Рішення № 102365507, 20.12.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

20.12.21

Справа № 336/9180/21

Пр. № 2-др/336/50/2021

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Щасливої О.В.,

розглянувши заяву голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 16-А» Адріковського Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бочарова 16-А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання і обслуговування багатоквартирного житлового будинку,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду від 30 листопада 2021 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бочарова 16-А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання і обслуговування багатоквартирного житлового будинку задоволено.

До суду надійшла заява голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 16-А» Адріковського С.О. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача судових витрат.

В заяві зазначено, що з метою забезпечення реалізації свої порушених прав між ОСББ «Бочарова 16-А» та адвокатом Мухіним О.І. укладено договір про надання правничої допомоги № 02/08 від 2 серпня 2021 року та додаткову угоду до нього № від 2 серпня 2021 року, за отримання професійної правничої допомоги позивач сплатив 1700 грн., яку просив стягнути з відповідача на його користь, а також судовий збір у розмірі 2270 грн.

В силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України учасники справи для вирішення цього питання до суду не викликались.

Згідно із ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення стосовно певної позовної вимоги, якщо сторонами подано докази у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд знаходить заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких відносяться і витрати з отримання професійної правничої допомоги, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Витрати на професійну правничу допомогу внормовані статтею 137 ЦПК України.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст. 137 ЦПК).

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).

Право на професійну правничу допомогу, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, гарантовано статтею 59 Конституції України.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Однією з засад цивільного судочинства в силу ст. 2 ЦПК України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Заявником до заяви додано копію договору про надання правничої допомоги № 02/08 від 2 серпня 2021 року, додаткову угоду до цього договору № 1 від 2 серпня 2021 року, акт про надання правничої допомоги від 1 грудня 2021 року, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію ордеру, докази сплати позивачем послуг з надання правничої допомоги (а. с. 38-44).

Розмір понесених позивачем витрат на отримання правничої допомоги відповідає наведеним в частині 4 статті 137 ЦПК України чинникам.

Разом з тим суд не погоджується з твердженнями заявника щодо стягнення витрат на сплату судового збору у розмірі 2270 грн., які були ним понесені при звернені до суду з позовом.

Як вбачається з резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду від 30 листопада 2021 року витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2270 грн. стягнуто з відповідача на користь позивача (а.с. 31).

З урахуванням наведених положень цивільно-процесуального законодавства суд вважає за необхідне заяву задовольнити частково, ухвалити додаткове рішення, яким вирішити вимогу щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 265, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 16-А» Адріковського Сергія Олександровича задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення в справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бочарова 16-А» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, відповідно до якого:

Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бочарова 16-А» (69068, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 16-а, ідентифікаційний номер юридичної особи 40658229) витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 1700 грн.

Решту вимог про стягнення судового збору залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення.

Суддя О.В. Щаслива