Вирок № 102308738 від 28.12.2021 , Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 618/288/15-к

провадження: 1-кп/614/1/21

категорія: 336

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021 Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Гуляєвої Г.М.

за участю секретарів Євтіхієвої С.В.,Кравцової О.П.

прокурорів Колеснікова Д.І., Білоусової А.А.,Кравчук В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Макаренка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Харкова кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12014220000001101 від 28.11.2014 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дюбек Табасаранського району р. Дагестан, дагестанця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

УСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за наступних обставин.

Так, відповідно до статті 80 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» постановою Дворічанської селищної виборчої комісії №102 від 03.11.2010 обрано на посаду Дворічанського селищного голови Харківської області та рішенням І сесії VI скликання Дворічанської селищної ради Харківської області №2 від 16.11.2010 визнано повноваження Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» рішенням ХХХХІХ сесії VІ скликання Дворічанської селищної ради Харківської області №938-VІ від 23.01.2015 ОСОБА_1 присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування IV категорії посадових осіб місцевого самоврядування, тобто він являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» ОСОБА_1 , як голова селищної ради, сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її виконання; призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді Дворічанського селищного голови Харківської області, отримав неправомірну вигоду за наступних обставин.

У листопаді 2013 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_3 з метою з`ясування питання щодо можливості виділення в оренду земельної ділянки на території Дворічанської селищної ради Харківської області для розміщення автогазозаправної станції.

ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що останній повинен надати на адресу Дворічанської селищної ради Харківської області відповідний запит щодо можливості виділення в оренду земельної ділянки на території Дворічанської селищної ради, який буде розглянуто у встановленому порядку та надана відповідь.

Після цього ОСОБА_3 звернувся до Дворічанської селищної ради Харківської області із відповідним листом про вирішення питання щодо надання в оренду земельної ділянки для розміщення газової заправної станції.

Згідно відповіді Дворічанської селищної ради Харківської області ОСОБА_3 було запропоновано надати додаткові документи, необхідні для розгляду вищезазначеного питання.

Зібравши в повному обсязі всі необхідні документи ОСОБА_3 повторно звернувся до Дворічанської селищної ради Харківської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової заправної станції, проте, згідно відповіді Дворічанської селищної ради Харківської області заяву ОСОБА_3 було розглянуто на ХХХХІ сесії VІ скликання та запропоновано звернутися за наданням висновку до відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства і розвитку інфраструктури Дворічанської РДА щодо відповідності такого рішення генеральному плану.

На початку лютого 2014 року ОСОБА_3 в смт. Дворічна Харківської області зустрівся з ОСОБА_1 , до якого звернувся із запитанням щодо можливості позитивного вирішення питання про відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової заправної станції та про прискорення прийняття такого позитивного рішення.

ОСОБА_1 діючи умисно, маючи намір на отримання неправомірної вигоди, розуміючи значущість займаної посади, її статусність та можливості, а також ураховуючи вагомість цієї посади у сприйнятті ОСОБА_3 , мету, яку він переслідує, та його переконаність в тому, що ця мета буде досягнута завдяки можливостям посади, яку обіймає ОСОБА_1 , повідомив ОСОБА_3 , що він, як голова селищної ради, може посприяти в отриманні ОСОБА_3 позитивного рішення, а саме: винести питання про надання дозволу на розробку детального плану щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової станції на чергове засідання сесії селищної ради, підтримати цей план під час виступу на сесії та його подальше затвердження, за що ОСОБА_3 повинен передати йому неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США. На вказану пропозицію ОСОБА_3 відповів згодою та повідомив ОСОБА_1 про те, що він передасть йому зазначену суму неправомірної вигоди після завершення розробки детального плану щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової заправної станції.

Реалізовуючи свій злочинний намір на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 забезпечив прийняття на ХХХХІІ сесії VІ скликання Дворічанської селищної ради Харківської області рішення №774 - VІ від 20.02.2014 прийняття рішення про надання дозволу на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою: АДРЕСА_2 , копію якого він в подальшому передав ОСОБА_3 .

23.01.2015 ОСОБА_3 згідно з попередньою домовленістю прибув до смт Дворічна Харківської області та близько 11.45 годин у приміщенні Дворічанської селищної ради за адресою: Харківська область, смт Дворічна, вул. Радянська, 8, зустрівся з ОСОБА_1 , який, продовжуючи реалізовувати злочинний намір на одержання неправомірної вигоди, за попередньою домовленістю отримав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди в розмірі 7000 грн.

12.03.2015 близько 12.50 годин ОСОБА_3 знову прибув до смт Дворічна Харківської області та у приміщенні Дворічанської селищної ради за адресою: Харківська область, смт. Дворічна, вул. Радянська, 8, зустрівся з ОСОБА_1 , якому передав другу частину неправомірної вигоди в розмірі 7000 грн. за винесення питання про затвердження детального плану щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової заправної станції на черговому засіданні сесії селищної ради, підтримання цього детального плану під час виступу на сесії та сприянні в прийнятті позитивного рішення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що приблизно в кінці 2013 року до Дворічанської селищної ради звернувся громадянин ОСОБА_3 для з`ясування питання щодо можливості виділення в оренду земельної ділянки на території Дворічанської селищної ради Харківської області для розміщення автогазозаправної станції. Спочатку він спілкувався з землевпорядником Дворічанської селищної ради ОСОБА_4 , яка роз`яснила ОСОБА_3 які документи необхідно надати на розгляд сесії селищної ради та прийняла від нього відповідну заяву. Вказана заява була належним чином зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції Дворічанської селищної ради. В установлений законом термін ОСОБА_3 було направлено лист в якому містився перелік документів, який необхідно надати для вирішення зазначеного питання та роз`яснено, які дії після цього буде проводити комісія з питань регулювання земельних відносин Дворічанської селищної ради. В лютому 2014 року ОСОБА_3 надав до селищної ради клопотання на розробку детального плану території земельної ділянки для розміщення автогазозаправної станції. В цьому ж місяці протягом 10 днів, вказане питання було розглянуте на сесії Дворічанської селищної ради, згідно рішення якої клопотання ОСОБА_3 задоволено. Жодних перепон для отримання ОСОБА_3 відповідних документів він не чинив, як і не обіцяв сприянню позитивного вирішення питання. Але ОСОБА_3 неодноразово ставив питання про прискорення вирішення його питання, однак завжди отримував відповідь, що з цього приводу рішення буде прийматися тільки на сесії селищної ради і все буде залежати від голосування депутатів. Окрім того зазначив, що при прийнятті важливих для селища рішень, депутати ще нікому не відмовили. Однак навіть після цього ОСОБА_3 неодноразово пропонував матеріальну винагороду за позитивне вирішення його питання. В цей час в період проведення антитерористичної операції на Сході країни на території селищної ради був розміщений військовий батальйон «Слобожанщина», і він як селищний голова ніс відповідальність за належні побутові умови їхнього проживання та харчування. У зв`язку з відсутністю коштів на ці потреби у бюджеті селищної ради він неодноразово звертався за матеріальною допомогою до приватних підприємців, які працювали на території селища Дворічна. З цього приводу він також звернувся і до ОСОБА_3 , який влітку 2014 року передав йому для цих потреб грошові кошти в сумі 1000 гривень, а через деякий час цього ж року талони на скраплений газ для заправки автомобілів. При цьому ОСОБА_3 наголошував, що готовий надати допомогу і це Магомедова ні до чого не зобов`язує. Після цього ОСОБА_3 знову пропонував йому прискорити вирішення питання про виділення земельної ділянки для розміщення АГЗС, але завжди отримував відповідь, що селищний голова не має на це повноважень і на депутатів впливати не може і не буде, а все буде вирішуватися в правовому полі. Приблизно в листопаді 2014 року ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_5 і сказав, що готовий передати 14 000 гривень - спочатку першу половину, а потім другу. Якими саме частками ОСОБА_5 це не цікавило, але зважаючи на те, що необхідно було забезпечувати життєдіяльність батальйону «Слобожанщина», він погодився на отримання цих коштів. 23 січня 2015 року ОСОБА_3 , як і завжди, за своєю ініціативою, зайшов до його в кабінету і поклав в папку, яка лежала на робочому столі грошові кошти в сумі 7000 гривень, сказавши при цьому, що йому потрібні гарантії щодо позитивного вирішення його питання. Однак ОСОБА_5 в черговий раз наголосив на тому, що долю зазначеного питання будуть вирішувати депутати на засіданні сесії селищної ради і впливати на них з цього приводу він не може і не буде. Вказані кошти він передав командиру, а той витратив їх на господарські потреби батальйону «Слобожанщина» та заправку службового автомобіля. В кінці лютого 2015 року ОСОБА_3 знову зустрівся з ОСОБА_5 та надав заяву на затвердження завдання на розроблення детального плану території. Наступного дня виконавчий комітет селищної ради прийняв рішення про надання зазначеного дозволу. В цей же день план був затверджений. 12 березня 2015 року ОСОБА_3 прибув в приміщення селищної ради і отримав рішення виконкому селищної ради про затвердження детального плану у секретаря Дворічанської селищної ради ОСОБА_6 . Сам ОСОБА_1 в цей час знаходився на нараді, яку проводив заступник голови Дворічанської РДА. Потреби зустрічатися з ОСОБА_3 , як в цей так і в наступні дні він не мав, однак останній, отримавши необхідні документи у секретаря селищної ради тривалий час чекав його у приймальні. В той час коли ОСОБА_1 повертався з наради і заходив до робочого кабінету ОСОБА_3 сказав йому, що вже отримав рішення і попросивши дозволу зайти в кабінет, почав цікавитися питанням щодо затвердження детального плану на засіданні сесії селищної ради. ОСОБА_1 відповів, що якщо ОСОБА_3 встигне підготувати відповідний пакет документів, то питання буде винесене на найближчу сесію. Після цього ОСОБА_3 дістав гроші і положив їх в щоденник, який лежав на столі, сказавши, «ось , як я обіцяв» . Відразу після цього він залишив кабінет, а через декілька хвилин зайшли працівники міліції та в ході обшуку вилучили кошти в сумі 7200 гривень, які знаходилися в щоденнику. ОСОБА_1 наголосив, що протягом всього періоду спілкування з ОСОБА_3 , останній постійно намагався створити умови для надання незаконної винагороди йому, як посадовій особі, підбурюючи при цьому на вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з впливом на депутатів селищної ради при прийнятті рішення щодо відведення земельної ділянки для будівництва та розміщення газової станції. Окрім того ОСОБА_1 зазначив, що у смт Дворічна відсутня газова заправка і тому як жителі так і керівництво району були зацікавлені у її будівництві і цей фактор ОСОБА_3 і правоохоронні органи використали, щоб спровокувати таку ситуацію. ОСОБА_1 жодного разу не говорив не натякав, не писав на папері про надання йому неправомірної вигоди та щоразу говорив, що не пов`язує допомогу ОСОБА_3 з вирішенням його питання.

У судовому засіданні були допитані свідки обвинувачення.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона являється депутатом Дворічанської селищної ради Харківської області з 2010 по 2015 роки. Свідок була присутня на сесії , коли ОСОБА_3 надавали земельну ділянку. Дозвіл на виготовлення землевпорядної документації надавався у встановленому порядку, жодного впливу на депутатів не було, зокрема, зі свідком щодо позитивного вирішення вказаного питання ніхто не спілкувався.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона була депутатом Дворічанської селищної ради Харківської області. Вказані обставини відбувалися в 2014 році, тому вона багато чого вже не пам`ятає. При цьому, свідок зазначила, що на той час газозаправної станції на території селищної ради не було, тому вирішення даного питання було вигідно для громади, проте станції так ніхто і не встановив. Розгляд питання ОСОБА_3 не затягувався, все пройшло в звичайному порядку.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона була депутатом Дворічанської селищної ради Харківської області в 2010-2015 роках. Як здійснювався розгляд питання ОСОБА_3 свідок не пам`ятає, голова селищної ради з цього питання до неї не звертався. В 2014-2015 роках на території Дворічанської селищної ради АГЗС не було, не побудована вона і до цього часу.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що дане питання розглядалося в 2015 році на сесії, на якій вона була присутня. Чи був присутній на сесії голова селищної ради свідок не пам`ятає. Голова чи інша особа до неї з приводу прийняття позитивного рішення не зверталися. По вказаному питанню на сесії доповідав землевпорядник. Після виділення земельної ділянки АГЗС так і не була побудована.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона була депутатом Дворічанської селищної ради Харківської області на час розгляду питання ОСОБА_3 та входила до складу земельної комісії. ОСОБА_3 спочатку подав до селищної ради недостатню кількість документів, потім додав і рішення на сесії було прийняте на його користь. Чи був присутній ОСОБА_3 на сесії під час розгляду його питання свідок не пам`ятає. ОСОБА_1 ніякого тиску під час розгляду заяви ОСОБА_3 не здійснював та з будь-якими проханнями стосовно розгляду вказаного питання не звертався.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона була на сесії селищної ради, коли вирішувалося питання ОСОБА_3 . Головував на сесії ОСОБА_1 , свідок була секретарем, доповідав по даному питанню землевпорядник, всі проголосували, оскільки ця заправка була дуже потрібна. ОСОБА_3 приходив до селищної ради декілька разів, так як спершу приніс лише заяву без додатків, поводив себе некоректно та нахабно, свідок останнього ні до кого не направляла. Чи заходив ОСОБА_3 до селищного голови свідок не пам`ятає. Свідок вказує, що ніяких дій на сприяння в прийнятті позитивного рішення по заяві ОСОБА_3 вчинено не було.

Свідок вказує, що голова не може прийняти будь-яке рішення, оскільки всі заяви виносяться на розгляд сесії. За 10 років роботи свідка в селищній раді ОСОБА_1 ніколи нікого не викликав і не спонукав до будь-якого рішення.

В день, коли відбулося затримання голови, ОСОБА_3 особисто отримав на руки рішення та довго чекав ОСОБА_1 в селищній раді.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона перебувала на АДРЕСА_3 коли працівники поліції запропонували їй бути присутньою в якості понятої на слідчих діях. Разом вони поїхали до смт Дворічна де вона була присутня при проведенні обшуку на робочому місці Дворічанського селищного голови, в ході якого були вилучені із записної книжки та запаковані грошові кошти. Від раніше наданих пояснень свідок не відмовляється, зазначила, що підписала протокол обшуку, в ньому було вказано все вірно.

В судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_12 від 18.03.2015 (а.кр.пр.13-14, т.2), однак про інші обставини,викладені в протоколі свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він був понятим при проведенні слідчих дій в смт Дворічна Харківської області проте обставин він не пам`ятає.

В судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_13 від 18.03.2015 (а. кр.пр .11-12, т.2), однак про обставини,викладені в протоколі свідок не пам`ятає, оскільки в 2020 році отримав травму при ДТП.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в 2013 р. хотів взяти в оренду в Дворічанському районі Харківської області земельну ділянку під забудову АГЗС. Свідок близько року їздив в смт Дворічна, щоб отримати земельну ділянку, для чого його направили до ОСОБА_1 . Свідок звернувся до останнього та висловив свої наміри. ОСОБА_1 виділив спеціаліста та свідок разом з ним їздили вибирати земельну ділянку. В процесі підготовки документів для свідка стало дивним, що затримали документи. Свідок черговий раз приїхав до ОСОБА_1 з питанням чому так довго вирішується питання, на що ОСОБА_1 показав свідку аркуш паперу з сумою близько однієї тисячі доларів США. Крім того, ОСОБА_1 сказав, що якщо він не дозволить спорудити на його території АГЗС, то ніхто не дозволить. Свідок був обурений вказаними діями ОСОБА_1 , через що восени 2013 року звернувся до поліції. До цього ОСОБА_3 не співпрацював з працівниками поліції. Після того, як ОСОБА_3 звернувся до поліції та віз ОСОБА_1 грошові кошти, на свідка прикріпили прибори та аудіотехніку. До цього були постійні непорозуміння, придирки з приводу документів, процес дуже затягувався. Після того, як оголосили суму грошових коштів, які необхідно сплатити, все почало налагоджуватися. Інших обставин спілкування з ОСОБА_1 він не пам`ятає,але повідомив , що передав ОСОБА_1 перший раз 7000 грн. та в березні 2015 р. ще 7000 грн

Свідок повідомив в судовому засіданні, що він займається підприємництвом в сфері нерухомості і хотів здати отриману земельну ділянку під АГЗС. Свідок сам грошових коштів ОСОБА_1 не пропонував. Свідок не пам`ятає чи звертався до правоохоронних органів на дії інших посадових осіб у других районах, а саме ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 судовому засіданні були оголошені показання свідка ОСОБА_3 від 02.12.2014 (а. кр.пр .59-61, т.2), від 06.02.2015 (а. кр.пр .78-79, т.2), від 13.03.2015 (а. кр.пр .78-79, т.2), після чого свідок зазначив, що всі обставини, викладені в них вірно.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що він працював в поліції оперуповноваженим УБОЗ, вказані події відбувалися приблизно в 2014-2015 роках. Свідок проводив оперативно-розшукові заходи і брав участь у слідчих діях в Дворічанській селищній раді Харківської області. Була заведена оперативно-розшукова справа, в рамках якої проводилися оперативно-розшукові заходи. Підстав для заведення цієї ОРС не пам`ятає. Свідок готував клопотання до ХАС на проведення ОТЗ. Слідчим суддею ХАС було надано дозволи по ОТЗ на зняття інформації з каналів зв`язку; негласний аудіо-, відеоконтроль.

Свідок брав участь в якості оперуповноваженого в поміченні грошових купюр спеціальним засобом, врученні їх ОСОБА_3 та обшуку, в ході якого у Дворічанській селищній раді було вилучено 7000 грн. Перед цим, ОСОБА_3 зайшов в будівлю селищної ради, потім вийшов, повідомив слідчого, що передав гроші і останній разом з працівниками поліції зайшов до селищної ради з обшуком чи з оглядом місця події.

При проведенні негласних слідчих розшукових дій свідок проводив розшифрування даних аудіо- відеоконтролю. ОСОБА_3 свідок більше не бачив, але даний громадянин є дуже відповідальним і з підвищеною соціальною відповідальністю. Періодично свідок бачив останнього зі співробітниками поліції, проте з яких питань, йому невідомо.

Свідок вказав, що ОСОБА_3 звернувся із заявою на початку грудня 2014 року, майже через рік після того, як почалися ОТЗ і отримані ухвали ХАС. Свідок не пам`ятає на підставі якої заяви була заведена оперативно-розшукова справа. У Дворічанському районному суді Харківської області була лінгвістична експертиза, яка вказала, що вимагання ОСОБА_1 від ОСОБА_3 не було.

У судовому засіданні були допитані свідки захисту.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала спеціалістом І категорії, не депутатом, до комісії не входила, тільки готувала документи. ОСОБА_3 приніс заяву, що хоче побудувати заправку. Секретар покликала свідка і показала цю заяву, на що остання відповіла, що вона не відповідає вимогам закону, оскільки ОСОБА_3 повинен був надати повний пакет документів, а не одну заяву. Свідок та секретар все роз`яснили та написали ОСОБА_3 . На комісії всі зраділи, що у селищі буде газова заправка. На сесії ОСОБА_3 був відсутній, всі проголосували з першого разу. Свідок була доповідачем з цього питання. Ніякого впливу ні на неї ні на інших працівників і депутатів ОСОБА_1 не вчиняв. Затягування розгляду питання також не було. Відразу після звернення ОСОБА_3 з заявою відбувся виїзд та вибір земельної ділянки під АГЗС з урахуванням наявних комунікацій за участю інших спеціалістів.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він також обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за заявою ОСОБА_3 . Суд першої інстанції визнав його невинуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили виправдувальний вирок суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 та ОСОБА_21 були під дією співробітників поліції. ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 разом навчалися в технікум. Вони в Харківському районному суді підробили ОРС, прослуховували свідка. ОСОБА_3 для провокації виписався з м. Харкова до м. Куп`янська у Конотопцева (це другий провокатор). При розгляді справи в Харківському районному суді Харківської області було встановлено факт провокації.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що він працював головою Покотилівської селищної ради. В 2015 році ОСОБА_3 звернувся до свідка з проханням надати земельну ділянку під забудову ГЗС. ОСОБА_3 написав заяву, його викликали на сесію, рада надала попередню згоду на виділ в трьох місцях. ОСОБА_3 звернувся до ДЗК для надання згоди де обрати земельну ділянку. ОСОБА_19 звертався до свідка з ініціативою надати гроші, на що свідок сказав, що йому нічого не потрібно, як рада вирішить, так і буде. Свідок в ОСОБА_3 нічого не вимагав, лише попросив позичити 1500 грн. на бумагу, які потім йому віддав. Свідок вказує, що в його справі одні й ті ж працівники поліції та поняті. Поліцейські після всього приїздили до свідка та просили гроші, щоб закрити кримінальне провадження.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що з 2006 по 2016 рік він був Хорошевським селищним головою Харківського району Харківської області. ОСОБА_3 в серпні 2014 року звертався до нього за виділенням двох земельних ділянок на двох осіб за довіреностями. ОСОБА_3 пропонував гроші депутату селищної ради ОСОБА_26 , щоб останній представив ОСОБА_3 як свого друга і гарну людину. Свідок з цим депутатом був у хороших відносинах. ОСОБА_3 на другій зустрічі також пропонував свідку гроші.

Показання допитаних свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 логічно узгоджені між собою, не суперечать показанням інших свідків та матеріалам досудового розслідування та судового слідства, підтверджують свою причетність до депутатського корпусу Дворічанської селищної ради Харківської області та перебування у трудових відносинах на час розгляду питання ОСОБА_3 , факт та обставини звернення у 2014 р. ОСОБА_3 до Дворічанської селищної ради для вирішення питання щодо надання в оренду земельної ділянки для розміщення газової заправної станції та відсутність будь якого тиску чи впливу на депутатів чи інших працівників з боку ОСОБА_1 при підготовці документації та при розгляді даного питання на сесіях селищної ради.

Показання допитаних свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , також не суперечать показанням інших свідків та матеріалам досудового розслідування та судового слідства, підтверджують факт їх участі у якості понятих при здійсненні огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 12.03.2015 та обшуку за місцем розташування адміністративної будівлі Дворічанської селищної ради Харківської області від 12.03.2015, та не мають самостійного доказового значення, оскільки не містять відомостей щодо обставин у справі. Їхні показання лише дублюють інформацію, викладену у відповідних протоколах.

Показання Свідок ОСОБА_17 також не суперечать показанням інших свідків та матеріалам досудового розслідування та судового слідства, підтверджують факт його участі як оперуповноваженого УБОЗ в 2014-2015 роках у проведенні оперативно-розшукових заходах і участі у слідчих діях в Дворічанській селищній раді Харківської області.

Показання свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_24 підтверджують факт участі ОСОБА_3 у кримінальних провадженнях не лише щодо голови Дворічанської селищної ради ОСОБА_1 , але й багатьох інших посадових осіб інших селищних рад у цей період часу.

Суд вважає показання вказаних вище свідків належними та допустимими доказами.

Аналіз показань свідка ОСОБА_3 буде здійснено нижче, разом з іншими доказами сторони обвинувачення.

Також судом були досліджені письмові докази надані стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні:

- витяг з кримінального провадждення № 12014220000001101 від 28.11.2014, згідно якого заявником або потерпілим, вказані матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Фабула: 28.11.2014 до СУ ГУМВС України в Харківській області з УБОЗ ГУМВС України в Харківській області надійшов матеріал щодо вимагання неправомірної вигоди однією з посадових осіб органу місцевого самоврядування Харківської області, яке в подальшому доповнено 13.03.2015: ОСОБА_1 ,1957 р.н., перебуваючи на посаді Дворічанського селищного голови Харківської області ,тобто є службовою особою, яка займає відповідальне становище, та якому присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування IV категорії посадових осіб місцевого самоврядування в період з лютого по 12 березня 2015 року діючи умисно, маючи намір на одержання неправомірної вигоди від ФОП ОСОБА_3 , одержав від останнього неправомірну вигоду в сумі 14000 грн. за винесення питання про затвердження детального плану щодо відведення земельної ділянки розташованій по АДРЕСА_2 для будівництва та розміщення газової заправної станції на черговому засіданні сесії селищної ради та підтримання цього детального плану під час виступу на сесії селищної ради ( т. 1 а.кр.пр. 51,52);

- копія заяви ОСОБА_3 від 10.12.2013 на ім`я Дворічанського селищного голови ОСОБА_1 в якій він просить розглянути можливість розташування АГЗС на земельній ділянці площею 0,02 га. з можливістю виділення в оренду станом на 49 літ та створити комісію для розгляду даного питання (т. 2 а.кр.пр. 112);

- копія інформаційного листа Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 від 20.12.2013 про надання останнім переліку документів з метою вирішення питання щодо розташування АГЗС (т. 1 а.кр.пр. 62);

- копія клопотання ОСОБА_3 від 12.02.2014 про надання дозволу на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою смт Дворічна, вул.Колгоспна ( навпроти РЕМу) (т. 1 а.кр.пр. 229);

- копія протоколу засідання комісії по питаннях регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 19 лютого 2014 р. згідно якого комісія вирішила рекомендувати розглянути надання дозволу на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою вул.Колгоспна навпроти Двурічанського РЕМ ФОП ОСОБА_3 на черговому засіданні сесії Дворічанської селищнї ради(т. 2 а.кр.пр. 148);

- копія рішення № 774-VI від 20.02.2014 XXXXII сесії Дворічанської селищнї ради VI скликання про надання дозволу ФОП ОСОБА_3 на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.кр.пр. 63);

- заява ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 02.12.2014, на ім`я слідчого ОСОБА_27 в якій ОСОБА_3 просить притягнути до передбаченої законом відповідальності Дворічанського селищного голову Харківської області ОСОБА_1 , який вимагає в нього неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США за сприяння у отриманні та затвердженні детального плану території для розміщення АГЗС за адресою АДРЕСА_2 та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою. (т. 1 а.кр.пр. 58).

- копія заяви ОСОБА_3 від 23.02.2015 на ім`я Дворічанського селищного голови ОСОБА_1 в якій він просить затвердити завдання на розроблення детального плану території (проекту внесення змін до до детального плану території) (т. 2 а.кр.пр. 114);

- копія рішення виконавчого комітету Дворічанської селищної ради Харківської області №09 від 24 лютого 2015 р. про надання дозволу на затвердження завдання на розроблення детального плану території (т. 2 а.кр.пр. 115);

-копія особової картки ОСОБА_1 (т. 1 а.кр.пр. 136);

-копія автобіографії ОСОБА_1 (т. 1 а.кр.пр. 137);

- регламент Дворічанської селищної ради та виконавчого комітету Дворічанської селищної ради Харківської області(т. 1 а.кр.пр. 204-224);

-ухвала Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2015, якою ОСОБА_1 було відсторонено від посади Дворічанського селищного голови Харківської області (т. 1 а.кр.пр. 274-275);

- протокол обшуку за місцем розташування адміністративної будівлі Дворічанської селищної ради Харківської області від 12.03.2015 згідно якого у ході обшуку у кабінеті Дворічанського селищного голови ОСОБА_1 виявлено та вилучено контрольний зразок вати з рідиною для змивів, ватний тампон зі змивом з лівої руки ОСОБА_1 , ватний тампон зі змивом з правої руки ОСОБА_1 , грошові кошти у сумі 7200 грн., щоденник синього кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на а/м НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , посвідчення № 1 голови селищної ради від 17.11.2010 на ім`я ОСОБА_1 , мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_3 , чорного кольору з сім-картою оператора мобільного зв`язку «МТС», аркуш паперу форматуА 4 з чорновими записами виконаними чорнилами чорного та синього кольору, по середині перекреслено помаранчевим кольором, аркуш паперу форматуА 4 на якому міститься таблиця з назвами підприємців та чорновими записами, аркуш паперу форматуА 4 зі списком громадян та чорновими записами, , аркуш паперу форматуА 4 зі списком підприємців, які користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів, аркуш паперу форматуА 4 на якому маються чорнові записи з зазначенням розрахунків «Вартість 1.0 га сінокосу та інше», запит - лист до ТОВ «Харків-Капітал» на 2-х арк.., бланк рішення Дворічанської селищної ради від 20.02.2014 на 1 арк. (т. 1 а.кр.пр. 119-121);

- розсекречені згідно вказівки прокуратури Харківської області від 27.11.2014 матеріалів здійснення ОТЗ № 1, 2, 6, а саме протокол №111/4-4389 нт від 15.05.2014, протокол №111/4-6793 нт від 24.07.2014, довідка №111/4-6794нт від 24.07.2014, протокол №111/4-6844нт від 28.07.2014, довідка № 111/ 4- 6845нт від 28.07.2014, протокол №111/4-8554нт від 26.09.2014, довідка №111/4-8742нт від 26.09.2014, протокол №111/4-8979 нт від 08.10.2014. протокол №111/4-10237нт від 21.11.2014 року, протокол №111 /4-10235нт від 21.11.2014 року, довідка №111/4-10236нт від 21.11.2014 року, протокол №111 /4-754т від 28.01.2015, довідка №111/4-755т від 28.01.2015 року, протокол №111 /4-1659т від 18.03.2015, протокол №111 /4-1814т від 24.03.2015, довідка №111/4-1815т від 24.03.2015 року, протокол №111 /4-1665т від 18.03.2015, довідка №111/4-1666т від 18.03.2015 (т. 2 а.кр.пр. 20-56).

- протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 23.01.2015, м.Харків, час та дата початку «09» год. «10» хв., час та дата закінчення «09» год. «35» хв. згідно якого за адресою м.Куп`янськ, вул.Харківська біля буд.14, у присутності понятих ОСОБА_28 , ОСОБА_29 були оглянуті грошові купюри номіналом 200 (двісті) гривень: ЄЄ 3862169, ЕБ 7003600, ЄЮ 8641219, ЕА 9277495, ЄЄ 2484737, ЗБ 7270013, ЄВ 2489712, ЕІ 64472290, ПА 7564566, МА 7785629, ЕЕ 4483496, КВ 4602593, ЕА 8489834, КЙ 2283043, ЗА 9145139, ВФ 5098278, КЖ 8929841, ПБ 6715940, КК 3337879, ЄЯ 5866158, КВ 7555324, АВ 7409070, ЄЩ 7760435, ЗД 3068971, КА 8128039, ЕД 5845554, КА 8128038, ПГ 9877283, ЕД 5112412, ЕЕ 1584741, ЕЕ1336062, ЄИ 7571350, ЄЦ 5214659,ЄД 5296662, ЄД 5296661. Всі купюри помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника. Вказані грошові кошти у сумі 7000 грн. відкопійовані на копіювальному апараті та належать МВС України і необхідні для участі у проведенні заходів для отримання фактичних даних щодо вимагання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_1 ( т. 2 а.кр.пр.62-73);

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 23.01.2015 згідно якого в 11:51 23.01.2015 ОСОБА_3 у службовому кабінеті ОСОБА_1 передав йому грошові кошти у розмірі 7000 грн. за винесення на сесію ради питання щодо затвердження детального плану території та надання дозволу на виготовлення проекту розміщення АГЗС за адресою : вул.Колгоспній в смт Дворічна Харківської області. в В 11:54 год. 23.01.2015 ОСОБА_3 виходить з адміністративного будинку за адресою : АДРЕСА_4 ( т. 2 а.кр.пр.60-61);

- протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 12.03.2015, м.Харків, огляд розпочато «11» год. «10» хв., огляд закінченно «11» год. «45» хв. згідно якого за адресою АДРЕСА_5 , на проїжджій частині в автомобілі у присутності понятих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 були оглянуті грошові купюри номіналом 500 гривень у кількості 5 шт. наступних серій та номерів: № МА 6092839, МА 6092835, МА 6092837, МА 6092838, МА 6092836; 23 купюри номіналом 200 гривень наступних серій та номерів: ЕЕ 8436249, КЖ 4042744, КА 5734804, МА 1714253, ЄШ 1815579, ЕЧ 3974704, КГ 7982460, ЗЕ 9603362, КД 2608947, ЄЖ 7910320, КВ 2921515, ЕЗ 1775695, ЗЕ 0321830, ЕЕ 6073438, ЄЕ 4806510, ЄА 3112511, ЄЕ 1175175, ЕЕ 2295764, ЕШ 9043809, МА 5441501, ЕА 4548235, СБ 1694057, КЕ 2778493; 1 купюру номіналом 100 гривень наступної серії та номеру АЄ 2667323 на загальну суму 7000 грн. Всі купюри помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника. Вказані грошові кошти у сумі 7000 грн. відкопійовані на копіювальному апараті та отримані в УФЗБО ГУМВС України в Харківській області і вручені ОСОБА_3 старшим оперуповноваженим в ОВС УБОЗ ГУМВС України в Харківській області підполковником міліції ОСОБА_17 для проведення заходів з метою перевірки даних про факт вимагання від ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_1 ( т. 2 а.кр.пр.78-86);

Суд звертає увагу, що місце складання вказаного протоколу зазначене - м.Харків.

- протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 12.03.2015 згідно якого о 12:35 12.03.2015 заявник ОСОБА_3 , вийшов з автомобіля по вул.Радянська, смт Дворічна Харківської області та рухається до будинку адміністрації де розташована Дворічанська селищна рада для зустрічі з головою ОСОБА_1 О 13:10 год. 12.03.2015 ОСОБА_3 виходить з адміністративної будівлі та повідомляє про те, віддав грошові кошти у сумі 7000 грн. голові Дворічанської селищної ради ОСОБА_1 в його робочому кабінеті.

Після проведення слідчих дій, у автомобілі за адресою: м.Куп`янськ, вул.Харківська біля буд.14, було проведено оформлення протоколу ( т. 2 а.кр.пр.76-77);

Суд звертає увагу, що місце складання вказаного протоколу зазначене у автомобілі за адресою: м.Куп`янськ, вул.Харківська біля буд.14, однак сам протокол надруковано за допомогою комп`ютерної техніки, що викликає сумніви у достовірності цих відомостей.

- висновок судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв №58 від 30.03.2015 з ілюстрованою таблицею до нього, згідно якого на поверхні грошових купюр сумою 7200 гривень і на поверхні аркуша паперу який представлено у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, яка люмінесціює оранжево-червоним кольором. На поверхні ватних тампонів зі змивами з долоней рук гр. ОСОБА_1 і на поверхні контрольного ватного тампону нашарування спеціальної хімічної речовини відсутні. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні грошових купюр сумою 7200 гривень має спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною, яка представлена у якості зразка помітки грошових купюр на поверхні аркуша паперу білого кольору (т. 2 а.кр.пр.88-90);

- висновок судової експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв

№83 від 22.04.2015; з ілюстрованою таблицею до нього, згідно якого на поверхні щоденника, а саме на розвороті з написами «12 березня» і «13 березня» і на поверхні аркуша паперу, який представлено у якості зразка помітки грошових купюр присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, яка люмінесціює оранжево-червоним кольором. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні щоденника, має спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною, яка представлена у якості зразка помітки грошових купюр на поверхні аркуша паперу білого кольору ( т. 2 а.кр.пр.104-106);

- висновок судово-технічної експертизи документів, почеркознавчої експертизи та обліку грошових знаків, бланків документів та цінних паперів №157 від 20.04.2015 з ілюстрованою таблицею до нього, згідно якого грошові знаки Національного банку України номіналом 500 гривень у кількості 5 (п`яти) штук, в обігу з 2006 року: - 2011 року випуску,з серійними номерами: : № МА 6092839, МА 6092835, МА 6092837, МА 6092838, МА 6092836 - відповідають аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Грошові знаки Національного банку України номіналом 200 гривень у кількості 23(двадцяти трьох) штук, в обігу з 2007 року: - 2007 року випуску, у кількості 14 штук, з серійними номерами: ЕЕ 8436249, ЄШ 1815579, ЕЧ 3974704, ЗЕ 9603362 , ЄЖ 7910320, ЕЗ 1775695, ЗЕ 0321830, ЕЕ 6073438, ЄЕ 4806510, ЄА 3112511, ЄЕ 1 175175, ЕЕ 2295764, ЕШ 9043809, ЕА 4548235; 2011 року випуску, у кількості 8 штук, з серійними номерами: КЖ 4042744, КА 5734804, МА 1714253, КГ 7982460, КД 2608947, КВ 2921515, МА 5441501, КЕ 2778493; 2014 року випуску, у кількості 1 штуки, з серійним номером СБ 1694057- відповідають аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Грошовий знак Національного банку України номіналом 100 гривень у кількості 1 штуки в обігу з 2006 року, 2005 року випуску, у кількості 14 штук, з серійним номером: АЄ 2667323 відповідає аналогічним грошовим знакам, що знаходяться в офіційному обігу на території України ( т. 2 а.кр.пр.96-102);

- протоколи огляду предметів та документів від 17.03.2015 та 20.04.2015 ( т. 2 а.кр.пр. 16-125);

- відтворені у судовому засіданні СД диск «DVD -R» ТМ «TITANUM», 4,7 GB з інв. №11 цт/14р, карта пам`яті micro SD з інв. №400цт/14 нт, карта пам`яті micro SD з інв. № 548 т/14 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 608 цт/2014 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 877цт/14 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 47т/2015 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 166т/15 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 186т/15 р, (т. 3 а.кр.пр. 33,66);

- речові докази, відповідно до постанови про визнання предметів речовими доказами та долучення речових доказів до кримінального провадження від 20.04.2015 ( т. 2 а.кр.пр.126-128), які досліджувались в обсязі наявних у матеріалах кримінального провадження, оскільки речові докази, що заходились у банківській установі та в камері зберігання речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області стороною обвинувачення на дослідження до суду не надані.

Крім цього у ході судового розгляду 12.07.2021 за клопотанням сторони обвинувачення надано для відкриття дододаткові матеріали кримінального провадження №12014220000001101 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в порядку ст. 290 КПК України, а саме:

клопотання про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукового заходу із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи людини від 23.12.2013 №111/4-13290нт на 2 арк;

ухвала слідчого судді Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукового заходу із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи людини від 08.01.2014 №3нт на 2 арк;

клопотання про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукового заходу із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи людини від 13.06.2014 №111/4-5079нт на 3 арк;

клопотання про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукового заходу із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи людини від 14.08.2014 №111/4-7416нт на 3 арк;

клопотання про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукового заходу із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи людини від 18.10.2014 №111/4-9275нт на 3 арк;

постанова про проведення контролю за вчиненням злочину – спеціального слідчого експерименту від 17.01.2015 на 2 арк;

постанова про проведення контролю за вчиненням злочину – спеціального слідчого експерименту від 20.02.2015 на 2 арк.(т.6, а.кр.пр.72-106).

Крім цього у ході судового розгляду 22.11.2021 за клопотанням сторони обвинувачення надано для відкриття дододаткові матеріали кримінального провадження №12014220000001101 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в порядку ст. 290 КПК України, а саме:

клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи № 47/9656 від 17.12.2014 на 2 арк;

ухвала слідчого судді Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи №10332 від 24.12.2014 на 3 арк;

клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № 47/9657 від 17.12.2014 на 3 арк;

ухвала слідчого судді Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж №10331 від 24.12.2014 на 3 арк;

клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо-, відеоконтроль особи №47/904 від 30.01.2015 на 3 арк;

ухвала слідчого судді Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіо-, відеоконтроль особи №1270 від 03.02.2015 на 3 арк.(т.6, а.кр.пр.160-176)

Вказані додаткові матеріали кримінального провадження досліджені у судовому засіданні.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, суд, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України через недоведеність вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України, виходячи з наступного.

Фактичні дані стосовно події кримінального правопорушення, вчиненого на думку обвинувачення ОСОБА_1 , що покладені в основу обвинувачення, полягають у його взаємовідносинах із ОСОБА_3 (заявником про подію злочину) та прийнятті від останнього неправомірної вигоди. Як було встановлено в ході судового слідства, фактичні обставини взаємовідносин ОСОБА_3 , який через рік після виникнення взаємовідносин став заявником про скоєне правопорушення, з ОСОБА_1 відбувалися наступним чином та в наступній послідовності:

За хронологією подій ОСОБА_3 10.12.2013 звернувся до Дворічанської селищної ради і написав від руки заяву неналежної форми про надання йому в оренду земельної ділянки, місцерозташування якої йому навіть не було відоме для відкриття АГЗС (т. 2 а.кр.пр. 112).

17.12.2013 УБОЗ ГУМВС України в Харківській області заведена оперативно-розшукова справа № 1013070 категорії «Захист» під умовним найменуванням «Мук» за ознаками готування до вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України- отримання неправомірної вигоди.

20.12.2013 на ім`я ОСОБА_3 направлено інформаційний лист Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1 про надання останнім переліку документів з метою вирішення питання щодо розташування АГЗС (т. 1 а.кр.пр. 62).

У грудні 2013 року спеціалістам Дворічанської селищної ради разом з начальником КП «Дворічна» , начальником відділу архітектури та заявником ОСОБА_3 здійснено виїзд на місце по вул. Радянській і обговорення питання розміщення там АГЗС. Згідно показань ОСОБА_4 , які підтвердилися на судовому слідстві, інші спеціалісти пояснили заявнику, що на даній ділянці розташована високовольтна лінія і існують значні сумніви, що Дворічанські районні електромережі погодили б розміщення АГЗС біля ліній електропередач. Тому було прийнято рішення оглянути іншу ділянку, по вул. Колгоспній навпроти діючої заправки та Дворічанського РЕМ через дорогу, в межах населеного пункту. Після огляду заявник ОСОБА_3 погодився на це та надав необхідні документи (т.1, а. кр.пр.233-234).

23.12.2013 начальником відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України в Харківській області було встановлено, що голова Дворічанської селищної ради ОСОБА_1 нібито готується до вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України – виношує наміри щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди у сумі 16000 грн., протягом січня-лютого 2014 р. від громадянина ОСОБА_30 за послуги у підготовці документів для подальшого розгляду на сесії ради та отримання в подальшому ним рішення сесії на надання дозволу на виготовлення технічної документації по розміщенню АГЗС на земельнійй ділянці в межах смт Дворічна Харківської області. При цьому свою протиправну діяльність конспірує, приховує, зі своїми зв`язками спілкується зашифровано, проведеними оперативно-розшуковими заходами одержати фактичні дані про протиправну діяльність ОСОБА_1 не вдалося,та підписано на цій підставі відповідне клопотання, яке направлено до апеляційного суду Харківської області із санкціонуванням проведення НСРД – знаття інформації з транспортних комунікаційних мереж. (ст. 263 КПК України). При цьому в клопотанні не зазначено, які проводилися оперативно-розшукові заходи, що не принесли результату, ким вони проводилися, не було жодних посилань на протоколи цих дій (т.1, а. кр.пр.72-73).

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 08.01.2014 №3нт надано дозвіл до 22.04.2014 на здійснення оперативно- технічних заходів із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи людини-негласне зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону (т.1, а. кр.пр.74).

Суд звертає увагу на наявність в клопотанні та першій ухвалі про санкціонування НСРД повідомлення про намір Магомедова отримати неправомірну вигоду саме в розмірі «16 тис. грн. від громадянина « ОСОБА_31 »». Хоча в подальшому, усі матеріали справи будуть дублювати нічим не підтверджену заяву про те, що ОСОБА_5 вимагає у Пугачова 1 тисячу доларів США, і робить це нібито з травня 2014 року.

05.02.2014 на ім`я ОСОБА_3 направлено інформаційний лист Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1 про те що його заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_2 в межах населеного пункту навпроти Дворічанського РЕМ для будівництва та розміщенню АГЗС розглянута 04.02.2014 на XXXXI сесії Дворічанської селищнї ради VI скликання.Згідно цього рішення ОСОБА_3 запропоновано звернутись за наданням висновку до відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства і розвитку інфраструктури Дворічанської РДА з метою відповідності генеральному плану смт Дворічна надання такого рішення. Згідно з наданою відповіддю запропоновано до початку виготовлення проекту відведення потрібно внести зміни в наявну містобудівну документацію (генплану смт Дворічна) шляхом виготовлення детального плану території, на якій планується розміщення АГЗС орієнтовною площею 0,10 га. по вул. Колгоспна (навпроти Дворічанського РЕМ)(т.1, а. кр.пр.64).

12.02.2014 ОСОБА_3 було подано до Дворічанської селищної ради клопотання на розробку детального плану території земельної ділянки для розміщення АГЗС(т. 1 а.кр.пр. 229).

19.02.2014 на засіданні комісії по питаннях регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Дворічанської селищнї ради вирішено рекомендувати розглянути надання дозволу на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою вул.Колгоспна навпроти Двурічанського РЕМ ФОП ОСОБА_3 на черговому засіданні сесії Дворічанської селищнї ради (т. 2 а.кр.пр. 148).

20.02.2014 рішенням № 774-VI XXXXII сесії Дворічанської селищнї ради VI скликання про надано дозвіл ФОП ОСОБА_3 на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.кр.пр. 63).

Вказане рішення було надано ОСОБА_3 для виконання, проте він виконав його лише через рік.

В подальшому начальник УБОЗ ГУМВС України в Харківській області ще неодноразово звертався з аналогічними клопотанням до апеляційного суду із санкціонуванням проведення НСРД –негласного знаття інформації з транспортних комунікаційних мереж, проведення негласного аудіо-відео контролю особи- ОСОБА_1 до моменту відкриття кримінального провадження (тобто до 28.11.2014), а саме 13.06.2014 №111/4-5079нт, 14.08.2014 №111/4-7416нт, 14.08.2014 №111/4-7415нт, 18.10.2014 №111/4-9275нт(т.6, а.кр.пр.76-77,81-83, 86-88,92-94,98-100 ).

28.11.2014 до ЄРДР внесено відомості та відкрите кримінальне провадждення № 12014220000001101 , згідно якого заявником або потерпілим, вказані матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Фабула: 28.11.2014 до СУ ГУМВС України в Харківській області з УБОЗ ГУМВС України в Харківській області надійшов матеріал щодо вимагання неправомірної вигоди однією з посадових осіб органу місцевого самоврядування Харківської області, яке в подальшому доповнено: ОСОБА_1 ,1957 р.н., перебуваючи на посаді Дворічанського селищного голови Харківської області ,тобто є службовою особою, яка займає відповідальне становище, та якому присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування IV категорії посадових осіб місцевого самоврядування в період з лютого по 12 березня 2015 року діючи умисно, маючи намір на одержання неправомірної вигоди від ФОП ОСОБА_3 , одержав від останнього неправомірну вигоду в сумі 14000 грн. За винесення питання про затвердження детального плану щодо відведення земельної ділянки розташованій по АДРЕСА_2 для будівництва та розміщення газової заправної станції на черговому засіданні сесії селищної ради та підтримання цього детального плану під час виступу на сесії селищної ради(т.1, а.кр.пр.51-52).

02.12.2014 ОСОБА_3 звернувся до поліції про вчинене кримінальне правопорушення з заявою на ім`я слідчого ОСОБА_27 в якій просить притягнути до передбаченої законом відповідальності Дворічанського селищного голову Харківської області ОСОБА_1 , який вимагає в нього неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США за сприяння у отриманні та затвердженні детального плану території для розміщення АГЗС за адресою АДРЕСА_2 та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою (т. 1 а.кр.пр. 58).

23.02.2015 ОСОБА_3 звернувся з заявою на ім`я Дворічанського селищного голови ОСОБА_1 в якій він просить затвердити завдання на розроблення детального плану території (проекту внесення змін до до детального плану території) (т. 2 а.кр.пр. 114) .

24 лютого 2015 р. рішенням виконавчого комітету Дворічанської селищної ради Харківської області №09 від 24 лютого 2015 р. ОСОБА_3 надано дозвіл на затвердження завдання на розроблення детального плану території (т. 2 а.кр.пр. 115).

Крім того у другому клопотанні від 13.06.2014 до апеляційного суду із санкціонуванням проведення НСРД начальник УБОЗ ГУМВС України в Харківській області знову послався на те, що ОСОБА_1 виношує наміри щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди. Однак при цьому він зазначив, що грошові кошти фігурант має намір отримати з підприємців за сприяння у отриманні ними рішень виконкому та сесії на надання дозволів на виготовлення технічної документації. Враховуючи, що про звернення інших підприємців в цей період за виділенням земельної ділянки до Дворічанської селищної ради матеріали кримінального провадження не містять, а ОРС велася саме стосовно взаємовідносин з громадянином ОСОБА_3 , слідує, що мова йде про вимагання грошей саме з ОСОБА_3 . Крім того, в даному клопотанні начальник УБОЗ зазначено про те, що 05.02.2014 ОСОБА_1 прийнято рішення по виділенню на території сел. Дворічна Харківської області земельної ділянки для розміщення на ній АГЗС приватному підприємцю, але згодом приватний підприємець отримав лист за підписом ОСОБА_1 про відмову у наданні зазначеного дозволу. Однак ОСОБА_1 не підписував жодних листів про відмову у наданні дозволу на розміщення АГЗС на земельній ділянці, такого листа немає в матеріалах даного кримінального провадження.У клопотанні знову не зазначено, які саме проводилися оперативно-розшукові заходи, що не принесли результату, ким вони проводилися, немає жодних посилань на протоколи цих дій. У клопотанні також вказано, що нібито в травні 2014 року ОСОБА_3 зустрічався з ОСОБА_1 і у приватній бесіді останній видав заявнику рішення сесії щодо надання дозволу на розробку детального плану (яке було видане ще у лютому 2014 року, тобто трьома місяцями раніше), та повідомив про необхідність передачі однієї тисячі доларів США за сприянні у затвердженні проекту на сесії ради. В даному клопотанні також зазначено про продовження до 12 місяців строку ведення ОРС № 1013070, однак відповідного рішення захисту та суду відкрито не було.

Слід зазначити, що згідно ч.2 ст. 9-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців виключно за наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Втім, станом на час прийняття рішення про продовження строків ОРС (04.06.2014), жодних даних та доказів про участь ОСОБА_1 у протиправній діяльності – не надано,а фактичні обставини свідчать про законність діяльності голови Дворічанської ради, по наданню рішення сесії на користь ОСОБА_3 без жодних незаконних вимог до останнього.

У суді досліджений протокол за результатами проведення оперативно-технічних заходів- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 15.05.2014, а саме: мобільного телефону, який для особистого користування використовує ОСОБА_1 та прослуханий аудіо запис телефонних розмов гр. ОСОБА_1 за період з 20.01.2014 по 22.02.2014, які не містять доказів про участь ОСОБА_1 у протиправній діяльності (т. 2 а.с.20-22);

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 19.06.2014 надано дозвіл терміном на 60 днів здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 (ст. 260 КПК України) в публічно доступних місцях, на які вкаже фігурант. (т. 6 а.с.79-81).

У суді досліджений протокол за результатами проведення оперативно-технічних заходів – аудіо-відео контролю особи від 24.07.2014, та довідка про проведення оперативно-технічного заходу та оглянутий аудіо запис розмови гр. ОСОБА_1 за період з 11:11 по 11:39 18.07.2014, які спілкуються у приміщенні робочого кабінету та містять інформацію про прохання ОСОБА_1 надати допомогу військовим, які перебувають на території Дворічанської селищної ради. (т. 2 а.с.28-30);

14.08.2014 начальник УБОЗ ГУМВС України в Харківській області знову подав слідчому судді апеляційного суду Харківської області два клопотання на здійснення НСРД: про дозвіл на проведення аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 у публічно доступних місцях, на які вкаже фігурант (ст. 260 КПК України) та про дозвіл на зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_1 (ст. 263 КПК України), які також мотивовані відомостями про підготовку до вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України – виношування намірів щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди від приватних підприємців за сприяння у отриманні ними рішень виконкому та сесії на надання дозволів на виготовлення технічної документації та те, що ОСОБА_5 нібито конспірує свою діяльність, приховує, спілкується зашифровано і що проведеними оперативно-розшуковими заходами (якими саме не вказано) одержати фактичні дані про протиправну діяльність ОСОБА_1 знову не вдалося. (т.6 а.с.81-83,86-88);

Ухвалами слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 20.08.2014 – дані клопотання задоволені, надано дозвіл терміном на два місяці здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 (ст. 260 КПК України) в публічно доступних місцях, на які вкаже фігурант та надано дозвіл терміном на два місяці здійснення оперативно-технічних заходів із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи людини-негласне зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону.

Крім того, суд звертає увагу, що в ухвалах слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 20.08.2014 про надання дозволу на аудіо- та відео контроль особи ОСОБА_1 в мотивувальній частини зазначено, що нібито ОСОБА_1 має намір зустрітися з приватним підприємцем протягом червня-липня 2014 року, тобто в минулому часі.(т.6 а.с.84-86,89-91).

У суді досліджені протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу – негласного аудіо-відео контролю особи від 24.07.2014, та довідка про проведення оперативно-технічного зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_1 від 08.10.2014 та прослуханий аудіо запис розмови гр. ОСОБА_1 за період з 20.08.2014 по 20.10.2014 який спілкується по виробничих питаннях та протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу – здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 від 26.09.2014 і довідка про результати проведення оперативно-технічного заходу у приміщенні робочого кабінету та містять інформацію про питання ОСОБА_3 до ОСОБА_1 чи продовжує він годувати армію, пропозицію переходити на газ та надання 10 талонів по 10 л. кожний та зауважує, що це ОСОБА_1 ні до чого не зобов`язує. ОСОБА_3 сам ініціює зустрічі з ОСОБА_1 , сам приїжджає до сел. Дворічна, заходить до кабінету голови селищної ради, який не є публічно доступним місцем. На цьому відеозаписі також відсутнє підтвердження фактів, наданих у попередніх клопотаннях: стосовно конспірування розмов, використання паперу та олівця і розривання паперу на дрібні шматочки тощо (т. 2 а.с.23-25, 33-35);

18.10.2014 начальник УБОЗ ГУМВС України в Харківській області подав слідчому судді апеляційного суду Харківської області чергове клопотання на здійснення НСРД: про дозвіл на негласне зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_1 (ст. 263 КПК України), яке також мотивоване відомостями про підготовку до вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України– виношування намірів щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди від приватних підприємців за сприяння у отриманні ними рішень виконкому та сесії на надання дозволів на виготовлення технічної документації та те, що ОСОБА_5 нібито конспірує свою діяльність, приховує, спілкується зашифровано і що проведеними оперативно-розшуковими заходами (якими саме не вказано) одержати фактичні дані про протиправну діяльність ОСОБА_1 знову не вдалося. Крім того у клопотанні зазначено , що 28.07.2014 та 26.09.2014 за результатами здійснення оперативно-технічних заходів, було задокументовано факти отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 1000 грн та 10 талонів по 10 л. газу для заправки автомобілів на суму 900 грн. відповідно та намір протягом листопада-грудня 2014 р. зустрічі з приватним підприємцем для укладення договору на виготовлення проекту детального плану території. При цьому свою протиправну діяльність конспірує, під час зустрічей, у разі необхідності передати інформацію щодо можливої злочинної діяльності ОСОБА_32 використовує папір та олівець, а саме на аркуші паперу пише короткі фрази та суми, папір після використання розриває на маленькі штатки, використовує зашифровані фрази та жести. (т.6 а.с.92-94).

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 31.10.2014 надано дозвіл терміном на 48 днів на негласне зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_1 (ст. 260 КПК України) (т. 6 а.с.95-97).

У суді досліджений протокол за результатами проведення оперативно-технічних заходів- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.11.2014, а саме: мобільного телефону, який для особистого користування використовує ОСОБА_1 та прослуханий аудіо запис телефонних розмов гр. ОСОБА_1 за період з 30.10.2014 по 17.12.2014, які містять відомості про узгодження, за пропозицією ОСОБА_3 , дати зустрічі для обговорення питання щодо електроенергії.

Суд звертає увагу, що в даному протоколі зазначено, що вищевказані оперативно-технічні заходи здійснені на підставі постанови (а не ухвали) слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 30.10.2014 №7976 цт ( а не від 31.10.2014 № 7976 нт), про існування якої суду не відомо (т. 2 а.с.26-27).

18.10.2014 начальник УБОЗ ГУМВС України в Харківській області подав слідчому судді апеляційного суду Харківської області друге клопотання на здійснення НСРД: про дозвіл на негласний аудіо-відео контроль особи ОСОБА_1 у публічно доступних місцях, на які вкаже фігурант (ст. 260 КПК України), яке також мотивоване відомостями про підготовку до вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України– виношування намірів щодо вимагання та отримання неправомірної вигоди від приватних підприємців за сприяння у отриманні ними рішень виконкому та сесії на надання дозволів на виготовлення технічної документації та те, що ОСОБА_5 нібито конспірує свою діяльність, приховує, спілкується зашифровано і що проведеними оперативно-розшуковими заходами (якими саме не вказано) одержати фактичні дані про протиправну діяльність ОСОБА_1 знову не вдалося та вказані ідентичні зазначені вище обставини. (т.6 а.с.98-100).

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 31.10.2014 надано дозвіл терміном на 48 діб на здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 (ст. 260 КПК України) в публічно доступних місцях, на які вкаже фігурант (ст. 260 КПК України) (т. 6 а.с.101-102).

У суді досліджені протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу – здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 від 21.11.2014 і довідка про результати проведення оперативно-технічного заходу у приміщенні службового кабінету у період з 13:53 по 14:07 год.17.11.2014 та прослухані і оглянуті аудіо-відео файли, які містять інформацію про нагадування і повернення ОСОБА_3 до питання, яке ніби то обговорювалося на початку їхнього спілкування з приводу того, що ОСОБА_3 обіцяв ОСОБА_1 щось «близько порядка тисячі, тобто на росходи» і він готовий повернутись до цієї розмови для того, щоб ОСОБА_1 бачив, що у них все серйозно, тобто ОСОБА_1 буде зручніше, а ОСОБА_3 спокійніше. На що ОСОБА_5 відповідає, заспокоюючи ОСОБА_3 : «Процесс запущен, обратного хода уже нет…» і переводить тему розмови на інше, телефонує іншим посадовим особам з проханням посприяти, роз`яснює порядок, однак ОСОБА_3 , розуміючи значення цієї розмови, її фіксування та запис, знову наполегливо повертається до своєї пропозиції і каже: «…то есть я то что начал, … в принципе, чтобы я был уверен и вам спокойней, если вас устроит, потому что меня устроит, чтобы все было нормально…» і просить ОСОБА_1 «прогарантувати» вирішення його питання, на що ОСОБА_1 відповідає, зокрема: «…не надо ничего…» , «Я не знаю что ты кому обещал, но факт что сессии будут и депутаты проголосуют» . Суд звертає увагу на неповноту розшифрованого запису.(т.2, а кр.пр.36-38).

Ця розмова відбулася за 11 календарних днів до відкриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , яке було відкрито з формулюванням «вимагання неправомірної вигоди».

Надалі вже в межах відкритого кримінального провадження № 12014220000001101 від 28.11.2014, 16.12.2014 слідчий Авдєєва Н.Г. подала слідчому судді апеляційного суду Харківської області два клопотання на здійснення НСРД: про дозвіл на проведення аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 , з метою спостереження, прослуховування та фіксації дій, розмов, рухів, поведінки цієї особи, для отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування (ст. 260 КПК України) та про дозвіл на зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_1 (ст. 263 КПК України), які мотивовані встановленими обставинами про вимагання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США від ОСОБА_3 за сприяння у отриманні та затвердженні детального плану території для розміщення АГЗС та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою (т. 6 а.с.166-168,177-178).

Ухвалами слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 24.12.2014 надано дозвіл терміном до 24 січня 2015 р. на здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 та зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_1 (т. 6 а.с.169-171, 174-176).

У суді досліджені протоколи за результатами проведення НСРД – здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 від 28.01.2015 та зняття інформації з телекомунікаційних мереж мобільного телефону ОСОБА_1 від 18.03.2015 і довідка про результати проведення НСРД у приміщенні службового кабінету у період з 11:24 по 11:56 год.23.01.2015 та прослухані і оглянуті аудіо-відео файли, які містять інформацію про розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_1 про завершення в кінці місяця виготовлення детального плану та наступне його затвердження і у подальшому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому ОСОБА_3 наполегливо нагадує, що йому важливо зробити те, що він обіцяв, дістав гроші з гаманця та кладе їх у папку, та сказав, що тут шматок моєї половинки, тут сім. (т.2, а кр.пр.42,43-44,45).

Суд звертає увагу,що в протоколі за результатами проведення НСРД – здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 від 28.01.2015 зазначене кримінальне провадження № 12014220000001101 від 27.11.2014 (а не від 28.11.2014).

30.01.2015 слідчий ОСОБА_27 подала слідчому судді апеляційного суду Харківської області останнє клопотання на здійснення НСРД: про дозвіл на проведення аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 , з метою спостереження, прослуховування та фіксації дій, розмов, рухів, поведінки цієї особи, для отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування яке мотивоване встановленими обставинами про вимагання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США від ОСОБА_3 за сприяння у отриманні та затвердженні детального плану території для розміщення АГЗС та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою (т. 6 а.с.160-162).

Ухвалою слідчого судді апеляційного суду Харківської області від 3.02.2015 надано дозвіл терміном на 2 місяці на здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 (т. 6 а.с.163-165).

У суді досліджені протокол за результатами проведення НСРД – здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 від 24.03.2015 та довідка про результати проведення НСРД у приміщенні службового кабінету у період з 09:32 по 10:14 год.23.02.2015 та прослухані і оглянуті аудіо-відео файли, які містять інформацію про розмову ОСОБА_3 з ОСОБА_1 стосовно затвердження детального плану території для розміщення АГЗС на засіданні виконавчого комітету згідно з рішенням сесії. В розмові ОСОБА_3 знову нагадує про минулі домовленості, зазначає про зростання курсу долара, на що ОСОБА_1 зауважує, що давай на цю тему більше не будемо розмовляти. Але ОСОБА_3 повертаться до цієї теми та говорить, що йому зараз буде простіше та що ОСОБА_1 може сказати,що скільки там він приніс-сім, а зараз це буде не сім, а більше, та говорить, що він зараз готовий закрити питання та бажає, щоб ОСОБА_1 про гарантував йому голосування депутатами. (т.2, а кр.пр.46,47-52).

У суді досліджені протокол за результатами проведення НСРД – здійснення негласного аудіо- та відео контролю особи ОСОБА_1 від 18.03.2015 та довідка про результати проведення НСРД у приміщенні службового кабінету у період з 12:24 по 13:08 год.12.03.2015 та прослухані і оглянуті аудіо-відео файли, які містять інформацію про перебування ОСОБА_3 у приміщенні Дворічанської селищної ради, отриманням ним рішення, очікування ОСОБА_1 у коридорі, на подвір`ї, у приймальні. Після приходу ОСОБА_1 він цікавиться у ОСОБА_3 стосовно отримання документів та написання заяви на наступну сесію, яка має відбутись у двадцятих числах місяця. Після чого ОСОБА_3 говорить ,що йому ясно і що він привіз другу половину, та кладе гроші у відкритий ОСОБА_1 блокнот. При цьому ОСОБА_1 знову нагадує, що рішення обов`язково буде затверджено, бо в районі немає АГЗС , та щоб ОСОБА_3 не відкладав написання заяви до 20 числа (т.2, а кр.пр.53,54-56).

Крім того у суді досліджені надані стороною обвинувачення 12.07.2021 постанови про проведення контролю за вчиненням злочину – спеціального слідчого експерименту від 17.01.2015 та від 20.02.2015 (т.6, а.кр.пр.72-106), які викликають сумнів у їх достовірності та допустимості:

- в обидві постанови внесені відомості про нібито «вимагання ОСОБА_1 неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США», що не підтверджується жодними фактичними даними, які зібрані правоохоронцями протягом року шляхом здійснення НСРД без відкриття кримінального провадження.

Оперативно-розшукова справа № 1013070 від 17.12.2013 (надалі – ОРС) була відкрита без жодних правових підстав. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Дворічанської селищної ради 10.12.2013 (у матеріалах кримінального провадження зазначено, що у листопаді 2013 р.). З його пояснень у якості свідка та з пояснень інших свідків – ОСОБА_33 та ОСОБА_34 слідує, що ОСОБА_3 вперше звернувся до ради 10.12.2013 і написав від руки заяву про розгляд можливості виділення йому земельної ділянки під розташування АГЗС, до якої не додав жодного документа. При цьому, спілкування між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не відбулося, оскільки ОСОБА_1 направив ОСОБА_19 з цим питанням до профільного спеціаліста відділу земельних ресурсів – Чернишової.

20.12.2013 Дворічанською селищною радою було надано відповідь з детальними інструкціями ОСОБА_3 та переліком необхідних для розгляду його питання документів, якими він скористався, звернувшись до ради в лютому 2014 року із заявою, яку 20.02.2014 Дворічанська селищна рада задовольнила, ухваливши відповідне рішення про надання йому дозволу на розробку детального плану.

Однак, незважаючи на це, а також на те, що ОСОБА_3 не чинилися жодні перешкоди при розгляді його клопотань і заяв, приймалися рішення на його користь – вже 17.12.2013 за фактом нібито «готування до вчинення тяжкого злочину» було заведено ОРС. Це було здійснено після першого ж візиту ОСОБА_3 до приміщення ради та навіть до моменту отримання ОСОБА_3 відповіді на його заяву (20.12.2013).

Даний факт свідчить про те, що оскільки станом на 17.12.2013 ОСОБА_3 перебував в приміщенні Дворічанської селищної ради всього один раз і спілкування з ОСОБА_1 у нього взагалі не відбувалось, - ОРС була заведена без жодної фактичної та формальної підстави, з метою притягнення його до кримінальної відповідальності.

При цьому, строк проведення ОРС був безпідставно продовжений до одного року. Відповідне клопотання та рішення уповноваженого органу з цього приводу суду також надані не були;

- зазначені постанови не мають номера, печатки, штампу, грифу секретності та відмітки про його зняття. Підписані однією особою – ОСОБА_35 ;

- така НСРД як контроль за вчиненням злочину, підлягає санкціонуванню слідчим суддею апеляційного суду, однак ухвали про санкціонування даних НСРД (як і клопотання про їх санкціонування), були вже винесені задовго до прийняття прокурором цих постанов про контроль (а отже і відповідного рішення прокурора на момент санкціонування контролю за вчиненням злочину не існувало).

Так, перша ухвала апеляційного суду про санкціонування контролю за вчиненням злочину була прийнята 24.12.2014, а друга – 03.02.2015. Таким чином, слідча Авдєєва Н.Г. зверталася з відповідними клопотаннями до апеляційного суду про санкціонування контролю за вчиненням злочину – без рішення на це прокурора, що є грубим порушенням ст. 246 ч.4 КПК України, згідно з якою виключно прокурор приймає рішення про проведення контролю за вчиненням злочину;

- матеріали провадження не містять постанови про призначення прокурора - процесуального керуючого, або групи прокурорів,які здійснюють повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні, що ставить під сумнів легітимність процесуальних дій прокурорів та допустимість отриманих під час досудового розслідування доказів, і не зрозуміло, чому дані постанови видав саме ОСОБА_36 і хто надав йому право, призначив його прокурором в даному кримінальному провадженні і згідно з яким рішенням це відбулося;

- вказані постанови прокурора про контроль, незважаючи на те, що не мають грифу секретності – не були відкриті захисту і суду в порядку ст. 290 КПК України,а надані у судовому засіданні 12.07.2021.

Застосування належної процедури («fair procedure») є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 КПК України та частиною третьою цієї статті.

Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі, постанова прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не може замінити таку постанову, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язковість винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

Така позиція була викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у провадженні № 51-4584кмо18 (справа № 754/7061/15); також у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03 березня 2021 року у провадженні № 51-4687 км 20 (справа № 522/11807/18); також у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у провадженні № 51-5977 км 20 (справа № 759/833/18).

Крім цього в матеріалах захисту, що були надані на виконання ухвали Дворічанського районного суду за клопотанням захисту при розгляді даної справі у першій інстанції, наявний лист від 13.01.2017 № 29/34, за підписом ОСОБА_37 , начальника Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ НП в Харківській області. Згідно якого грошові кошти для проведення оперативних заходів по кримінальному провадженню № 12014220000001101 від 27.11.2014 (хоча провадження було відкрите 28.11.2014), видавались у сумі 20000,00 грн. (двадцять тисяч) в підзвіт матеріально відповідальній особі УБОЗ ГУМВС України в Харківській області по видатковому касовому ордеру, без фіксації серії та номера купюр. Видатковий касовий ордер не надано в зв`язку з тим, що цей документ має обмежений доступ.

Невідомо, якій особі надано ці кошти, які саме,та у зв`язку з чим видатковий касовий ордер має обмежений доступ. Однак слід зазначити, що постанови про контроль датовані більш пізніми датами (17.01.2015 та 20.02.2015), тому незрозуміло, на виконання якого саме рішення, якщо не постанови про контроль, було надано грошові кошти 31.12.2014, і чому в сумі 20 тис. грн., а не 14 тисяч і звідки начальник департаменту за 20 календарних днів до видання першої постанови про контроль, знав про її видання в майбутньому (а також другої постанови)? Адже грошові кошти надаються саме на виконання НСРД – контроль за вчиненням злочину, яка призначається виключно постановою прокурора про контроль (ч.4 ст. 246 КПК України) і це повинно оформлюватися відповідними документами.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 41 КПК України оперативні підрозділи органів безпеки, здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою.

Відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК України виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Частиною 1 ст. 271 КПК України визначено, що контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах: 1) контрольована поставка; 2) контрольована та оперативна закупка; 3) спеціальний слідчий експеримент; 4) імітування обстановки злочину.

При цьому, відповідно до ч. З ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Таким чином, за змістом вищевказаних процесуальних норм, спочатку прокурор має прийняти рішення (у вигляді постанови) про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, зокрема й у вигляді спеціального слідчого експерименту, а потім оперативний працівник підрозділу органу безпеки може здійснювати процесуальні дії у такому кримінальному провадженні (у тому числі, й отримувати грошові кошти для наступного проведення спеціального слідчого експерименту).

Зі змісту п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за № 1-31/2011 вбачається, що:

- визнаватися допустимим і використовуватись як доказ у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі;

- обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Постановою Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 19 серпня 2020 року провадження № 51-453км18 (справа № 369/10396/13-к), зазначено наступне: «Обов`язковим елементом порядку отримання доказів у результаті негласної слідчої (розшукової) дії є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

Здійснення перевірки доказів на їх допустимість, якщо сторона захисту ставить їх під сумнів, є обов`язком суду, з чого випливає й необхідність дослідження дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, рішення про необхідність розсекречування яких, відповідно до ч. 1 ст. 255 КПК України та п. 5.9 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5, приймає прокурор.

Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені, зокрема, ст. 271 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів, та виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. При цьому, така негласна слідча (розшукова) дія, як контроль за вчиненням злочину, може проводиться у формах контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину, порядок і тактика проведення яких визначається законодавством.

Крім того, суд погоджується з позицією сторони захисту про те, що докази отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій є недопустимими та неналежними, оскільки не були відкриті стороні захисту відповідно до вимог ст. 290 КПК України після закінчення досудового розслідування, з урахуванням правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к, провадження № 13-43кс19).

Так, вказаною постановою Велика Палата Верховного Суду уточнила висновки щодо застосування норми права, зроблені раніше у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у провадженні № 13-37кс18, акцентувавши увагу на тому, що у тих випадках, коли процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження, вони можуть бути відкриті стороні захисту під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.

Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів з розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні на момент відкриття матеріалів, то в такому випадку має місце порушення норм, передбачених статтею 290 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвали слідчих суддів Апеляційного суду Харківської області про надання дозволу на здійснення оперативно-розшукового заходу із застосуванням технічних засобів, який тимчасово обмежує права та свободи людини від 08.01.2014 №3нт, від 19.06.2014 № 3156нт, від 20.08.2014 №5410нт, від 20.08.2014 №5411нт , від 31.10.2014 №7976нт, від 31.10.2014 №7975нт, №10332 від 24.12.2014, №10331 від 24.12.2014, №1270 від 03.02.2015 (т. 6 а.кр.пр. 74-75,79-80,84-85,89-91,95-97,101-102), згідно яких доручено співробітникам ГУБОЗ МВС України, працівникам оперативно-технічних підрозділів провести негласні слідчі дії (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, аудіо,- відеоконтроль ОСОБА_1 , спостереження за ОСОБА_1 у публічно допустимих місцях), постанови про проведення контролю за вчиненням злочину – спеціального слідчого експерименту від 17.01.2015 та від 20.02.2015 (т.6, а.кр.пр.72-106) були розсекреченні, долучені до матеріалів кримінального провадження та відкриті стороні захисту в ході судового розгляду 12.07.2021 та 22.11.2021.

Зважаючи на вищевикладене, надані обвинуваченням постанови про контроль за вчинення злочину без печаток, штампів, грифів секретності та номерів, видані вже після клопотань про такі НСРД та ухвал суду про їх санкціонування, не лише викликають обґрунтований сумнів в їх достовірності, а й свідчать про санкціонування контролю за вчиненням злочину без відповідних постанов прокурора про це. Такі обставини свідчать про недопустимість здобутих під час таких слідчих дій доказів, що підтверджується наведеною вище практикою Касаційного кримінального суду та Великої Палати Верховного суду України.

Ухвали апеляційного суду про санкціонування проведення негласних слідчих (розшукових) дій та клопотання, на підставі яких вони були винесені, на порушення ст. 290 КПК України, не було відкрито захисту та суду у встановленому порядку, а також до них не додано жодних свідчень того, що прокурор намагався розсекретити дані матеріали у встановлений законодавством строк.

Згідно ч.2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язані надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, в тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведеності невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Якщо сторона кримінального провадження не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Про це йдеться зокрема в постанові ВП ВС по справі №751/7557/15-к від 16.01.2019 – де ВС, спираючись на застосування практики ЄСПЛ в частині застосування ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд), зазначив: «…для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій…» та «…За наявності відповідного клопотання процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) і яких не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, оскільки їх тоді не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не було розсекречено на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні, але суд не має допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази».

Крім того, у даній постанові ВП ВС від 16.01.2019 по справі N 751/7557/15-к встановлено наступне:

«60. Що стосується процесуальних документів, які мають гриф секретності, то за змістом статей 85, 92, 290 КПК прокурор - процесуальний керівник зобов`язаний під час досудового розслідування заздалегідь ініціювати процедуру їх розсекречення одночасно с результатами НСРД і забезпечити відкриття цих документів на етапі закінчення досудового розслідування.

61. Крім того, системне тлумачення ст. 290 КПК свідчить, що у ч. 11 статті йдеться про ситуації, коли матеріали було отримано стороною після завершення виконання вимог цієї кримінально-процесуальної норми та закінчення досудового розслідування.

62. При цьому варто враховувати й те, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно, якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції та їм було відмовлено в його задоволенні або якщо про ці докази стало відомо після ухвалення судового рішення, що оскаржується (ч. 3 ст. 404 КПК). Якщо у процесі такого дослідження постанов, ухвал та клопотань буде встановлено порушення вимог ст. 290 КПК, то відомості наведені у відкритих процесуальних документах, не є допустимими доказами.»

Суд звертає увагу,що відомості про термін дії дозволів на застосування негласних слідчих (розшукових) дій після використання їх результатів як доказів у кримінальному судочинстві не є інформацією про засоби, зміст, форми і методи оперативно-розшукової діяльності у розумінні ст.8 Закону України «Про державну таємницю». Такі відомості стосуються лише законності проведення відповідних дій, від чого залежить допустимість їх результатів як джерела доказів. Статтею 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачено заборону оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності лише до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом. Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну таємницю» забороняється віднесення до такої таємниці будь-яких відомостей, якщо цим можуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав та свобод людини і громадянина. Крім того, дана позиція викладена в інформаційному листі Генерального прокурора України від 19.02.2016, відповідно до якого Генеральний прокурор України зобов`язав прокурорів які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, долучати до матеріалів провадження процесуальні рішення які стали підставою для проведення негласних (слідчих) розшукових дій та оперативно-розшукових заходів.

За таких обставин, усі зібрані в ході НСРД по даному кримінальному провадженню докази є недопустимими, оскільки зібрані з порушеннями чинного законодавства України, за відсутності відкритого стороні захисту на досудовому слідстві рішення суду про санкціонування їх проведення, тому не можуть бути прийнятими судом до уваги при винесенні вироку по даному кримінальному провадженню.

Аналіз наведених прикладів судової практики переконливо демонструє, що і ЄСПЛ, і національні суди України різних інстанцій дотримуються єдиної позиції, відповідно до якої для перевірки допустимості доказової інформації, отриманої за результатами НСРД, і суд і захист повинен мати можливість ознайомитися із документами, якими надано дозвіл на зазначену слідчу дію. За умови відсутності у суду такої можливості, результати відповідної НСРД мають оцінюватися як недопустимі докази та не можуть бути використані при обґрунтуванні судового рішення.

Основна частина доказів була отримана слідством під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій до моменту внесення відомостей до ЄРДР, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Пункт 9 частини 1 статі 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» надає право оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності «здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 Кримінального процесуального кодексу України», якими врегульовано порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які проводяться в ході досудового розслідування. Таким чином, здійснення досудового розслідування до моменту внесення відомостей до реєстру або без такого внесення відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України не допускається .

Тобто, проведення заходів на підставі пункту 9 частини 1 статі 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» можливо тільки згідно з положеннями статей 260, 263-265 КПК України, після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виключно в рамках кримінального провадження.

Разом з тим, як встановлено в ході судового слідства, кримінальне провадження було відкрито 28.11.2014, тоді як оперативно-розшукові заходи з втручанням в особисте спілкування обвинуваченого почали проводитися на чотири місяці раніше, в червні 2014 року.

Отримані всупереч законодавству матеріали та відомості були підставою для відкриття кримінального провадження № 12014220000001101, по якому було проведено контроль за вчиненням злочину та на підставі зібраних матеріалів пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 .

Це вбачається із Рапорту старшого оперуповноваженого ОВС УБОЗ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції Білого Д.О. від 27.11.2014, на підставі якого 28.11.2014 відкрито кримінальне провадження № 12014220000001101.

У даному рапорті ОСОБА_17 посилається на виявлені ним факти протиправної діяльності – вимагання та отримання неправомірної вигоди (яке не підтвердилося в подальшому) під час вивчення ним розсекречених згідно вказівки прокуратури Харківської області від 27.11.2014 матеріалів здійснення ОТЗ № 1, 2, 6, а саме протоколу №111/4-4389 нт від 15.05.2014, протоколу №111/4-6793 нт від 24.07.2014, довідки №111/4-6794нт від 24.07.2014, протоколу №111/4-6844нт від 28.07.2014, довідки .Va ІІ і 4- 6845нт від 28.07.2014, протоколу №111/4-8554нт від 26.09.2014, довідки №111/4-8742нт від 26.09.2014, протоколу №111/4-8979 нт від 08.10.2014. протоколу №111/4-10237нт від 21.11.2014 року, протоколу №111 /4-10235нт від 21.11.2014 року, довідки №111/4-10236нт від 21.11.2014 року.

Саме ці протоколи, отримані за НСРД, що проводилися відносно ОСОБА_1 впродовж року на порушення ст. ст. 246, 260, 263 КПК України без відкриття кримінального провадження, і були підставою відкриття кримінального провадження, за яким йому в подальшому було пред`явлено підозру і обвинувачення.

Використання зібраних матеріалів, отриманих шляхом обмеження прав людини без здійснення кримінального провадження та всупереч ст. ст. 246, 260, 263 КПК України, з метою відкриття кримінального провадження та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 свідчить про те, що кримінальне провадження було відкрито безпідставно, а усі матеріали, що зібрані на підставі цих отриманих та невідкритих документів – також не можуть бути допущені судом як докази, згідно за принципом «плодів отруйного дерева».

Так, у постанові Великої палати ВС від 13.11.2019 (справа №1-07/07) зазначено, що відповідно до сформованої практикою Європейського суду з прав людини доктрини про плоди отруєного дерева, якщо джерело доказів є недопустимим, усі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими самими (рішення у справі «Гефген проти Німеччини», пп.50—52 рішення у справі «Шабельник проти України (№2)», п.66 рішення у справі «Яременко проти України (№2)»).

Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а й усього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав уважати, що відповідні відомості не були б здобуті за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Крім того, Касаційний кримінальний суд Верховного суду України у своєму рішенні від 11.11.2020 по справі № 750/9145/18 визначив, що «суд має перевіряти чи були реальні передумови для внесення відомостей до ЄРДР про тяжкий злочин та чи не було це штучним створенням умов для проведення НСРД.»

В той же час, усі протоколи оперативно-технічних заходів, що проводилися до відкриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , не містили жодних даних, відомостей, доказів чи інформації про вчинення ним дій, що порушують чинне законодавство.

Виходячи з принципу змагальності та диспозитивності судового процесу, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається, а також враховуючи, що приводом і підставою для відкриття кримінального провадження були саме матеріали оперативно-розшукових заходів, які розсекречені з порушенням вимог Закону, суд вважає, що дані матеріали стосовно ОСОБА_1 є недопустимим доказом, а кримінальне провадження не містить жодних документів, що були б підставою для його відкриття.

За таких обставин, зазначені вище протоколи негласних слідчих розшукових дій, а також отримані в результаті проведення цих дій фоно- та відеограми, є недопустимими доказами, які не можуть бути враховані судом при винесенні вироку.

Крім того, на думку суду, кримінальне провадження було відкрито без жодних реальних передумов, містить ознаки провокації злочину, про яку заявляла сторана захисту та внаслідок штучного створення умов для проведення НСРД.

Прокурор в судовому засіданні жодним чином не спростував факт провокації злочину, не надав жодного доказу відсутності провокації. Згідно практики ЄСПЛ (зокрема – п. 55 рішення у справі «Носко і Нефедов проти Росії» 30.10.2014, в якому також робиться посилання на рішення: «Веселов та інші проти Росії» п. 94; «Раманаускас проти Литви» п.70-71, «Худобін проти Росії» п.133) – якщо обвинувачені висувають аргумент про підбурювання (провокацію), внутрішньодержавні суди зобов`язані розглянути його в рамках змагальної, ретельної, всебічної і переконливої процедури, при цьому на сторону обвинувачення покладається тягар доведення відсутності підбурювання. Межі судової перевірки повинні включати мотиви прийняття рішення про негласний захід, про ступінь участі правоохоронного органу в скоєнні злочину, а також про характер будь-якого підбурювання або тиску, якого зазнав заявник.

У своїх інших рішеннях (у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 20 лютого 2018 року) Європейський суд з прав людини розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях. Зокрема, у випадку визнання заяви про підбурювання такою, що не є явно необґрунтованою, для визнання доказів допустимими суду належить з`ясувати чи було слідство «по суті пасивним», чи був би злочин вчинений без втручання влади, чи мало місце з боку влади спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. При цьому, тягар доведення того, що підбурення не було, покладається на сторону обвинувачення.

Застосування даної практики ЄСПЛ здійснено і в практиці національних судів вищого рівня, зокрема у Постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду ВС України від 12.02.2019 провадження № 51-2533км18 справа № 522/2256/13-к.

Крім того, у постанові від 12.05.2021 ККС ВС у справі № 750/10362/17, провадження № 51-5319 км 20 встановив, що суди у разі вчинення провокації правоохоронним органом відносно обвинуваченого повинні перевірити:

- чи існували об`єктивні підозри в тому, що обвинувачені були причетними до злочинної діяльності або схильними до вчинення кримінального правопорушення (в даному кримінальному провадженні – не існувало жодних об`єктивних підозр, рішення ради приймалося на користь ОСОБА_3 ще з 20.02.2014);

- у який момент була залучена особа до конфіденційного співробітництва: до першої зустрічі з посадовцями (що може свідчити про провокацію) або після того, як посадові особи висунули їй вимоги щодо отримання неправомірної вигоди (в даному кримінальному провадженні – ОСОБА_3 був залучений до співробітництва правоохоронцями до першої зустрічі з ОСОБА_5 , що підтверджується матеріалами ОРС та датою заведення ОРС);

- хто був ініціатором зустрічей - першої та подальших (в даному кримінальному провадженні – ініціатором усіх без виключення зустрічей, згідно протоколів проведення НСРД та довідок про їх проведення – був ОСОБА_3 );

- чи носили дії органів правопорядку пасивний характер коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діяли за їхніми вказівками, з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів протиправної діяльності, впливали на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (в даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 активно пропонував допомогу грошима, талонами на бензин, обіцяв, що це ні до чого не зобов`яже ОСОБА_5 , повертався до розмов про пропонування тисячі доларів, нагадував про неї і неодноразово просив «закрити питання». А після прийняття рішення ради на його користь – довго сидів у приймальні з грошима, чекав відсутнього ОСОБА_5 , щоб передати йому гроші, навіть без прохання останнього);

- чи була особа, яка залучена до конфеденційного співробітництва, залежною від правоохоронних органів (вочевидь – була, оскільки ОСОБА_3 приймав участь ще щонайменше в трьох підтверджених кримінальних провадженнях під керівництвом правоохоронців стосовно інших посадових осіб, про що надані свідчення в суді під присягою: від ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 та досліджені надані стороною захисту обвинувальний акт в кримінальному провадженні стосовно Хорошівського селищного голови Харківського району Харківської області ОСОБА_25 за ст. 368 ч.3, ухвала ХАС від 28.01.2020 стосовно Головного спеціаліста відділу технічного нагляду Державної інспекції сільського господарства Харківської області ОСОБА_18 , обвинувальний акт в кримінальному провадженні стосовно Покотилівського селищного голови Харківського району Харківської області ОСОБА_24 (т.5, а .кр.пр.75-78,91-95, т.6, а.кр.пр.27-32).

Разом з тим, заяву про вчинення злочину ОСОБА_3 написав та подав до органів внутрішніх справ задовго після початку власних дій з провокації і фіксування власної провокації за допомогою спеціальних засобів. Так, 17.11.2014 ОСОБА_3 було запропоновано ОСОБА_1 14000 грн. (двома частинами по 7000 грн.) , та зафіксовано цю розмову під аудіо- та відеозапис. Пізніше, 02.12.2014 ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 за нібито вимагання грошей.

Згодом, ці пропозиції стали предметом комплексної судово-криміналістичної експертизи матеріалів оперативно-технічного запису розмов між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , за результатами якої експерти встановили, що з боку ОСОБА_1 пропозицій надати на його користь грошову суму в розмірі 14000 грн або 1000 доларів США – ОСОБА_3 в їх переговорах не міститься та підтверджується дослідженим у судовому засіданні, як доказ сторони захисту висновком комплексної судової криміналістичної експертизи відео- та звукозапису. (арк. 23 висновку № 6133/12556, складеного 14.12.2015) (т.3, а. кр.пр.1-32).

На судовому слідстві під час допиту ОСОБА_3 пояснив, що нібито не знав про факт здійснення аудіо та відео запису оперативними працівниками його розмов з ОСОБА_1 , зокрема – розмови, коли він просив дати гарантію, що земля буде передана в оренду, та інших. Проте, згідно матеріалів кримінального провадження та оперативно-технічних заходів, ОСОБА_3 особисто вів відео- та аудіо запис розмов з ОСОБА_1 задовго до звернення із заявою щодо нього та відкриття кримінального провадження (з липня 2014 року).

ОСОБА_3 не міг не знати, що на ньому (його одязі, тілі) оперативними працівниками були встановлені засоби відео та аудіо запису. Зазначені негласні слідчі розшукові дії здійснювалися з відома свідка та з повною його співпрацею, не були встановлені на ньому таємно, без відома самого ОСОБА_3 . Разом з тим, заяву про нібито вчинення злочину він написав та подав до органів внутрішніх справ лише через 5 календарних місяців після початку власних дій з провокації і фіксування власних провокації за допомогою спеціальних засобів.

Так, згідно аудіо- та відеоматеріалів, які містяться в матеріалах провадження та виконані як до відкриття кримінального провадження, так і після – ОСОБА_19 приїздив до сел. Дворічна та проводив зустрічі з ОСОБА_1 виключно за власної ініціативи. Жодного телефонного дзвінка або іншого звернення від ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з будь-яким проханням чи вимогою матеріали провадження не містять. Під час зустрічей ОСОБА_19 , записуючи ці зустрічі на спеціальну техніку, неодноразово та наполегливо пропонував допомогу армії та району, з власної ініціативи пропонував талони на газ, при цьому говорячи ОСОБА_1 фразу: «вас это ни к чему не обяжет».

17.11.2014 під час однієї з таких зустрічей, яку ОСОБА_19 ініціював самостійно, він запропонував ОСОБА_1 передати йому 14000 грн, посилаючись на те, що вже обіцяв це зробити. Під час цієї розмови співбесідників перебивали телефонними дзвінками, в кабінет заходили інші особи, ОСОБА_1 уникав цієї розмови і просив її не піднімати, однак ОСОБА_3 наполегливо повертався до своєї провокації та задокументуваня факту вимагання неправомірної вигоди спецзасобами, що були на ньому встановлені. На ці провокативні пропозиції по передачі грошей, які містяться в матеріалах НСРД, зокрема:

«…вы помните, я обещал вам там и говорил что-то около порядка тысячи, то есть на расходы, то есть, я в принципе готов вернуться к этому вопросу чтобы вы видели что у нас все серьезно…»

- після тривалого ухиляння від реагування на них, ОСОБА_1 відповів:

«Я не знаю что ты кому обещал, но факт что сессии будут и депутаты проголосуют» (тому що району потрібна була ця газова заправка).

У справі ЄСПЛ за № 44/1997/828/1034 від 9 червня 1998 року у справі Тойшеро де Кастро проти Португалії, було визнано неправомірними дії двох працівників поліції, котрі спровокували особу на вчинення злочину. Суд мотивував це тим, що в ході розгляду справи не було надано доказів, які б указували на вірогідність вчинення злочину без його провокації з боку правоохоронців.

Суд зазначив, що підбурювання має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів, або інші особи, що діють за їх вказівкою, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.

Згідно зі ст. 90 КПК України, Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Таким чином, з метою забезпечення права на справедливий судовий розгляд справи в розумінні п.1 ст.6 Конвенції з прав людини - всі докази, отримані внаслідок підбурювання з боку правоохоронних органів мають визнаватися недопустимими оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд. Таке повністю відповідає вимогам частини 1 статті 87 КПК України, а також ч.3 ст. 271 КПК України.

Такої самої думки притримується і ВСС України у справі № 5-229км15. В даному кримінальному провадженні працівники міліції діяли аналогічно тій незаконній поведінці, що вказана у вищезазначеній справі: після провокації та передання під їх контролем першої частини неправомірної вигоди 23.01.2015, замість виконання завдання з припинення неправомірної поведінки – організували вручення другої частини неправомірної вигоди у розмірі 7000 грн 12.03.2015.

За таких обставин, немає жодних підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 мав намір вчинити злочин. Більше того, усі матеріали оперативно-розшукових заходів, усі прослухані працівниками міліції поза межами слідства та розслідування кримінального провадження, телефонні розмови не містили жодних даних про нібито підготовку отримання неправомірної вигоди.

Тобто відсутні жодні фактичні дані, що ОСОБА_1 було б вчинено будь-який злочин, без його створення і ініціювання ОСОБА_3 .

Крім того, необхідно відзначити, що, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Раманаускас проти Литви, - дії, вчинені в умовах провокації з боку правоохоронних органів, не є суспільно небезпечними.

Після надання ОСОБА_3 необхідних документів, вже в лютому 2014 року радою було прийнято рішення про надання йому дозволу на розробку проектної документації на виділення земельної ділянки.

Однак, ОСОБА_3 не маючи в дійсності реального наміру проводити підприємницьку діяльність на даній ділянці, оскільки роботи по будівництву АГЗС так і не закінчив, хоча не мав на це ніяких перешкод, а діяв лише з метою створення події і обставин злочину та його подальшого успішного викриття працівниками міліції, оскільки здійснював негласне спостереження за обвинуваченим, аудіо та відео фіксацію.

У судових засіданнях обвинувачений ОСОБА_1 наполягав на своїй невинуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, заявляв про , замовний характер його незаконного переслідування та скоєння працівниками правоохоронних органів провокації злочину. Ці показання не були спростовані прокурорами, відтак вказані показання ОСОБА_1 повністю узгоджуються з наведеним вище.

Із огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 та правоохоронними органами по відношенню до обвинуваченого була скоєна провокація злочину.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до положеньст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.

На підставі наведеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження, відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку про те, що усі докази здобуті внаслідок провокації злочину, не можуть враховуватись при постановленні вироку, оскільки є недопустимими.

Відповідно до положень ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Згідно з положеннями ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, із урахуванням викладеного раніше, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий сторонами обвинувачення та захисту з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, що не дає суду можливість переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Отже, за обвинуваченням у вчиненні злочину, що передбачений частиною ч.3 ст.368 КК України ОСОБА_1 слід визнати невинуватим та виправдати, у зв`язку з недоведеністю вини.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, з урахуванням виправдання обвинуваченого, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2015 року на тимчасово вилучене майно, що було вилучене 12.03.2015 в ході проведення обшуку за місцем роботи Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщення адміністративної будівлі Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області, за адресою: Харківська область, Дворічанський район, смт Дворічна, вул. Радянська, б. 8, а саме: контрольний зразок вати з рідиною для змиву; ватний тампон зі змивом з лівої руки ОСОБА_1 ; ватний тампон зі змивам з правої руки ОСОБА_1 ; грошові кошти в розмірі 7 200 гривень; щоденник синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль д.н.з. НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 ; посвідчення голови селищної ради на ім`я ОСОБА_1 ; мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «МТС»; аркуш паперу формату А-4 з чорновими записами виконаними чорнилами чорного та синього кольору, по середині перекреслено оранжевим кольорам; аркуш паперу формату А-4 на якому міститься таблиця з назвами підприємців та чорновими записами; аркуш паперу формату А-4 зі списком громадян та чорновими записами; аркуш паперу формату А-4 зі списком підприємців, які користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів; аркуш заперу формату А-4 на якому маються чорнові записи з зазначенням розрахунків - Вартість 1.0 га сінокосу та інше»; запит - лист до ТОВ «Харків-Капітал» на 2-х арк; бланк рішення Дворічанської селищної ради від 20.02.2014 на 1 арк, що належить ОСОБА_1 , 30.12.1957 , домоволодіння та земельну ділянку АДРЕСА_6 - підлягає скасуванню.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді застави підлягає скасуванню, а застава в розмірі 146 160 (сто сорок шість тисяч сто шістдесят) грн 00 коп., внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області) - поверненню ОСОБА_1 .

Оскільки відносно ОСОБА_1 ухвалюється виправдувальний вирок, то підстави для стягнення з нього процесуальних витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення ,злочину, передбаченому ч. 3 ст. 368 Кримінального Кодексу України, та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення - злочину.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у вигляді застави - скасувати.

Повернути ОСОБА_1 внесений на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА, банк отримувача ГУ ДКУ в Харківській області) розмір застави в сумі 146 160 (сто сорок шість тисяч сто шістдесят) грн 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню: грошові купюри на загальну суму 7 200 (сім тисяч двісті) гривень, а саме: 5 купюр номіналом 500 гривень наступних серій та номерів: № МА 6092839, МА 6092835, МА 6092837, МА 6092838, МА 6092836; 23 купюри номіналом 200 гривень наступних серій та номерів: ЕЕ 8436249, КЖ 4042744, КА 5734804, МА 1714253, ЄШ 1815579, ЕЧ 3974704, КГ 7982460, ЗЕ 9603362, КД 2608947, ЄЖ 7910320, КВ 2921515, ЕЗ 1775695, ЗЕ 0321830, ЕЕ 6073438, ЄЕ 4806510, ЄА 3112511, ЄЕ 1175175, ЕЕ 2295764, ЕШ 9043809, МА 5441501, ЕА 4548235, СБ 1694057, КЕ 2778493; 1 купюру номіналом 100 гривень наступної серії та номеру АЄ 2667323 без видимих нашарувань, які знаходяться в черному пакеті опечатаному биркою, з написом «ОПЕЧАТАНО Денежные средства в сумме 7 200 грн изъятые у гр. ОСОБА_1 /подпись/ Понятые: 1. ОСОБА_12 /подпись/ 2. ОСОБА_13 /подпись/, о/у УБОП «12» 03.2015 /подпись/ ОСОБА_38 ОСОБА_1 /подпись/», які знаходяться у банківській установі - повернути власнику МВС України;

ватний тампон з нашаруваннями речовини світло-сірого кольору, який знаходиться в полімерному пакеті, опечатаному биркою, на якій мається напис «ОПЕЧАТАНО Ватный тампон со смывом с кисти правой руки ОСОБА_1 /подпись/ Понятые: 1. ОСОБА_12 / подпись/. 2. ОСОБА_13 /подпись/, о/у УБОП «12» 03.2015 /подпись/ ОСОБА_39 /подпись/», ватний тампон з нашаруваннями речовини світло-сірого кольору, який знаходиться в полімерному пакеті, опечатаному биркою, на якій мається напис «ОПЕЧАТАНО Ватный тампон со смывом с кисти левой руки ОСОБА_1 /подпись/ Понятые: 1. ОСОБА_12 /подпись/. 2. ОСОБА_13 /подпись/, о/у УБОП «12» 03.2015 /подпись/ ОСОБА_38 ОСОБА_1 /подпись/», ватний тампон без видимих нашарувань, який знаходиться в полімерному пакеті, опечатаному биркою, на якій мається напис «ОПЕЧАТАНО Образец ваты и жидкости, которыми проводились смывы с кистей рук гр. ОСОБА_1 /подпись/ Понятые ОСОБА_12 /подпись/. 2. ОСОБА_13 /подпись/, о/у УБОП «12» 03.2015 /подпись ОСОБА_38 ОСОБА_1 /подпись/», аркуш паперу білого кольору із написом на поверхні «Образец препарата «Светлячок» без видимих нашарувань, який знаходиться в полімерному пакеті, опечатаному биркою, на якому мається напис «ОПЕЧАТАНО Образец препарата «Светлячок». Понятые: l./подпись ОСОБА_12 2. /подпись/ ОСОБА_13 . Ст. о/у в ОВС УБОЗ п/п-к м-ії /підпис ОСОБА_40 «12» 03.2015, які знаходяться в камері зберігання речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області, - знищити;

щоденник синього кольору на 2015 рік, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на а/м НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , посвідчення № 1 голови селищної ради від 17.11.2010 на ім`я ОСОБА_1 , мобільний телефон торгівельної марки «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_3 , чорного кольору з сім-картою оператора мобільного зв`язку «МТС», які знаходяться в камері зберігання речових доказів СУ ГУМВС України в Харківській області, - повернути законому власнику ОСОБА_1 ;

чорнові записи, виконані чорнилами чорного та синього кольору, по середині перекреслено помаранчевим кольором, таблиця з назвами підприємців та чорновими записами, списки громадян та чорнові записи, список підприємців, які користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів, чорнові записи з зазначенням розрахунків «Вартість 1.0 га сінокосу та інше», запит - лист до ТОВ «Харків-Капітал», бланк рішення Дворічанської селищної ради від 20.02.2014, копія рішення Дворічанської селищної ради II сесії VI скликання №15-VI 20.12.2010 «Про затвердження регламенту Дворічанської селищної ради VI скликання», копія регламенту Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області смт Дворічна 2010 р., копія регламенту виконавчого комітету Дворічанської селищної ради, копія протоколу ХХХХІІ сесії Дворічанської селищної ради VI скликання від 20.02.2014, копія списку постійної комісії селищної ради по питаннях регулювання земель відносин та охорони навколишнього природного середовища, копія Рішення Дворічанської селищної ради ХХХХІІ сесії VI скликання №774 - VI від 20.02.2014 «Про надання дозволу на розробку детального плану території для розміщення АГЗС за адресою: смт Дворічна, вулиця Колгоспна», копія клопотання ОСОБА_3 від 12.02.2014 «Про надання дозволу на розробкудетального плану території для розміщення АГЗС за адресою: смт Дворічна, вулиця Колгоспна», копія довідки № 66 Головного управління статистики у Харківській області, копія витягу з Державної реєстраційної служби України, копія довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель станом на 01.01.2014, копія викопіювання з кадастрової карти Державного земельного кадастру на 1-му аркуші, копія рішення № 938^1 від 23.01.2015 Дворічанської селищної ради ХХХХІХ сесії VI скликання «Про присвоєння рангу ОСОБА_1 », копія Постанови № 102 від 03.11.2010 Дворічанської селищної виборчої комісії по виборам депутатів Дворічанської селищної ради та селищного голови «Про визнання обраним селищного голови», копія Рішення № 2 від 16.11.2010 Дворічанської селищної ради І сесії VI скликання «Про визнання повноважень селищного голови», копія заяви ОСОБА_3 від 10.12.2013, копія клопотання від ОСОБА_3 від 12.02.2014, копія заяви ОСОБА_3 від 23.02.2015, копія рішення № 09 від 24.02.2015 Дворічанської селищної ради виконавчого комітету протокол № 2 «Про надання дозволу на затвердження завдання на розроблення детального плану території, СД диск «DVD -R» ТМ «TITANUM», 4,7 GB з інв. №11 цт/14р, карта пам`яті micro SD з інв. №400цт/14 нт, карта пам`яті micro SD з інв. № 548 т/14 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 608 цт/2014 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 877цт/14 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 47т/2015 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 166т/15 р, карта пам`яті micro SD з інв. № 186т/15 р, СД диск «DVD -R» ТМ «TITANUM». 4,7 GB зінв. №14 т/2015, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів від 15.05.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів від 08.10.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів від 21.11.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів з довідкою від 24.07.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів з довідкою від 28.07.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів з довідкою від 26.09.2014, протокол про результати здійснення оперативно - технічних заходів з довідкою від 21.11.2014, протокол про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії з довідкою від 28.01.2015, протокол про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 18.03.2015, протокол про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії з довідкою від 24.03.2015, протокол про результат здійснення негласної слідчої (розшукової) дії з довідкою від 18.03.2015, копія листа ОСОБА_3 з Дворічанської селищної ради від 20.12.13, копія листа ОСОБА_3 з Дворічанської селищної ради від 05.02.2014, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального првадження № 12014220000001101.

Процесуальні витрати з ОСОБА_1 стягненню не підлягають.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 березня 2015 року на майно, що було вилучене 12.03.2015 в ході проведення обшуку за місцем роботи Дворічанського селищного голови Харківської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у приміщення адміністративної будівлі Дворічанської селищної ради Дворічанського району Харківської області, за адресою: Харківська область, Дворічанський район, смт Дворічна, вул. Радянська, б. 8, а саме: контрольний зразок вати з рідиною для змиву; ватний тампон зі змивом з лівої руки ОСОБА_1 ; ватний тампон зі змивам з правої руки ОСОБА_1 ; грошові кошти в розмірі 7 200 гривень; щоденник синього кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 ; посвідчення голови селищної ради на ім`я ОСОБА_1 ; мобільний телефон торгівельної марки «Нокіа» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «МТС»; аркуш паперу формату А-4 з чорновими записами виконаними чорнилами чорного та синього кольору, по середині перекреслено оранжевим кольорам; аркуш паперу формату А-4 на якому міститься таблиця з назвами підприємців та чорновими записами; аркуш паперу формату А-4 зі списком громадян та чорновими записами; аркуш паперу формату А-4 зі списком підприємців, які користуються земельними ділянками без правовстановлюючих документів; аркуш заперу формату А-4 на якому маються чорнові записи з зазначенням розрахунків - Вартість 1.0 га сінокосу та інше»; запит - лист до ТОВ «Харків-Капітал» на 2-х арк; бланк рішення Дворічанської селищної ради від 20.02.2014 на 1 арк, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , домоволодіння та земельну ділянку АДРЕСА_6 - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий суддя ГУЛЯЄВА Г. М.

Часті запитання

Який тип судового документу № 102308738 ?

Документ № 102308738 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 102308738 ?

Дата ухвалення - 28.12.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 102308738 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 102308738 ?

В Борівський районний суд Харківської області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 102308738, Борівський районний суд Харківської області

Судове рішення № 102308738, Борівський районний суд Харківської області було прийнято 28.12.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 102308738 відноситься до справи № 618/288/15-к

Це рішення відноситься до справи № 618/288/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 102062125

Наступний документ : 102308740

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Вирок № 102308738, 28.12.2021, Борівський районний суд Харківської області