Рішення № 102307671, 21.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7894/21

Провадження № 2/344/2867/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Польської М.В.

секретаря Федоришин М.З.,

за участю

представника позивача Парфана Т.Д.,

відповідача 1 ОСОБА_1 ,

представника відповідача 1 Халус М.М.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, до ОСОБА_1 , Страхової компанії «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди, страхового відшкодування та стягнення судових витрат -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Парфан Т.Д., у травні 2021 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 128000грн., з яких відшкодування матеріальної шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди – 108 000грн. та моральної шкоди – 20 000грн., стягнення судових витрат (судовий збір, та витрати на правову допомогу).

Позов мотивовано тим, що 01.02.2021р. о 01.15год в м.Івано-Франківську по вул.Набережна,28 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Івано-Франківського міського суду від 24.03.2021р., яка набрала законної сили 20.04.2021р. після перегляду постанови апеляційним судом, ОСОБА_1 визнано виним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Автомобіль відповідача згідно полісу від 05.03.2020р. застрахований у СК «Ю.ЕС.АЙ» з лімітом відповідальності 130 000грн., остання замовила автотоварознавче дослідження автомобіля позивача, згідно якого вартість відновлювального ремонту становить 320000грн., а ринкова вартість на час ДТП 238 000грн. З врахуванням суми яка має бути сплачена СК «Ю.ЕС.АЙ», деліктне зобов`язання відповідача містить різницю між розміром страхового відшкодування та розміром матеріальних збитків внаслідок ДТП. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях внаслідок події ДТП та пошкодження повного автомобіля, відмови винної особи добровільно відшкодовувати завдані матеріальні збитки, неспокій, вишукування коштів та зусиль на відновлення майна тощо.

14.06.2021р. відповідач подав відзив на позов, в якому вказав, що не знайомий з оцінкою вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача на суму 320 000грн. і його про проведення її ніхто не повідомляв, позивач не звертався до СК для відшкодування. Позивач у грудні 2019р. через Інтернет виставляв свій автомобіль на продаж за ціною 8290 доларів США, що становило 194 566грн., а з часу такого наміру на продаж по день ДТП своїм автомобілем користувався ще більше року, отже його вартість стала ще нижчою. Окрім того, позивач може продати свій автомобіль по запчастинах та отримати відповідні кошти за це. Щодо можливого врегулювання спору, позивач до відповідача взагалі не звертався, а звернувся одразу до суду.

18.08.2021р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог із залученням співвідповідача СК «Ю.ЕС.АЙ» до участі у справі, зокрема просив стягнути також з СК «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_2 130 000грн. страхового відшкодування. Мотивував подання такої заяви тим, що СК так і не здійснила страхового відшкодування, хоча й належно прийняла заяву ОСОБА_2 після ДТП та замовила автотоварознавче дослідження, обіцяючи виплату та не здійснивши таку на час розгляду справи судом.

Ухвалою від 18.08.2021р. було залучено співвідповідачем Страхову компанію «Ю.ЕС.АЙ» та здійснено перехід з спрощеного провадження у загальне провадження.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги із збільшенням таких, просив задовольнити. Наголосив, що надано до матеріалів справи докази, які отримано у СК, на запит авдвоката.

Відповідач 1 та його представник вимоги позову заперечили, просили відмовити у їх задоволенні.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, вимоги отриманої ухвали суду від 22.06.2021р. та від 11.10.2021р. про надання доказів (за клопотанням відповідача1, який ставив під сумнів надані докази стороною позивача отримані від СК), не виконав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу стягнення коштів з винної в ДТП особи та порушення права на належне виконання умов договору страхування страховою компанією.

Судом встановлено, що 01.02.2021р. близько о 01.15год в м.Івано-Франківську по вул.Набережна,28 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки та скоїв зіткнення з автомобілем «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Івано-Франківського міського суду від 24.03.2021р., яка набрала законної сили 20.04.2021р. після перегляду постанови апеляційним судом за апеляційною скарги особи, що притягалася до адмінвідповідальності, ОСОБА_1 визнано виним у скоєнні ДТП за ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с.6-9).

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Автомобіль відповідача, згідно полісу від 05.03.2020р., застрахований у СК «Ю.ЕС.АЙ» з лімітом відповідальності 130 000грн., що вбачається з матеріалів отриманих стороною позивача на запит адвоката до СК (а.с.60-77). Заперечуючи належність таких доказів наданих саме стороною позивача, а не страховою компанією відповідачем 2, сторона відповідача 1 клопотання якої задоволено було двічі судом про витребування доказів, на роз`яснення суду про можливість самостійного отримання на запит адвоката Халуса М.М. та надання таких ж доказів для перевірки судом їх відповідності чи невідповідності, права такі не використала.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до ст. 5 цього закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Разом з тим, статтею 6 закону роз`яснено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Так, 21.02.2021р. ОСОБА_2 подав до СК «Ю.ЕС.АЙ» повідомлення про ДТП, яке отримано адресатом 02.03.2021р., в якій зазначено про повідомлення страхову компанію ним ще 01.02.2021р. по телефону про настання події.

10.03.2021р. було складено протокол огляду ТЗ «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач, а також Акт огляду №25930.

На замовлення СК «Ю.ЕС.АЙ» було виконано Звіт щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 320 478.53грн., яка є більшою за ринкову вартість, а ринкова вартість на час ДТП за порівняльним підходом станом на 10.03.2021р. складає 238 609.0грн., складено ремонтну калькуляцію данного ТЗ, Акт огляду ТЗ. Такий звіт від 01.04.2021р. оглянуто судом в оригіналі.

23.04.2021р. позивач подав до відповідача 2 заяву про відшкодування витрат пов`язаних з пошкодженням майна, а також заяву про погодження з сумою страхового відшкодування в розмірі 130 000грн., яка є лімітом відповідальності за Полісом.

Як зазначено у ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно ст. 22, 29, 35 вищевказаного закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана в т.ч. з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст.28 закону).

За ст.22 цього ж закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 36, 2 ст. 36 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик повинен виплатити страхове відшкодування протягом не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Зважаючи на те, що 23.04.2021р. позивач подав до відповідача 2 заяву про відшкодування витрат пов`язаних з пошкодженням майна, а також заяву про погодження з сумою страхового відшкодування в розмірі 130 000грн., яка є лімітом відповідальності за Полісом укладених з ОСОБА_1 , виплата мала б бути здійснена до 23.07.2021р., водночас жодних доказів відповідач 2 щодо цього суду не надавав, участь в засіданнях не брав, доводи позову в цій частині не спростував.

У судовому засіданні на час ухвалення рішення суду підтверджено відсутність факту виплати страхового відшкодування у сумі 130 000грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення та слід стягнути з СК «Ю.ЕС.АЙ» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в межах страхового ліміту.

Представник відповідача 1 звернув увагу суду, що автомобіль позивача є фізично знищеним, а тому слід відмовити у задоволенні позовних вимог щодо відповідача 1, застосувавши ст.30 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. Щодо моральної шкоди, то таку слід стягнути зі СК «Ю.ЕС.АЙ» на користь позивача.

Так, за вимогами ст.30 цього закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Водночас, дана стаття також зазначає, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За вимогами ст. 1166, 1192 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Водночас, за ст.1194 цього ж кодексу особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, позивач за недостатності страхового відшкодування в розмірі 130 000грн. вправі звернутися до винної особи щодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), з врахуванням того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля після ДТП значно перевищувала ринкову вартість його до ДТП, а тому й оцінена експертизою оцінки матеріального збитку у сумі 238 609грн. (предметом спору 609 грн. не заявляється).

Також, за вимогами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Представник відповідача 1 не клопотав перед судом застосування ч.4 ст.1193 ЦК України щодо зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, заперечуючи в цілому спричинення такої шкоди та підстав для її відшкодування.

В підтвердження доводів для підстав відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_3 надав суду постанову Верховного Суду від 30.01.2019р. у справі №753/21303/16-ц.

Однак, у справі №753/21303/16-ц предметом доказування було те, що позивач отримавши від СК меншу суму страхового відшкодування (39 тисяч гривень), а не в межах ліміту відповідальності страховика (на суму 150 тисяч гривень), різницю до стягнення у сумі 41 тисячі гривень пред`явив до винної особи в ДТП, а не до СК в межах зазначеного ліміту відповідальності страховика.

Правовідносини ж у даній цивільній справі що розглядається, стосуються виключно різниці завданої шкоди, яка перевищує ліміт відповідальності страховика. На спростування цього, сторона відповідача 1 та відповідача 2 жодного доказу суду не надавала, доводи сторони позивача жодними доказами відповідач 1 та його адвокат не спростовували, з врахуванням і того, що саме відповідач 1 є застрахованим у відповідача 2, і у разі невідповідності чи іншого заперечення суми страхового ліміту, саме вони й могли надати суду належні докази на спростування такого, і як зазначено вище адвокат Халус М.М. на роз`яснення суду про самостійне надання та витребування доказів у страховика, таких не надавав. Також слід зазначити, що жодних вимог про передачу залишків автомобіля, який є фізично знищеним ОСОБА_1 та його адвокат, а також СК не заявляли.

Щодо стягнення моральної шкоди саме зі СК, а не з винної особи ОСОБА_1 , як доводив представник відповідача 1, то слід зазначити, що стаття 26-1 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” дійсно передбачає відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, МТСБУ), а саме відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Однак, дана норма стосується заподіяння ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, і таку вимогу позивач не ставив до СК, визначивши таку вимогу до винної особи з підстав, вказаних в позові та наданих поясненнях.

Відповідач 1 та його представник доводили також, що до відповідача позивач в позасудовому порядку письмово не звертався, окрім того ОСОБА_1 не був знайомий з оцінкою вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача на суму 320 000грн. і його про проведення її ніхто не повідомляв.

Щодо цього, на запитання суду щодо позасадового врегулювання спору до подачі позову, то відповідач 1 зазначив, що позивач все ж таки з ним розмовляв, але усно, а не письмово. Отже, суд погоджується з доводами представника позивача, що відповідач винний в ДТП уникав добровільного відшкодування шкоди, можливого самостійного визначення розміру шкоди сторонами, що й спричинило звернення до суду за захистом порушених прав, і під час розгляду справи відповідач 1 і його адвокат не визнавали вимог в т.ч. й частково в межах тієї суми, які вони вважають за можливу до відшкодування. Тому, доводи відповідача 1, що позивач не врегульовував до суду даний спір, не є підтвердженими.

У відзиві на позов також зазначено, що сума 108 000грн. зазначена до стягнення з ОСОБА_1 є необгрунтованою, так як позивач у грудні 2019р. через Інтернет виставляв свій автомобіль «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_2 на продаж за ціною 8290 доларів США, що становило на той час (18.12.2019р.) - 194 566грн. (а.с.25-26), а з часу такого наміру на продаж по день ДТП своїм автомобілем користувався ще більше року, отже його вартість стала ще нижчою.

Однак, такі доводи суд не бере до уваги, так як ціна яка може у 2019 році визначатися продавцем та коригуватися як усно так і письмово при отриманні пропозиції від майбутніх покупців не є підтвердженням саме тієї ціни реальної вартості автомобіля на час ДТП, яка визначена відповідною експертизою, що вказала вартість в т.ч. вживаних (з 2008р.) аналогічних автомобілів на час її виконання у 2021р. – 238 609грн., і курс валюти 2021 року є іншим як у 2019 році. Водночас, сам ж винуватець ДТП ОСОБА_1 вправі був вирішити спір самостійно з позивачем до подачі спору через суд за ціною, яка б могла ним пропонуватись власнику автомобіля ОСОБА_2 , однак наміру щодо такого, як слідує з матеріалів справи та встановлених судом обставин, у нього не було.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167 ЦК України, за якою моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Окрім того, за ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обгрунтовуючи вимоги до відповідача 1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000грн. представник позивача вказав на душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, стражданнях щодо самої події ДТП та як наслідок пошкодження автомобіля, відмови винної особи добровільно відшкодовувати завдані матеріальні збитки, неспокій, вишукування коштів та зусиль на відновлення прав. Однак, суд вважає, що такий розмір не є належно обґрунтованим, а тому підлягає до відшкодування 2 000 грн. моральної шкоди, і саме такий визначений судом розмір буде справедливим та адекватним до доведених страждань позивача.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, за ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Оскільки позивач визначив саме такий спосіб захисту до СК та до винної особи, визначив коло відповідачів та кожну вимоги щодо них, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

За вимогами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача 1 також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1280,00 грн. (а.с.13), та з відповідача 2 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1300,00 грн. (а.с.47).

Щодо витрат на правову допомогу, то адвокат позивача відповідно до абз.2 ч.8 ст.141 ЦПК України заявив у судових дебатах про намір подати докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 22,23,1166, 1192,1194 Цивільного Кодексу України, ст. 3,5,6,9, 22, 28,29,30, 35,36 Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” керуючись ст. ст. 4,5,13, 141, 247 259, 263, 265, 273, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, до ОСОБА_1 , Страхової компанії «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди, страхового відшкодування та стягнення судових витрат– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код – НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , відшкодування матеріальної шкоди завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 108 000 грн. (сто вісім тисяч гривень) та 2 000 грн. (дві тисячі гривень) моральної шкоди.

Стягнути з Страхової компанії «Ю.ЕС.АЙ», код ЄДРПОУ 32404600, місцезнажодження якої: пр.Героїв Сталінграду, буд.4, к.6а, м.Київ, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код – НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , страхове відшкодування у розмірі 130 000 грн. (сто тридцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код – НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судові витрати – судовий збір за подання позову у розмірі 1280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесять гривень).

Стягнути з Страхової компанії «Ю.ЕС.АЙ», код ЄДРПОУ 32404600, місцезнажодження якої: пр.Героїв Сталінграду, буд.4, к.6а, м.Київ, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код – НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір за подання позову у розмірі 1300 грн. (одна тисяча триста гривень).

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 29 грудня 2021 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА