продажу предмета Іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»;

- шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

Згідно з п. 4.6. Договору у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме:

- шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», або

- шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

У відповідності до приписів ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

В порядку досудового врегулювання спору Позивачем до Відповідача було направлено лист-вимогу, проте, до теперішнього часу не було вжито жодних заходів щодо погашення заборгованості.

Враховуючи той факт, що Позивачем виконані умови Договору іпотеки, додержані строки, обумовлені Договором іпотеки, виконано процедура, передбачена ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», суд вважає вимоги Позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки правомірними.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, виходячи з ціни позову, яка становить 389997,00 грн, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачену суму судового збору у розмірі 5849,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512, 514, 524, 526, 572, 610-612, 615, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.33,35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 81, 89, 128, 131, 136, 141, 247, 258-259, 263, 265, 268, 279-281, 354-355 ЦПК України, суд–

ухвалив:

Позовні акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,- задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №131/08-ІКЛ/056 від 07.10.2008, яка станом на 17.12.2019, становить 160002,44 дол. США., з яких:

- заборгованість за кредитом – 48653,15 дол. США;

- заборгованість по відсоткам – 75417,74 дол. США;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 11246,57 дол.США;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 24684,98 дол.США,

звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок з господарчими спорудами, який складається з житлового будинку «А-1», загальною площею 114,60 кв.м, житловою площею 41,50 кв.м., «В» - літня кухня, «Б» - сарай, «Д» - гараж, «Е» - вбиральня, «І» - водоколонка, ІІ – замощення, 1-4 огорожа, за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі – 5849,96 (п`ять тисяч вісімсот сорок дев`ять гривень дев`яносто шість копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

-позивач: акціонерне товариство «Альфа-Банк», код ЄДРПОУ23494714, місце знаходження за адресою: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;

-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