Рішення № 102346883, 29.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 з 08 червня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію відповідно до п. б) ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” з 08 червня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 та надала усі необхідні документи для підтвердження трудового та пільгового стажу. Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, встановленого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. На думку позивача, вона на час звернення за призначенням пенсії досягла пенсійного віку, має необхідний страховий та пільговий стаж, визначені пунктом б) статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, внаслідок чого відмова відповідача є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання призначити пенсію.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

16.08.2021 року представник ГУ ПФУ в Кіровоградській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що за наданими документами, позивач на час звернення за призначенням пенсії досягла віку 52 роки, загальний страховий стаж позивача склав 30 років 11 місяців, пільговий стаж за списком №2 - 19 років 10 місяців 3 дні. Відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” позивач набуде право на пенсію після досягнення 54 років. Таким чином, право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 у позивача відсутнє.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року зупинено провадженні у справі до набрання законної сили судовим рішенням в зразковій адміністративній справі №360/3611/20 (провадження №Пз/9901/32/20).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 року поновлено провадженні у справі.

16.08.2021 року представник відповідача надав до суду клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. В обґрунтування клопотання зазначено, що оскільки позивач зареєстрована в Дніпропетровській області, то в разі призначення пенсії пенсійна справа буде перебувати на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, рішення по справі може вплинути на обов`язки цього органу.

Вирішуючи клопотання про залучення третьої особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, із змінами та доповненнями (далі – Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

На підставі пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи для здійснення виплати пенсії.

Зі змісту позовних вимог та зазначених норм випливає, що спірні правовідносини стосуються виключно питання призначення пенсії, яке в даному випадку перебуває в компетенції саме ГУ ПФУ в Кіровоградській області. Даний спір в частині призначення позивачу пенсії не впливає на обов`язки ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Отже, на думку суду, в межах заявлених позовних вимог підстави для залучення ГУ ПФУ у Дніпропетровській області третьою особою по справі – відсутні. Таким чином, клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.06.2021 року звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що вирішує питання про призначення пенсії - ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

Рішенням від 15.06.2021 року №046050009662 ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. В обґрунтування відмови зазначено, що вік позивача становить 52 року, страховий стаж позивача складає - 30 років 11 місяців, пільговий стаж за списком №2 - 19 років 10 місяців 3 дні. ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з тим, що заявниця набуде право на пенсію на пільгових умовах з 22.02.2023 року після досягнення 54-річного віку.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі №360/3611/20.

З огляду на зазначене, право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2 позивач має при досягненні 50 років, за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на роботах, віднесених до списку №2.

Матеріли справи свідчать, та ці обставини не заперечується сторонами, що на час звернення за призначенням пенсії (08.06.2021 року) позивач досягла віку 52 роки, мала страховий стаж роботи 30 років 11 місяців, пільговий стаж за списком №2 - 19 років 10 місяців 3 дні.

Таким чином, відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 54-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV є протиправною.

Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та правові норми, виходячи з принципу верховенства права, з метою повного захисту порушених прав і свобод позивача, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання призначити пенсію.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №3848-1503-4052-2057 від 13.07.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 15.06.2021 року №046050009662 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 з 08 червня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком №2 з 08 червня 2021 року на підставі пункту б) статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар