Рішення № 102340562, 20.12.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/3101/21

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Онофрійчук А.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БРІК», м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд БЦ», м. Біла Церква Київської області,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК БУД», м. Київ,

про стягнення 314 130,00 грн.,

за участі представників:

від позивача: Якименко М.М., адвокат, ордер від 01.10.2021 серія АІ № 1161916;

від відповідача : Опаріна А.Л., адвокат, ордер від 06.12.2021 серія АІ № 1180722;

від третьої особи: не з`явилися;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БРІК», м. Київ (далі по тексту – ТОВ «Торговий дім «БРІК»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 18.10.2021 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд БЦ», м. Біла Церква Київської області (далі по тексту – ТОВ «Міськбуд БЦ»), в якому просить суд стягнути з відповідача 314 130,00 грн. попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платіжним дорученням від 30.03.2021 № 336 ТОВ «ТАК БУД» здійснило оплату згідно виставленого ТОВ «Міськбуд БЦ» рахунку від 10.03.2021 № 204 на суму 314 130,00 грн., проте відповідач товар не поставив, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в сумі 314 130,00 грн., право вимоги за якою позивач – ТОВ «Торговий дім «БРІК» (новий кредитор) отримав на підставі договору відступлення права вимоги від 20.09.2021, укладеного із ТОВ «ТАК БУД» (первісним кредитором).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4 711,95 грн. судового збору та 27 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3101/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.11.2021. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача первісного кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК БУД».

22.11.2021 електронною поштою від відповідача – ТОВ «Міськбуд БЦ» до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

В підготовче судове засідання 22.11.2021 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа своїх уповноважених представників в судове засідання не направили, про причини нез`явлення суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2021 підготовче судове засідання відкладено на 06.12.2021. Встановлено додатковий строк для подання учасниками справи наявних та раніше не поданих доказів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань до 06.12.2021.

22.11.2021 після закриття підготовчого судового засідання від відповідача – ТОВ «Міськбуд БЦ» до суду надійшов оригінал раніше поданого клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.

06.12.2021 від представника відповідача - ТОВ “Міськбуд БЦ” до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача вказує, що ТОВ «Міськбуд БЦ» виписало на адресу ТОВ «ТАК БУД» рахунок на оплату від 10.03.2021 № 204 на суму 314 130,00 грн., при цьому вказаний рахунок не містить строку поставки товару, у зв`язку із чим враховуючи положення частини другої статті 712 ЦК України про те що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, щодо такої істотної умови як строк поставки товару підлягає застосуванню стаття 663 ЦК України, яка передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Представник відповідача зазначає, що в якості додатків до позовної заяви позивачем долучено копію листа ТОВ «ТАК БУД» від 08.04.2021 з вимогою повернути кошти в сумі 314 130,00 грн., перераховані згідно платіжного доручення від 30.03.2021 на підставі рахунку від 10.03.2021 № 204. Однак, як твердить представник відповідача, зазначений лист не є вимогою про виконання зобов`язання, а навпаки, свідчить про передчасну односторонню відмову від зобов`язання, за відсутності вимоги про виконання зобов`язання. Крім того, як вважає представник відповідача, накладна Укрпошти (службовий чек) №0216702421406 не може вважатися належним доказом направлення вищевказаного листа на адресу ТОВ «Міськбуд БЦ».

Представник відповідача вважає, що за відсутності доказів направлення відповідачу вимоги про виконання зобов`язання, не розпочався відлік строку виконання останнього, відповідно ТОВ «ТАК БУД» не набуло права на односторонню відмову від зобов`язання, як і права пред`явлення грошової вимоги про повернення попередньої оплати, а відтак ТОВ «ТАК БУД» не могло розпорядитися таким правом шляхом його відступлення позивачу, як наслідок, відсутні підстави для стягнення попередньо оплати на користь ТОВ «Торговий дім «БРІК».

В підготовче судове засідання 06.12.2021 з`явилися представники позивача та відповідач. Третя особа свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні повторно не направила, про причини нез`явлення суд не повідомила.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2021 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 20.12.2021.

20.12.2021 від представника позивача – ТОВ «Торговий дім «БРІК» до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача повністю заперечує проти обставин викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у відповіді на відзив вказує, що твердження представника відповідача про те, що під час укладення вказаного правочину не було узгоджено строку поставки товару, не відповідають дійсності, оскільки з рахунку від 10.03.2021 № 204 виставленого ТОВ «Міськбуд БЦ», вбачається, що товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника, самовивозом за наявності довіреності та паспорта. Тобто, як вважає представник позивача, відповідач самостійно взяв на себе зобов`язання щодо здійснення поставки товару, в день та за фактом надходження грошових коштів на його рахунок, проте, в порушення вказаного зобов`язання, відповідачем не було поставлено товар у жодний із можливих способів, та не повернуто попередню оплату в розмірі 314 130,00 грн.

20.12.2021 від представника відповідача - ТОВ «Міськбуд БЦ» до суду надійшло клопотання від 17.12.2021 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, в якому представник відповідача просить суд залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління ДПС у м. Києві та зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві надати відомості щодо поданої ТОВ «Так Буд» звітності з податку на додану вартість за березень-квітень 2021 разом із підтверджуючими документами, в тому числі, але не виключно, самою звітністю з усіма додатками.

В судове засідання 20.12.2021 з`явилися представники позивача та відповідача. Третя особа, свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направила, про причини не з`явлення суд не повідомила.

Копія ухвали господарського суду Київської області від 06.12.2021 направлялась у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням на належну адресу третьої особи ТОВ «Так Буд»: 03150, м. Київ, вул. Лабораторна, буд. 33/37.

Однак, поштове відправлення не було вручено адресатові та повернуто підприємством зв`язку на адресу суду із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до частини 1 ст. 202 ЦК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подане клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та витребування інформації, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Викладена у клопотанні вимога зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві надати відомості разом із підтверджуючими документами не відповідає формі та змісту заяви про витребування доказів судом, які передбачені ст. 81 ГПК України. Вказана вимога взагалі не містить посилань на норму ГПК України, відповідно до якої така вимога заявлена. Разом із тим, відповідно до частин 3 та 4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. При цьому визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів частина 1 статті 177 ГПК України відносить до завдань підготовчого провадження.

Порядок розгляду заяв чи клопотань, поданих на стадії судового розгляду, передбачений статтею 207 ГПК України, відповідно до якої головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Зважаючи на те, що підготовче провадження закрито на підставі ухвали суду від 06.12.2021, а вказане вище клопотання подано до суду після закриття підготовчого провадження та без зазначення поважності причин пропуску строку, суд залишає без розгляду клопотання представника відповідача ТОВ «Міськбуд БЦ» від 17.12.2021 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та зобов`язання надати інформацію.

У судовому засіданні 20.12.2021 суд розглянув справу по суті та після виходу з нарадчої кімнати оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ “Торговий дім “БРІК” до відповідача ТОВ “Міськбуд БЦ”, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ТОВ “ТАК БУД” про стягнення 314 130,00 грн., встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між ТОВ «Міськбуд БЦ» (постачальник) та ТОВ «Так Буд» (покупець) була досягнута домовленість про поставку блоків 600*300*200 G D500 за ціною 1 547,13 грн. за метр кубічний з ПДВ.

ТОВ «Міськбуд БЦ» виставлено ТОВ «Так Буд» рахунок на оплату від 10.03.2021 №204 на оплату вартості товару всього на 314 130,00 грн.

У рахунку зазначено, що оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника, самовивозом за наявності довіреності та паспорта.

ТОВ «Так Буд» платіжним дорученням від 30.03.2021 № 336 перерахував відповідачу - ТОВ «Міськбуд БЦ» 314 130,00 грн. з призначенням платежу «за плити зг. рах. №204 від 10.03.2021 р. У сумі 261775,00 грн., ПДВ – 20% 52 355,00 грн.»

За правовим змістом відносини сторін є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину поставки між сторонами зафіксований у вищеперерахованих документах, то сторони не порушили вимог частини першої статті 208 Цивільного кодексу України щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов:

товар: блоки 600*300*200 G D500 (B2,5S1);

кількість товару: 203,04 куб.м.;

вартість товару: 314130,00 грн. з ПДВ;

порядок оплати: передоплата;

строк поставки: за фактом надходження коштів на п/р постачальника;

порядок відвантаження: за наявності довіреності та паспорта;

порядок поставки: силами покупця самовивозом.

При цьому ТОВ «Так Буд», оплативши рахунок, вчинив конклюдентні дії, які свідчать про прийняття умов поставки, які вказані у рахунку.

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання відповідача на те, що сторонами не встановлено у договорі строку поставки товару. При цьому посилання відповідача на ст. 530 ЦК України є безпідставним, оскільки зміст зобов`язальних відносин сторін надає можливість недвозначно визначити строк поставки – за фактом надходження коштів від покупця. За загальним правилом ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, відтак, за умовами договору наступного дня після отримання коштів від покупця (30.03.2021) у постачальника настав строк виконання обовязку з поставки товару (31.03.2021).

