Рішення № 102371224, 08.12.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3231/20

Провадження № 2/175/854/20

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бойка О.М.,

при секретарі судового засідання Кучеренко О.Ю.,

за участю: позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцева Т.М. про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 вересня 2020 року звернувся до суду з позовною заявою до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцева Т.М., про визнання додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2020 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Позивач у позовній заяві та судовому засіданні разом із представником посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадкоємцями померлої є її сини, а саме позивач ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем останнього є його син відповідач ОСОБА_4 . Після смерті своєї матері позивач у визначений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через суттєве та довгострокове погіршення здоров`я, у зв`язку з тим, що емоційно тяжко пережив смерть матері та був довгий час у стані сильного емоційного хвилювання, а також не був обізнаний в питаннях прийняття спадщини. Тому звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері лише 19 квітня 2019 року, проте постановою від 19 квітня 2019 року нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини. Враховуючи викладені обставини, позивач просить суд визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини на три місяці.

Відповідач Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, засобами поштового звязку направив до суду заяву, в якій просив справу розглянути за відсутності представника міської ради.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, у якому зазначили, що позивач протягом шести місяців, встановлених для прийняття спадщини, не перебував у тяжкому стані та не перебував постійно на лікуванні, що виключає неможливість прибуття до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини. У позовній заяві не зазначено жодної поважної причини, яка є дійсно поважною. Зокрема, посилання позивача на юридичну необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини не можуть бути віднесені до поважних причин та слугувати підставою для визнання судом додаткового строку для прийняття спадщини.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровської районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцева Т.М. у судове засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи або заперечень проти позову не надходило.

Вивчивши, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні думку сторін, допитавши свідків, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_5 , про що виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області зроблено відповідний актовий запис за № 144, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. Після її смерті відкрилася спадщина на належне померлій майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 13 липня 1966 року. Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом померлої ОСОБА_5 є її сини – ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Рідний брат позивача ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем останнього є його син – відповідач ОСОБА_4 , який у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_5 протягом шести місяців позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався.

Судом встановлено, що 19 квітня 2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевої Т.М. із заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом, що відкрилася після смерті його матері – ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевої Т.М. від 19 квітня 2019 року було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії – у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_1 не подав заяву про прийняття спадщини протягом шести місяці з дня смерті спадкодавця, та зареєстрований був на день смерті спадкодавця за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 , а тому не вбачається факт сумісного проживання з померлою на день смерті, що є фактичним прийняттям спадщини.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 (Підгородненської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ), з 2014 року після психотравмуючої ситуації (смерті матері) посилився головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок, астено-невротичний синдром, погіршився сон. Згідно вказаної медичної виписки позивач ОСОБА_1 має наступні захворювання – повний діагноз (основне захворювання , супутні захворювання та укладення): церебро - васкулярна хвороба: гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст. АГ, ризик ІІІ ст.; енцефалополінейропатія складного ґенезу (гіпертензійна, дисциркуляторна, дисметаболічна) ІІ ст. з цефалгічним, вестибуло-атактичним, нейротрофічним синдромами, вираженими, помірним психоорганічним синдромом з когнітивними поушеннями, астено-невротичним синдромом; ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруження ІІІ ф.; дифузний кардіосклероз, СН І ст. Позивач перебуває під «Д» наглядом невропатолога.

Як випливає з даних зазначеної виписки із медичної картки ОСОБА_1 , позивач лікувався амбулаторно у наступні періоди часу: з 24 червня 2014 року по 12 липня 2014 року, з 24 липня 2014 року по 14 серпня 2014 року, з 31 серпня 2014 року по 26 вересня 2014 року, з 10 жовтня 2014 року по 12 листопада 2014 року, з 27 листопада 2014 року по 16 грудня 2014 року.

З огляду на вищевказану інформацію, протягом шести місяців (встановленого строку для прийняття спадщини), а саме у період з 16 червня 2014 року по 17 грудня 2014 року періодично перебував на амбулаторному лікування, але не проходив та перебував на лікуванні постійно, постійного амбулаторного нагляду не потребував.

Також судом встановлено, що у грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про визнання договорів купівлі-продажу недійними, скасування реєстрації права власності, встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем матір`ю ОСОБА_5 і визнання права власності на Ѕ частку домоволодіння в порядку спадкування за законом. Рішенням судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Реброва С.О. від 14 липня 2017 року зазначений позов було задоволено. Однак постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2018 року це рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року це рішення апеляційного суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що позивач не мешкав постійно з померлою за місцем проживання останньої, та протягом п`яти років після смерті матері мав можливість звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Абзацом 6 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справа про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Після смерті ОСОБА_5 позивач повинен був протягом шести місяців звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але цього ним зроблено не було.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, позивач посилається на те, що своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки тяжко переніс втрату матері, довгий час перебував у стані сильного емоційного хвилювання, що спричинило значне погіршення його здоров`я. Окрім погіршення стану здоров`я, хвороби та тривалого лікування позивач вказує на власну юридичну необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини як поважну причину пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, а всі ці обставини у сукупності позбавили його можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини. На підтвердження факту своєї хвороби позивач надав суду відповідну виписку з медичної карти амбулаторного хворого.

Згідно з численними висновками Верховного суду на сьогодні склалася стійка судова практика щодо невизнання поважною такої причину пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність щодо строку та порядку прийняття спадщини. Як неодноразово наголошував Верховний суд, необізнаність спадкоємця щодо строку та порядку прийняття спадщини не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. А тому ця причина, на яку посилався позивач як на підставу для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, не може бути взята судом до уваги та визнана поважною.

Що стосується причини пропуску строку, пов`язаної з погіршенням стану здоров`я позивача та його періодичного перебування на амбулаторному лікуванні, то важливим у цьому аспекті є тривалість лікування позивача та ступінь захворювання. Перебування на лікуванні амбулаторно протягом двох - трьох тижнів з урахуванням проміжків часу в один чи два тижні у періоди непроходження амбулаторного лікування не унеможливлювало своєчасного звернення чи в інший спосіб не перешкоджало позивачу звернутися із заявою про прийняття спадщини після лікування.

Водночас серед поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини варто зазначити гостре раптове захворювання у сукупності з незначним терміном пропуску строку, а також тривале лікування спадкоємця, зокрема в умовах стаціонару, тобто перебування на стаціонарному лікування, а не лише на амбулаторному протягом шести місяців, встановлених для прийняття спадщини.

При чому факт перебування особи на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку.

Окрім того, позивач не був позбавлений можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами поштового зв`язку. Судом з`ясовано, що в проміжках між лікуванням амбулаторно та періодами покращення стану після лікування позивачеві жодні обставини не перешкоджали подати заяву про прийняття спадщини, з огляду і на ту обставину, що після закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини минуло більше чотирьох років.

Також суд враховує пояснення сторін у справі, що позивач вирішив подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини лише після того, як дізнався, що у задоволенні його позовних вимог у цивільній справі про встановлення факту його постійного проживання із матір`ю ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнання за ним у порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на Ѕ частку будинку та щодо інших вимог, було відмолено.

Таким чином, зазначені позивачем обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у встановленому законом порядку, обґрунтовані, поважні, об`єктивні, непереборні та істотні труднощі і причини пропуску такого строку позивачем не зазначені, а за таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивачеві слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позивачеві у задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір у розмірі 840 гривень 40 коп. слід віднести за його рахунок.

На підставі викладеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. ст. 258, 259 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцева Т.М. про визнання додаткового строку для прийняття спадщини – відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок позивача за позовом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Бойко