Рішення № 102329917, 08.12.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/6060/21

Провадження № 2/643/3504/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021 р. Московський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Горбунової Я.М., за участю секретаря Ускової Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовом до ХМР, третя особа П`ята ХМДНК, в якому після уточнення позовних вимог просить суд встановити факт проживання ОСОБА_2 разом з його матір`ю, спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття її спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановити місце відкриття спадщини ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою його останнього місця проживання: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначає, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 04.11.2019 року після його смерті П`ятою ХМДНК було зареєстровано спадкову справу № 64995434. До складу спадщини ОСОБА_2 входить квартира АДРЕСА_2 . 28.11.2019 р., державний нотаріус П`ятої державної нотаріальної контори винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 5656/02-31 якою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом. Підставою відмови, якою керувався державний нотаріус стало те, що згідно Е-картки з Реєстру територіальної громади м. Харкова, про осіб місце проживання/перебування яких зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 29.08.1990 р., та станом на 09.10.1999р.(день смерті його батька), та ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті його матері), за зазначеною адресою зареєстрований не був. Нотаріус позбавлений можливості перевіряти фактичне місце проживання спадкоємців разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим позивач не має правової можливості оформити право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 у загальному порядку в нотаріальній конторі, що було підставою звернення до суду з цим позовом. В якості обґрунтування права на звернення з позовом до суду посилається на ч.1 ст.29, ст.1216, ч.1 ст.1217, ч.1ч.2 ст.1221, ст.1223, ст.1261, ч.3 ст.1268, ч.3 ст.1296 ЦК України, п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР, п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», п. 23 Постанови пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування».

Ухвалою суду від 07.04.2021р. було відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 28.04.2021р. було витребувано за заявою позивача з П`ятої ХМДНК копію спадкової справи №64995434, зведеної після смерті ОСОБА_2 , а також витребувано з Департаменту реєстрації ХМР інформацію з реєстру територіальної громади м. Харкова про осіб, які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 станом на 09.10.1999 р. та 02.03.2008 р.

Ухвалою суд від 08.12.2021р. за заявою позивача судом було залишено без розгляду позовну вимогу ОСОБА_1 щодо визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представник позивача адвокат Головко І.В. підтримав позовну заяву ОСОБА_1 та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій просить суд розглянути справу без участі представника ХМР та прийняти рішення на розсуд суду у відповідності до чинного законодавства.

Представник третьої особи П`ятої ХМДНК в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі та прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства. На виконання ухвали суду від 28.04.2021р. надана суду належним чином засвідчена копія спадкової справи №64995434, зведеної після смерті ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 14.12.1985 року № НОМЕР_1 позивач є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.06.2019 р. № НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 24.04.1961р. № НОМЕР_3 його батьком записаний - ОСОБА_4 , матір`ю – ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про смерть від 11.10.1999р. №200426.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про смерть від 03.03.2008р. № НОМЕР_4 .

04.11.2019 року П`ятою ХМДНК було зареєстровано спадкову справу № 64995434 після смерті ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 16.02.1998р. №5-98-103796 квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , - батькам померлого ОСОБА_2 .

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину за законом, яка складалась з Ѕ частки квартири згідно положень п.1 ст.549 ЦК УРСР (який діяв на день смерті ОСОБА_4 ), оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Вказане підтверджується її відміткою про реєстрацію в паспорті, а також інформацією з Реєстру територіальної громади м. Харкова, яка знаходиться в матеріалах спадкової справи № 64995434 зведеної після смерті ОСОБА_2 . Таким чином, на день смерті ОСОБА_3 їй в цілому належало право власності на спірну квартиру.

28.11.2019 р. державний нотаріус П`ятої державної нотаріальної контори винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 5656/02-31, якою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом. Підставою відмови стало те, що згідно Е-картки з Реєстру територіальної громади м. Харкова про осіб, місце проживання/перебування яких зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 29.08.1990 р. та станом на 09.10.1999 р.(день смерті його батька) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (день смерті його матері) за зазначеною адресою зареєстрований не був. Також зазначається, що спадкова справа після померлого ОСОБА_4 та померлої ОСОБА_3 не заводилась згідно витягів зі спадкового реєстру.

Позивач зазначає, що померлий ОСОБА_2 був зареєстрований з 1990 року за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично його місце проживання з липня 1997 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була адреса спадкового майна – АДРЕСА_1 . У той же час нотаріус позбавлений можливості перевіряти сумісне проживання спадкоємців закликаних до спадкування разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим формально перевіряє тільки адресу реєстрації місця проживання, яка не співпадає з адресою фактичного проживання ОСОБА_2 ..

Згідно відповіді Департаменту реєстрації ХМР від 01.07.2021р. № 2912/0/282-21, наданої на запит суду, зазначається, що за інформацією з Реєстру територіальної громади м. Харкова за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_2 дата прописки 11.07.1984р., дата виписки 29.08.1990р., ОСОБА_4 дата прописки 29.12.1976р., дата виписки 24.11.1999р., ОСОБА_3 дата прописки 29.12.1976р., дата виписки 16.04.2008р.

Згідно Акту та довідки від 04.09.2020 р., виданих ЖК «Околиця-9», за адресою: АДРЕСА_3 померлий ОСОБА_2 з 1994 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у вказаній квартирі не проживав, особистих речей не виявлено.

Згідно Акту від 03.09.2020 р., складеного за адресою: АДРЕСА_1 , складеного сусідами квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 вказаного будинку, вбачається, що померлий ОСОБА_2 постійно проживав в квартирі АДРЕСА_2 з червня 1977 року по день смерті.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 №526 від 01.06.2019 р. зазначається місце проживання померлого: АДРЕСА_1 .

Допитані в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 , яка є постійним мешканцем кв. АДРЕСА_6 , підтвердила, що померлий ОСОБА_2 на час смерті його матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) постійно проживав в квартирі АДРЕСА_2 , доглядав за хворою матір`ю.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 , яка є постійним мешканцем кв. АДРЕСА_7 , підтвердила, що померлий ОСОБА_2 на день смерті постійно проживав в квартирі АДРЕСА_2 .

Допитана в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 , підтвердила, що її чоловік ОСОБА_2 на час смерті його матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на час своєї смерті постійно проживав разом з нею в квартирі АДРЕСА_2 .

У сукупності вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з його матір`ю, спадкодавцем ОСОБА_3 , на час відкриття її спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , а також факт постійного проживання за вказаною адресою ОСОБА_2 на час відкриття його спадщини.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частино 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Згідно п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України або підставою для їх обмеження.

Отже відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Нормами статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а одним із способів судового захисту встановленого статтею 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ч. 2 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження.

Як вже зазначалось, спадкові справи після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (батьків померлого ОСОБА_2 ) нотаріальною конторою не заводились. Тобто померлий ОСОБА_2 не відмовлявся від прийняття спадщини після їх смерті. Окрім того, оскільки він фактично проживав за адресою спадкового майна, це свідчить про його намір вважати себе таким, що прийняв спадщину ніж про відмову від неї.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Частиною 1 статті 29 ЦК України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Пунктом 23 Постанови пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено: якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі ВСУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року. Окрім того зазначено, що згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. З наведених підстав колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів».

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03 листопада 2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11 листопада 2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21 жовтня 2015 року.

На підставі вищенаведених доказів, суд вважає, що позовна заяву ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10- 13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом із його матір`ю, спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття її спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити місце відкриття спадщини ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою його останнього місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_8 .

Відповідач: Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м-н Конституції, 7.

Третя особа: П`ята Харківська міська Державна нотаріальна контора, адреса: 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, 27-Г.

Суддя Я.М.Горбунова