Рішення № 102346768, 28.12.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місці Дніпрі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «АГРОТЕХСЕРВІС» до Головного управляння Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Новомосковське районне виробниче підприємство «АГРОТЕХСЕРВІС» з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю наказ № 2050-п про проведення фактичної перевірки ПРАТ «НОВОМОСКОВСЬКЕ РВП «АГРОТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 00903191) від 12.05.2021 року, прийнятий Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.05.2021 року уповноваженою особою відповідача, видано наказ №2050-п про проведення фактичної перевірки ПРАТ «НОВОМОСКОВСЬКЕ РВП «АГРОТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 00903191).

Позивач зауважує, що наказ не містить конкретного та чіткого зазначення підстави проведення фактичної перевірки, що не відповідає вимогами ст. 80 ПК України.

Крім того, як зазначає позивач, оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки не містить конкретного визначення підакцизного товару, перевірку обігу якого буде здійснено відповідачем.

На думку позивача, інформація, на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податковий орган.

Тому, позивач вважає, що зазначений наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду письмовий відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї позиції, посилаючись на практику суду касаційної інстанції, відповідач зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання. Вказане право має реалізовуватись суб`єктом владних повноважень в порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством та порушення такого порядку є підставою для допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

На підставі вищевикладеного, відповідач вважає прийнятий наказ таким, що винесений в межах чинного законодавства.

Тому позивач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, Приватне акціонерне товариство «Новомосковське районне виробниче підприємство «АГРОТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 00903191) зареєстровано юридичною особою 04.02.1998 року, дата запису: 14.12.2005, номер запису: 12291200000000364, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Новомосковської ДПІ (м. Новомосковськ).

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (основний), 29.20 Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів, 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у., 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

12.05.2021 року керуючись ст. 19-1, ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було видано наказ №2050-п «Про проведення фактичної перевірки Приватного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «АГРОТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 00903191)», яким вирішено провести фактичну перевірку Приватного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «АГРОТЕХСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 00903191) з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятися з 01.07.2019 року по 21.05.2021 року. Перевірку розпочати 14.05.2021р., тривалість не більше 10 діб.

Не погоджуючись з прийнятим наказом про проведення фактичної перевірки, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до п.п.19-1.1 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють, зокрема, адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами до підпункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 п. 75.1. статті 75 Податкового Кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового Кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 Податкового Кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання, в тому числу копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

В свою чергу, пункт 80.5 статті 80 Податкового Кодексу України передбачає, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки, здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (пункт 81.2 статті 81 Податкового Кодексу України).

З аналізу наведених норм права вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання. В свою чергу вказане право має реалізовуватися суб`єктом владних повноважень в порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством та порушення такого порядку є підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

При цьому, в даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2019 року у справі №812/1112/16.

Слід зазначити, що в даному випадку відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу застосована норма п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, яка є альтернативною та містить приписи щодо такої самостійної підстави для проведення фактичної перевірки як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Позивач скористався наданим законом правом, відмовивши у допуску до перевірки, про що складено акт «Про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки Приватного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «АГРОТЕХСЕРВІС» від 24.05.2021 року, з подальшим оскарженням наказу до суду.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо правомірності призначення фактичної перевірки, зокрема, не обґрунтуванням наявності підстав для її проведення, відсутності відомостей про можливі порушення платником податків норм законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено право контролюючого органу на проведення фактичної перевірки: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального

Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю в частині обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Застосування судом пункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, відповідає правовому висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 12.08.2021р. у справі № 140/14652/20.

Крім того, відповідно до ст. 19-1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:

19-1.1.4. здійснюють контроль, зокрема за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

19-1.1.14. здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

З огляду на вищевказане правове регулювання, судом відхиляються твердження позивача стосовно відсутності правових підстав для проведення фактичної перевірки ПрАТ «Новомосковське РВП «АГРОТЕХСЕРВІС».

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30.01.2019р. у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021р. у справі № 816/228/17 дійшла висновку, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Крім того, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 та від 03.02.2021р. у справі №823/2530/18, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Таким чином, суд вважає, що скасування спірного наказу за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав товариства, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки, а дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Відповідно до вищезазначеного, суд приходить до висновку, що спірний наказ відповідає вимогам, що передбачені до його змісту ст. 81 Податкового кодексу України, а саме останній містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки - з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, визначені Податкового кодексу України, зокрема п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України; дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме, довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат, згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Новомосковське районне виробниче підприємство «АГРОТЕХСЕРВІС» до Головного управляння ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28.12.2021 року.

Суддя І.О. Лозицька