Рішення № 102346392, 22.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юркова Е.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 43333459) про коригування митної вартості товарів від 25.03.2021 р. № UА500500/2021/000104/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А» код ЄДРПОУ 43333459) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.03.2021 р. № UА500500/2021/00189.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "АТБ-маркет" з метою митного оформлення товарів подало до Одеської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA500500/2021/012618 від 24.03.2021 р. та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, специфікацію, рахунок-фактуру (інвойс) та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/16466/21, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

26.10.2021 року Одеською митницею, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданої ТОВ "АТБ-маркет" митної декларації, а також документів, долучених до декларацій, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованим, а підстави для задоволення позову відсутні.

Також 19.10.2021 року Одеською митницею, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, подано до суду клопотання про заміну первісного відповідача у справі № 160/16466/21 з Одеської митниці Держмитслужби на правонаступника - Одеську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби (ІК ВП в ЄДРПОУ 44005631).

Вирішуючи вказане клопотання суд виходить із того, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 895 вирішено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби шляхом їх приєднання до Державної митної служби, у томі числі Дніпровську митницю Держмитслужби.

Територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №895, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них.

Наказом Держмитслужби від 19.10.2020 року № 460 утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України, у тому числі Одеську митницю.

Наказом Держмитслужби від 29.10.2020 року № 489 затверджено Положення про Одеську митницю.

Відповідно до наказу Держмитслужби від 30.06.2021 року № 472, з 01.07.2021 року розпочато діяльність Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за ІК в ЄДРПОУ 43115923 зареєстрована Державна митна служба України, та у її складі Одеська митниця (ІК ВП в ЄДРПОУ 44005631).

Також згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Одеська митниця Держмитслужби (ІК в ЄДРПОУ 43333459) з 02.11.2020 року перебуває в стані припинення.

Таким чином, під час розгляду заявленого клопотання судом встановлені обставини процесуального правонаступництва.

За приписами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що клопотання відокремленого підрозділу Державної митної служби України Одеської митниці про заміну відповідача у справі № 160/16466/21 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" та компанією Kondor sp.z.o.o. (Польща) (Продавець) укладено контракт на поставку продукції № 3166-KР/PL від 26.04.2018 року.

Відповідно до п. 2.2 контракту ціна на товар розуміється відповідно до умов DAP-Одеса, FOB-Нингбо, Китай, згідно Інкотермс-2010, та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Найменування, ціна, кількість та якість товару, що постачається, погоджується сторонами в специфікації, які підписуються сторонами на кожно партію товару (п.2.3 контракту).

До вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію № 26 від 05.02.2021 року на поставку товару (капці пляжні в асортименті) на загальну кількість 49608 одиниць, загальною вартістю 60273,20 евро, на умовах поставки FOB-Сямень, за умови оплати за товар протягом 20 днів від дати завантаження на судно.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митну декларацію № UA500500/2021/012618 від 24.03.2021 р., відповідно до якої до ввезення задекларовано товар взуття на підошві та з верхом з пластмаси, союзка якого має кілька вирізаних отворів на суму 60273,20 євро - відповідно до INVOICE № FSE_1/21/NP/02 від 05.02.2021 р. та інших документів.

На підтвердження митної вартості товару ТОВ "АТБ-маркет" надано до митного органу: коносамент (BILL OF LADING) WMCN10096386 від 09.02.2021 р., автотранспортні накладні №036636 від 19.03.2021 р., №036637 від 19.03.2021 р., №036638 від 22.03.2021 р., №036639 від 22.03.2021 р.

Митна вартість товару ТОВ "АТБ-маркет" визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1. виписку з бухгалтерської документації; 2. каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3. копію митної декларації країни відправлення; 4. висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ "АТБ-маркет" надано лист № 2503/2021 від 25.03.2021 р., яким надано прайс-лист від 26.01.2021 р., платіжне доручення від 25.02.2021 р., комерційна пропозиція від 27.01.2021 р., заявка на перевезення вантажу морським транспортом 49889/168091 від 09.02.2021 р.

Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.03.2021 р. № UА500500/2021/000104/2 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500500/2021/00189.

Вказаним рішенням до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.

Обставинами прийняття рішення є:

1. відповідно до п. п. в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору від 26.04.2018 № 3166-KP/PL витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат 4648 від 16.02.2021 не відповідає вищезазначеним умовам;

3) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги відсутня інформація щодо умов поставки товару.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірного рішення були, зокрема обставини не надання достовірних відомостей щодо включення до ціни товару вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, то суд зазначає наступне.

Відповідно до умов контракту на поставку продукції № 3166-KР/PL від 26.04.2018 р., ціна на товар розуміється відповідно до умов DAP-Одеса, FOB-Нингбо, Китай, згідно Інкотермс-2010, та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість всіх митних формальностей в країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість упаковки та маркування товару.

Відтак, доводи відповідача стосовно того, що ТОВ "АТБ-маркет" не подало до Одеської митниці Держмитслужби достовірних відомостей щодо включення до ціни товару витрат, пов`язаних із пакуванням, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. ст. 73 – 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до Інкотермс-2010, існують лише два види умов поставки, які передбачають обов`язкове страхування, а саме поставки за умовами CIP та CIF.

Згідно специфікації № 26 від 05.02.2021 р. до контракту на поставку продукції № 3166-KР/PL від 26.04.2018 р., поставка товарів здійснювалася на умовах FOB.

Відповідно до умов поставки FOB, страхування товару не є обов`язковим, тому при такій поставці сторони контракту самі вирішують чи бажають вони здійснити страхування та в якій мірі.

Судом встановлено, що у даному випадку ТОВ «АТБ-маркет» у добровільному порядку здійснило страхування товару із співвідношенням страхової суми до страхової вартості - 100%, що підтверджується договором добровільного страхування вантажів №04г0д від 11.03.2020 р., страховим полісом № 4648 від 16.02.2021 р.

Отже, у даному випадку позивач самостійно на власний розсуд вирішив здійснити страхування товару.

Також, на підтвердження проведення оплати за товар ТОВ «АТБ-маркет» було надано виписку з бухгалтерської документації, згідно якої платіжним дорученням в іноземній валюті від 23.02.2021 р. № 747 на суму 60273,20 євро здійснено оплату, та платіжне доручення від 25.02.2021 р. про здійснення оплати на суму 60273,20 євро на користь Kondor sp.z.o.o. з призначенням: передплата за контрактом № 3166-KР/PL від 26.04.2018 р., інвойс FSE-1/21/NP/02 від 05.02.21 р.

Також, суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

На підтвердження транспортних витрат позивачем було надано: заявка на перевезення вантажу морським транспортом № 49889/168091 від 09.02.2020 р., де зазначено порт відправлення та порт доставления вантажу вагою 14658,300 кг., реквізити коносамента, узгоджено загальну вартість перевезення у розмірі 10760,00 доларів США; акт прийому-передачі виконаних робіт № 3133 від 24.03.2021 р., за яким ТОВ «Лотра» виконано транспорті послуги з перевезення вантажу з Сяминь (Китай) – Одеса (Україна); акт прийому-передачі виконаних робіт № 3133/1 від 24.03.2021 р., за яким ТОВ «Лотра» виконано навантажувально-розвантажувальні роботи на території України, транспорті послуги з перевезення вантажу з ОМТП-Одеса-ОМТП, експедиторські послуги по всьому шляху слідування; платіжне доручення № 503457 від 08.04.2021 р. на оплату вказаних послуг вартістю 998262,00 грн. та платіжне доручення № 503461 від 08.04.2021 р. на оплату вказаних послуг вартістю 195215,68 грн., відповідно.

Інші надані документи (коносамент, інвойси, рахунки) містять в собі інформацію для підтвердження числового значення транспортних витрат, як складової митної вартості товару і у своїй сукупності надають можливість здійснити перевірку таких числових значень.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням про коригування митної вартості товарів від 25.03.2021 р. № UА500500/2021/000104/2.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 10055,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 138868 від 09.09.2021 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 10055,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 193, 242-246 , 250, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (пр. Олександра Поля, б.40, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ІК в ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул.Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м.Одеса, Одеська область, 65078, ІК ВП в ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови – задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 25.03.2021 р. № UА500500/2021/000104/2.

Визнати протиправними та скасувати рішення картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.03.2021 р. № UА500500/2021/00189.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул.Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м.Одеса, Одеська область, 65078, ІК ВП в ЄДРПОУ 44005631) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (пр. Олександра Поля, б.40, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ІК в ЄДРПОУ 30487219) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 10055,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 листопада 2021 року.

Суддя Е.О. Юрков