Ухвала суду № 102365258, 20.12.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-2736/11

Провадження № 6/333/133/21

У Х В А Л А

Іменем України

20 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Дмитрієвої М.М.,

за участю секретаря Поштаренко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засідання, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про видачу дублікатів виконавчих документів, заміну стягувача у виконавчих листах та поновлення строків для їх пред`явлення у цивільній справі № 2-2736/11 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ТОВ «Брайт Інвестмент» про видачу дублікатів виконавчих документів, заміну стягувача у виконавчих листах та поновлення строків для їх пред`явлення у цивільній справі № 2-2736/11 за позовною заявою ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В обґрунтування вимог зазначено наступне.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2011 року задоволено позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра», стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 14/2007/0461/Фжк від 25 травня 2007 року у розмірі 1 479 740,54 грн., державне мито у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_blank, за яким до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 14/2007/0461/Фжк від 25 травня 2007 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра».

30 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_blank _01, за яким до заявника перейшло право вимоги за кредитним договором № 14/2007/0461/Фжк від 25 травня 2007 року, який укладено між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра».

На даний час жодного виконавчого провадження з виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2011 року по справі № 2-2736/11 з примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Надра» не відкрито.

Під час передачі кредитної справи №14/2007/0461/ФЖК від ТОВ «ФК «Дніпрофінанс ГРУП» до ТОВ «Брайт Інвестмент», виконавчі листи по справі №2-2736/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не передавались, що дає підстави вважати, що вони втрачені.

Посилаючись на вказані обставини, а також враховуючи те, що на теперішній час стягувачем за виконавчими листами у цивільній справі № 2-2736/11є інша особа, аніж зазначена у рішенні суду, заявник просить суд замінити сторону у виконавчих листах, видати дублікати виконавчих документів та поновити строк для їх пред`явлення до виконання.

У судове засідання заявник, повідомлений своєчасно та належним чином, до суду свого представника не направив, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересовані особи, повідомлені своєчасно та належним чином, у судове засідання не прибули, причини їх неявки суду не відомі, що відповідно до ст. 432, 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

У судове засідання боржник ОСОБА_1 , повідомлена своєчасно та належним чином, до суду не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання боржник ОСОБА_2 , повідомлена своєчасно та належним чином, до суду не з`явилась, направила свого представника – адвоката Смоляного А.А., який надав заяву про розгляд справи за їх відсутності. У своєму відзиві на заяву боржник просила суд відмовити ТОВ «Брайт Інвестмент» у видачі дублікатів виконавчих документів та поновлення строків для їх пред`явлення, пославшись на те, що Товариство пропустило строк на подання такої заяви та не навело у своїй заяві жодних підстав, які б свідчили про те, що пропущення строку відбулось з поважних причин.

Встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Згідно зі п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2011 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку на користь ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Запорізького регіонального управління було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 14/2007/0461/Фжк від 25 травня 2007 року у розмірі 1 479 740,54 грн., а також державне мито у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

19 квітня 2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя представнику філії ВАТ КБ «Надра» Запорізького регіонального управління – Андрос М.О. було видано два виконавчих листи за вказаним рішенням суду.

Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року, право вимоги за Кредитним договором № 14/2007/0461/Фжк від 25 травня 2007 року, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

За договором про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30 вересня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент», до останнього перейшло право вимоги про стягнення з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1 479 740,54 грн.

Таким чином, на теперішній час, ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло всіх прав кредитора по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відповідно, до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги за виконавчими документами на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-2736/11про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 14/2007/0461/Фжк від 25 травня 2007 року у розмірі 1 479 740,54 грн.

Згідно із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2016 року по справі №359/10201/15-ц.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

При цьому, виконання судового рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов`язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження, тощо.

Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити подану заяву в частині заміни стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-2736/11 з ВАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Брайт Інвестмент».

Щодо вимоги заявника про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку, на їх пред`явлення до виконання, то суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судових процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини «Каракуця проти України».

Суд зазначає, що єдиною підставою для поновлення судом пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин пропуску такого строку. Поважними причинами визнаються такі обставини, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред`явленню виконавчого документа до виконання.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущений та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків визначених Законом України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.

При вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, суд повинен з`ясувати причини пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення такого строку.

У своїй заяві заявник зазначає, що під час передачі кредитної справи №14/2007/0461/Фжк від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент», оригінали виконавчих листів не передавались, а тому ТОВ «Брайт Інвестмент» не могло раніше знати про їх відсутність.

Проте, суд вважає, що посилання заявника, як на поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, неможливість раніше знати про відсутність виконавчих листів та пропуску відповідного строку, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що виконавчі листи були отримані первісним стягувачем ще у 2012 році.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, саме по собі правонаступництво не є поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Крім того, ТОВ «Брайт Інвестмент» на момент придбання права вимоги за кредитним договором, мало можливість перевірити стан виконавчих проваджень, боржниками по яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та перевірити чи наявні у первісного стягувача оригінали виконавчих листів, чи існують відкриті виконавчі провадження, а також чи не пропущений первісним стягувачем строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ТОВ «Брайт Інвестмент» в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, боржниками по яким є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено об`єктивних підстав, які б свідчили про поважність пропуску вказаного строку.

Крім того, відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягував або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, при розгляді питання про видачу дубліката суд повинен встановити, у тому числі, чи не виконано рішення суду, чи не втратило воно законної сили, чи не пропущений стягувачем, на час подання вказаної заяви, строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У постанові від 21.08.2019 року у справі №2-836/11, Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Враховуючи викладені обставини і зважаючи на те, що первісний стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчих листів до виконання ще до укладення договору про відступлення прав вимоги, і судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, то і відсутні правові підстави для видачі дублікатів виконавчих листів.

Керуючись ст.ст. 247, 260, 422, 433, 442 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про видачу дублікату виконавчого документу, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення у цивільній справі № 2-2736/11 за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу – задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на його правонаступника – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, оф. 402, код ЄДРПОУ 43115064, р/р IBAN: НОМЕР_1 , банк одержувача АТ «ПРАВЕКС БАНК», код ЄДРПОУ банку 14360920, код банку 380838) у виконавчих листах, виданих 19.04.2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-2736/11 за позовом ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 14/2007/0461/Фжк від 25 травня 2007 року у розмірі 1 479 740,54 грн., державного мита у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

В іншій частині вимог – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва