Ухвала суду № 102325701, 14.12.2021, Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/775/20

Провадження №1-кп/439/27/21

У Х В А Л А

судового засідання

щодо розгляду клопотання про продовження застосування

запобіжного заходу у виді тримання під вартою

14 грудня 2021 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.,

за участі секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

прокурора Сабади О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника: Сиворога А.О.,

потерпілих: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000534 від 24 червня 2019 року за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Комарівка Бродівського району Львівської області, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, відповідно до статті 89 КК України судимості не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , –

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України, –

в с т а н о в и в :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

У провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за частиною 3 статті 286 КК України, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000534 від 24 червня 2019 року.

10 липня 2020 року ухвалою Бродівського районного суду Львівської області до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту тривалістю 60 діб (до 08 вересня 2020 року), який ухвалами суду був продовжений до 02 листопада 2020 року, 16 грудня 2020 року, 15 лютого 2021 року, 08 квітня 2021 року, 23 травня 2021, 13 липня 2021, 29 серпня 2021 року, 05 жовтня 2021 року, 23 листопада 2021 року відповідно.

У подальшому ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначено шістдесят днів, тобто до 20 грудня 2021 року, включно.

Під час судового розгляду прокурором заявлено клопотання про продовження дії застосування запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою на шістдесят днів, без визначення розміру застави.

Необхідність задоволення клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 , тобто за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України.

Прокурор звертає увагу, що при оцінці обставин, передбачених статтею 178 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що: наявні докази, які дають підстави обґрунтовано обвинувачувати ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Такі докази є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку. У разі визнання винуватим, ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У ОСОБА_1 відсутні міцні соціальні зв`язки.

Прокурор як на підставу наявності передбачених статтею 177 КПК України ризиків, зазначає, що обвинувачений ОСОБА_1 може:

-переховуватися від суду;

-незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у даному кримінальному провадженні;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор мотивує, що менш суворі запобіжні заходи, зокрема й запобіжний захід у виді домашнього арешту, який був застосований раніше до ОСОБА_1 не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Прокурор акцентує, що ОСОБА_1 не дотримався обов`язків покладених на нього ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 24 вересня 2021 року, що пов`язані із застосуванням домашнього арешту.

Прокурор наголошує, що наявні обставини дають достатні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Більш м`який вид запобіжного заходу не може забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не може забезпечити уникнення ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Тому прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Позиція учасників судового розгляду.

Під час судового засідання прокурор клопотання підтримав, просить суд його задовольнити.

Під час судового засідання обвинувачений та його захисник вирішення клопотання залишили на розгляд суду.

Під час судового засідання потерпіла ОСОБА_2 просить суд задовольнити клопотання прокурора.

Під час судового засідання потерпілий ОСОБА_3 просить суд задовольнити клопотання прокурора.

Мотиви, з яких виходить суд.

Нормативними вимогами частини 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За змістом частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У свою чергу вимогами пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Імперативними положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Нормою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення дія встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м`які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків та його належної поведінки.

За правилами частини 1 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть неповнолітніх потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження неповнолітньому потерпілому ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України.

Окрім цього судом встановлено, що ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначено шістдесят днів, тобто до 20 грудня 2021 року, включно. Підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш суворіший слугувало невиконанням обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 24 вересня 2021 року про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків зумовлює наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Тому із метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого щодо останнього застосований більш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У свою чергу при визначенні наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд виходить із наступного:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК України. Дане кримінальне правопорушення, з огляду на статтю 12 КК України є тяжким злочином. При цьому стороною обвинувачення акцентується увага на керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що може бути визнано судом, як є обставиною, яка обтяжує покарання. Відтак у випадку визнання винним ОСОБА_1 , обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Окрім того, як зазначено вище ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в стані алкогольного сп`яніння, в результаті чого загинуло дві особи, ще одна особа отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Встановлено, що обвинувачений допустив порушення обов`язків покладених на нього ухвалою суду та в нічний час, в стані алкогольного сп`яніння, відлучався з місця свого проживання за межі Львівської області без відповідного дозволу прокурора чи суду.

Порушення обвинуваченим обов`язків, покладених на нього судом, дає суду обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик вчинення обвинуваченим дій, які зумовлені на ухиляння від суду. Тому суд вважає, що стороною обвинувачення доведена наявність ризику переховування обвинуваченого, як цілком ймовірного.

Також суд зважає на те, що у кримінальному провадженні за ухвалою Бродівського районного суду Львівської області призначено судову транспортно-трасологічну експертизу.При цьому доцільно враховувати тяжкість можливого покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Намагаючись уникнути можливого покарання, суд вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати (чинити тиск) на експерта під час проведення такої судової транспортно-трасологічної експертизи.Такі дії обвинувачений може вчиняти власними діями, так за допомогою третіх осіб.

За таких обставин, суд, враховуючі доводи прокурора, вважає обґрунтованим наявність ризиків, передбаченого пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.

Проте суд критично оцінює посилання прокурора на наявність ризиків, пов`язаних із можливістю незаконного впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні. Позаяк кримінальне провадження в даній справі знаходиться на стадії судового розгляду. В процесі розгляду справи, судом допитано як потерпілих, так і свідків. Тобто в такому випадку обвинувачений позбавлений можливості незаконно впливати на таких осіб у кримінальному провадженні.

Суд оцінюючи характеристику особи обвинуваченого ОСОБА_1 приходить до висновку, що останній офіційно не працює, не має постійного джерела доходу. На його утриманні осіб не має.

В той же час, на основі наведеного суд вважає, що ОСОБА_1 має достатньо міцні соціальні зв`язки, які самі по собі у певній мірі повинні би були спонукати обвинуваченого до законослухняної поведінки.

Судом встановлено, що вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяють застосування до такого більш суворий запобіжний захід.

При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосований раніше до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту належного результату не забезпечив. Обвинувачений порушив правила попередньо-обраного запобіжного заходу. Наявність безкарності за протиправні дії обвинуваченого, в порушення покладених на нього обов`язків судом, створює обґрунтований ризик вважати, що обвинувачений матиме змогу переховуватися від суду та незаконно впливати на експертів із метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тому, продовження застосування запобіжного заходу, який є найбільш суворим видом (тримання під вартою), враховуючи обставини справи, на даному етапі, є виправданим, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Обставин, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, немає.

Продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою та не змінюючи його на менш суворий, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тому наявні усі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

За правилами частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому суд враховує застереження частини 4 статті 183 КПК України, а саме суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, суд виходить з обставини справи та тяжкості правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 . Відтак з метою захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень та охорони забезпечення всебічного, повного та неупередженого судового розгляду, а також виконання завдань Кримінального процесуального закону України, враховуючи застереження частини 4 статті 183 КПК України, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.

Керуючись статтям 177, 181-182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Комарівка Бродівського району Львівської області, українець, громадянин України, жителя: АДРЕСА_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 11 лютого 2022 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Б.М. Петейчук