Рішення № 102332452, 22.12.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.12.2021

Справа № 937/5904/21

Провадження № 2/937/2940/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Горбачової Ю.В.

з секретарем с/з – Ісайченковим А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в м. Мелітополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Літута Сергій Вікторович до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мелітопольська міська біржа нерухомості, про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з вказаною позовною заявою в якій просять визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , - укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , від імені якого діяла його законний представник ОСОБА_1 , зареєстрований на Мелітопольській міській біржі нерухомості за реєстровим номером № 0780/1364 та у комунальному підприємстві «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим № 311.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 19 грудня 1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , від імені якого діяла його законний представник ОСОБА_1 уклали з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу, згідно з яким позивачі придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Згідно з умовами договору продаж квартири був здійснений за 3449,00 грн. Договір був зареєстрований на Мелітопольській міській біржі нерухомості за реєстровим номером № 0780/1364. Після укладання договору позивачі зареєстрували за собою право власності на квартиру в Мелітопольському МБТІ. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з її смертю відкрилася спадщина за законом, зокрема на Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 18 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану частину квартири, однак їй було відмовлено в цьому, оскільки наданий нею договір купівлі-продажу, зареєстрований Мелітопольською міською біржею нерухомості від 19.12.1997 року за № 0780/1364, був укладений з порушенням чинного законодавства України, про що нотаріус 18.06.2021 року видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Крім того, після передачі грошової суми та отримання технічної документації, а також ключів від проданої квартири зв`язок з відповідачем було втрачено. Враховуючи наявність відповідних обставин, які значною мірою порушують їх майнові права на вказану квартиру, якою вони до речі безперешкодно володіють та користуються з 1997 року по даний час, вони змушені звернутися до суду з даним позовом про визнання договору дійсним.

Ухвалою суду від 30.08.2021 року за позовом відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, від їх представника адвоката Літути С.В. надійшла до суду заява про розгляд справи без його участі на задоволенні позову наполягає. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Відзив на позов та клопотання від відповідачки не надходили.

Третя особа - представник Мелітопольської міської біржі нерухомості в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою відео-(звуко)-записувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 грудня 1997 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від імені якого діяла його законний представник ОСОБА_1 уклали з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу, згідно з яким позивачі придбали двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Згідно з умовами договору продаж квартири був здійснений за 3449,00 грн. Договір був зареєстрований на Мелітопольській міській біржі нерухомості за реєстровим номером № 0780/1364, що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 19.12.1997 року.

Після укладання договору позивачі зареєстрували за собою право власності на квартиру в Мелітопольському МБТІ.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

У зв`язку з її смертю відкрилася спадщина за законом, зокрема на Ѕ частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

18 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану частину квартири, однак їй було відмовлено в цьому, оскільки наданий нею договір купівлі-продажу, зареєстрований Мелітопольською міською біржею нерухомості від 19.12.1997 року за № 0780/1364, був укладений з порушенням чинного законодавства України, про що нотаріус 18.06.2021 року видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Зазначений договір купівлі-продажу у встановленому порядку не визнавався недійсним, як оспорюваний, в частині невідповідності вимогам Закону України "Про товарну біржу".

Пунктом 13 Договору, передбачено, що відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу України, цей договір підлягає реєстрації в Мелітопольському БТІ протягом десяти днів.

Також договором купівлі-продажу передбачено, що відповідно до ст. 15 закону України від 10.12.1991 року «Про товарну біржу» договір зареєстровано на Мелітопольській міській біржі нерухомості.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», що діяв у той час, а саме біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

В подальшому даний договір був зареєстрований у Мелітопольському бюро технічної інвентаризації» і як свідчить з вищевикладеного, що на той момент це не суперечило чинному законодавству, зокрема Інструкції «Про порядок Державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних і фізичних осіб», яка передбачала підставу для державної реєстрації-договори купівлі-продажу, зареєстровані біржею.

Оскільки дані правовідносини виникли ще в 1997 році, тобто під час дії ЦК УРСР в редакції 1963 року, то згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень ЦК України 2003 року, при розгляді даної справи повинні бути застосовані саме норми вказаного ЦК в редакції 1963 року.

Право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 було зареєстровано на Мелітопольській міській біржі нерухомості (реєстраційний номер 00780/13640) та у встановленому законом порядку через КП «ММБТІ», про що свідчить штамп реєстрації права власності на зворотній стороні копії договору купівлі-продажу.

Згідно копії технічного паспорту на квартиру, у КП «ММБТІ» зроблено помітку про те, що власниками квартири АДРЕСА_2 є померла ОСОБА_4 та ОСОБА_2 позивач по справі, що підтверджується копією технічного паспорту.

Жодних нових реєстрацій права власності за вказаним житловим будинком не проводились.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року № 1956-XII угоди, зареєстровані на біржі, нотаріальному посвідченню не підлягають.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, що діяв на момент укладання договору і підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ч.1ст.47 ЦК УРСР). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Ст. 153 ЦК УРСР передбачено, до договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року №9, відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Цивільний кодекс УРСР в редакції 1963 року не передбачав поняття нікчемний правочин.

Даний термін з`явився у ЦК України від 16 січня 2003 року, який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Договір купівлі-продажу житлового будинку від 19.12.1997 року не може бути визнаний нікчемним, оскільки станом на день його укладання не існувало такого поняття.

Зазначений договір є оспорюваним і може бути визнаний недійсним при наявності для цього підстав, передбачених ЦК УРСР.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати останню дійсною. В цьому разі нотаріальне оформлення угоди у подальшому не вимагається.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 28.04.1978 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (із змінами згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 25.05.98 року № 15), яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу, в тому числі при придбанні на біржових торгах) міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, ст.ст. 105,114 ЦК).

Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2ст. 47 ЦК України суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Судом встановлено, що між продавцем та покупцем було досягнуто згоди з усіх істотних умов, що підтверджується змістом біржової угоди, в якій зазначено предмет продажу, його характеристика, порядок передачі предмета продажу у власність покупця, визначена ціна продажу.

Будь-яких суперечок між сторонами угоди судом не встановлено, протизаконних умов угода не містить та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, однак порушена форма угоди, оскільки при її укладенні не була дотримана нотаріальна форма договору.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що позивачками повністю виконано умови укладеного договору, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди і захист майнових прав позивача можливий лише шляхом визнання договору дійсним.

Стаття 392 ЦК України (в редакції 16 січня 2003 року) визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з невідповідністю договору купівлі-продажу від 19.12.1997 року, посвідченого Мелітопольською міською біржею нерухомості та зареєстрованого в КП «ММБТІ» вимогам чинного законодавства, позивачі не мають можливості у повній мірі оформити спадкові права на квартиру.

Дослідивши надані письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що укладаючи спірний договір купівлі-продажу квартири від 19.12.1997 року сторони договору досягли усіх істотних умов договору, угода купівлі-продажу квартири фактично виконана сторонами в повному обсязі, жодна сторона не заявляла вимог про визнання укладеного договору недійсним з підстав недодержання нотаріальної форми договору.

За таких обставин позовні вимоги позивачів про визнання договору купівлі-продажу дійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.11, 12, 13, 81, 228-229, 258-260, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. 392 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Літута Сергій Вікторович до ОСОБА_3 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мелітопольська міська біржа нерухомості, про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , - укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , від імені якого діяла його законний представник ОСОБА_1 , зареєстрований на Мелітопольській міській біржі нерухомості за реєстровим номером № 0780/1364 та у комунальному підприємстві «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим № 311.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом України.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова