Ухвала суду № 102342104, 20.12.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" (вх. № 22378 від 23.09.2021) з грошовими вимогами до боржника по справі № 922/2334/21

За участю:

представника АТ «Райффайзен Банк» - Хуторянець О.В.

представника ТОВ «Зернова група Київ» - не з`явився

розпорядник майна - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.08.2021 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Софія – Близнюки”, код ЄДРПОУ 35462911, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Акціонерного товариства “Райффайзен Банк”, в тому числі й забезпечених заставою майна боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Хандуріна Дмитра Вікторовича та призначено проведення попереднього засідання суду на 06.10.2020.

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Софія - Близнюки" було здійснено 19.08.2021 за № 67081 на офіційному веб-сайті ВГСУ, в якому встановлений граничний строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" (вх.№ 22378 від 23.09.2021 (надано до відправлення до поштового відділення 20.09.2021) з грошовими вимогами до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Софія – Близнюки”.

Заява кредитора мотивована тим, що згідно умов Договору поставки № 1501 від 15.01.2021 року та Специфікації № 1 до Договору поставки № 1501 від 15.01.2021 року ТОВ "Зернова група Київ" в січні 2021 року було поставлено ТОВ "Софія-Близнюки" товар, а саме - кукурудзу 3 кл. загальною вагою 1 538,56 тон загальною вартістю 12 000 768,00 грн. Проте, боржник не виконав своє зобов`язання щодо оплати поставленого товару відповідно до умов вищезазначених договору поставки та специфікації до нього. Таким чином, у ТОВ "Софія-Близнюки" виникла заборгованість, яка станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство становить 17 823 745,00 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2021 було прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" (вх.№ 22378 від 23.09.2021) з грошовими вимогами до боржника до розгляду та призначено її розгляд в попередньому засіданні господарського суду. Зобов`язано розпорядника майна та боржника розглянути заяву кредитора та письмово повідомити про результати розгляду заявника та суд до дати проведення попереднього засідання. Зобов`язано кредитора за три дні до судового засідання через канцелярію суду надати: правове та документальне обґрунтування заявлених вимог до боржника; оригінали документів доданих до заяви (для огляду); розрахунок заборгованості, яка виникла до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.

05.10.2021 до канцелярії господарського суду від боржника надійшло письмові заперечення на заяву з грошовими вимогами ТОВ "Зернова група Київ" (вх. №23307), в яких він зазначає, що вимоги кредитора є необґрунтованими та безпідставними.

Зокрема вказує, що на початку січня 2020 ТОВ "Софія- Близнюки" мало намір укласти договір поставки із ТОВ "Зернова група Київ" на поставку зернової культури “кукурудза”. Сторонами було обговорено істотні умови майбутньої поставки та кількісно якісні показники товару “кукурудза”, який Товариство з обмеженою відповідальністю “Софія- Близнюки” мало намір купити. У цей самий час сторони розробляли проекти первинних документів, а саме: ймовірного договору поставки, специфікацій, видаткових накладних, тощо, адже боржник мав намір купити велику партію зернових культур. Боржник вказує, що, враховуючи, що контрагенти знаходяться на досить віддалених відстанях один від одного, а тому це може створити перепони у виконанні умов договору поставки №1501 від 15.01.2021, директор ТОВ "Софія- Близнюки" підписав заздалегідь договір, специфікації та видаткові накладні. Проте боржник зазначає, що фактично поставка не відбувалась.

Також боржник зауважує, що відповідно до її. 3.4. договору поставки №1501 від 15.01.2021 на поставлений товар постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи:

- рахунок фактуру на 100% вартості товару, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ. всього до сплати;

- видаткова накладна, виписана на 100% поставленого товару у відповідності до діючого законодавства України;

- належним чином оформлену в єдиному реєстрі податкову накладну з урахуванням вимог норм ст. 201 Податкового кодексу України, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи платника. Покупець має право не здійснювати оплату товару до отримання належним чином зареєстрованої податкової накладної;

- товарно - транспортної накладної.

В порушення умов н. 3.4. договору поставки №1501 від 15.01.2021 ТОВ “Зернова група Київ" не надало ГОВ “Софія-Близнюкн” наступні документи на товар: рахунки фактури до договору,: належним чином оформленні податкові накладні та товарно- транспортні накладні.

Крім того, боржник звертає увагу суду, що у кредитора не було фактично можливості поставити таку велику партію кукурудзи в строки, які були обумовлені в наданих документах на підтвердження поставки,

Враховуючи наведені заперечення боржник не визнає вимоги ТОВ "Зернова група Київ" в повному обсязі.

05.10.2021 до суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. надійшли повідомлення (вх. № 23409) про результати розгляду вимог кредиторів, що надійшли на його адресу. Так, з наданого повідомлення, що було направлено на адресу ТОВ "Зернова група Київ" вбачається, що розпорядником майна були відхилені в повному обсязі грошові вимоги ТОВ "Зернова група Київ". В обґрунтування відмови у визнанні грошових вимог розпорядник майна зазначає, що заявлені вимоги в повному обсязі не підтверджені судовим рішенням. Розпорядник майна в своїх запереченнях зауважував ТОВ "Зернова група Київ" як постачальник повинен був в підтвердження свого зобов`язання видавати згідно з податковим законодавством України податкові накладні без окремої письмової вимоги покупця, які в свою чергу повинні бути зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, проте до матеріалів заяви з грошовими вимогами такі податкові накладні не додані. На думку розпорядника майна до заяви не додано достатніх документів в підтвердження реальності заборгованості боржника перед ТОВ "Зернова група Київ".

Враховуючи наведені заперечення, розпорядник майна просить суд звернутись до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.03.2018у справі №916/4644/15, відповідно до якого обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора. Враховуючи, що в правовідносинах боржника з ТОВ "Зернова група Київ" виникли обґрунтовані сумніви сторін щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на ТОВ "Зернова група Київ", як на заявника кредиторських вимог покладено обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.

Суд зазначає, що при звернення із кредиторськими вимогами до суду ТОВ "Зернова група Київ" було подано до суду 2 клопотання про витребування доказів, а саме:

1) про витребування у Головного управління ДПС у Харківській області інформації – чи використовувало, починаючи з січня 2021 року по теперішній час, ТОВ "Софія-Близнюки" податковий кредит, право на який в нього виникло від господарських операцій, проведених в січні 2021 року з ТОВ "Зернова група Київ" та на її підтвердження - завірених копій відповідних податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Софія-Близнюки";

2) про витребування у Головного управління ДПС у Харківській області інформації - чи подавалися на реєстрацію у період з січня по серпень 2021 року ТОВ "Софія-Близнюки" податкові накладні щодо продажу товару "кукурудза", код товару згідно УКТ ЗЕД: 1005 та завірених копій таких податкових накладних.

Кредитор зауважує, що перед направленням вищезазначених клопотань до суду ТОВ "Зернова група Київ" самостійно зверталася до ГУ ДПС у Харківській області з аналогічними запитами. Клопотання були обґрунтовані тим, що в офісі кредитора відбулась крадіжка та вказані податкові накладні були втрачені.

В попередньому судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви, так 15.11.2021 було оголошено перерву до 19.11.2021 до 10:00 год., ухвалу про яку занесено до протоколу судового засідання та зазначено про продовження розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника в наступному судовому засіданні, цією ж протокольною ухвалою було зобов`язано боржника надати суду докази в підтвердження господарських операцій з ТОВ "Агро Маркетинг Груп" та відповідні довідки про стан виконавчих проваджень стосовно боржника.

Проте судове засідання 19.11.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Кононової О.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 23.11.2021 було призначено проведення попереднього засідання суду на "20" грудня 2021 р. о(об) 11:00 год.

До судового засідання 20.12.2021 від розпорядника майна надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в попередньому судовому засіданні у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання.

Судом було відмовлено в задоволенні наданого клопотання, ухвалу про що занесено до протоколу судового засідання.

