Рішення № 102336444, 28.12.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1208/21

провадження № 2/691/673/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

за участю учасника справи:

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив :

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» м.Київ звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що між Акціонерним Товариством «Перший Український Міжнародний Банк» м.Київ та ОСОБА_1 , 20 січня 2020 року, укладено кредитний договір № 1001527400301. В результаті чого, 20 січня 2020 року ОСОБА_1 видано кредит у сумі 46000,00 грн., зобов`язання за яким не виконуються і утворилася заборгованість станом на 23 листопада 2021 у сумі 53074,61 грн, яка складається: заборгованість за кредитом – 27131,40 грн, заборгованість за процентами – 2,89 грн., заборгованість за комісією - 25940,32 грн. та штрафні санкції - 00,00 грн., для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду.

У судове засідання представник позивача, будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з`явився. За змістом позовної заяви просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. Подав відзив від 14 грудня 2021 року, за змістом якого, зазначив, що 21 травня 2021 року банк використав право дострокового повернення всієї суми заборгованості, яке передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України. Відтак, строк виконання основного зобов`язання був змінений і настав на 31-й календарний день з дня отримання позичальником досудової вимоги. Таким чином, банк вправі вимагати повернення кредиту у межах строку кредитування, який було визначено до 20 червня 2021 року, а нараховувати відсотки за кредитним договором після спливу строку кредитування банк не міг. У той час, із наданого банком розрахунку кредитної заборгованості, вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися банком в тому числі і за період з 20 червня 2021 року по 23 листопада 2021 року, тобто після спливу строку кредитування. Враховуючи, що після спливу строку кредитування у банку було відсутнє право нараховувати відсотки за договором, то наданий розрахунок заборгованості є помилковим та не ґрунтується на вимогах закону. Крім того, вказав, що в провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді цивільна справа №691/943/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» м.Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють позовні вимоги на стороні відповідача приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та вважає, що існує такий самий предмет спору, судові витрати відшкодовувати не згідний.

Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду по суті, так як сторона повідомлена вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у його відсутності.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, заслухавши відповідача, враховуючи належне повідомлення представника позивача, клопотання про судовий розгляд без його участі, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Статтею 11 ч. 2 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини. Вказаний вище кредитний договір № 1001527400301 від 20 січня 2020 року є підставою виникнення певних прав та зобов`язання сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, стаття 1055 ЦК України.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Судом встановлено, із змісту вивчених та досліджених доказів, які надані сторонами до суду, що 20 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «ПУМБ» із заявою №1001527400301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій своїм підписом підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, із урахуванням умов надання усіх послуг щодо надання споживчого кредиту в розмірі 46000,00 грн. (а.с.5, 6-34). Меморіальним ордером за №ТR.40436048.45665.8810 від 21 січня 2020 підтверджується факт отримання позичальником кредитних коштів у сумі 46000,00 грн. (а.с.26). Термін кредитування до 20 січня 2022 року (а.с.5). У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором, позивач направив на адресу позичальника письмову вимогу (повідомлення), датовану 21 травня 2021 року, про погашення заборгованості у сумі 50130,51 грн. у строк до 28 травня 2021 (а.с.27), однак дана вимога відповідачем виконана не була. Із наданого позивачем розрахунку про заборгованість за договором № 1001527400301 укладеного між Акціонерним Товариством «Перший Український Міжнародний Банк» м.Київ та ОСОБА_1 , 20 січня 2020 року, станом на 23 листопада 2021 року становить 53074,61 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом – 27131,40 грн, заборгованість за процентами – 2,89 грн., заборгованість за комісією - 25940,32 грн. та штрафні санкції - 00,00 грн. (а.с.28-31). Відповідач пояснив утворення заборгованості дією карантинних заходів на території України, потребою в утриманні сім`ї та не заперечив щодо повернення отриманих від банку коштів, але за підрахунками, які зробить суд через відсутність належної економічної освіти, щоб обґрунтувати розмір, який підлягає до відрахування із його заробітної плати за місцем роботи (а.с.48-49).

