Рішення № 102360786, 23.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8631/20

провадження № 2/753/2812/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мицик Ю.С.

при секретарях Пугач Д.С., Береговенко Н.С., Куцолабській І.А.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача 2 Самойленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , відповідач - 1), ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 , відповідач - 2), ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 , відповідач - 3), ОСОБА_6 (далі ОСОБА_6 , відповідач - 4, разом відповідачі) в якій просила, з урахуванням заяви від 09.04.2021 стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 120 460 грн. - матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

21.01.2020 у квартирі АДРЕСА_1 , що належить позивачу відбулося залиття через прорив трубопроводу холодного водопостачання в місці різьбового з`єднання кульового крану з лічильником в квартирі АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище у вказаному будинку, в результаті чого в кімнаті пошкоджено шпалери, стеля, підлога, в кухні кахель та стеля, в коридорі шпалери та фасадна стіна балкону. Факт залиття квартири підтверджується актом обстеження від 22.01.2020, складеним комісією ЖЕД-208, в складі головного інженера, майстра з експлуатації, інженера з ремонту будинку. Згідно з висновком від 17.02.2020, складеним експертом ПП «Експертзабезпечення» Фастовським Л.Н., вартість матеріальної шкоди, внаслідок залиття квартири позивача становить 119 241,60 грн. У добровільному порядку відповідачі відшкодувати заподіяну шкоду відмовляються. Просила вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. від 12.06.2020 відкрито провадження у справі /Т. 1 а.с. 88-89/.

05.11.2020 від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначила, що акт складений працівниками ЖЕД-208 не відповідає формі, встановленій Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, не містить ряду даних, які мають бути зазначені в акті і має невірну назву, а тому є неналежним доказом у справі. Крім того, звіт про оцінку завданих матеріальних збитків є висновком приватного суб`єкта оціночної діяльності, а не судового експерта. Також вказала, що ОСОБА_4 є власником 1/4 частки квартири. Зазначила, що залиття квартири відбулося не з вини відповідачів, а з вини третьої особи - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», оскільки саме дана компанія здійснює господарську діяльність з утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності Дарницького району м. Києва.

22.02.2021 позивачем подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 22.02.2021 задоволено та витребувано інформацію, щодо власників квартири АДРЕСА_2 .

03.03.2021 позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання заперечувала проти доводів представника ОСОБА_4 , викладених у відзиві на позов. Зазначила, що звіт про оцінку завданої матеріальної шкоди, є належним доказом, а відповідачами, в свою чергу, не надано доказів на його спростування. Посилання у відзиві на те, що нести відповідальність має КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» є необґрунтованими, оскільки відповідальність за обслуговування та збереження внутрішньоквартирних мереж несе власник квартири.

Ухвалою від 26.03.2021 до участі у справі в якості співвідповідачів було залучено ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , оскільки дані особи є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

09.04.2021 позивачем подано уточнену позовну заяву, яка прийнята судом.

30.06.2021 від відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволення позову, посилаючись на ті ж підстави, що і ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 04.08.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача 2 - Самойленко А.В., проти позову заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи в засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, вислухавши виступ позивача, представника позивача, представника відповідача 2, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 /Т. 1 а.с. 11-14/.

Співвласниками квартири АДРЕСА_2 є відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в рівних долях /Т. 1 а.с. 222/.

Як зазначає позивач у позовній заяві 21.01.2020 відбулося залиття її квартири з квартири, що належить відповідачам та знаходиться поверхом вище.

Вказана обставина підтверджується копією акту обстеження від 22.01.2020, затвердженого начальником ЖЕД-208 Грабар А.К. у складі комісії головного інженера, майстра з експлуатації та інженера з ремонту будинку /Т. 1 а.с.16/.

Відповідно до вказаного акту, за результатами огляду квартири позивача виявлені сліди залиття: в кімнаті площею 16,8 кв.м. на стінах шпалери, спостерігається часткове відшарування, на стелі жовті сліди залиття, підлога - підвищена вологість паркету; кухня - на стінах спостерігається відшарування керамічної плитки, на стелі вагонка має сліди залиття; коридор - незначне залиття стін (шпалери); фасадна стінка балкону має незначне залиття. Причина залиття вказана у акті, як «порив трубопроводу холодного водопостачання в місці різьбового з`єднання кульового крана з лічильником. Кульовий кран встановлений власником квартири АДРЕСА_2 в ході переобладнання квартирної системи холодного водопостачання» / Т. 1 а.с. 16/ .

При вирішенні вимог даного позову суд керується нормами цивільного процесуального законодавства, які визначають правила доказування у цивільному процесі, та положеннями матеріального закону, які регулюють зобов`язання, що випливають із заподіяння шкоди (деліктні зобов`язання).

Так, за загальним правилом, встановленим ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…

Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка визначає підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Системний аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підстави для висновку, що позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, повинен, зокрема, довести такі складові: протиправну поведінку відповідача; настання шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач, якщо він заперечує проти позову, - відсутність його вини у завданні шкоди, тобто вина заподіювача шкоди у деліктних зобов`язаннях презюмується.

З огляду на встановлені обставини, факт залиття квартири позивача водою є доведеним, а відтак є доведеним і факт заподіяння позивачу внаслідок вказаного залиття майнової шкоди.

Наданий позивачем Акт про залиття, який підписаний членами комісії, містить усі необхідні дані та відомості, а саме: дата його складення, анкетні дані та посади членів комісії, які приймали участь у його складенні, адресу квартири, що зазнала пошкоджень, характер ушкоджень та їх обсяг, адресу квартири, з якої відбулося залиття та причину залиття, а відтак цей акт є належними і допустимими доказом протиправності поведінки відповідачів та їх вини у заподіянні шкоди.

Судом встановлено, що квартира відповідачів розташована поверхом вище над квартирою позивача, однак жодних доказів, які б підтверджували, що джерело залиття знаходилося в іншій квартирі, або на ділянці, за яку несе відповідальність балансоутримувач, стороною відповідачів не надано, а відтак не доведено, що шкоди завдано не з вини відповідачів.

Таким чином, враховуючи, що позивачем під час судового розгляду справи доведено завдану їй шкоду, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, та наявності вини відповідачів у вказаному залитті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідачів, як осіб, які завдала збитки майну позивача, обов`язку по відшкодуванню майнової шкоди.

При визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, що належить позивачу, суд виходить з положень статті 22 ЦК України, за змістом якої до вартості матеріального збитку слід включати втрати, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням її речей, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з приписами статті 1192 ЦК України, яка встановлює способи відшкодування шкоди, суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з висновком від 17.02.2020, складеним експертом ПП «Експертзабезпечення» Фастовським Л.Н., вартість матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири позивача становить 119 241,60 грн. /Т. 1 а.с. 35-79/.

Посилання відповідачів, на те, що вартість матеріального збитку, визначеного у висновку експерта є завищеною та не відповідає дійсності, є безпідставними, оскільки відповідачі у випадку незгоди з висновком експерта, могли заявити клопотання про призначення експертизи у справі, однак таких дій відповідачі не здійснили.

Також позивачем понесені витрати з оренди осушувача повітря на суму 1260,00 грн., що підтверджується копією договору оренди обладнання № 215 від 26.01.2020 та актом здачі-приймання обладнання, які також мають бути стягнуті з відповідачів.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним факт заподіяння матеріальної шкоди позивачу з вини відповідачів, оскільки останні не спростували цієї обставини, а тому вважає, що позовні вимоги щодо відшкодування шкоди є цілком обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 133, 137, 141, 223, 259, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди кошти у розмірі 120 460 грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного дослідження в сумі 2500 грн. 00 коп., тобто по 625 грн. 00 коп. з кожного та судовий збір в сумі 1204 грн. 60 коп., тобто по 301 грн. 15 коп. з кожного.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п.: невідомий.

Відповідач 2: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_2 .

Відповідач 3: ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_3 .

Відповідач 4: ОСОБА_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п.: невідомий.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Ю.С. Мицик