Рішення № 102369100, 24.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у відмові в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), що викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду, України в Дніпропетровській області від 05.10.2021 року за№ 0400-010311-8/131456 та рішенні від 20.09.2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року, ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з 03.09.2021 року виходячи з вислуги років - 27 років 00 місяців 04 дні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту “а” статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб” з урахуванням вислуги років більше 27 років. Вважає, що до спірних правовідносин щодо зарахування пільгового стажу для призначення пенсії підлягають застосуванню спеціальні норми права, а саме – статті 171, 172 Закону №2262-ХІІ та пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як відзив на позовну заяву так і засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 до суду не надано.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021 року зазначена вище справа розподілена та 13.10.2021 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 22.06.2002 року по 02.09.2021 року. Наказом начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» № 169/ОС-21 від 01.09.2021 року позивач звільнений з посади першого заступника начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» відповідно до п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 7 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Згідно зазначеного наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 02 місяці 10 днів, у пільговому - 27 років 00 місяців 04 дні (з урахуванням календарної вислуги).

У вересні 2021 року позивач звернувся з заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання та документів що передбачені постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1 для призначення останньому пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.

На заяву позивача Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції 09.09.2021 року було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подання №9668 та матеріали для вирішення питання щодо призначення пенсії йому на підставі п. а» ч. 1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року.

Листом від 05.10.2021 року за № 0400-010311-8/131456 та рішенням від 20.09.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю у позивача права на призначення пенсії за вислугу років, у зв`язку з тим, що для призначення пенсії за вислугу років особам звільненим зі служби у період з 01.10.2020 року та після цієї дати і на день звільнення необхідно мати вислугу 25 календарних років і більше.

Вважаючи такі дії а спірне рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

За частиною 1 та 2 статті 2 Закону № 2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Відповідно до положень пункту "б" частини 1 статті 50 Законом № 2262-XII пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Пунктом "є" частини 1 статті 50 Законом № 2262-XII визначено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які набули право на пенсію за цим Законом у зв`язку із внесенням зміни в раніше виданий наказ або інший розпорядчий акт про оголошення їх вислуги років для призначення пенсії та звільнення зі служби, - з дня підписання наказу або іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни.

Стаття 17 Закону № 2262-ХІІ встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Також положення статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначають, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавець чітко встановлює можливість призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням в її період вислуги років на пільгових умовах.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393).

Згідно з пунктом 1 Постанови № 393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; служба в Національній поліції.

За п. 2 Постанови № 393, до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ, під час призначення пенсії згідно з пунктом "а" статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Відповідно до підпункту "а" пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

З вказаної постанови слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених цим Порядком посадах.

Таким чином з аналізу викладених положень наведеної Постанови вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

З огляду на викладені норми, слід вказати, що як Законом № 2262-ХІІ, так і Постановою № 393 не визначено та не передбачено таких понять, як пільгове обчислення вислуги років, пільгова пенсія, пільгова вислуга років або загальна вислуга років.

Статтею 12 Закону № 2262-ХІІ визначені умови, коли пенсія призначається саме за вислугу років.

Стаття 17-1 Закону № 2262-ХІІ також регулює питання обчислення саме вислуги років, однак за наявності у конкретної особи певних умов при проходженні служби, які обумовлюють застосування пільг при призначенні пенсії згідно Закону № 2262-ХІІ.

В свою чергу, згідно з Постановою № 393 пільгами є зарахування до вислуги років, яка надає право на отримання пенсії, у певній кратності тих періодів служби, які відповідають визначеним цією Постановою умовам (конкретні умови передбачають застосування певної кратності).

Поняття вислуга років, яка обчислюється у будь-якому випадку календарними роками та місяцями, застосовується як до осіб, які не мають пільгових умов на призначення пенсії за Законом № 2262-ХІІ, так і до осіб, які мають такі пільгові умови.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанова від 14.04.2021 у справі №480/4241/18) підтримала правову позицію, викладену у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом N2262-XII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики відступила від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

Отже, для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Постанови № 393.

Як зазначено вище, позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 22.06.2002 року по 02.09.2021 року. Наказом начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» № 169/ОС-21 від 01.09.2021 року позивач звільнений з посади першого заступника начальника Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» відповідно до п.5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 7 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Згідно зазначеного наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 02 місяці 10 днів, у пільговому - 27 років 00 місяців 04 дні (з урахуванням календарної вислуги).

Тобто, з урахуванням зазначених вище правових висновків Верховного Суду, позивач має право на призначення пенсії, оскільки відповідає умовам, визначеним пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ - на день звільнення має вислугу 27 календарних років у пільговому обчисленні і більше.

Відповідач рішенням від 20.09.2021 відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, мотивуючи таку відмову відсутністю у нього необхідної вислуги років у календарному обчисленні 25 календарних роки і більше.

За таких обставин суд вважає, що рішення відповідача від 20.09.2021 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, відповідач не досліджував документи на підтвердження наявності у позивача необхідної вислуги років з врахуванням можливості пільгового зарахування окремих видів служби.

Тобто, пенсійний орган має обрахувати вислугу позивача саме у пільговому обчисленні.

В той же час, з огляду на обставини того, що відповідач при прийнятті спірного у даній справі рішення лише надав оцінку розміру вислуги позивача, то наявні підстави для виходу за межі позовних вимог позивача згідно приписів ч. 2 ст. 9 КАС України та зобов`язання відповідача повторно розглянути матеріали для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», наданих стосовно позивача подання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України

№ 9668 від 09.09.2021 щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених

з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908 грн., що документально підтверджується квитанцією № ПН2270971 від 22.10.2021.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 908 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у відмові в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), що викладені в листі Головного управління Пенсійного фонду, України в Дніпропетровській області від 05.10.2021 року за№ 0400-010311-8/131456 та рішенні від 20.09.2021 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.09.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути матеріали для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», наданих стосовно ОСОБА_1 подання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України

№ 9668 від 09.09.2021 щодо призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених

з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник