Рішення № 102332495, 28.12.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/7892/21 2/335/2596/2021

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (місто Дніпро), про усунення перешкод у здійсненні права власності, зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі адвоката Шляніної А.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (місто Дніпро), про усунення перешкод у здійсненні права власності, зняття арешту з нерухомого майна.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі свідоцтва про право власності від 30.09.1993 року №1574, виданого виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради народних депутатів (дублікат свідоцтва №1574, виданий 12.11.2020 року Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Вознесенівському району), позивачу, ОСОБА_1 , належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .

Отримавши витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що на належну йому частину квартири АДРЕСА_1 зареєстроване обтяження: арешт нерухомого майна, на підставі постанови державного виконавця ДВС Орджонікідзевського управління юстиції Секацької О.В. виданої 11.09.2000 року на виконання виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя №2-937 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 .

Оскільки на день звернення до суду відсутнє виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , а також відсутня заборгованість зі сплати аліментів, а наявність арешту порушує право приватної власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у зв`язку з чим просить суд усунути ОСОБА_1 перешкоди у здійсненні права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , шляхом скасування арешту (обтяження) з нерухомого майна, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач у судове засідання не з`явився, разом з тим представником позивача – адвокатом Шляніною А.О. було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, відповідно до якої позивач та його представник позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, причину неявки суду не повідомила, про день і місце слухання справи повідомлялась завчасно, у встановленому законом порядку, відзиву до позовної заяви суду не надала.

Представник третьої особи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , на праві власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 30.09.1993 р., а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.02.2021 №242843792.

31.07.1992 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист №2-937 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі ј частини його доходів, починаючи з 14.07.1992 року до повноліття дитини.

При примусовому виконанні виконавчого листа державним виконавцем Державної виконавчої служби Орджонікідзевського управління юстиції Секацькою О.В. 11.09.2000 року було винесено постанову №376/5 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зазначеною постановою було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , заборонено здійснювати відчуження 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване обтяження: вид обтяження: арешт нерухомого майна, особа, майно якої обтяжується: ОСОБА_1 . Опис предмета обтяження: 1/3 частина квартири. Підстава для державної реєстрації: постанова, серія та номер: 376/5, виданий 11.09.2000, видавник: Виконавча служба Орджонікідзевського району м. Запоріжжя.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до листа Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 30.07.2021 року №37443/6 ОСОБА_1 звертався до Вознесенівського ВДВС у місті Запоріжжі щодо зняття арешту з майна. Згідно даних з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист №2-937, виданий 31.07.1992 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі ј частини заробітку, починаючи з 14.07.1992 року і до повноліття дитини, за період з 2007-2021 роки включно, на виконанні не перебував. Перевірити інформацію з 1992 по 2007 рік (період до запровадження та наповнення Автоматизованої системи виконавчих проваджень та ведення виконавчих проваджень виключно у паперовому вигляді) щодо знаходження на виконанні зазначеного виконавчого провадження та підстав завершення виконавчого провадження не можливо через знищення паперових матеріалів архівних виконавчих проваджень, у зв`язку з закінченням трирічного терміну зберігання. У зв`язку з відсутністю відомостей про підстави завершення виконавчого провадження ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до суду для вирішення питання про зняття арешту з майна.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у справі «Стецов проти України» (рішення від 11.05.2021 заява № 5170/15) щодо обмежень, накладених у зв`язку з невиплаченими боргами, наголосив на тому, що такі заходи можуть бути обґрунтовані лише якщо вони переслідують мету гарантування стягнення боргів, про які йде мова. Відповідно, органи влади не можуть продовжувати обмеження на тривалий час без періодичного перегляду їх обґрунтування.

Враховуючи, що з 2007 року по день звернення позивача до суду відсутнє виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , а також відсутні відомості щодо заборгованості зі сплати аліментів, є підстави вважати, що наявність арешту (обтяження) накладеного на майно, порушує право приватної власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.5 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо усунення перешкод у здійсненні права власності, шляхом зняття арешту з майна є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), про усунення перешкод у здійсненні права власності, зняття арешту з майна – задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), перешкоди у здійсненні права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , шляхом скасування арешту (обтяження) з нерухомого майна, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер обтяження 39636104; дата державної реєстрації 05.05.2005р. Державний реєстратор: Абрамова Ірина Володимирівна, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Запорізька область. Підстава державної реєстрації: постанова, серія та номер: 376/5, виданий 11.09.2000, видавник: Виконавча служба Орджонікідзевського району м. Запоріжжя; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55626556 від 10.12.2020, ОСОБА_4 , Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, Запорізька обл. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 . Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1944220, 05.05.2005, реєстратор: Третя запорізька державна нотаріальна контора, Запорізький міський нотаріальний округ. Опис предмета обтяження: ціле, добудоване, жиле; 1/3 частина квартири. Додаткові відомості про обтяження: №реєстра:72045-167, внутр. №ЕЕ01А72223F2322F7536, коментарий:ал.ар.н.6-01.02.01.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 28.12.2021 року.

Суддя: А.Б. Алєксєєнко