Також до судового засідання від ТОВ "Зернова група Київ" надійшло через електронний суд клопотання (вх. №29919), в якому кредитор повідомляє, що на запити, які були направлені на ГУ ДПС у Харківській області отримано відповідь про те, що ТОВ "Зернова група Київ" було виписано податкові накладні на реалізацію кукурудзи у кількості 1538,56 т. на загальну суму 12 000 768 грн. в т. ч. ПДВ 2 000 128 грн. підприємству ТОВ "Софія-Близнюки". У свою чергу ТОВ "Софія - Близнюки" дані податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 000 128 грн. було включено до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2021 року. Кредитор зазначає, що використання боржником податкового кредиту за господарською операцією з ТОВ "Зернова група Київ" на його думку підтверджує те, що ТОВ "Софія-Близнюки" отримала товар і у нього виник обов`язок з оплати такого товару. Тому боржник рахував, що має повне право на використання податкового кредиту та використав його.

Стосовно відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 07.12.2021 року, то нею було відмовлено в наданні запитуваної кредитором товариством інформації щодо продажу та відповідно оформлення ТОВ "Софія-Близнюки" податкових накладних на товар "кукурудза", код товару згідно УКТ ЗЕД: 1005 у період з січня по серпень 2021 року з підстав її конфіденційності.

Представник ТОВ "Зернова група Київ" в призначене судове засідання не з`явився, про час ті місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник боржника заперечував проти визнання грошових вимог ТОВ "Зернова група Київ" просив суд відмовити в їх визнанні.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши заяву ТОВ "Зернова група Київ" (вх. № 22378 від 23.09.2021) з грошовими вимогами до боржника, дійшов висновку про її задоволення виходячи з наступного.

15.01.2021 між ТОВ "Зернова група Київ" як Постачальником та ТОВ "Софія-Близнюки" як Покупцем було укладено Договір поставки № 1501 (надалі - Договір) та підписано Специфікацію № 1 до Договору поставки № 1501 від 15.01.2021 (надалі - Специфікація).

Згідно умов Договору та Специфікації ТОВ "Зернова група Київ" зобов`язалося поставити ТОВ "Софія-Близнюки" Товар, а саме: 1540 тон кукурудзи 3 кл. за ціною 7 800,00 грн. з ПДВ за одну тону, загальною вартістю 12 012 000,00 грн. з ПДВ. у строк до 31.01.2021 року. ). У свою чергу ТОВ "Софія-Близнюки" зобов`язалося оплатити Товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури протягом 3-ох робочих днів від дати отримання Товару, тобто дати підписання видаткової накладної (п. 1.1., 2.2. Договору та п. 4 Специфікації).

На виконання умов Договору та Специфікації Кредитором було поставлено Боржнику:

- 18.01.2021 - 154,2 тони кукурудзи 3 кл. на суму 1 202 760.00 грн. з ПДВ. що підтверджується видатковою накладною № 1801-4 від 18.01.2021, рахунок на оплату № 1801-3 від 18.01.2021 на суму 1 202 760,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 21.01.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 22.01.2021);

- 19.01.2021 - 135,8 тон кукурудзи 3 кл. на суму 1 059 240,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1901-4 від 19.01.2021, рахунок на оплату № 1901-3 від 19.01.2021 року на суму 1 059 240,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 22.01.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 23.01.2021);

- 20.01.2021 - 152,1 тони кукурудзи 3 кл. на суму 1 186 380,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2001-5 від 20.01.2021, рахунок на оплату № 2001-4 від 20.01.2021 на суму 1 186 380,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 25.01.2021 , отже дата виникнення права грошової вимоги - 26.01.2021);

- 21.01.2021 - 140,26 тон кукурудзи 3 кл. на суму 1 094 028,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2101-3 від 21.01.2021, рахунок на оплату № 2101-3 від 21.01.2021 на суму 1 094 028,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 26.01.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги -27.01.2021);

- 22.01.2021 - 142,54 тони кукурудзи 3 кл. на суму 1111 812,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2201-7 від 22.01.2021, рахунок на оплату № 2201-2 від 22.01.2021 на суму 1 111 812,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 27.01.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 28.01.2021);

- 25.01.2021 - 152,28 тони кукурудзи 3 кл. на суму 1 187 784,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2501-3 від 25.01.2021, рахунок на оплату № 2501-2 від 25.01.2021 на суму 1 187 784,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 28.01.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 29.01.2021);

- 26.01.2021 - 136,26 тони кукурудзи 3 кл. на суму 1 062 828,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2601-4 від 26.01.2021, рахунок на оплату № 2601-4 від 26.01.2021 на суму 1 062 828,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 29.01.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 30.01.2021);

- 27.01.2021 - 150,24 тони кукурудзи 3 кл. на суму 1 171 872,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2701-4 від 27.01.2021, рахунок на оплату № 2701-4 від 27.01.2021 на суму 1 171 872,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 01.02.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 02.02.2021);

28.01.2021 - 138,28 тон кукурудзи 3 кл. на суму 1 078 584,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2801-4 від 28.01.2021, рахунок на оплату № 2801-4 від 28.01.2021 на суму 1 078 584.00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 02.02.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 03.02.2021);

- 29.01.2021 - 131,4 тони кукурудзи 3 кл. на суму 1 024 920,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 2901-2 від 29.01.2021 року, рахунок на оплату № 2901-2 від 29.01.2021 року на суму 1 024 920,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 03.01.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 04.01.2021);

30.01.2021 - 105,2 тон кукурудзи 3 кл. на суму 820 560,0.0 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 3001-1 від 30.01.2021, рахунок на оплату № 3001-1 від 30.01.2021 на суму 820 560,00 грн. з ПДВ отриманий Боржником цього ж дня (згідно п. 4 Специфікації - строк оплати: 03.01.2021, отже дата виникнення права грошової вимоги - 04.01.2021).

Тобто, всього за Договором ТОВ "Зернова група Київ" було поставлено ТОВ "Софія- Близнюки" 1 538,56 тони кукурудзи 3 кл. на загальну суму 12 000 768,00 грн.

Однак, Боржник свого зобов`язання з оплати поставленого Товару згідно умов Договору та Специфікації не виконав.

В своїх запереченнях боржник посилається на п. 3.4. договору поставки №1501 від 15.01.2021 на поставлений товар постачальник зобов`язаний надані покупцю, зокрема належним чином оформлену в єдиному реєстрі податкову накладну з урахуванням вимог норм ст. 201 Податкового кодексу України, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи платника. Покупець має право не здійснювати оплату товару до отримання належним чином зареєстрованої податкової накладної.

Так, кредитор наполягає на тому, що такі накладні були зареєстровані єдиному реєстрі, проте були втрачені кредитором.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 03.11.2021 розпорядником майна на електронну адресу суду були надані реєстри податкових накладних відносно ТОВ "Софія- Близнюки". З наданих реєстрів вбачається, що ТОВ "Зернова група Київ" були зареєстровані всі 11 видаткових накладних, відповідно яких відбувалась поставка кукурудзи ТОВ "Софія - Близнюки".

Крім того, до матеріалів справи додані відповідь ГУ ДПС у Харківській області від 07.12.2021, в якій податкова підтверджує той факт, що ТОВ "Зернова група Київ" було виписано податкові накладні на реалізацію кукурудзи у кількості 1538,56 т. на загальну суму 12 000 768 грн. в т. ч. ПДВ 2 000 128 грн. підприємству ТОВ "Софія-Близнюки". У свою чергу ТОВ "Софія - Близнюки" дані податкові накладні на загальну суму ПДВ 2 000 128 грн. було включено до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2021 року.

Відповідно до пункту 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду. Датою виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів відносяться до податкового кредиту. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже основою податкового обліку є первинні документи по відображенню господарчих операцій.

Підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності. Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу (товару).

При цьому, суд також зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У разі неможливості самостійно надати докази учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом у порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 79 ГПК України визначає поняття вірогідності доказів. Згідно до ч.1. цієї статті визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Частина 2 цієї статті встановлює, що питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У господарському судочинстві принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано в Постанові Великої палати ВСУ від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Так, боржник заперечує факт поставки кукурудзи, стверджуючи, що фактично правочин, що укладений між сторонами містив лише намір, проте фактично поставка товару не відбулась, проте в своїх запереченнях не наводить жодного доказу в підтвердження наявності підстав сумнівності отримання товару.

