Рішення № 102318968, 28.12.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3500/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"28" грудня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судових засідань Кріпак Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

в вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №75050, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» коштів у розмірі 14 276 грн. 34 коп.

Проте, вказаний виконавчий напис вчинено з порушеннями вимог законодавства, а саме, без належної перевірки безспірності боргу та надання необхідних для вчинення обумовленої нотаріальної дії документів.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суду не повідомив.

Третя особа без самостійних вимог - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д. у судове засідання не з`явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки позивач в заяві не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №75050, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 630212759, який був укладений між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем 20 вересня 2014 року (право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до договору відступлення прав вимоги від 21 червня 2016 року, в подальшому – до ТОВ «Інвестохіллс Веста» на підставі договору відступлення прав вимоги № 2019-1 КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року, згодом – до ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16 січня 2019 року) в загальному розмірі 13 626 грн. 34 коп., яка виникла за період з 16 січня 2019 року по 21 травня 2021 року та складається з:

- заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 765 грн. 56 коп.,

- заборгованості за процентами в розмірі 5 428 грн. 74 коп.,

- заборгованості за комісією в розмірі 479 грн. 25 коп.,

- заборгованості за штрафами, пенею в загальному розмірі 1 952 грн. 79 коп.

Також з боржника на користь стягувача стягнуті витрати за вчинення виконавчого напису в розмірі 650 грн. 00 коп.

В порядку примусового виконання обумовленого виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. було відкрито виконавче провадження №66790424 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» коштів у загальному розмірі 14 276 грн. 34 коп.

Аналізуючи доводи позивача суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Разом з тим, ст. 18 ЦК України передбачено здійснення захисту цивільних прав нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат»).

При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Виконавчий напис здійснюється, відповідно до глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5 (далі - Порядок).

Так, відповідно до п.п.1.1,2.1,2.3 глави 16 вказаного Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Для чого уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному нормативному акті.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість (п.п.3.1,3.2, 3.3, 3.4,3.5,5.1 Порядку).

Згідно п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 (зі змінами) для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Водночас, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений з порушенням встановленого законом порядку, а саме без врахування того, що:

- стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин (за винятком нотаріально посвідчених договорів) не може здійснюватися у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- заборгованість не є безспірною (розмір заборгованості за процентами за зазначений у написі період стягнення суперечить умовам кредитного договору (узгодженій сторонами процентній ставці); заборгованість за штрафними санкціями (штраф, пеня) визначена однією сумою, в тому числі без надання доказів узгодження між сторонами розміру та порядку нарахування неустойки; відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону, чинного на час укладення кредитного договору) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, з зв`язку з чим така умова договору є нікчемною (постанова Верховного Суду в справі № 666/4957/15-ц від 20.02.2019).

Водночас, суд позбавлений можливості перевірити решту доводів позивача (ненадання кредитором нотаріусу усіх документів, необхідних для вчинення виконавчого напису), оскільки відповідачем та іншими учасниками справи не надано відповідних документів (нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Грисюк О.В. припинено з 02 листопада 2021 року, документи нотаріального діловодства та архіву проходять звірку, акт приймання-передавання не підписано).

Таким чином, встановивши вказані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати в загальному в розмірі 1 362 грн. 00 коп. (454 грн. 00 коп. судовий збір (забезпечення позову), 908 грн. 00 коп. судовий збір (звернення з позовом до суду).

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 - 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за №75050, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» коштів у розмірі 14 276 грн. 34 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Кудрявцівський узвіз, будинок 5 Б, код ЄДРПОУ 36799749, на користь держави судові витрати в розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.В.Лузан