Рішення № 102361303, 30.09.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8362/21

пр. № 2-а/759/167/21

30 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Журибеди О.М.,

при секретарях Мурга Т.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Будніка І.С. серії ЕАН № 4070887 від 15.04.2021 року від 15.04.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15.04.2021 року інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Буднік І.С. було винесено постанову серія ЕАН № 4070887 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 680,00 гривень. Відповідно до постанови, позивач 15.04.2021 року о 11 год. 03 хв. в м. Києві по пр-ту Червонозоряному, 127 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР. Пояснюючи інспектору патрульної поліції про те, що він не порушував правила дорожнього руху, інспектор проігнорував та все одно виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, не розглянувши справу по суті, як того вимагають норми статей 278-280 КУпАП, не ознайомивши з правами, передбаченими статтями 268 КУпАП. Зазначені дії інспекторів вважає незаконними, а постанова є незаконною, винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були частково порушені з огляду на наступне.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2021 року інспектором роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Буднік І.С. було винесено постанову серія ЕАН № 4070887 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 680,00 гривень.

Відповідно до постанови, позивач 15.04.2021 року о 11 год. 03 хв. в м. Києві по пр-ту Червонозоряному, 127 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Рено», д.н.з. НОМЕР_1 здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР (а.с. 5-6).

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за які передбачена ч.3 ст. 122 КУпАП, оскільки він мав ліцензію яка діяла на момент зупинки його транспортного засобу та на його думку мав право рухатись смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Таким чином судом встановлено що при винесені постанови працівник поліції оцінив технічний стан транспортного засобу позивача та невідповідність транспортного засобу вимогам віднесеним до автомобілів таксі. Однак в супереч цьому ним було складено протокол про адміністративне правопорушення про рух смугою для маршрутних транспортних засобів, та не було взято до уваги докази наявності дозвільної документації. А отже було сладено висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а не надано висновку про невідповідність транспортного засобу позивача технічним вимогам автомобіля таксі в межах повноважень поліції як контролюючого органу.

Статтями 245-246 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Доказів, які б об`єктивно вказували на вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, постанову про вчинення його було винесено працівником поліції, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам КУпАП, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7, ч. 5 ст. 122, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Будніка Івана Степановича серії ЕАН № 4070887 від 15.04.2021 року від 15.04.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда