Ухвала суду № 102308446, 29.12.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/855/2021

Справа № 428/7239/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Казюк Л.Г.,

прокурора Нікуленко І.Ю.,

захисника Гаврилюка Р.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області, внесене до ЄРДР № 12021131370000495 від 07.06.2021 року, № 12021131370000790 від 11.06.2021 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянки України, українки, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень – злочинів, передбачених ч. 2 ст.345 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду перебуває об`єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021131370000495 від 07.06.2021 року, № 12021131370000790 від 11.06.2021 року, у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 в обґрунтування якого посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які є підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 . Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а також відсутність соціальних зв`язків, оскільки обвинувачена незаміжня, неповнолітніх дітей не утриманні не має. Про існування ризику, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні свідчить те, що свідками у даному кримінальному провадженні є особи з кола спілкування обвинуваченої, а саме: свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є кумами обвинуваченої, а свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є її товаришами. Про наявність ризику, що обвинувачена може вчинити кримінальне правопорушення свідчить той факт, що злочин, вчинений ОСОБА_1 мав відкритий характер для оточуючих та суспільний резонанс. На підставі викладеного, прокурор просить продовжити у відношенні обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Захисник Гаврилюк Р.А. заперечував проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на необґрунтованість ризиків. Крім того, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченій на більш м`який.

Обвинувачена ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.08.2021 року до обвинуваченої ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою суду на строк до 03.01.2022 року.

Відповідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1,3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про можливість ОСОБА_1 переховуватися від суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні злочинів.

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_1 впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, про що свідчить те, що свідками у кримінальному провадженні є особи з кола спілкування обвинуваченої, з якими вона підтримує дружні відносини, в зв`язки з чим, може впливати на свідків з метою зміни показань для уникнення кримінальної відповідальності.

Також, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення двох аналогічних злочинів, пов`язаних із заподіянням тілесних ушкодження працівникам поліції, що свідчить про її стійку злочинну спрямованість та неусвідомлення невідворотності покарання за скоєні кримінальні правопорушення. Також, суд приймає до уваги, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченій, мали відкритий характер та суспільний резонанс.

Крім того, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченої, зокрема, що ОСОБА_1 раніше не судима, незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює та не має постійного джерела доходів.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченої ОСОБА_1 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини з часу застосування до обвинуваченої запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшилися, що унеможливлює скасування або обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченій, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Разом з тим, з метою уникнення правової невизначеності, суд вважає, що під час продовження строку тримання під вартою необхідно вирішити питання про розмір застави, яку обвинувачена зможе внести з метою звільнення з під-варти та яка буде достатньою для забезпечення його належної поведінки.

Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається у межах - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та який відносяться до категорії нетяжких злочинів, майнового та сімейного стану обвинуваченої, яка не має постійного джерела доходу, а також з урахуванням вищенаведених ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне встановити обвинуваченій ОСОБА_1 заставу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року, що складає 11 350 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень (2270 х 5 = 11 350).

При вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, суд вважає, що обрання обвинуваченому іншого запобіжного заходу на даній стадії процесу не забезпечить його належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим вважає недоцільним застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, суд, -.

У Х В А Л ИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 345 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 26 лютого 2022 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 процесуальних обов`язків у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це прокурора та/або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста Сєвєродонецька Луганської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченої про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її оголошеня до Луганського апеляційного суду.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Т. О. Комплєктова