Рішення № 102341757, 21.12.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Родовець С.В.

за участю представників:

від позивача: адвокат Притула А.С. - довіреність,

від відповідача: адвокат Білозор О.О. - ордер,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3018/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (вул. Мала Арнаутська, № 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» (вул. Капітана Кузнєцова, № 108, м. Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 37947742)

про стягнення 1 603 692,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський», в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиту у червні-вересні 2021р. активну електричну енергію в розмірі 2 155 604,01 грн. та 3% річних в розмірі 8088,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії за регульованим тарифом № 105400 від 17.01.2019 щодо своєчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Як вказує позивач, на виконання Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ «Одесаобленерго» від постачання електричної енергії було створено ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», метою здійснення діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам.

При цьому постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 надано ліцензію TOB «ООЕК» з постачання електричної енергії споживачам.

Наразі позивач зауважив, що у зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» , п. 2 та п. 4 Постанови № 312 від 14.03.2018 про затвердження «Правил роздрібного ринку електричної енергії».

Також позивач зазначає, що з 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ «Одесаобленерго» на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 «Про видачу АТ «Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».

Як вказує позивач, між TOB «ООЕК» та АТ «Одесаобленерго» укладено договір електропостачальника про надання послуг з розподілу № 1 від 30.11.2018, відповідно до умов якого АТ «Одесаобленерго», як оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника. Так, позивач зазначає, що наявність зазначеного договору доводиться, зокрема реєстром електропостачальників, які отримали доступ до електричних мереж оператора системи розподілу електричної енергії АТ «Одесаобленерго».

Наразі позивач зауважує, що ТОВ «КК «Суворовський» в порядку п. 4 Постанови № 312 від 14.03.2018 уклало договір про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання до вказаного договору. Отже, як вказує позивач, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (попереднє найменування - АТ «Одесаобленерго») надає ТОВ «ООЕК» та споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Крім функцій оператора системи розподілу, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку (в силу абз. 2 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018) та адміністратора комерційного обліку в силу п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018.

Це, за ствердженнями позивача, означає, що АТ «ДТЕК Одеські електромережі» адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем, та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці та на підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії постачальник електричної енергії розраховує її вартість, виходячи з умов договорів, до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату.

Наразі позивач посилається на п. 3.1.7 ПРРЕЕ, за яким договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається в паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформляються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

За ствердженнями позивача, ТОВ «КК «Суворовський» приєдналось до умов договору про постачання електричної енергії ТОВ «ООЕК» на умовах раніше укладеного договору з постачання електричної енергії за регульованим тарифом № 105400 (Північний міський підрозділ ТОВ «ООЕК») із комерційною пропозицією № 2/ УП, шляхом підписання заяви-приєднання від 17.01.2019, а також шляхом фактичного споживання електричної енергії та здійснення оплат за спожиту електроенергію.

Позивач зауважує, що умовами вказаного договору передбачено, що ТОВ «ООЕК» продає електричну енергію ТОВ «КК «Суворовський» для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач оплачує ТОВ «ООЕК» вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює платежі згідно з умовами цього договору.

При цьому, згідно п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасниками роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, як зазначає позивач, на підставі п. 10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своєї ліцензованої діяльності, а саме - AT «ДТЕК Одеські електромережі».

Зокрема, позивач вказує, що за розрахунковий період червень - вересень 2021 року ТОВ «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» були отримані дані про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії, зокрема: у червні 2021 року - 402384 кВт./год, у липні 2021 року - 321759 кВт./год, у серпні 2021 року - 347951 кВт./год, у вересні 2021 року - 325648 кВт./год.

При цьому позивач додає, що на підставі вищезазначених даних, ТОВ «ООЕК» було виписано відповідачу, та отримано представником останнього, рахунки за спожиту електричну енергію у червні - вересні 2021 року на загальну вартість 2 362 535,82 грн.

Пунктом 5.10 публічного договору встановлено, що оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем, у строки визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції № 2/УП, яка є додатком до договору, передбачено, що споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Водночас, як вказує позивач, станом на 01.10.2021 відповідачем частково було оплачені рахунки за спожиту в вищезазначений період електроенергію, і були перераховані горошові кошти у загальному розмірі 206932,31 грн., внаслідок чого станом на день звернення до суду із дійсною позовною заявою залишок основного боргу за спожиту електроенергію складає 2 155 604,01 грн.

Як вказує позивач, у зв`язку з несвоєчасною та не повною оплатою заборгованості за спожиту активну електроенергію, ТОВ «ООЕК» на умовах ст. 625 ЦК України нараховано споживачу 3% річних в сумі 8088,51 грн.

Таким чином, за ствердженнями позивача, не оплата ТОВ «КК «Суворовський» вартості спожитої активної електричної енергії у розмірі 2155604,01 грн., а також 3% річних у розмірі 8088,51 грн. є підставою для захисту прав та інтересів ТОВ «ООЕК» в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Інші заяви по суті до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021 позовна заява вх. № 3119/21 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

08.10.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області було прийнято позовну заяву (вх.№ 3119/21) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3018/21. Справу №916/3018/21 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02 листопада 2021 року об 11:40 год.

01.11.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 28959/21) про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити явку у підготовче засідання представника через необхідність його участі у судовому засіданні, призначеному на 02.11.2021 об 11:30 год. по справі № 916/1940/21.

02.11.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області, у зв`язку з неявкою учасників справи, відкладено підготовче засідання по справі № 916/3018/21 на 18 листопада 2021 року о 12:00 год.

09.11.2021 до Господарського суду Одеської області надійшла заява позивача (вх. № 29917/21) про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» зазначило, що відповідачем 29.10.2021 було частково сплачено заборгованість у розмірі 500000,00 грн., у зв`язку з чим позивач просив стягнути з останнього 1655604,01 грн. заборгованості та 19948,77 грн. 3% річних. Заява позивача про зменшення позовних вимог долучена судом до матеріалів справи та прийнята до розгляду.

17.11.2021 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» (вх. № 30915/21) про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням представника на самоізоляції через виявлене захворювання на Covid-19, що підтверджене відповідним результатом дослідження від 08.11.2021. Крім того, у клопотання відповідач зазначив про намір повного погашення заборгованості, що є предметом даного позову, перед ТОВ «ООЕК» протягом розгляду даної справи.

18.11.2021 Господарським судом Одеської області в підготовчому засіданні по справі № 916/3018/21 проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №916/3018/21 до судового розгляду по суті на 07.12.2021 об 11:00 год., про що відповідач повідомлений відповідною ухвалою суду від 19.11.2021, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.

07.12.2021 до суду надійшло клопотання позивача (вх. № 33033/21) про залучення доказів, зі змісту якого вбачається, що після закриття підготовчого провадження та переходу судом до розгляду справи по суті відповідачем було здійснено часткові оплати боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 60000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. Також, позивач просив стягнути з ТОВ «Керуюча компанія «Суворовський» 1595604,01 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 8088,51 грн. 3% річних та повернути позивачу судовий збір у сумі 8400,00 грн.

07.12.2021 у судовому засіданні по справі № 916/3018/21 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 21.12.2021 об 11:20 год., про що було відображено в протоколі судового засідання.

21.12.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області закрито провадження у справі №916/3018/21 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 60000,00 грн. та повернуто позивачу із Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області судовий збір у розмірі 8400,00 грн.

В процесі розгляду справи подані учасниками справи всі клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

В судовому засіданні, призначеному на 21.12.2021, позивач повністю підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням здійснених відповідачем оплат.

Під час розгляду справи по суті відповідач виступив із вступною промовою, проти позовних вимог не заперечував, також не заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з урахуванням зменшених позовних вимог.

Додатково суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися під час судового розгляду як на підставу своїх вимог і заперечень, а також судом були безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

21.12.2021 в судовому засіданні Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України після виходу з нарадчої кімнаті проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», метою здійснення діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам, було створено відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ «Одесаобленерго» від постачання електричної енергії.

Так, відповідно до п. 13 розділу XVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

При цьому постановою НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 надано ліцензію TOB «ООЕК» з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до постанови НКРЕКП № 2293 від 02.12.2020 «Про встановлення тарифу на послуги постачальника універсальних послуг» ТОВ «ООЕК» визначено тариф на послуги постачальника універсальних послуг, ціна на універсальні послуги ТОВ «ООЕК» розрахована та опублікована відповідно до «Порядку формування цін на універсальні послуги», що затверджені постановою НКРЕКП № 1176 від 05.10.2018.

Постановою Кабінету міністрів України № 439 від 28.04.2021 визначена фіксована ціна на електричну енергію для побутових споживачів у розмірі 01 грн. 68 коп. (з ПДВ) за 1 кВт./год. до 30.06.2021.

У зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п. 13 Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 2 та п. 4 Постанови № 312 від 14.03.2018 про затвердження «Правил роздрібного ринку електричної енергії», які передбачали, що (п.2.) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови; (п.4.) у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Так, з 01.01.2019 на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ «Одесаобленерго» на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1345 від 06.11.2018 «Про видачу АТ «Одесаобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом».

Як встановлено судом, 30.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські Електромережі» укладено договір №1 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Таким чином, АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» (попереднє найменування - АТ «Одесаобленерго») надає ТОВ «ООЕК» та споживачу послуги з розподілу електричної енергії. Водночас, крім функцій оператора системи розподілу, АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» також виконує функції постачальника послуг комерційного обліку, адміністратора комерційного обліку згідно абз. 3 п. 5, п.10 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, тобто, АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці.

