Рішення № 102320152, 02.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10043/21

Провадження №2/523/3923/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

секретар судового засідання - Єпутатова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивач обґрунтовує позов тим, що є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 15.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е.

В даній квартирі також зареєстровані відповідачі по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Також, позивач зазначає, що вищезазначені особи, а саме дружина її рідного брата та його , донька, з 2016 року не проживають, в даній квартирі, оскільки виїхали на постійне місце проживання до Канади, де згодом отримали громадянство, вони не сплачують за комунальні послуги, не несуть інших витрат на утримання житлового приміщення.

Крім того, наявність зареєстрованих особи, а одна з яких малолітньої дитиною, унеможливлює будь-які дії щодо розпорядження своїм майном.

Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.128,131 ЦПК України.

Позивач надала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи провести за її відсутності.

Відповідач, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки, також надала до суду заяву про визнання позовних вимог, та розгляд справи без їх участі.

Третя особа Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору дарування ВЕР № 248630 від 15.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чапським А.Е., ОСОБА_1 , була передана квартира АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані громадяни: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачі з 2016 року не проживають, в даній квартирі, виїхали на постійне місце проживання до Канади, де згодом отримали громадянство, що підтверджується копіє паспорта громадянки Канади, вони не сплачують за комунальні послуги, не несуть інших витрат на утримання житлового приміщення.

Оскільки, факт реєстрації відповідача призводить до порушення прав позивача як власника майна, то суд приходить до висновку, що права, свободи та інтереси позивача порушені, що призвело до правомірного звернення позивача до суду за захистом.

01.12.2021 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про визнання позову, та слухання справи без участі відповідачів.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 64 Житлового кодексу УРСР - члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з ст. 71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Частина 1 ст. 51 Конституції України наголошує - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї Інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Стаття 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Через наявність реєстрації осіб, які зареєстровані у вказаній квартирі, але фактично тривалий час в ній не проживають, позивач вимушений сплачувати більші платежі за комунальні послуги, з розрахунку на всіх осіб зареєстрованих за адресою; відповідачі, в свою чергу, комунальні послуги не сплачують, бо у квартирі фактично не проживають.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписках, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладання трудового договору на визначений строк, тощо).

Відповідно до абзацу 10 ст. З Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Відповідно до п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності, на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи, та у зв`язку з визнанням позову ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 13,76-81, 206, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 особами, такими що втратили право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя