Рішення № 1023610, 27.04.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

Справа № 4/313-27/32

Суддя Судова-Хомюк Н.М.

За участю секретаря КорольМ.Р.

розглянула справу

За позовом: Державного підприємства «Енергоринок»,м.Київ

До відповідача : Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»,м.Львів

Про стягнення заборгованості в розмірі 6 922 218,54 грн.та штрафних санкцій

В судовому засіданні взяли участь:

Від позивача: Андишула А.М.-предствавник

Від відповідача: Турко Г.О.-представник ; Білобрам Т.Б.-представник.

Суть спору: Державним підприємством «Енергоринок»,м.Київ пред»явлено позов до Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»,м.Львів про стягнення заборгованості за куповану електричну енергію за період січня,листопада 2004 року, серпня 2005 року, жовтня 2005 року та листопада 2005 року, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії.Загальна сума заборгованості за вказані періоди становить 6 922 218,54 грн.,а також 593 225,20 грн.пені, 3% річних у розмірі 259 405,40 грн., сума інфляційних нарахувань,що становить 1 077 651,59 грн. та 7% штрафу у розмірі 484 555,30 грн..

У своїй позовній заяві ДП «Енергоринок»зазначає,що між сторонами спору 30.08.2002 року було укладено договір № 1140/01. Згідно з умовами даного договору відповідач протягом вказаного періоду купував у позивача електричну енергію, за яку у відповідності до п.5.4 ст.5 договору. Зобов»язувався провести остаточний розрахунок до 14 числа місяця, наступного за розрахунковим. Однак, ВАТ «Львівобленерго»не виконало в повному обсязі своїх зобов»язань по договору, внаслідок чого виникла спірна заборгованість.Крім того, позивач у відповідності до п.6.3.2. укладеного договору просить стягнути пеню від суми простроченого платежу, штраф у відповідності до ст..231 ГК України, оскільки виконання зобов»язання було прострочено понад 30 днів та у відповідності до ст.625 ЦК України інфляційні нарахування та 3% річних за весь час прострочення - у розмірах,визначених в позовній заяві.

Відповідача позовні вимоги визнав частково, подав заяву про припинення провадження в частині стягнення 740 448,46 грн.боргу, що виник за січень 2004 року та листопад 2004 року.

В судовому засіданні 18.04.2007р.була оголошена перерва до 24.04.2007р.та до 27.04.2007р., по закінченні якої сторонам було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд встановив наступне:

У відповідності до договору № 1140/01 від 30.08.2002 року. Сторона позивача є продавцем електричної енергії, а сторона відповідача- покупцем.

Однак відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов»язань за договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає 6 922 218,54 грн., що підтверджується довідкою позивача про стан розрахунків між ДП «Енергоринок»та ВАТ «Львівобленерго»за продану електроенергію за період з 01.01.2004року по 31.12.2005 року.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача за період серпня 2005року, жовтня 2005року та листопада 2005 року становить 6 181 770,08 грн.та підлягає стягненню. Суд припиняє провадження в частині стягнення 740 448,46 грн.боргу, що виник за січень 2004 року та листопад 2004 року, в зв»язку з погашенням цієї частини боргу стороною відповідача.

Сторони погодивши розмір основного боргу, що становить 6 181 770,08 грн. уклали договір № 3955/01 від 27.03.2007року про реструктуризацію існуючої заборгованості відповідача, що включає і вказану суму, визначивши при цьому загальний строк погашення заборгованості три роки з моменту настання терміну здійснення першого платежу, але не пізніше 30.04.2007 року. Згідно п. 5.3. вказаного договору, обов”язковою умовою дійсності цього договору є звернення сторонами до господарського суду Львівської області із заявою про затвердження мирової угоди у справі №4/313-27/32 виключно на суму основного боргу, державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, а саме, на 6 947 836,54 грн. Суд приймає та затверджує подану сторонами мирову угоду від 01.04.2007 р. Враховуючи те, що сторонами не узгоджено позовні вимоги в частині пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд вирішує цю частину позову в судовому порядку. Суд вважає безпідставним посилання сторони відповідача на ч. 4 ст. 604 ЦК України, якою передбачено застосування новації та припинення додаткових зобов”язань, пов”язаних з первісними зобов”язаннями. Умови договору реструктуризації та мирової угоди не містять доказів спільного погодження щодо реструктуризації чи припинення нарахувань штрафних санкцій.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Таким чином, з відповідача підлягають до стягнення 3% річних в розмірі 259 405,40 грн. та 1 077 651,59 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, —уповноважений орган, наділений господарською компетенцією, у відповідності до п.3 ст.232 ГК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зобов”язання по сплаті пені у відповідача не настали, оскільки сторона позивача не виконала обов”язок, встановлений п.3 ст. 232 ГК України.

Згідно ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Сторона позивача, застосовуючи дану норму, нарахувала штраф у розмірі 484 555,30 грн.

Суд вважає, що застосування даних санкцій може мати місце за наявності двох умов:

1) вони підлягають застосуванню у разі скоєння господарського правопорушення , в якому хоча б одна сторона є суб”єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або якщо порушення пов”язане з виконанням державного контракту, або якщо виконання зобов”язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;

2) вони підлягають застосуванню тільки за два види правопорушень, а саме: за порушення умов зобов”язання щодо якості товарів (робіт, послуг) і за порушення строків виконання зобов”язання.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним нарахування розміру штрафу.

Суд задовільняє клопотання сторони відповідача щодо розтермінування розміру інфляційних втрат та 3% річних терміном на три роки рівними частинами щомісячно.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.193,230-232 ГК України, ст.ст.43,49,п.7 ст.80, ст.ст. 82, п.6 ст. 83,84,85, 115-118 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Мирову угоду про те, що:

- Станом на 27.03.2007 року основний борг за електроенергію Відповідача перед Позивачем за договором від 30.08.02 №1140/01 за січень 2004 року та листопад 2004 року в сумі 740 448,46 грн. відсутній. Провадження у справі №4/313-27/32 у цій частині позовних вимог підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі наданих Позивачем та Відповідачем заяв.

- 27.03.2007 між Позивачем та Відповідачем укладений договір про реструктуризацію заборгованості №3955/01, яким відповідно до ст. 604 Цивільного кодексу України зобов’язання Боржника за договором від 30.08.02 №1140/01 припиняються заміною їх новими зобов’язаннями, що виникають з Договору реструктуризації заборгованості від 27.03.2007 №3955/01.

- Відповідач визнає в повному обсязі заборгованість перед Позивачем за договором від 30.08.02 №1140/01 в розмірі 6 181 770,08 грн. за період: серпень 2005 року, жовтень 2005 року та листопад 2005 року, та зобов’язується сплатити її у відповідності до укладеного між Позивачем та Відповідачем договору про реструктуризацію заборгованості від 27.03.2007 №3955/01, а саме: протягом 35 місяців починаючи з квітня 2007 рівними платежами по 171715,84 грн не пізніше останнього числа кожного місяця року, та платежем у розмірі 171715,68 грн. не пізніше 31 березня 2010 р.

- Враховуючи вищевикладені обставини, ДП "Енергоринок" та ВАТ „Львівобленерго” дійшли згоди про врегулювання судового спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу за електроенергію в розмірі 6 181 770,08 грн. за період: серпень 2005 року, жовтень 2005 року та листопад 2005 року шляхом укладення даної Мирової угоди.

- Ця мирова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та затвердження господарським судом Львівської області і діє до повного виконання ними своїх зобов’язань за цією мировою угодою.

- Сторони цієї мирової угоди узгодили, що судові витрати у справі № 4/313-27/32 по сплаті державного мита у розмірі 25 500 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. покладаються на ВАТ „Львівобленерго”, яке в десятиденний термін з моменту затвердження даної мирової угоди судом відшкодовує їх у повному обсязі ДП "Енергоринок".

- У випадку невиконання ВАТ „Львівобленерго” умов цієї мирової угоди, нездійснення вчасно чергового платежу, ДП “Енергоринок” має право на власний розсуд або звернутись до господарського суду Львівської області про спонукання Відповідача виконувати умови цієї мирової угоди, або направити ухвалу господарського суду Львівської області про затвердження цієї мирової угоди на примусове виконання до відповідної державної виконавчої служби.

- Сторони домовились, що всі права та обов'язки, які ґрунтуються на даній угоді, зберігають свою дію для правонаступників. Усі питання погашення заборгованості ВАТ „Львівобленерго”, що неврегульовані цією мировою угодою, регулюються відповідно до укладеного між Позивачем та Відповідачем договору про реструктуризацію заборгованості від 27.03.2007 №3955/01 та діючого законодавства.

- ЗАТВЕРДИТИ.

3. Припинити провадження в частині стягнення основного боргу.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (79026, м.Львів, вул. Козельницька, 3, (п/р 26037305498 в ОПЕРВ філії Львівське обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 325796, код ЄДРПОУ 00131587) на користь Державного підприємства „Енергоринок” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27, р/р №26008302861 у Головному операційному управлінні ВАТ „Ощадбанк”, МФО 300465, код ЄДРПОУ 21515381) 259 405,40 грн. –3 % річних та 1 077 651,59 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції з розстроченням на три роки рівними частинами щомісячно.

5. Відмовити в решті частині позовних вимог.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя