Вирок № 102326024, 29.12.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1804/20

Провадження № 1-кп/459/144/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря судового засідання Савіцької Б.Б.

прокурорів Ватраля Р.В., Василіва В.Ф.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника обвинуваченого Романіва С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді об`єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12020140150000280 від 01.04.2020 р., 12016140150001974 від 26.09.2016 р., 12019140150001192 від 21.10.2019 р.,відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червонограда Львівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

- 07.11.2007 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік,

- 22.07.2008 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці,

- 12.12.2012 р. Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 867,00 грн., постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 20.03.2013 р. замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді 51 година громадських робіт,

- 13.02.2013 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч.3 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

- 15.11.2021 р. Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 296 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Червонограда Львівської області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:

- 26.05.2009 р. Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 121, ч.3 ст. 152, ч.2 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 27.03.2020 року у невстановлений слідством час, перебуваючи у власному помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи мобільний телефон своєї матері - ОСОБА_3 із абонентським № НОМЕР_1 , який прикріплений до належної їй банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , через систему голосового меню «ІVR», провівши комбінацію в послузі автоматичного переказу грошових коштів, таємно, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності переказав із банківської картки ОСОБА_3 на належну йому банківську картку АТ «КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 307 гривень, тим самим маючи вільний доступ до розпорядження ними заволодів вказаними грошовими коштами. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 307 гривень.

Окрім цього, 28.03.2020 року у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 перебуваючи у власному помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи мобільний телефон своєї матері - ОСОБА_3 із абонентським № НОМЕР_1 , який прикріплений до належної їй банківської картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , через систему голосового меню «ІVR», провівши комбінацію послуги автоматичного переказу грошових коштів, таємно, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності переказав із банківської картки ОСОБА_3 на належну йому банківську картку АТ «КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 352 гривні, тим самим маючи вільний доступ до розпорядження ними заволодів вказаними грошовими коштами. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 352 гривні.

Окрім того, 29.03.2020 року у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 , перебуваючи у власному помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи мобільний телефон своєї матері - ОСОБА_3 із і абонентським № НОМЕР_1 , який прикріплений до належної їй банківської картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , через систему голосового меню «ІVR», провівши комбінацію послуги автоматичного переказу грошових коштів, таємно, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності переказав із банківської картки і ОСОБА_3 на належну йому банківську картку АТ «КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 452 гривні, тим самим маючи вільний і доступ до розпорядження ними заволодів вказаними грошовими коштами. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 452 гривні. І

Окрім цього, 30.03.2020 року у невстановлений слідством час, ОСОБА_1 , перебуваючи у власному помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи мобільний телефон своєї матері - ОСОБА_3 із абонентським № НОМЕР_1 , який прикріплений до належної їй банківської картки АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , через систему голосового меню «ІVR», провівши комбінацію послуги автоматичного переказу грошових коштів, таємно, діючи повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності переказав із банківської картки ОСОБА_3 на належну йому банківську картку АТ «КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 362 гривень, тим самим маючи вільний доступ до розпорядження ними заволодів вказаними грошовими коштами. Своїми діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 362 гривні.

Крім того, 30.03.2020 року обвинувачений ОСОБА_1 , за згодою ОСОБА_4 використовуючи особисті документи заклав у ломбард «Скарбниця фінанс», що по пр. Шевченка, 10 в м. Червонограді Львівської області, телевізор марки «Phillips» належний ОСОБА_4 08 квітня 2020 року близько 11:00 год., ОСОБА_1 , в телефонній розмові із ОСОБА_4 , повідомив йому, що для викупу вищевказаного телевізора необхідні грошові кошти в сумі 1 200 гривень, на що останній погодився, та із вказаними коштами направився до вищевказаної фінансової установи, де його очікував ОСОБА_1 .. Знаходячись на АДРЕСА_4 , ОСОБА_1 , під приводом викупу із ломбарду належного ОСОБА_4 майна, близько 12:00 год. отримав від останнього грошові кошти в сумі 1 200 гривень, які зберігав в себе. В подальшому, зберігаючи при собі грошові кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_1 видумавши фіктивну причину, запевнив останнього в тому, що у ломбарді на той час технічна перерва, що унеможливлює викупити майно, та вказав ОСОБА_4 , аби той очікував його біля ломбарду, куди він через не тривалий час повернеться з метою проведення процедури викупу, однак ОСОБА_1 , переслідуючи умисел на заволодіння чужим майном шахрайським способом, діючи повторно, шляхом зловживання довірою, із грошовими коштами ОСОБА_4 в сумі 1 200 гривень втік, розпорядившись ними на власний розсуд. Своїми діями, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 1 200 гривень.

