Рішення № 102324925, 21.12.2021, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1423/21

Провадження № 2/392/819/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №392/1423/21 за позовом Злинської сільської ради як органу опіки і піклування Новоукрїнського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Злинська сільська рада як орган опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей.

На обґрунтування позову зазначила, що відповідно до акту обстеження умов проживання від 19.07.2021 року, бабуся доглядає за дітьми, турбується про харчування та навчання, діти відвідують Плетеноташлицьку загальноосвітню школу та Плетеноташлицький дитячий дошкільний заклад, підтримує порядок в оселі, забезпечує чистий одяг та білизну для дітей, засобами гігієни та санітарно - гігієнічний стан онуків забезпечує бабуся, крім того, опікується станом здоров`я, розумовим розвитком дітей, створює належні умови проживання саме бабуся.

Мати ОСОБА_1 постійно зловживає алкоголем. Залишивши дітей на тимчасове виховання бабусі, поїхала у невідомому напрямку, не повідомивши службі у справах дітей адресу свого проживання. Власного телефону, за яким би служба у справах дітей могла б зв`язатися з нею у неї немає. Дітям матеріальної допомоги не надає, не турбується їхнім здоров`ям, фізичним та розумовим розвитком, навчанням, вихованням дітей не цікавиться, одягом, взуттям, іграшками не забезпечує.

Враховуючи вище викладене, позивач просить відібрати малолітніх дітей від їх матері без позбавлення батьківських прав та стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у зв`язку з тим, що вона ніде не працює у фіксованій сумі в розмірі 700 грн на кожну дитину на користь тієї особи, якій діти передані на тимчасове виховання, а саме ОСОБА_2 .

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27 вересня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 листопада 2021 року підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач орган опіки та піклування Злинської сільської ради в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, представник позивача ОСОБА_3 подала заяву зареєстровану судом 21.12.2021 року за вх. № 11745, про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в розумінні положень п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судова повістка направлялась за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить конверт про повернення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», крім того, повідомлялася шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавала, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, подала заяву зареєстровану судом 21.12.2021 року за вх. № 11746, про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги позивача підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до висновку, що цивільний позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Знам`янському району реєстраційної служби Знам`янського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області від 22.04.2015 року (а.с.11).

Матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виконавчим комітетом Петрівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 18.07.2017 року (а.с.12).

Відповідно до витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 23.09.202021 року вбачається, що відомості про батька малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (а.с.9, 10).

Як вбачається з акту обстеження умов проживання складеного начальником служби у справах дітей Злинської сільської ради ОСОБА_3 від 16.07.2021 року, на підставі чергової перевірки умов проживання сім`ї, яка потрапила в складні життєві обставини, малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , проживали разом з матір`ю ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання незадовільні, у будинку брудно, речі розкидані, посуд брудний, їжа відсутня, продуктів харчування обмаль, постільна білизна брудна, засоби гігієни відсутні, мати часто зловживає алкоголем, не працює, коштів для догляду дітей немає, будинок належить співмешканцю, який є біологічним батьком дітей.

Мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків та попереджена про наслідки ухилення, а саме, про відібрання дітей (а.с.7).

Згідно із актом вилучення малолітньої дитини від 19.07.2021 року, комісією в складі: начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Злинської сільської ради Кочубей І.О., на підставі повідомлення ОСОБА_7 про ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , прийнято рішення про вилучення малолітніх дітей з сім`ї матері ОСОБА_1 , у зв`язку із систематичним вживанням алкогольних напоїв матір`ю, під час перевірки була в нетверезому стані, місця проживання з дітьми не мала, тому що від співмешканця пішла, а більше їй ніде було проживати. Діти бездоглядні, голодні, брудно одягнені, ночували з матір`ю у знайомих, надалі дітей було вилучено та влаштовано на лікування до закладу охорони здоров`я (а.с.6).

Відповідно до пояснення, яке складено 19.07.2021 року ОСОБА_1 , дала згоду на тимчасове влаштування двох синів до бабусі ОСОБА_8 та зобов`язалася самостійно не забирати дітей без дозволу служби у справах дітей, не спричиняти психологічного, морального та фізичного тиску на дітей. Попереджена про наслідки ухилення від виконання батьківських обов`язків (а.с.13).

Згідно наказу начальника служби у справах дітей Злинської сільської ради Кочубей І.О. від 19.07.2021 року №6/а про тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування відповідно до ст.31 постанови КМУ від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини, тимчасово влаштовано малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які залишилися без батьківського піклування до сім`ї бабусі ОСОБА_2 , 1958 року народження (а.с.14).

З акту обстеження умов проживання складеного начальником служби у справах дітей Злинської сільської ради Кочубей І.О. від 19.07.2021 року, на підставі доручення органу опіки та піклування Злинської сільської ради з метою обстеження умов проживання бабусі ОСОБА_2 , малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживають разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , умови проживання є задовільні, продуктами харчування забезпечені, засобами гігієни забезпечені допливом на зиму забезпечені, для виховання та розвитку дітей створені умови, ліжка, стіл, стільці, іграшки (а.с.8).

Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини Злинської сільської ради від 16.09.2021 року №2 про відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав, вирішено визнати доцільним відібрання дітей та доручити службі у справах дітей вжити заходів щодо звернення до суду про відібрання малолітніх дітей, без позбавлення батьківських прав (а.с.5).

Крім того, згідно висновку Злинської сільської ради як органу опіки та піклування від 21.09.2021 року №531, про доцільність відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , орган опіки та піклування вважає за доцільним відібрати дітей без позбавлення батьківських прав (а.с.4).

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей, винну поведінку матері та свідоме нехтування батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити отримання дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав є тимчасовим заходом на відміну від позбавлення цих осіб батьківських прав, яке має безстроковий характер.

Ураховуючи положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв`язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Враховуючи безвідповідальне ставлення матері до малолітніх дітей, їх виховання, утримання, яка не турбується про них, активної участі у організації життя дітей не приймає, не піклуються про їх здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, їх утримання, може залишити дітей без стороннього належного догляду, немає постійного місця проживання, не працює, не створила належних умов для проживання та виховання своїх малолітніх дітей, пояснення відповідно до якого не заперечувала про тимчасове влаштування дітей до бабусі ОСОБА_2 , тому суд, дійшов до висновку, що захист прав малолітніх дітей шляхом відібрання їх від матері без позбавлення батьківських прав є виправданим і таким, що відповідає інтересам дітей.

Крім того, суд зауважує, що наказом від 19.07.2021 року №6а вирішено влаштувати дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасове влаштування у сім`ю бабусі ОСОБА_2 .

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки малолітні діти потребують матеріальної допомоги, а їх мати за станом здоров`я може надавати їм матеріальну допомогу, крім того, враховуючи, що при відібранні дитини від матері не позбавляє її обов`язку утримувати своїх дітей та враховуючи положення ч.1 ст.13 ЦПК України, є підстави для стягнення аліментів з відповідача в судовому порядку.

Таким чином, для забезпечення малолітнім дітям отримання коштів, необхідних для їх життєдіяльності, повної охорони їх інтересів, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь особи ОСОБА_2 , якій передані діти на тимчасове виховання у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. на місяць, на кожну дитину, з щорічним проведенням індексації відповідно до Закону, що на переконання суду, буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Суд вважає за необхідне відмовити у позовній вимозі про малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати на опікування органу опіки та піклування Злинської сільської ради у зв`язку з її необґрунтованістю та недоведеністю позивачем.

Згідно з п.1 ч. 1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

В порядку ч. 1 ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1816 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.150,164, 170, 180 Сімейного кодексу України, ст. ст.200, 206, 259, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від їх матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. 00 коп. щомісячно, з проведенням щорічно індексації відповідно до Закону, починаючи стягнення аліментів з 24.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн. 00 коп. щомісячно, з проведенням щорічно індексації відповідно до Закону, починаючи стягнення аліментів з 24.09.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1816 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 29.12.2021 року.

Учасники справи:

- позивач - Злинська сільська рада як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04364851, місцезнаходження: вул. Центральна,76, с.Злинка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова