
"30" грудня 2021 р.
Справа №150/625/21
Провадження по справі №2/150/195/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2021 року Чернівецький районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.
при секретарі Вітковській О.С.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бабчинецької сільської ради Могилів Подільського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
До Чернівецького районного суду звернувся ОСОБА_1 із зазначеним позовом.
Сторони в підготовче засідання не з'явилися, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Представник позивача - адвокат Захарченко О.В., який діє на підставі довіреності від 04.02.2021 року (термін дії якої до 04.02.2024), вимоги довірителя ОСОБА_1 підтримує на умовах, викладених в позовній заяві, просить їх задоволити.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України (ч.4 ст.200 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.
У відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, тому згідно ухвали від 15.12.2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ґрунтуючись на наступних підставах.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабка позивача по лінії батька - ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 13.0.2017 року Тиврівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 4).
Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 підтверджено наступними доказами по справі.
Із копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого 10.04.1986 року Немійською сільською радою Могилів - Подільського району Вінницької області, вбачається, що його батьком значиться ОСОБА_3 (а.с. 11).
Як свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 04.12.1964 року, матір`ю ОСОБА_3 (тобто, батька позивача по справі) значиться ОСОБА_2 (а.с. 6).
Батько позивача по справі ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 11.07.2008 року виконкомом Немійської сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,89 га, що розташована на території Бабчинецької сільської ради Могилів - Подільського району Вінницької області, яка призначена для ведення товарного сільського господарського виробництва та належала спадкодавцю на підставі державного акту серії ВН №21958, виданого 30.03.2005 року (а.с. 5).
ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за законом майна, що залишилося після смерті бабки ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як зазначено в статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до положень статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно положень статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Відповідно до ч.5 ст.1268 та ч.3 ст.1296 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до п.24 постанови Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого було встановлено, що дані дакази та аргументи є належними та допустими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України.
У встановлений законом термін ОСОБА_1 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті бабки ОСОБА_2 , оскільки, остання на момент смерті проживала в Тиврівському обласному будинку - інтернаті для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, про що позивачу не було відомо. ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_1 з 03.10.2017 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де і померла, що стверджується повідомленням Тиврівського обласного будинку - інтернату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 08.11.2021 року (а.с. 8).
Таким чином, необізнаність спадкоємця про існування спадкового майна, є поважною причиною пропуску строку. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.
В той же час факт необізнаності особи про наявність спадкового майна може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.
Крім того, суд приймає до уваги ту обставину, що позов визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідачем визнаються позовні вимоги в повному обсязі на умовах, викладених в позовній заяві.
Враховуючи в сукупності всі обставини справи, беручи до уваги докази, які одержані у встановленому законом порядку, а також те, що ОСОБА_1 пропущено встановлений законом шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, суд з метою захисту її майнових прав, приходить до висновку про необхідність визначити додатковий строк терміном три місяці, який буде достатнім для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Крім того, суд враховує, що визнання поважними причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб, суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).
Водночас відмова у задоволенні позову, за наявності встановлених судом обставин, була б непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння майном.
У своєму позові ОСОБА_1 не наполягає на стягненні судових витрат, а тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Враховуючи вищенаведене, на підставі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.1272 ч.3 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 197, 198, 200, 206 ч.4, 263 - 265, ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задоволити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Позивач: ОСОБА_1 (24000, м. Могилів - Подільський Могилів - Подільського району Волинської області, РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Бабчинецька сільська рада Могилів Подільського району Вінницької області (24132, с. Бабчинці, вул. Незалежності, 13, Могилів - Подільського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326520).
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК
Судове рішення № 102345202, Чернівецький районний суд Вінницької області було прийнято 30.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 150/625/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: