Рішення № 102372741, 24.12.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1265/21

провадження № 2/691/682/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

В складі :

головуючого-судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

встановив :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що з 17 липня 2020 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі – ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 . Шлюб зареєстрований районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м.Київ) за актовим записом №46. Шлюб зареєстрували вперше. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , відповідно до якого вони записані батьками. На даний час разом однією сім`єю не проживають. Подружні стосунки припинили з квітня 2021 року. Причиною розпаду сім`ї є різний склад характеру, відсутність взаєморозуміння, довіри, постійні суперечки. Фактично шлюбні відносини припинили, спільне господарство не ведеться, в зв`язку з чим звернулася в суд з позовом про розірвання шлюбу. На даний час не працює, перебуває у декретній відпустці, отримує соціальну допомогу на дитину в розмірі 860,00 грн.. Відповідач, у добровільному порядку кошти на придбання одягу, продуктів харчування, ліків для дитини не надає, витрачає кошти на власні потреби. На даний час відповідач офіційно працевлаштований, працює вантажником у Товаристві з Обмеженою Відповідальністю «Агро-Рось» с.Ташлик Смілянського району Черкаської області. Будь-які стягнення по виконавчих документах у відповідача відсутні. У зв`язку з тим, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у її вихованні не приймає, домовленості з приводу сплати аліментів не має, та для захисту прав дитини звернулася з позовом до суду.

Позивач, інформована про слухання, в судове засідання не прибула, подала заяву від 23 грудня 2021 року за вхідним №5818/21 про розгляд без її участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач, будучи вчасно та належним чином повідомленим про розгляд цивільної справи, шляхом надіслання судової повістки рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розміщення оголошення про виклик до суду, на офіційному веб-сайті Городищенського районного суду Черкаської області, у судове засідання не з`явився, надіслав телефонограму від 24 грудня 2021 року про розгляд справи без його участі.

Неявка учасників справи не перешкоджає судовому розгляду по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутність.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення позивача, відповідача, зміст заяви та телефонограми про судовий розгляд без їх участі, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов”язок утримувати дітей є рівною мірою обов”язком як матері, так і батька, причому обов”язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов`язку матері, батька утримувати дітей.

Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

На підставі положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Із досліджених судом доказів, які надані позивачем до суду, вбачається, що відповідно до свідоцтва про шлюб від 17 липня 2020 року Серії НОМЕР_1 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.8). Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9). Малолітня ОСОБА_3 проживає біля позивача, що підтверджується довідками виконавчого комітету Городищенської міської ради від 02 вересня 2021 року №185 та №186, де місцем реєстрації позивача та дитини, зазначено АДРЕСА_1 (а.с.7,10).

Сімейним Кодексом України, а саме ст.182 та Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” №3 від 15.05.2006 року, визначено, що при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров”я та матеріальне становище дитини, стан здоров”я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, і бере до уваги обставини у відношенні неповнолітньої дитини про її стан здоров`я, вік, потребу в належному харчуванні, забезпеченні одягом, відсутність здатності утримувати себе самостійно, та у відношенні відповідача, який фізично здоровий, на утриманні інших неповнолітніх дітей не має, як зазначила позивач у позовній заяві, стягнення по виконавчих документах відсутні, працюючий, домовленості про сплату аліментів між ними як батьками не досягнуто, питання утримання малолітньої дитини не вирішено, тому, слід, стягнути із ОСОБА_2 аліменти, як такого, що має можливість їх сплачувати на утримання дитини.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, які згідно попереднього (орієнтованого) розрахунку становлять 1000 грн.. Зазначений розрахунок підписаний позивачем ОСОБА_1 (а.с.12) та відповідно був надісланий стороні до відому з позовною заявою. Заперечень щодо відшкодування судових витрат зі сторони відповідача не надходило.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд з`ясував склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, які є співмірними із складністю справи та відповідають критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та згідно вимог ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановив особу, яка таку допомогу надавала. При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд виходить із встановлення їх дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

З вище наведенного вбачається, що позивачем надано докази та підтверджено витрати на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом цивільної справи в суді, тому понесені витрати позивачем в розмірі 1000 грн., підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 908,00 грн., остільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Позов підтверджується: копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 ; копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 ; копіями довідок виконавчого комітету Городищенської міської ради від 02 вересня 2021 року №185 та №186; попереднім (орієнтованим) розрахунком суми судових витрат, які понесла позивач ОСОБА_1 ..

На підставі вищенаведеного, та керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ст. ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини - дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 грудня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп на користь Держави, отримувач коштів Головне Управління Казначейства у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікацій доходів бюджету 22030106.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп..

Копію рішення суду направити позивачу, відповідачу для відому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.