Ухвала суду № 102331633, 29.12.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 225/1325/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Орчелоти А.В.,

за участю

секретаря Чернецькій А.С.,

прокурора Кадуріна С.Є.,

захисника Бєляєва В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка, Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017050000000288 від 28 вересня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Комсомольське, Старобешівського району, Донецької області, громадянка України, не заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017050000000288 від 28 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

29 грудня 2021 року у підготовчому судовому засіданні прокурор надав письмове клопотання, яке підтримав у повному обсязі та просив здійснювати спеціальне судове провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 26.09.2017 ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, однак особисто їй повідомлення про підозру не вручено внаслідок не встановлення її місця знаходження у будь-якому населеному пункті на території, підконтрольній органам державної влади України, однак повідомлено про підозру у телефонному режимі. Повідомлення про підозру вручено захиснику ОСОБА_1 та її матері - ОСОБА_2 05.10.2017 у зв`язку із невстановленим місцезнаходженням підозрюваної ОСОБА_1 , її оголошено в розшук. 02.02.2018 ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно оголошеної у розшук підозрюваної ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 , будучи обізнаною, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у підготовче судове засідання не з`явилась, що свідчить про подальший її намір переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, достовірно встановлено, що в теперішній час ОСОБА_1 переховується від суду на території, яка знаходиться під контролем терористичної організації «ДНР». У зв`язку з цим, здійснювати судовий розгляд даного кримінального провадження у загальному порядку не вбачається можливим.

Захисник Бєляєв В.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не належним чином повідомлена про наявне відносно неї кримінальне провадження, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. Крім того зазначив, що обвинувачена має право заявити клопотання про здійснення судового розгляду колегією суддів, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та оголосити обвинувачену ОСОБА_3 у розшук задля можливості встановлення її місцезнаходження та перебування з метою реалізації її права на захист.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася з невідомої суду причини, повідомлялася про місце, день та час розгляду справи у відповідності до положень ч. 5 ст. 139, ст. 297-5КПК України.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання прокурора та додані до нього матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог КПК України, участь обвинуваченого під час підготовчого судового засідання та судового розгляду є обов`язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).

Згідно з ч.1 ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Крім того у § 3 (d) статті 14 частини III Міжнародного пакту, зазначено, що кожен має право при розгляді будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення бути судимим у його присутності та захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним самим захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безплатно для нього в усякому такому випадку, коли він не має достатньо коштів для оплати цього захисника.

Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Згідно з абз. 5 п. 20-1 Розділу XІ «Перехідні положення», судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, а також у цьому пункті, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук, чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

З 27.11.2018 року почало діяти Державне бюро розслідувань.

Водночас, абзацом 8 пункту 20-1 розділу ХІ Перехідних положень КПК України кримінальні провадження, у яких здійснювалося спеціальне досудове розслідування щодо злочинів, передбачених цим пунктом, і обвинувальні акти направлені до суду до спливу строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, а так само кримінальні справи, які станом на цю дату перебувають на розгляді суду, розглядаються з урахуванням правил спеціального судового провадження та особливостей, визначених цим пунктом.

Процедури «іn absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (рішенні «Меденіца проти Швейцарії») були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.

У кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017050000000288 від 28 вересня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, відсутні належні та достатні докази на підтвердження того, що обвинувачена ОСОБА_1 обізнана про її кримінальне переслідування та умисно переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а саме - перебуває на тимчасово-окупованій території України. Прокурором надано суду постанову від 05 жовтня 2017 року про оголошення розшуку ОСОБА_1 , однак не додано жодних відомостей про те, яких вжито заходів для розшуку обвинуваченої.

Крім того, незважаючи на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, суд не зобов`язаний призначати спеціальне судове провадження, оскільки стороною обвинувачення потрібно саме довести наявність зазначених вище обставин, які б дозволяли призначити спеціальне судове провадження.

Таким чином, суд вважає, що відсутні підстави для здійснення спеціального судового провадження.

Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Зважаючи на те, що проведення підготовчого судового засідання за відсутності обвинуваченої неможливо, та на даний час її місцезнаходження органом досудового розслідування не встановлено, суд прийшов до висновку про необхідність оголосити розшук обвинуваченої ОСОБА_1 , а провадження по справі зупинити до розшуку останньої.

Керуючись ст. ст. 314, 315, 323, 335, 373 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, - відмовити.

Оголосити розшук обвинуваченої ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Комсомольське, Старобешівського району, Донецької області, громадянка України, не заміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.

Зупинити судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, до розшуку останньої.

Організацію виконання розшуку доручити прокурору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Орчелота