Рішення № 102332496, 28.12.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10715/21 2/335/3319/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чуберев Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Бабіча С.А., звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чуберев Олександр Олександрович, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 05 квітня 2021 року вчинений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі №86988, яким з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» стягнуто заборгованість у розмірі 13 757,83 грн. При цьому позивач вважає, що при вчиненні виконавчого напису відповідачем та нотаріусом не було дотримано вимог законодавства, внаслідок чого порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, які підлягають відновленню та захисту судом в установленому законом порядку, а саме позивач зазначила, що за весь час існування правовідносин на її адресу не надходило жодного повідомлення від відповідача щодо порушення нею умов кредитного договору, виконавчий напис вчинено на підставі неналежних документів. Крім того, нотаріусом не здійснено перевірку як безспірності заборгованості так і строків позовної давності до вимог відповідача щодо стягнення заборгованості. З огляду на викладене ОСОБА_1 вимушена була звернутись до суду з даним позовом. Також позивач просила стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1 362 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 гривень.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Бабіча С.А. звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №86988, вчиненого 05.04.2021 Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., за яким з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» стягнуто заборгованість у розмірі 13 757,83 грн.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11 жовтня 2021 заяву про забезпечення позову було задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 6905 від 27.12.2020 року.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2021 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликок) сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Витребувано від Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни належним чином завірені документи та матеріали на підставі яких було вчинено виконавчий напис №86988 від 05.04.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 13 757,83 грн.

Ухвала Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20 жовтня 2021 року, якою було витребувано від Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни належним чином завірені документи та матеріали на підставі яких було вчинено виконавчий напис №86988 від 05.04.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 13 757,83 грн. неодноразово направлялась на адресу Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. проте отримана нею не була та відповідно і не була виконана.

07 грудня 2021 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник відповідача зазначає, що вчинення виконавчого напису нотаріусом врегульовано ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів», за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а також вимогами «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, затвердженого в МЮ України від 22 лютого 2012 року № 282/20595. Відповідно до ч.2 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З огляду на викладене, подання стягувачем інших документів, ніж тих, що передбачені зазначеним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, законодавством не вимагається.

Таким чином, представник відповідача стверджує, що у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідач реалізував своє законне право на стягнення у позасудовому порядку з позивача заборгованості за кредитним договором та звернувся до Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. із заявою про вчинення виконавчого напису на кредитному договорі та надав документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, і встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, представник відповідача зазначає, що оскільки безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, то нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевірне наявність необхідних документів.

Такий висновок, як вказує представник відповідача, відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2019 року № 161/6092/18-ц.

Таким чином, на думку представника відповідача, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Крім того, від представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у якому з приводу стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу зазначив, що на його думку, доводи позивача в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наступними обставинами. Так, склад і розмір витрат на правничу допомогу входить до предмета доказування у справі. На підтвердження вказаних обставин суду мають бути надані такі документи: договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, детальний опис вчинених дій, надання вказаних документів є необхідною умовою для розподілу витрат на правничу допомогу. Разом з цим, представник відповідача зазначає, що категорично не погоджується із розміром витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем, вважає його не обґрунтованим та таким, що не відповідає складності даної категорії справи. З огляду на викладене, просить суд також відмовити у стягненні з відповідача на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином, разом з тим, від представника позивача надійшла заява у якій він просить суд розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надходило.

Треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В., Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чуберев О.О. про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, письмові пояснення на позовну заяву не надали.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 05 квітня 2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, яка є боржником за кредитним договором Ск-097-001362/7-2008 від 08 липня 2008 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 14349442, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитним договором 23 від 04 липня 2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 36799749, заборгованості за кредитним договором Ск-097-001362/7-2008 від 08 липня 2008 року.

Строк платежу за кредитним договором Ск-097-001362/7-2008 від 08 липня 2008 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення проводиться за період з 04 липня 2019 по 22 березня 2021 року.

Сума, заборгованості складає 13 107,83 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 124,75 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 3 469,08 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 339,14 грн, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4 174,86 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувана, в розмірі 650,00 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача.

З вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст.87-91 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

18.06.2021 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Чубаревим О.О. відкрито виконавче провадження №65853854 за виконавчим написом № 86988 виданим 05.04.2021 року.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.

Так, відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 зміни, внесені до Переліку у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів; нормативно-правовий акт № 662 від 26.11.2014">постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, визнано незаконними та нечинними. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 зазначене вище рішення суду залишено без змін.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 в редакції постанови КМУ від 29.11.2001.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Судом встановлено, що Кредитний договір № Ск-097-001362/7-2008 від 08 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк», про стягнення заборгованості, за яким вчинено виконавчий напис №86988 від 05.04.2021 року Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., під час його укладення нотаріально не посвідчувався.

Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 09 березня 2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеними нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши зміст оспорюваного виконавчого напису, суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом не було дотримано вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення виконавчих написів, а доказів безспірності заборгованості на час його вчинення, зокрема, розміру основної суми боргу, відсотків за користування кредитом та пені, суду не надано. Перевірити безспірність заборгованості по наданому Відповідачем нотаріусу Кредитному договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має кредитор при зверненні до нотаріуса.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

Представником відповідача ТОВ «Вердикт капітал» подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу у якому зазначає, що визначений позивачем розмір витрат на правову допомогу не підтверджений належними доказами та є завищеним оскільки не відповідає складності вказаної категорії справ.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги, Договором про надання правової допомоги №б/н від 11.09.2021 року, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ЗП 001252 від 27.02.2017 року, розрахунком до договору про надання правової допомоги №б/н від 11.09.2021 року, який містить детальний опис наданих послуг (робіт), додатковою угодою від 07.10.2021 до договору про надання правової допомоги №б/н від 11.09.2021 року, актом приймання - передачі виконаних робіт від 07.10.2021 року та прибутковим касовим ордером №б/н від 07.10.2021 року про оплату правничої допомоги у розмірі 10 000 гривень.

Разом з цим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Так, суд вважає, що зазначена в акті приймання-передачі виконаних робіт від 07.10.2021 року вартість послуг адвоката є завищеною з огляду на обсяг вказаних послуг та їх складність, а тому такі витрати підлягають зменшенню до 5 000 грн. 00 коп. На переконання суду саме такий розмір судових витрати на правничу допомогу є обґрунтованими, об`єктивними і такими, що підпадають під критерій розумності у даній конкретній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 908 гривень за подання позову, та у розмірі 454 гривні за подання заяви про забезпечення позову, що разом становить 1 362 гривень.

Керуючись ст.ст.9, 10, 12, 18, 76-81, 141, 247, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Чуберев Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 86988 від 05.04.2021 року, вчинений Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Капітал” заборгованості у розмірі 13 757,83 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вердикт Капітал” (ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.5Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, а всього стягнути 6 362 (шість тисяч триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 28 грудня 2021 року.

Суддя: А.Б.Алєксєєнко