Ухвала суду № 102371332, 01.10.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/6668/21

провадження № 2-а/361/164/21

01.10.2021

УХВАЛА

01 жовтня 2021 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора батальйону із забезпечення супроводження Управління патрульної поліції в м. Києві Іванюка Олексія Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4539238 від 26 липня 2021 року, винесену інспектора батальйону із забезпечення супроводження Управління патрульної поліції в м. Києві Іванюка О.В., якою його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VІ), який набрав чинності з 11 листопада 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 роз`яснила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону “Про судовий збір” № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Всупереч зазначеним нормам позивач ОСОБА_1 документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви чи документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону, не додав.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30 січня 2019 року зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Посилання позивача ОСОБА_1 на ст. 288 КУпАП як на підставу звільнення його від сплати судового збору, не можливо застосувати до спірних правовідносин, оскільки застосуванню до даних правовідносин підлягає останній висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Зі змісту позовної заяви, вбачається, що позивач вирішив скористатись своїм правом на альтернативну підсудність даної справи, звернувшись до суду з позовом за своїм місцем проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Разом з тим, при зверненні до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 до позовної заяви не додав належних та допустимих доказів на підтвердження свого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) за вказаною вище адресою, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості визначитись стосовно підсудності вказаної справи.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні” реєстрація – це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, а довідка про реєстрацію місця проживання – документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання особи.

Документами, до яких вносяться відомості про місце проживання є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Документами, до яких вносяться відомості про місце перебування є довідка про звернення за захистом в Україні, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно із ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цією позовною заявою, оскаржуючи постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4539238 від 26 липня 2021 року, винесену інспектора батальйону із забезпечення супроводження Іванюка О.В., до позовної заяви її не додав, клопотання про її витребування не заявив.

Виходячи з наведеного вище, слід дійти висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з наведеним, позивачу ОСОБА_1 необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення до суду становить 454 грн., за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Броварська міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA088999980313151206000010784, код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону за подання до суду вказаної вище позовної заяви, надати належні та допустимі докази на підтвердження свого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) за вказаною у позові адресою: АДРЕСА_1 , копію постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4539238 від 26 липня 2021 року, винесену інспектором батальйону із забезпечення супроводження Іванюка О.В.

Інакше позовна заява ОСОБА_1 згідно із вимогами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України буде повернута позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 132, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора батальйону із забезпечення супроводження Управління патрульної поліції в м. Києві Іванюка Олексія Вікторовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дутчак І. М.