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Суд вказує, що за відсутності у договорі окремих вимог щодо форми повідомлень таке повідомлення має бути зроблене у будь-якій формі, яка б забезпечила можливість доведення у разі спору, що таке повідомлення було зроблене.

Доказів того, що обумовлений договором товар був готовий до передачі покупцю, про що відповідач у будь-якій формі поінформував ТОВ "Так Буд", суду не подано.

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вказана норма надає право покупцю діяти альтернативно на власний розсуд, а саме або вимагати передання оплаченого товару, або повернути кошти.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).

ТОВ «Так Буд» 08.04.2021 направив ТОВ «Міськбуд БЦ» лист, в якому просив у зв`язку з непоставкою товару повернути кошти, які були перераховані згідно рахунку на оплату від 10.03.2021 № 204 платіжним дорученням від 30.03.2021 № 336 у сумі 314 130,00 грн. (копія листа із доказами направлення – опис вкладення від 14.04.2021 №№0216702421406 та накладна Укрпошти від 14.04.2021 №0216702421406 залучені до матеріалів справи).

Вказаний лист був направлений на адресу відповідача засобами поштового зв`язку на адресу 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 45-А. Як вбачається з трекінгу відстеження пересилання поштового відправлення №0216702421406 відповідач отримав вказаний лист за місцем реєстрації м. Біла Церква 30.04.2021.

Суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на те, що за відсутності фіскального чеку про оплату поштового відправлення відсутні належні докази направлення вимоги відповідачу.

Відповідно до частини 1 ст. 73, частини 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд на підставі належних доказів (опис вкладення у лист №0216702421406 від 14.04.2021, накладна «Укрпошти» від 14.04.2021 №0216702421406, роздруківка трекінгу відстеження поштового пересилання №0216702421406) достовірно встановив факт надіслання відповідачу (14.04.2021) та отримання відповідачем (30.04.2021) листа із вимогою повернути кошти. Твердження відповідача про протилежне є голослівними та не підтверджені жодними доказами. У тому числі відповідач суду не представив отримане ним поштове відправлення №0216702421406 від 14.04.2021 з іншим вмістом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.

За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

З огляду на викладене, після отримання від покупця листа від 08.04.2021 у відповідача (який отримав аванс у розмірі 100% вартості товару та не здійснив поставку) виникло грошове зобов`язання з повернення коштів у сумі 314 130,00 грн.

Суд бере до уваги позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, відповідно до якої у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів повернення коштів, як і належних та достовірних доказів поставки товару, суду не подано у тому числі на вимогу ухвали суду від 26.10.2021 про відкриття провадження у справі, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

З огляду на викладене, у відповідача у порядку частини 2 ст. 693 ЦК України виникло грошове зобов`язання з повернення товариству «Так Буд» сплачених коштів за товар, який був оплачений, але не був поставлений.

20.09.2021 між ТОВ «Так Буд» (Первісний кредитор) та ТОВ «Торговий дім «БРІК» (Новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого:

- на умовах та в порядку, що визначені цим Договором, Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває всі без виключення належні Первісному кредитору права як сторони (далі – Право вимоги) у зобов`язанні між первісним кредитором і товариством з обмеженою відповідальністю «Міськбуд БЦ» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна,бцд. 45-А, код ЄДРПОУ 40202248 (далі – Боржник)) (п. 1.1 Договору);

- право вимоги згідно цього Договору відступається за існуючим між Первісним кредитором та Боржником зобов`язанням, а саме: у зв`язку із перерахуванням Первісним кредитором грошових коштів Боржникові за платіжним дорученням №336 від 30.03.2021 на суму 314 130 (триста чотирнадцять тисяч сто тридцять) грн. за поставку останнім товару і через нездійснення Боржником такої поставки – обов`язок Боржника повернути вказану суму грошових коштів Первісному кредиторові (п. 1.2 Договору);

- до Нового кредитора переходить зазначене Право вимоги Первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент підписання Договору і до Нового кредитора переходять усі права та у зв`язку з цим вимоги, що забезпечують виконання зобов`язання Боржником (п. 1.3 договору);

- Первісний кредитор зобов`язаний: передати Право вимоги Новому кредитору в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі з повідомленням про це Боржника в письмовому вигляді; передати Новому кредиторові всі документи та підтвердження, що становлять Право вимоги, яке уступається згідно цього Договору і повідомляти Нового кредитора про будь-які зміни, що стосуються Права вимоги (п. 2.4 Договору);

- відступлення (перехід) Права вимоги за цим Договором відбувається шляхом підписання обома Сторонами та/або їх уповноваженими представниками Акту прийому-передачі і Новий кредитор набуває (отримує) Право вимоги з моменту вказаного підписання Акту прийому-передачі (п. 4.1 Договору);

- Первісний кредитор впродовж 5 (двох) банківських днів від дня підписання Акта прийому-передачі зобов`язаний у письмовій формі оповістити Боржника про відступлення Права вимоги Новому кредитору (п. 5.1 Договору);

- цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2021 (включно). Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторін від виконання зобов`язань та відповідальності за поручення умов цього Договору (п. 8.1 Договору).

На виконання п. 5.1 Договору відступлення права вимоги ТОВ «Так Буд» направило на адресу відповідача ТОВ «Міськбуд БЦ» повідомлення про відступлення права вимоги, в якому повідомило, що компанія ТОВ «Так Буд» за договором відступлення права вимоги відступила компанії ТОВ «Торговий дім «БРІК» право вимоги у зобов`язанні, що виникло на підставі платіжного доручення №336 від 30.03.2021 на суму 314 130,00 грн. (копія вказаного повідомлення разом з доказами направлення на адресу відповідача – опис вкладення у цінний лист від 01.10.2021, накладна Укрпошти від 01.10.2021 № 0813300705279 та фіскальний чек від 01.10.2021 залучені до матеріалів справи).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.ст. 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги по суті означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Отже, вищевикладене свідчить, що ТОВ «Торговий дім «БРІК» є новим власником прав вимоги до ТОВ «Міськбуд БЦ» за зобов`язанням, яке виникло на підставі рахунку від 10.03.2021 № 204 та платіжного доручення від 30.03.2021 № 336 в сумі 314 130,00 грн., на підставі укладеного із ТОВ «Так Буд» у належній формі, із погодженням всіх необхідних умов договору відступлення права вимоги від 20.09.2021, за яким було передано заборгованість, що існувала перед первісним кредитором на момент укладення договору про відступлення права вимоги.

Доказів повернення коштів на користь нового кредитора суду також не подано.

Представник відповідача в усних поясненнях у судовому засіданні 20.12.2021 посилалась на те, що отримавши кошти від третьої особи, ТОВ «Міськбуд БЦ» зареєстрував податкову накладну на загальну суму 314 130,00 грн., у тому числі ПДВ 52355,00 грн., у зв`язку з чим ТОВ «Міськбуд БЦ» сплатило податкове зобов`язання, а первісний кредитор отримав право на податковий кредит. Із вказаних обставин представник відповідача дійшла висновку про те, що оскільки правом на використання податкового кредиту наділене саме ТОВ «Так Буд», а делегування або відступлення такого права податковим законодавством не передбачено, у ТОВ «Міськбуд» відсутні будь-які зобов`язання з оплати грошових коштів на користь нового кредитора «ТОВ «ТД «Брік», спірні відносини сторін регулюються положеннями Податкового кодексу України, а держава в особі ГУ ДПС України у м. Києві є учасником господарської операції.

По-перше, вказані посилання є завідомо безпідставними та не спростовують вищевикладених висновків суду. Сторонами зобов`язання є кредитор та боржник (ст.ст. 509, 510 ЦК України), а джерелом спірного зобов`язання є укладений на основі вільного волевиявлення господарський договір (ст. 6, 11, 627 ЦК України), який не створює обов`язку для третьої особи (ст.511 ЦК України). При цьому заміна сторони кредитора у зобов`язанні не змінює змісту основного зобов`язання.

По-друге, вирішення спірного питання щодо оподаткування ПДВ не належить до предмету спору у справі та вирішується відповідно до Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від від 29.12.2010, № 1246, зокрема відповідно до пунктів 8, 9 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації:

постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації;

отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

По-третє, на вказані обставини щодо оподаткування спірної господарської операції ПДВ відповідач у відзиві на позов, або у будь-яких інших заявах по суті справи, що подавалися на стадії підготовчого провадження, не посилався.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно із частиною 4 ст. 165 ЦК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд ухвалює рішення про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд БЦ» на користь нового кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БРІК» 314 130,00 грн. попередньої оплати.

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору в сумі 4 711,95 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БРІК» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбуд БЦ» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, буд. 45-А, ідентифікаційний код 40202248)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БРІК» (03056, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 16/15, офіс 502, ідентифікаційний код 42509999)

314 130,00 грн. (триста чотирнадцять тисяч сто тридцять гривень нуль копійок) основного боргу,

4 711,95 грн. (чотири тисячі сімсот одинадцять гривень дев`яносто п`ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 30.12.2021.

Суддя О.В. Конюх