Рішення № 102358743, 29.12.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Ігнатової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - МВДВС по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові СМУ Міністерства юстиції (м. Харків)), третя особа ОСОБА_2 в якій просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 накладений постановою Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, серія та номер АА № 531094 від 26.05.2009 року, виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що 27.11.2013 року відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження закінчено, виконавчий лист повернуто стягувачу, у зв`язку із закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , боржник у виконавчому провадженні, відносно якого було відкрито виконавче провадження. В межах виконавчого провадження по стягненню аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 державним виконавцем накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Також, вказала, що станом на 01.04.2021 року у Комінтернівському ВДВС ХМУЮ відсутнє виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , відомості про ОСОБА_3 виключені з Єдиного реєстру боржників. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкта нерухомого майна за № 250974947 від 01.04.2021 року

вбачається, що маються відомості про державну реєстрацію обтяжень - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АА № 531094, виданий 26.05.2009 року Комінтернівським ВДВС ХМУЮ (реєстраційний номер обтяження № 25711507). Також, згідно до вищевказаної інформації в розділі «власник» власником квартири АДРЕСА_1 зазначена ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 була вимушена звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 26.04.2021 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 02.08.2021 року по цивільній справі № 641/2975/21 було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

До судового засідання позивач не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.

До судового засідання представник відповідача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, не з`явилась, надала до суду заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

В наданому до суду відзиві на позовну заяву вказала, що вона перебувала з ОСОБА_3 у шлюбі та згодом розлучилась, пізніше вона звернулась до суду із позовом про стягнення аліментів на доньку. Після отримання вказаного рішення суду про стягнення аліментів вона звернулась до виконавчої служби. За час виконання рішення суду у боржника ОСОБА_3 виникла заборгованість по аліментам, та в межах виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_1 . 10.06.2016 року ОСОБА_3 , який був боржником у виконавчому проваджені помер. Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його матір ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 .

Також, вказала, що не має жодних матеріальних претензій до позивача ОСОБА_4 і вважає необхідним зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 .

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкта нерухомого майна за № 250974947 від 01.04.2021 року квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 , постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АА № 531094, виданий 26.05.2009 року видавник Комінтернівський ВДВС ХМУЮ, борг по аліментам на 01.06.2009 року складає 9492,11 грн. ОСОБА_3 не сплачено, вид обтяження арешт нерухомого майна.

Крім того, з листа Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 128461/21 від 27.10.2021 року вбачається, що згідно Інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - Система) в Системі наявні записи про зареєстровані виконавчі провадження № 8592500, 32474016, 46806142, 46807920, 47045406, 48486650 стосовно ОСОБА_3 ВП № 8592500 з виконання виконавчого листа від 01.12.1999 року № 2-4613 Дзержинського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 15.11.1999 року і до її повноліття. Відкрито 16.01.2007 року. 25.12.2015 року у зв`язку з закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення в порядку п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606, державним виконавцем Бєлєвич К.Д. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження. За ВП № 8592500 стосовно стягнення аліментів державним виконавцем зафіксовано та встановлено, що заборгованість по аліментам на день повноліття дитини становить 13987,27 грн. В переліку відображених виконавчих дій в Системі за вищевказаними виконавчими провадженнями не обліковується, як виконавча дія щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії та номер АА 531094 від 26.05.2009 року.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України при цьому власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 2 вказаної статті, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні положення закріплені у ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Проте, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 8592500, державним виконавцем не було вирішено питання щодо зняття вказаного арешту.

Згідно з п. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, що кореспондується з положеннями п. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це, майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18, особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.

Враховуючи, що виконавче провадження ВП № 8592500 у зв`язку з закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення в порядку п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606, було закінчено про що винесена відповідна постанова від 25.12.2015 року, а стягувач на теперішній час не має претензій до позивача з приводу стягнень за вказаними виконавчими провадженнями, про що особисто подала відповідну заяву до суду, а також зважаючи на те, що наявність обтяження квартири, позбавляє ОСОБА_1 можливості реалізувати свої права на належну їй на праві власності нерухомість, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення з-під арешту квартири АДРЕСА_1 .

З приводу позовних вимог позивача про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Водночас, згідно вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Враховуючи вказані положення закону, суд приходить до висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановою Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, оскільки у даному випадку відсутній спір щодо виключення такого запису, а заявлені вимоги у вказаній частині є передчасними та не потребують додатковго врегулювання за рішенням суду.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та необхідно звільнити з-під арешту накладеного на належне ОСОБА_1 на праві приватної власності майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що накладений на підставі постани про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АА № 531094, виданий 26.05.2009 року видавник Комінтернівський ВДВС ХМУЮ у ВП № 8592500.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити частково.

Звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 та на яку накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер АА № 531094, виданий 26.05.2009 року видавник Комінтернівський ВДВС ХМУЮ у ВП № 8592500.

В іншій частині позовні вимоги - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), адреса місце знаходження: м. Харків, м-н. Захисників України, 7/8, код ЄДРПОУ 41430683.

Третя особа - ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .