Рішення № 102347570, 30.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 р. Справа№200/16779/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Загацької Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Митрополитська, 39), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації від 27.05.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації призначити та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 в розмірі, що встановлений ст.12 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми”, тобто 41280 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, зокрема, що 20.05.2021 вона особисто звернулася до Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини, в задоволенні якої рішенням від 05.10.2021 було відмовлено з посиланням на те, що звернення за її призначенням надійшло пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Відповідного повідомлення про відмову в призначенні допомоги на дитину не отримувала. Розпорядженням відповідача вважала протиправним, оскільки при його прийнятті не враховано те, що у зв`язку із окупацією м. Чистякове Донецької області та карантинними обмеженнями, вона не мала можливості виїхати на підконтрольну українській владі територію до травня 2021 року. Вважала викладені підстави поважними.

30.11.2021 відкрито провадження у справі, про що постановлено відповідну ухвалу. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відзив на позовну заяву подано не було.

Судом встановлено, що 30.04.2020 ОСОБА_1 на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Чистякове Донецька обл.), народила дитину – ОСОБА_2 .

У зв`язку із окупацією м. Чистякове Донецької області та карантинними обмеженнями, вона до травня 2021 року не мала можливості виїхати на підконтрольну українській владі територію та зареєструватися внутрішньо переміщеною особою.

З 19.05.2021 вона зареєструвала себе та дитину внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Чистякове Донецької обл.), а фактичне місце проживання/перебування – на підконтрольній українській владі території (м.смт.Мангуш Донецької обл.).

Того ж дня у зв`язку зі зміною місця проживання і взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи позивач звернулася до відповідача як органу соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про призначення державної допомоги при народженні дитини.

Розпорядженням Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації від 27.05.2021 в призначенні такої допомоги відмовлено, оскільки звернення за її призначенням надійшло пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Листом Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації від 25.10.2021 №1895/05 на адвокатський запит представника позивача повідомлено про те, що згідно зі ст. 12 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У зв`язку з наведеним права на отримання вказаної допомоги позивач не має. Розпорядження про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини відправлено на адресу фактичного місця проживання позивача поштою.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частинами 1 та 2 ст.1 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” визначено, що громадяни України, в сім`ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми є, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно зі ст.10 вказаного Закону допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Частиною 1 ст.12 вказаного Закону визначено, що допомога при народженні першої та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 11 вказаного Закону допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Аналогічні положення містить п.12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з яким допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Відмовляючи в призначенні допомоги при народженні дитини відповідач виходив з того, що звернення за її призначенням надійшло пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Разом з тим, приймаючи таке рішення відповідачем не враховано наступне.

Статтею 8 Закону України “Про охорону дитинства” визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. І даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Тобто, в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов`язання, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької області (що мало наслідком неможливість своєчасного оформлення відповідних документів та звернення за отриманням допомоги), виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскарженого рішення від 26 травня 2021 року (в частині відмови в призначенні допомоги при народженні дитини), яке створює правові наслідки, і зобов`язання відповідача призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлені ст.12 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми” (п.10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вирішуючи спір судом враховані правові висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі №591/610/16, від 06 вересня 2018 року в справі № 242/5735/16-а, які відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 суд відстрочив позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Нормами ч.2 ст.133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями ч.1 ст.139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволено, судовий збір у розмірі 908,00 грн підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 43967473, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Митрополитська, 39) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації від 27.05.2021 про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації призначити та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 в розмірі, що встановлений ст.12 Закону України “Про державну допомогу сім`ям з дітьми”, тобто 41280 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Маріупольської районної державної адміністрації судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок на користь Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 30.12.2021.

Суддя Т.В.Загацька