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2021 року у цивільній справі №691/943/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» м.Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють позовні вимоги на стороні відповідача приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволено позовні вимоги позивача. З думкою відповідача про те, що у справі, яка розглядається та у справі №691/943/21, в якій ухвалено рішення, наявний один і той самий предмет спору, суд не погоджується, оскільки предметом спору у справах, які розглядаються є стягнення заборгованості за кредитним договором та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. З позицією суду позивач у судовому засіданні погодився.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач, підписуючи заяву за №1001527400301 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ознайомився, погодився та розумів саме той договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, роздруківка якого додана до позовної заяви (а.с. 6-34), але в судовому засіданні при вивченні цієї обставини судом дав пояснення, що, дійсно, звертався особисто до банку, обговорював з менеджером умови кредитування, читав зміст договору, умови та отримав паспорт кредитування і цієї інформації було достатньо для приєднання до банківського продукту, за яким отримав кошти в сумі 46000 грн. і відразу використав на споживчі потреби.

Суд приходить до висновку, що до вказаних правовідносин неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача (pumb.ua) неодноразово змінювалися самим банком у період - із часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви публічну пропозицію АТ «ПУМБ» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Судом встановлено, що роздруківка публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на підтвердження укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб із сайту позивача, яка не підписана відповідачем, не є належним доказом наявної у сторони заборгованості із підстав, що викладені вище, але слід взяти до уваги пояснення відповідача про підписання, в тому числі і інших банківських документів ним особисто, розуміння вчинених дій за договором кредиту №1001527400301. Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості, за кредитним договором станом на 23 листопада 2021 року вона становить 53074,61 грн, і складається: заборгованість за кредитом – 27131,40 грн, заборгованість за процентами – 2,89 грн., заборгованість за комісією - 25940,32 грн. та штрафні санкції - 00,00 грн. (а.с.28-31). За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом. У межах строку кредитування позичальник мав повертати кредитору кредит і сплачувати проценти. Суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, а такий як встановлено судом із змісту доказів позивача, має настати лише з 20 січня 2022 року.

Такий правовий висновок узгоджується з правовим висновком, який викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

АТ «ПУМБ», своїм листом від 21 травня 2021 року, пред`явивши вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України у строк до 28 травня 2021 року, змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також комісії, що є одностороннім рішенням без узгодження з відповідачем і тому в цій частині, суд погоджується із доводами відповідача.

Так, розмір процентів за користування кредитом та комісії за обслуговування кредитної заборгованості слід визначати станом на 23 листопада 2021 року у межах дії договору, тому загальна сума заборгованості складає 27134 грн. 25 коп., а саме: 22684 грн. 09 коп. – прострочена заборгованість; 4447 грн. 31 коп. – строкова заборгованість; 2 грн.85 коп. – відсотки за користування кредитом, без стягнення заборгованості за комісією

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що ОСОБА_1 не спростував розрахунків банку щодо розміру кредитної заборгованості та її складових, що є процесуальним обов`язком, відповідно до вимог ст.ст. 12,81 ЦПК України, позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають до часткового задоволення, на підставі змісту вивчених і досліджених доказів судом.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Частково задовольняючи позовні вимоги, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує із відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог , що становить 1157 грн. 70 коп., у частці від загального розміру судового збору 2270 грн..

Позов підтверджується: копією заяви №1001527400301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 20 січня 2020 року; копією меморіального ордеру за №ТR.40436048.45665.8810 від 21 січня 2020 року; копією письмової вимоги (повідомлення) від 21 травня 2021 року; копією розрахунку про заборгованість за договором № 1001527400301 від 23 листопада 2021 року; платіжним дорученням №000193892/00000043562 від 29 листопада 2021 року.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 626,628,633,1048,1049,1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 43,49,76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовну заяву Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» м.Київ вул.Андріївська, №4, ЄДРПОУ 14282829, заборгованість за кредитним договором №1001527400301 від 20 січня 2020 року в розмірі 27134 (двадцять сім тисяч сто тридцять чотири) грн. 25 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Акціонерного Товариства «Перший Український міжнародний банк» м.Київ вул.Андріївська, №4, ЄДРПОУ 14282829, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1157 (одна тисяча сто п`ятдесят сім) грн. 70 коп..

В решті позовних вимог позивача відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи, для відому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Суддя О. М. Савенко