Рішення № 102366867, 28.12.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/920/21

Справа № 2-а/951/38/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Братків І. І.,

за участі секретаря судового засідання Скавінської Г. І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

09.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, у якій просить скасувати постанову у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №578764 від 01 листопада 2021 року, винесену інспектором з РПП СПД №1 (смт. Козова) відділу поліції (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Лабівським Романом Михайловичем про накладення щодо нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а провадження закрити.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Так, інспектором при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, не було проведено розгляд справи. Вказує, що інспектором при винесенні постанови не було ознайомлено його з правами та обов`язками, та не надано можливості реалізувати право на отримання правової допомоги.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 12.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.

01 грудня 2021 року представник відповідача скерував до суду відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та здійснювати розгляд справи у його відсутності. Свою позицію обґрунтовує тим, працівниками поліції було зупинено позивача, оскільки останній не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 та проїхав його без зупинки. Після зупинки водій транспортного засобу не увімкнув аварійну сигналізацію. Зазначив, що після зупинки транспортного засобу було виявлено ряд інших порушень, зокрема вказав, що після роз`яснення порушень, за які буде винесено постанову у водія виник намір домовитися із працівниками поліції.

20.12.2021 року позивач скерував на адресу суду відповідь на відзив в якому зазначив, що вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими що не спростовують твердження позивача по суті позову. Вказав, що в момент перебування на місці зупинки транспортного засобу, поліцейським не було вчинено жодних процесуальних дій, не було проведено розгляду справи, а лише повідомлено про притягнення до адміністративної відповідальності та вручено копію постанови. Крім цього, пояснив, що вважає його помилково притягнутим за порушення п. 9.9 б ПДР України, оскільки зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку та зміни руху.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду такої. У відзиві, поданому 01.12.2021 справу просив слухати без участі представника відповідача.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, заслухавши пояснення позивача, оглянувши відеоматеріали у судовому засіданні, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 01.11.2021 інспектором з РПП СПД №1 (смт. Козова) відділу поліції (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Лабівським Романом Михайловичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №578764, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 та ст. 125 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до вказаної постанови, 01.11.2021 о 17:20 год. на автодорозі Городище - Озерна в с. Городище водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 державний номерний знак НОМЕР_1 та не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 (Проїзд без зупинки заборонено), на задній встановлені різні шини, не увімкнув аварійної світлової сигналізації під час зупинки працівниками поліції та був відсутній вогнегасник, чим порушив п.8.4 б, 9.9 б ,31.4.5, 31.4.7 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 та ст. 125 КУпАП.

Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 268 КУпАП.

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення суд зазначає таке.

Так, відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За загальним правилом ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до частин 2-4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху регламентується Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не а автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від07 листопада 2015 року №1395 (далі Інструкція).

Так, згідно пункту 9 розділу Інструкції Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Разом з тим, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, при зазначених в постанові серії БАВ №578764 від 01 листопада 2021 року обставинах. Відповідачем не надано до матеріалів справи ніяких доказів, якими би було зафіксовано порушення вимоги дорожнього знаку 2.2 «проїзд без зупинки заборонено» 01.11.2021 о 17 год. 20 хв. в с. Городище Тернопільського району.

Крім цього, із доданих відповідачем матеріалів також не вбачається підтвердження порушення ОСОБА_1 п. 9.9 б ПДР України. Як зазначено у оскаржувані постанові про притягнення адміністративної відповідальності «не увімкнув аварійну світлову сигналізацію». Так, п.9.9 б ПДР України передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар. Так, згідно п. 9.1 ПДР України аварійна світлова сигналізація відносить до попереджувальних сигналів. Пунктом 9.2 ПДР України встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою; перед перестроюванням , поворотом або розворотом. Судом приймається до уваги посилання позивача та те, що зупинка на вимогу поліцейського не відносить до початку чи зміни напрямку руху транспортного засобу.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Натомість, жодних доказів: відеозапису, фото-фіксації моменту вчинення правопорушення водієм транспортного засобу, тобто порушення порушення вимоги дорожнього знаку 2.2 (проїзд без зупинки заборонено), пояснень свідків чи очевидців тощо матеріали справи не містять.

В той же час, вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Відсутність в матеріалах справи доказу, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №357/10134/17).

У постанові Верховного Суду постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 висловлено правову позицію, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. ВС зазначив, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки відповідач не довів правомірності прийняття оскарженого рішення, то суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 578764 від 01 листопада 2021 року є протиправною.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 та ст. 125 КУпАП через порушення процедури розгляду справи та притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то судовий збір підлягає стягненню в користь позивача із суб`єкта владних повноважень, службова особа якого є відповідачем у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 122, 245, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 255, 286, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора поліції Лабівського Романа Михайловича серії БАВ № 578764 від 01 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 та ст. 125 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 та ст. 125 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; дані паспорта: серія НОМЕР_3 , виданий Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 26.01.2013 року.

відповідач - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 40108720.

Суддя І. І. Братків