Окрім цього, 05.05.2020 року близько 08:15 год., ОСОБА_1 , перебуваючи по вул. Сокальська, 1 в м. Червонограді Львівської області, утримуючи в руці мобільний телефон ОСОБА_5 , який останній надав йому для проведення телефонної розмови, діючи повторно, переслідуючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, після завершення телефонної розмови, використовуючи фактор несподіваності почав втікати в протилежну від потерпілого сторону, тим самим відкрито викрав вищевказаний мобільний телефон марки «Sоnу Хреrіа Z5 Dual Е6633», білого кольору, ІМЕІ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 вартістю 5 999 гривень, із сімкартою оператора мобільного зв`язку «Київстар» вартістю 50 гривень із № НОМЕР_5 та захисною плівкою вартістю 109 гривень. Своїми діями, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 6 158 гривень.

Окрім того, 21.05.2020 року близько 21:00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_5 , під час спілкування із мешканкою вказаної квартири - ОСОБА_6 , помітив мобільний телефон марки «Хіаоmі Rеdmі Gо», який остання утримувала в руках, яким вирішив заволодіти. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майно, ОСОБА_1 , діючи повторно, з метою особистого збагачення за рахунок злочинної діяльності, використовуючи фактор несподіваності шляхом ривка вирвав з рук останньої належний їй мобільний телефон марки «Хіаоmі Rеdmі Gо», ІМЕІ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 вартістю 1250 гривень. Своїми діями, ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1 250 гривень.

Крім цього, 26.05.2020 року близько 07:50 год., ОСОБА_1 , перебуваючи по вулиці Сокальська, 1 в місті Червоноград, Львівської області, при спілкуванні із ОСОБА_5 , переслідуючи умисел на відкрите викрадення чужого майна за рахунок злочинної діяльності, використовуючи фактор несподіваності наніс один удар рукою в обличчя останнього, після чого використовуючи безпорадний стан потерпілого ОСОБА_5 , діючи повторно, відкрито викрав з кишені куртки останнього поліетиленовий пакет, в якому знаходились грошові кошти в сумі 2 550 доларів США, що згідно відомостей Національного Банку України станом на 26.05.2020 р. становить 68 518,50 грн., після чого з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденими коштами на власний розсуд. Своїми діями, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в навколо-орбітральній ділянці справа з переходом на чоло, які відносяться до легкого тілесного ушкодження та матеріальної шкоди на суму 68 518,50 грн.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, тобто як кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 185 КК України; заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, тобто як кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 190 КК України; відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, а також поєднаним із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто як кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_1 , 24.09.2016 року, близько 21:50 год., перебуваючи в приміщенні торгового павільйону «Львівське» ПП «Барвінко», який розташований в парку культури та відпочинку ім. Т.Шевченка в м. Червонограді Львівської області, з метою заволодіння чужим майном, вчинив розбійний напад на ОСОБА_7 , в ході якого застосував відносно нього насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, зокрема став неодноразово наносити удари в область голови та тіла останнього.

Присутні у торговому павільйоні, обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_8 відносно, якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, виявивши незаконні дії зі сторони ОСОБА_1 , не усвідомлюючи його умисел на вчинення розбійного нападу, а натомість сприймаючи його неправомірні дії як хуліганські, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю приєдналися до дій останнього, та почати наноси удари ОСОБА_7 в область голови та тіла, чим потерпілому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозгової травми у вигляді забоїв м`яких тканин голови, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В процесі вказаних дій, користуючись чисельною перевагою над потерпілим, ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний задум, відкрито, шляхом розбійного нападу заволодів майном ОСОБА_7 , а саме мобільним телефоном марки «Самсунг J15» ІМЕ1 #1: НОМЕР_8 . IМЕІ #2: НОМЕР_9 , вартістю 5 000 гривень, зарядним пристроєм до вказаного мобільного телефону вартістю 60 гривень, та грошовими коштами в сумі 300 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 5 360 гривень.

Окрім цього, 24.09.2016 року близько 21:50 год., ОСОБА_1 , своїми злочинними діями, які виразилися в розбійному нападі на ОСОБА_7 будучи раніше судимим за хуліганство, спільно із обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , відносно, якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, дії яких виразилися у нанесенні численних ударів в область голови та тіла ОСОБА_7 з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, грубо порушили громадський порядок та зірвали на тривалий термін нормальний режим роботи торгового павільйону «Львівське» ПП «Барвінко», який розташований в парку культури та відпочинку ім. Т.Шевченка в м.Червонограді Львівської області.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані як: напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто як кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 187 КК України; хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та особою, раніше судимою за хуліганство, тобто як кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 296 КК України.

24.09.2016 року, близько 21:50 год., обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні торгового павільйону «Львівське», який розташований в парку культури та відпочинку ім. Т.Шевченка в м. Червонограді Львівської області, з метою заволодіння чужим майном, вчинив розбійний напад на ОСОБА_7 , в ході якого застосував відносно нього насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, зокрема став неодноразово наносити удари в область голови та тіла останнього.

Присутні у торговому павільйоні, обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_8 відносно, якого матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, виявивши незаконні дії зі сторони ОСОБА_1 , не усвідомлюючи його умисел на вчинення розбійного нападу, а натомість сприймаючи його неправомірні дії як хуліганські, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю приєдналися до дій останнього, та почати наноси удари ОСОБА_7 в область голови та тіла, чим потерпілому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді забоїв м`яких тканин голови, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та зірвали на тривалий термін нормальний режим роботи вище вказаного закладу, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення втекли.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_2 , 06.10.2019 р. близько 12:50 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», що розташований за адресою: Львівська обл., м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 10, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав із вітрини пляшку горілки «Хортиця Айс» об`ємом 0.5 л., закупівельною вартістю 106,80 грн. та пляшку настоянки «Зубровка» об`ємом 0.5 л., закупівельною вартістю 93,27 грн., які заховав під верхній одяг, після чого не оплативши за товар на касі магазину, з місця вчинення кримінального правопорушення втік. Своїми діями ОСОБА_2 заподіяв ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальної шкоди на загальну суму 200,07 грн..

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані як: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто як кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 296 КК України; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто як кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину повністю визнав, підтвердив обставини вказані в обвинувальних актахта оголошені прокурором в судовому засіданні, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, завдані ним збитки відшкодував частково.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину повністю визнав, підтвердив обставини вказані в обвинувальних актахта оголошені прокурором в судовому засіданні, у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, завдані ним збитки відшкодував частково.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , представник потерпілого ТзОВ ТВК «Львівхолод» - Паталай А.В. в судове засідання не з`явилися, подали заяви в яких просили розгляд кримінального провадження проводити у їх відсутності, не заперечили щодо розгляду справи в порядку передбаченому нормами ч.3 ст. 349 КПК України.

При цьому, потерпіла ОСОБА_3 вказала, що матеріальна шкода завдана обвинуваченим ОСОБА_1 їй відшкодована у повному обсязі, жодних претензій у неї до обвинуваченого не має, просила останнього суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_5 просив суд задовольнити у повному обсязі його цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо міри покарання обвинуваченому просив призначити останньому найсуворіше покарання.

Потерпілий ОСОБА_7 просив суд задовольнити у повному обсязі його цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 , щодо міри покарання обвинуваченим покладаються на думку суду. Жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 у нього не має в зв`язку із відшкодуванням останнім матеріальної і моральної шкоди.

Представник потерпілого ТзОВ ТВК «Львівхолод» - Паталай А.В., щодо міри покарання обвинуваченим покладається на думку суду, вказав, що матеріальна шкода завдана обвинуваченим ОСОБА_2 відшкодована у повному обсязі.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_9 щодо міри покарання обвинуваченим покладаються на думку суду.

Потерпілий ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями Червоноградського ВДРАЦС у Червоноградському районі Львівської області ЗМУ МЮ (м. Львів) від 14.12.2021 р за №2871/21.13-06-17.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами об`єднаного кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів по даному об`єднаному кримінальному провадженню за кримінальними правопорушеннями, у вчиненні яких обвинувачуются ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Суд, дослідивши обвинувальні акти та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені ним: таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно; заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; відкритого викрадення чужого майна (грабежу), вчиненого повторно, а також поєднаним із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого; нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою); хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб та особою, раніше судимою за хуліганство – в судовому засіданні повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 296 КК України.

Також у судовому засіданні доведена вина обвинуваченого ОСОБА_2 в тому, що він вчинив:хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб; таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 185 КК України.

При призначанні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, особу винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України, в редакції закону на час вчинення кримінальних правопорушень, є середньої тяжкості та тяжкими злочинами; є людиною молодого віку; раніше неодноразово судимий; не працює; розлучений; має на утриманні двох неповнолітніх дітей; не перебуває на обліку у лікаря-психіатра; перебуває на обліку лікаря-нарколога з 2019 р. з приводу алкогольної залежності; за місцем проживання характеризується позитивно, згідно досудової доповіді має дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий ризик небезпеки для суспільства.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає: визнання вини; щире каяття; часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10.2014.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 296 КК України та редакції закону на час вчинення кримінальних правопорушень, з урахуванням вимог ст. ст. 4, 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Ураховуючи сукупність вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, з урахуванням вимог ч.1 ст. 70 КК України, суд вважає доцільним обрати йому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Окрім цього, дані злочини у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 вчинено ним до ухвалення вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2021 р., яким останнього засуджено за ч. 1 ст. 393 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Дане судове рішення набрало законної сили 16.12.2021 р.. Відтак, враховуючи вимог ч.4 ст. 70 КК України, для призначення остаточного покарання слід застосувати принцип часткового складання призначених покарань.

Окрім того, обвинувачений ОСОБА_1 , був засуджений вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 12.12.2012 року за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу, постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 20.03.2013 року замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді 51 година громадських робіт, покарання не відбув. Дані судові рішення набрали законної сили 28.12.2012 р. та 28.03.2013 р. відповідно. Таким чином, ОСОБА_1 будучи засудженим, після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нові кримінальне правопорушення, відтак, враховуючи вимог ч.1 ст. 71 КК України, для призначення остаточного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Також, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 17.11.2016 року, в межах кримінального провадження №12016140150001974 від 26.09.2016 р.,до ОСОБА_1 застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався під час судового провадження строком до 27.04.2017 року.

В подальшому, 27.04.2017 року ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою змінено на домашній арешт.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 23.06.2020 р. перебуває під вартою у ДУ «Львівській установі виконання покарань №19» на підставі ухвали слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 24.06.2020 р., винесеної в межах кримінального провадження №12020140150000280 від 01.04.2020 р.. Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запопіжний захід у виді тримання під вартою, в подальшому продовжувався під час судового провадження.

Таким чином суд приходить до переконання, що строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його затримання, тобто з 23.06.2020 р..

Зарахування обвинуваченому у строк покарання періоду його попереднього ув`язнення судом здійснюється з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 29.08.2018 р. по справі № №663/537/17 (провадження №13-31кс18).

Оскільки відображені у обвинувальному акті епізоди кримінальних правопорушень вчинені обвинуваченим ОСОБА_1 в момент прямої дії Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р., відтак, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р.) в строк відбування покарання зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 17.11.2016 р. по 27.04.2017 р. включно, та з 23.06.2020 р. до набрання даним вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу, обвинуваченому ОСОБА_1 слід залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисні кримінальні правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України, в редакції закону на час вчинення кримінальних правопорушень,є середньої тяжкості злочинами; є людиною молодого віку; раніше судимий; не працює; неодружений; не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога; згідно досудової доповіді має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає: визнання вини; щире каяття; часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16.10.2008 та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30.10.2014.

Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 185 КК України та редакції закону на час вчинення кримінальних правопорушень, з урахуванням вимог ст. ст. 4, 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Ураховуючи сукупність вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, з урахуванням вимог ч.1 ст. 70 КК України, суд вважає доцільним обрати йому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Поряд з цим, наведені вище обставини дають суду підстави для висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався і підстав для його обрання не має.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 74 676,50 грн. матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди є обґрунтованим.

Заявлені суми відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розумінні ст.ст. 22, 23 ЦК України є шкодою спричиненою потерпілому, котра має бути відшкодована обвинуваченим у повному обсязі на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Проте, даний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з сум матеріальних збитків вказаних в обвинувальному акті, а саме: 6 158,00 грн., які під час досудового розслідування частково відшкодовані на суму 6 108,00 грн., шляхом повернення потерпілому викраденого майна; 68 518,50 грн. (вартість викраденого майна).

Таким чином, в цій частині, позов підлягає задоволенню в межах суми – 68 568, 50 грн. (6 158,00 - 6 108,00 + 68 568, 50).

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення 1 250,00 грн. матеріальної шкоди та 1 750,00грн. моральної шкоди; потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення 15 000,00 грн. моральної шкоди; є обґрунтованими.

Заявлені суми відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розумінні ст.ст. 22, 23 ЦК України є шкодою спричиненою потерпілим, котра має бути відшкодована обвинуваченими у повному обсязі на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Процесуальних витрати у даному об`єднаному кримінальному провадженні немає.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Арешт накладений на майно підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187, ч.3 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України – у виді 2 (два) роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 190 КК України – у виді 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 186 КК України – у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

-за ч.1 ст. 187 КК України – у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі;

-за ч.3 ст. 296 КК України – у виді 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань,до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, що призначене вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 15.11.2021 р., та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 12.12.2012 року, із застосуванням п.п. «г» п.1 ч.1 ст. 72 КК України де 1 (одному) дню позбавлення волі відповідає 8 (вісім) годин громадських робіт, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців 4 (чотири) дні позбавлення волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 23.06.2020 р..

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р.) в строк відбування покарання зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення, починаючи з 17.11.2016 р. по 27.04.2017 р. включно, та з 23.06.2020 р. до набрання даним вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 – тримання під вартою, залишити в силі до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 296 КК України – у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

-за ч. 1 ст. 185 КК України – у виді 3 (три) місяці арешту.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2(два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи праці.

Цивільний позов ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_6 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_5 68 568 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

У решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_7 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_6 1 250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. матеріальної шкоди та 1 750 (одна тисяч сімсот п`ятдесят) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_11 , АДРЕСА_8 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ) про стягнення моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_7 15 000 (п`ятнадять тисяч) грн. моральної шкоди.

Після набрання вироком законної сили, речові докази: темно-синю чоловічу куртку із надписом «Di Cania Antlentic Sports» із розривом на лівій нижній кишені; жовтий поліетиленовий пакет із надписом «Мережа магазинів алкогольних напоїв» та хустинку темно-зеленого кольору – повернути потерпілому ОСОБА_5 ; цифровий диск із відеозаписом – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт майна, що накладений ухвалами слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 28.05.2020 р. – скасувати після вступу вироку у законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими – з моменту вручення його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: Н. Я. Отчак