Як з`ясовано судом, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, які мають право на універсальну послугу, викладений ТОВ «ООЕК» на офіційному веб-сайті.

Так, відповідач як споживач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з комерційною пропозицією № 2-УП, внаслідок чого споживачу був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг початком постачання електричної енергії є 01.01.2019.

Відповідно до п.2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У пункті 5.9. договору, серед іншого, зазначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника.

Як передбачено п.5.10 цього договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.11 договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

Відповідно до абз. 3 п. 5.17 договору комерційна пропозиція, яка є додатком 3 до цього договору, має містити наступну інформацію:

1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи), або інший вид тарифу згідно з тарифною політикою постачальника;

2) спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту, плановий платіж);

3) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати;

4) визначення способу оплати послуг з розподілу/передачі електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника;

5) розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф;

6) розмір компенсації споживачу за недодержання постачальником комерційної якості послуг;

7) термін дії договору та умови пролонгації;

8) можливість надання пільг, субсидій.

Після прийняття споживачем комерційних пропозицій постачальника внесення змін до неї можливе лише за згодою сторін або в порядку, встановленому цим договором.

Згідно підпункту 1 пункту 6.2 договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору.

Відповідно п. 13.1 договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання.

Заявою-приєднання відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії та ініціював приєднання споживача з 01.01.2019 до договору про постачання електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 105400 бази даних споживачів постачальника за регульованим тарифом.

У заяві-приєднання визначено адреси об`єктів споживача та ЕІС-коди точок комерційного обліку.

Відповідно до п. 1 Комерційної пропозиції 2-УП, яка є додатком №3 до договору про постачання електричної енергії у постачальника універсальних послуг, ціна (тариф) на електричну енергію визначається у встановленому Регулятором порядку. Інформація про діючий тариф на послуги постачальника універсальних послуг за електричну енергію розміщується на офіційному веб-сайті http://www.ooek.od.ua та інформаційних стендах у центрах обслуговування споживачів Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку застосування тарифу. У разі зміни ціни (тарифу) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за цінами (тарифами), що діяли у період, за який сплачується борг.

Згідно п.4, 5 комерційної пропозиції №2-УП, термін надання рахунку за спожиту електроенергію та термін його оплати: споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на спецрахунок ТОВ «ООЕК». Оплата послуг з розподілу електричної енергії мережами Оператора: оплату за послуги з розподілу споживач здійснює через ТОВ «ООЕК» за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним Методики з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору.

Згідно п.8 комерційної пропозиції №2-УП, договір набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника, або фактичного споживання будь-яких обсягів електроенергії, або підписання споживачем заяви-приєднання до умов договору і укладається на строк до 31 грудня 2020, а в частині розрахунків договір діє до повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії та ніж строк виконання ТОВ «ООЕК» функцій постачальника універсальних послуг.

Положеннями п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви - приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

На виконання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 04-105400 від 01.01.2019 сторонами підписано та скріплено печатками Акти прийняття-передавання товарної продукції від 30.06.2021, від 31.07.2021, від 31.08.2021 та від 30.09.2021, відповідно до яких: в червні 2021 постачальник поставив споживачу, а споживач прийняв 402384 кВт*год. електроенергії на загальну суму 679744,34 грн. у т.ч. ПДВ; в липні 2021 - 321759 кВт*год. електроенергії на загальну суму 545077,72 грн. у т.ч. ПДВ; в серпні - 347951 кВт*год. електроенергії на загальну суму 586602,61 грн. у т.ч. ПДВ; в вересні - 325648 кВт*год. електроенергії на загальну суму 551111,65 грн. у т.ч. ПДВ.

Як з`ясовано судом, на підставі отриманих даних позивачем кожного місяця виставлялись відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію з ЕІС кодами відповідача, які були отримані з боку відповідача, а саме:

- рахунок № 04-105400/1 від 30.06.2021 за спожиту електричну енергію за червень 2021 на суму 679744,34 грн. (в т.ч. ПДВ 113290,72 грн.) з терміном оплати до 07.07.2021, який отримано споживачем 30.06.2021, про що свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом;

- рахунок № 04-105400/1 від 26.07.2021 за спожиту електричну енергію за липень 2021 на суму 545077,72 грн. (в т.ч. ПДВ 90846,29 грн.) з терміном оплати до 02.08.2021, який отримано споживачем 26.07.2021, про що свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом;

- рахунок № 04-105400/1 від 01.09.2021 за спожиту електричну енергію за серпень 2021 на суму 586602,61 грн. (в т.ч. ПДВ 97767,10 грн.) з терміном оплати до 08.09.2021, який отримано споживачем 01.09.2021, про що свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом;

- рахунок № 04-105400/1 від 22.09.2021 за спожиту електричну енергію за вересень 2021 на суму 551111,65 грн. (в т.ч. ПДВ 91851,94 грн.) з терміном оплати до 29.09.2021, який отримано споживачем 27.09.2021, про що також свідчить відмітка про отримання відповідальною особою відповідача, що засвідчена підписом.

Заборгованість частково була сплачена відповідачем, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.

Несплата відповідачем залишку заборгованості за червень-вересень 2021 року відповідно до рахунків за спожиту електричну енергію стала підставою для нарахування позивачем 3% річних та звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язаннях встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

У відповідності до ч.1. п.2 ч.2 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема виконання функцій постачальника універсальних послуг.

Частиною 1 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Відповідно до п.1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії"). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії" послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або "останньої надії". При цьому, ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та "останньої надії", включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Згідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 2.1.17 ПРРЕЕ за укладеними договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) оператор системи формує особові рахунки, на яких обліковує стан розрахунків за послуги з передачі (розподілу) електричної енергії, із зазначенням відповідальних за розрахунки сторін, зазначає інформацію відповідно до реєстру точок комерційного обліку споживачів відповідних електропостачальників та вносить відповідні зміни протягом одного робочого дня, наступного за днем настання таких змін.

Пунктом 3.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції.

Згідно п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Пунктом 4.13 ПРРЕЕ передбачено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 ПРРЕЕ).

Положеннями п. 4.21 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Відповідно до п.п. 1 п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно п.п. 2 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Пунктом 7 ПРРЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплат рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до п. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В свою чергу згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» виникли в силу договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який укладено шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, на умовах комерційної пропозиції № 2- УП.

Так, укладений між сторонами по справі договір, за яким позивач здійснює постачання електроенергії відповідачу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір, як правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідачем підтверджено факт приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання заявки-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної ним комерційної пропозиції та не заперечено факту споживання відповідачем поставленої електричної енергії в період з червня по вересень 2021 року.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Так, функції оператора комерційного обліку покладені згідно п. 11 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», яке здійснює фіксацію показників електролічильників та у відповідності до п. 4.3. ПРРЕЕ надає ТОВ «ООЕК» шляхом електронного обміну даними інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем.

Матеріалами справи, а саме рахунками за спожиту електричну енергію, отриманими представником ТОВ «КК «Суворовський» без зауважень, підтверджується факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії.

Отже, постачання позивачем відповідачу електроенергії та прийняття цієї електроенергії відповідачем є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити спожиту електроенергією відповідно до умов договору та чинного законодавства шляхом здійснення оплати за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії згідно виставлених рахунків на оплату вартості спожитої активної електроенергії, копії яких наявні в матеріалах справи.

Водночас, в порушення прийнятих на себе грошових зобов`язань, які виникли у відповідача на підставі вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» у зв`язку із споживанням електричної енергії, останнім не було своєчасно та в повному обсязі оплачено вартість спожитої у червні - вересні 2021 року електричної енергії.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів повної оплати за спожиту електричну енергію за період з червня 2021 року по вересень 2021 року включно на спірну суму коштів, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії. Існування спірного розміру заборгованості також підтверджено відповідач під час розгляду справи по суті, тобто фактично відповідач визнав позовні вимоги.

Наразі несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за спожиту активну електроенергію відповідач порушив умови укладеного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 1595604,01 грн.

Разом з тим з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати вартості спожитої електроенергії не виконав у встановлений в комерційній пропозиції строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

У зв`язку із тим, що бездіяльність відповідача у вигляді несплати коштів за фактично спожиту електроенергію суперечить вищевказаним нормам права та договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 3% річних.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.

Розрахунок спірної суми 3% річних по зобов`язанням червня - вересня 2021, який долучений позивачем до позовної заяви, судом перевірено, встановлено його вірність та відповідність умовам договору, при цьому відповідачем розрахунок позивача жодним чином не спростовано. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 8088,51 грн.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам учасників справи, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову. Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

За вищевикладених обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», заявлений до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 1595604,01 грн. та 3% річних в сумі 8088,51 грн

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повній мірі, відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у розмірі 24055,39 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Суворовський» (вул. Капітана Кузнєцова, № 108, м. Одеса, 65069, код ЄДРПОУ 37947742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (вул. Мала Арнаутська, № 88, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 42114410) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 1 595 604 (один мільйон п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч шістсот чотири) грн. 01 коп., 3% річних в розмірі 8 088 (вісім тисяч вісімдесят вісім) грн. 51 коп. та судовий збір в розмірі 24055 (двадцять чотири тисячі п`ятдесят п`ять) грн. 39 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.

Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 30 грудня 2021 р.

Суддя О.В. Цісельський