Суд також звертає увагу боржника та розпорядника майна, що одним з різновидів спорів, які розглядає суд в межах провадження у справі про банкрутство є розгляд спірних вимог конкурсного кредитора, який може бути оспорений боржником або іншим кредитором боржника. Відтак, при розгляді спірних вимог кредиторів суди керуються спеціальними нормами законодавства про банкрутство, які визначають обов`язки конкретного кредитора щодо доказування розміру кредиторських вимог, визначають обсяг доказування, предмет доказування спірних кредиторських вимог, право суду відмовити у визнанні спірних вимог внаслідок неподання заявником документів, що їх підтверджують. Такий правовий висновок викладений ВС у постанові від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником - кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором - заявником грошових вимог.

Суд вважає, що заявником - кредитором ТОВ "Зернова Група Київ" було надано суду необхідну сукупність документів на обґрунтування факту здійснення поставки кукурудзи за договором поставки № 1501 від 15.01.2021.

Натомість боржник та розпорядник майна в своїх запереченнях та повідомленнях не наводить відповідних обґрунтувань та доказів в розумінні прокоментованих норм процесуального законодавства в підтвердження спростування висновків суду щодо фактичного постачання товару.

Таким чином, станом на дату подання даної заяви розмір основного боргу ТОВ "Софія-Близнюки" перед ТОВ "Зернова група Київ" за Договором становить 12 000 768,00 грн.

Разом з тим, доказів сплати за поставлений товар, матеріали справи не містять.

Тобто, боржником не виконано грошові зобов`язання за договором поставки № 1501 від 15.01.2021, не здійснено повної оплати за поставлений товар у розмірі 12 000 768,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частини 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на наведені норми законів та умови договору поставки №1501 від 15.01.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова Група Київ" обґрунтовано заявлено кредиторські вимоги до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія - Близнюки" щодо визнання суми основного боргу у розмірі 12 000 768,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте договором (п. 5.4.) визначено інший процент за користування чужими грошима, які Покупець виплачує Постачальнику у разі порушення умов оплати товару, а саме: 30% річних від неоплаченої суми.

У зв`язку з чим кредитором було нараховано до сплати на підставі ст. 625 ЦК України та п. 5.4. Договору по 18.08.2021 року включно:

- інфляційні втрати у розмірі 586 243,32 грн.;

- 30 % річних у розмірі 1 991 977.63 грн.;

- на підставі п. 5.4. Договору - штраф у розмірі 20% від загальної суми за Договором, що становить 2 402 40,00 грн.;

- на підставі п. 5.2 Договору - неустойку з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми заборгованості за кожен день нездійснення оплати у розмірі 837 816,04 грн.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Таким чином грошові кошти з оплати судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог, виходячи з приписів вказаної статті Кодексу, за характером призначення платежу автоматично включаються до складу судових витрат.

Незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом із розпорядником майна чи ні, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника і за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ТОВ "Зернова Група Київ" у загальному розмірі 17 819 204,99 грн. є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

З урахуванням того, що офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 19.08.2021 (номер публікації 67081), а заява ТОВ "Зернова Група Київ" подана в межах визначеного законом 30-денного строку, строк виконання зобов`язань настав до моменту відкриття провадження у справі, то зазначені вимоги є конкурсними та підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

За подання заяви з грошовими вимогами заявником також був сплачений судовий збір у розмірі 4540,00 грн. який також визнається судом та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Отже, зважаючи на наявність доказів, якими підтверджуються вимоги ТОВ "Зернова Група Київ" у загальному розмірі 17 823 744,99 грн. суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Зернова Група Київ" (вх. 22378 від 23.09.2021) про визнання грошових вимог до боржника.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 14, 73, 74, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ТОВ "Зернова група Київ" (вх. № 22378 від 23.09.2021) з грошовими вимогами до боржника.

Визнати грошові вимоги ТОВ "Зернова група Київ" до боржника у загальному розмірі розмірі 17 823 744,99 грн., з яких:

- 12 000 768,00 грн вимоги зі сплати основної заборгованості;

- 586 243,32 грн. – інфляційні витрати;

- 1 991 977,63 грн. – 30% річних;

- 2 402 400,00 грн. штраф;

- 837 816,04 грн. – неустойка (пеня);

- 4 540,00 грн. судовий збір, сплачений за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника.

Зобов`язати розпорядника майна включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у визначеній Кодексом України з процедур банкрутства черговості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України.

Ухвала підписана 28.12.2021.