Ухвала суду № 102360796, 30.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25839/21

провадження № 2-з/753/409/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2021 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича про визнання недійсним електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича про визнання недійсним електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2021 року матеріали позову передано судді Шаповаловій К.В. (фактично передано судді - 22 грудня 2021 року).

Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову.

Згідно із протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 24 грудня 2021 року заяву передано судді Шаповалоій К.В. (фактично передано судді - 28 грудня 2021 року).

Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що звернулась із позовом до суду про визнання недійсним електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень. Накладення арешту на вказану квартиру надасть можливість зупинити незаконне відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, що також буде мати місце порушення прав та інтересів останніх.

Позивачка зазначає, що приватним виконавцем умисно було невірно зазначено адресу місця знаходження арештованого майна, а саме як: АДРЕСА_1 , в той час, як боржнику належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначає, що з боку ДП «Сетам» не було виконано вимог пункту 2 розділу VІІ «Особливості реалізації окремих видів майна». Зауважила, що у випадку задоволення позовних вимог відновиться реєстрації права власності за позивачкою на вказану квартиру.

Вивчивши доводи заяви та подані до неї матеріали, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із позовної заяви 15 липня 2021 року приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 66111081 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен банк Аваль» 732634,29 грн.

Стягувач надав приватному виконавцю договір іпотеки, відповідно до якого предметом його є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

22 вересня 2021 року приватним виконавцем описано та накладено арешт на вказану квартиру.

28 вересня 2021 року приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Оціночний стандарт» для проведення оцінки описаної квартири.

29 вересня 2021 року приватним виконавцем надіслано на адресу ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна.

1 жовтня 2021 року на веб-сайті ДП «Сетам» було опубліковано оголошення щодо продажу предмету іпотеки.

1 листопада 2021 року реалізовано арештоване майно та 15 листопада 2021 року закінчено виконавче провадження.

19 листопада 2021 року ОСОБА_2 було видане свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів та зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Позивачка не навела правових підстав заявляти вимоги про забезпечення позову саме шляхом накладення арешту. Не надала документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб.

Арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 1 липня 2021 року у справі № 207/79/19-ц.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; зважаючи на те, що позивачем не надано належного обґрунтування та достатніх доказів того, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з огляду на те, що позивачем до заяви про забезпечення позову не надано жодного доказу на підтвердження викладених обставин, а саме, що відповідач має намір або вчиняє активні дії щодо відчуження спірного майна, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не містить належного переконливого обґрунтування про те, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, а тому відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рудика Валерія Вікторовича про визнання недійсним електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: К.В. Шаповалова