Ухвала суду № 102311804, 28.12.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

28 грудня 2021 року справа № 580/9066/21 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря Овсієнко Г.О., розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/9066/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербак О.І. (пров.Тихий,3А, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 36171759)

третя особа: комунальне підприємство «Уманьводоканал» Уманської міської ради (вул. М. Залізняка, 16, м. Умань, Черкаська область, 20300)

про скасування постанови, постановив рішення.

01.11.2021 вх. 42634/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ ) Щербак О.І., просить: скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ ) Щербак О.І. від 23.08.2021 у виконавчому провадженні № ВП 63779025 про стягнення виконавчого збору.

Ухвалою від 22.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання призначено на 28.12.2021.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі № 925/437/19 зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути комунальному підприємству «Уманьводоканал» Уманської міської ради за актом приймання-передачі нежитлове приміщення – споруду каналізаційно-насосної станції «Островського» (м. Умань, Черкаська область, вул. Островського, площа забудови 236,8 м кв, площа приміщень – 187, 4 м кв). На виконання рішення Господарським судом Черкаської області видано наказ № 925/437/19. 03.12.2020 відділом державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрите виконавче провадження № 63779025 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області № 925/437/19. Постановою зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів, попереджено про можливість накладення штрафу та стягнення виконавчого збору в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

05.08.2021 ОСОБА_1 згідно акту приймання передачі передав, а КП «Уманьводоканал» в особі директора Токарева Ю.М. прийняв споруду насосної станції по вул. Островського в м. Умані. 13.08.2021 Уманська міська прокуратура листом просила відділ ДВС закінчити виконавче провадження з виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.202 у справі № 925/437/19 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». 23.08.2021 у виконавчому провадженні № 63779025 винесено постанову про стягнення виконавчого збору із ОСОБА_1 в сумі 12000,00 грн, а 31.08.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням рішення суду. Вважаючи постанову від 23.08.2021 протиправною, позивач звернувся до суду.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзив на позов не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу, наданого сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову варто відмовити з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону належать примусовому виконанню. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404 примусовому виконанню належать рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках.

Судом встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 позов заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства «Уманьводоканал» Уманської міської ради про повернення нежитлового приміщення задоволено повністю. Зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути КП «Уманьводоканал» (балансоутримувачу) по акту прийому-передачі нежитлове приміщення - споруду каналізаційно-насосної станції «Островського», площею забудови 236, 8 кв. м, площа приміщень 187, 4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 . Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь прокуратури Черкаської області - 1 921, 00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що строк договору оренди закінчився, дію указаного договору пролонговано не було, у тому числі і в судовому порядку, проте орендар у порушення умов договору оренди не повернув орендоване майно добровільно, що є підставою для повернення такого майна в судовому порядку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі № 925/437/19 - залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020 у справі №925/437/19 - без змін.

Як встановлено судами під час розгляду справи, 20.09.2013 між Відділом комунального майна Уманської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди № 25/2013 (далі - договір) нежитлових приміщень, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно міської комунальної власності: споруду каналізаційно-насосної станції «Островського», площею забудови 236, 8 кв. м., площа приміщень 187, 4 кв м, що знаходиться за адресом: АДРЕСА_2 (майно) та перебуває на балансі КП «Уманьводоканал» (балансоутримувач). Відповідно до Звіту про проведення незалежної оцінки споруди КНС «Островського», що розташована по вул. Островського в м. Умань, станом на 30.08.2013, вартість майна складає 64 781, 00 грн без ПДВ. Договір укладено на строк 2 роки 360 днів та діє з 20.09.2013 до 14.09.2016 включно.

19.11.2013 між КП «Уманьводоканал» та ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі споруди в оренду.

28.04.2015 КП «Уманьводоканал» завернулося до Відділу комунального майна з листом, в якому просило припинити дію договору № 25/2012 (на передачу КНС «Островського» в оренду ФОП ОСОБА_1 ) в зв`язку з виробничою необхідністю.

Відділ комунального майна Уманської міської ради листом від 12.05.2015 № 132 повідомив ОСОБА_1 , що згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та у зв`язку з тим, що власник планує використовувати будівлю по АДРЕСА_2 для власних потреб, договір оренди комунального майна після закінчення строку дії продовжено не буде, а також запропонував розглянути можливість дострокового припинення договору оренди від 20.09.2013 № 25/2013 за згодою сторін та передати орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання-передавання.

Листом від 05.09.2016 № 119 Відділом управління комунального майна Уманської міської ради повторно повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що договір оренди № 25/2013 від 20.09.2013 згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на новий строк продовжений не буде.

21.09.2016 КП «Уманьводоканал» звернулося з листом до Відділу управління комунальним майном, в якому повідомило, що 14.09.2016 закінчився термін дії договору оренди комунального майна від 20.09.2016 № 25/2013, у зв`язку з чим була створена комісія для передачі основних засобів від орендаря до балансоутримувача, проте орендар - ФОП ОСОБА_1 відмовився підписувати акт приймання-передачі КНС «Островського», мотивуючи бездіяльнівсть тим, що на даний час звертається до суду з позовом про продовження договору оренди.

Як встановлено судами під час розгляду по суті справи № 925/437/19 ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про зобов`язання Відділу комунального майна Уманської міської ради продовжити дію договору оренди нежитлових приміщень та зобов`язання управління містобудування та архітектури надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 у справі № 925/1280/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017, у позові відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду від 06.04.2017 рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 залишені без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, де беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на суб`єктний склад спору та зміст спірних правовідносин в справі № 925/437/19, суд вважає викладені обставини встановленими та такими, що не потребують доказування.

21.09.2020 Господарським судом Черкаської області на виконання рішення у справі № 925/437/19 видано наказ.

03.12.2020 відділом державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрите виконавче провадження № 63779025 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 21.09.2020 № 925/437/19.

05.08.2021 ФОП ОСОБА_1 передав, а КП «Уманьводоканал» прийняло із строкового платного користування майно міської комунальної власності - споруду каналізаційно-насосної станції «Островського», що за адресою АДРЕСА_2 , площа забудови 236,8 м кв, площа приміщень – 187, 4 м кв, що підтверджується актом приймання-передачі.

12.08.2021 за вих. № 53-855вих-21 заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся до відповідача із клопотанням про закінчення виконавчого провадження № 63779025 на підставі п. 9) ч. 1 ст. 39 Закону № 1404.

31.08.2021 старший державний виконавець Щербак Оксана Ігорівна винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № 63779025 на підставі п. 9) ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 (фактичне повне виконання рішення). Даними Інформації про виконавче провадження підтверджується, що 23.08.2021 державним виконавцем винесено постанову про стягнення із боржника виконавчого збору в сумі 12000,00 грн.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Частиною 1 статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 5 статті 3 Закону № 1404 встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно пунктів 1-6 частини 5 статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що належить врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, прийнятими до набрання чинності цим Законом. Частиною 9 статті 27 Закону № 1404 визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статтями 40, 42 Закону № 1404 передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору. Згідно із частиною 3 статті 40 Закону № 1404 встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Згідно з частиною 4 статті 42 Закону № 1404 на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (до яких частина перша статті 42 Закону відносить також виконавчий збір) виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно обставин, встановлених господарським судом під час розгляду справи № 925/437/19, спірне нерухоме майно знаходилося у користуванні ОСОБА_1 на підставі правочину – договору оренди № 25/2013 від 20.09.2013.

Згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2020, що обґрунтоване положеннями ст. 1212-1213 ЦК України «особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Отже закінчення строку дії договору оренди (підстава, що відпала) є підставою для вимоги повернення майна з оренди в порядку ст. 1212 ЦК України».

Згідно ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Зобов`язально-правовий характер спірних правовідносин виключає можливість застосування речово-правового способу захисту, яким є віндикаційний позов, тому в даній справі спірні правовідносини розглядаються судом з огляду на норми ст. 1212-1213 ЦК України.

Вказані обставини сукупності вказують на те, що предметом виконавчого провадження № 63779025 є виконання рішення немайнового характеру, яким ОСОБА_1 зобов`язано повернути об`єкт нерухомого майна КП «Уманьводоканал».

Згідно ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що належать негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч. 3 ст. 27 Закону № 1404).

Відповідно до ст. 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлена у 2021 році мінімальна заробітна плата: у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 36,11 гривні, з 1 грудня - 39,12 гривні.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджується, що судове рішення в справі № 925/437/19 фактично виконане боржником 05.08.2021, виконавче провадження із примусового виконання вказаного рішення відкрите раніше, 03.12.2020. Розмір виконавчого збору, належного до сплати боржником, визначений державним виконавцем з дотриманням положень Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» та ст. 27 Закону № 1404.

Оцінюючи дії відповідача за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи постанову від 23.08.2021 у виконавчому провадженні № 63779025 про стягнення виконавчого збору у сумі 12000,00 грн, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), своєчасно, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не належать.

Згідно з частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, в задоволенні позову позивача, яким судовий збір не сплачений, відмовлено, а докази понесення судових витрат відповідачем відсутні, немає підстав для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 139, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 293, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255, 272 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 272, 293, частиною 6 статті 287, статтями 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) [пров.Тихий,3А, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 3617175]; старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щербак Оксана Ігорівна [пров.Тихий,3А, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 3617175];

третя особа: комунальне підприємство «Уманьводоканал» Уманської міської ради [вул. М. Залізняка, 16, м. Умань, Черкаська область, 20300]

Судове рішення складене 28.12.2021.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА