Рішення № 102307351, 24.11.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 324/947/21

Провадження № 2/185/3358/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Косики К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми пенсії, виплаченої надміру,

встановив:

У червні 2021 року представник ГУ ПФУ в Запорізькій області звернувся до Пологівського районного суду Запорізької області з позовом, в якому просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ ПФУ в Запорізькій області суму пенсії, виплаченої надміру, за період з 03.07.2019 року по 31.07.2020 року у розмірі 21897,10 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ ПФУ в Запорізькій області судові витрати в сумі 2270,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 03.07.2019 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закону). При призначенні пенсії з 03.07.2019 року, помилково, на підставі лише трудової книжки без наявності уточнюючих довідок, відповідачу було зараховано три повних роки стажу роботи на підземних роботах. Під час проведення контрольних заходів Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області щодо обчислення страхового стажу ОСОБА_1 встановлено, що відповідач не мав права на призначення та виплату пенсії за період з 03.07.2019 року по 31.07.2020 року. Переплата пенсії склала 21897,10 грн. Посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь зазначену суму переплати.

Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 12 липня 2021 року справу передано на розгляд за підсудністю Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

17 вересня 2021 року провадження у справі відкрито, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засіданні представник позивача не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, письмової заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

Суд ухвалює провести заочний розгляд справи, що відповідає положенням статтей 280-282 ЦПК України.

Ознайомившись з письмовими доказами, повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_1 у Пологівському об`єднаному управління ПФУ з 03.07.2019 призначено пенсію за віком (а.с.15).

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно та зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями ст.1215 ЦК України, зі змісту якої вбачається, що надмірно виплачені суми, у тому числі пенсії, повинні бути повернені, якщо їх виплата стала результатом рахункової помилки (наявність якої має бути доведена позивачем) або несумлінності одержувача. Таким чином, характер правовідносин, які виникли між сторонами, виключає можливість застосування до них судом положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються нормами глави 83 ЦК України, яка визначає загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст.1215 ЦК України.

Сумлінність поведінки одержувача коштів ОСОБА_1 презумуються, та у зв`язку з тим, що позивачем не доведено, що перерахування пенсії сталося з причин, внаслідок зловживань з боку пенсіонера, з урахуванням його віку.

Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумується, отже, зазначене у ст.1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів (правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду України від 02.07. 2014 року у справі №6-91 цс 14).

Правовою позицією Верховного Суду України 22 січня 2014 року за результатами розгляду справи №6-151цс13 визначено, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Крім того правовою позицією Верховного Суду України від 02 липня 2014 року за результатами розгляду справи №6-91цс14 визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» установлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Чинним законодавством встановлено спеціальний порядок стягнення надмірно сплаченої пенсії. Так, згідно ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4.

Згідно з п. 3 цього Порядку повернення коштів проводиться відповідно до ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Проте представником позивача не було доведено те, що надмірна сплата пенсійних коштів у розмірі 21897,10 гривень відбулася з вини відповідача. А тому, суд вважає, що без підтвердження фактів недобросовісної поведінки відповідача чи фактів зловживань, які відповідно до ст.81 ЦПК України повинен довести позивач.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту недобросовісного набуття відповідачем отриманих коштів в сумі 44954,02 гривень, які є пенсійною виплатою, то відповідно до вимог ст.1215 ЦК України зазначена сума поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.12,13,19,76-83,141,259,263-265,274,279,280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення суми пенсії, виплаченої надміру – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд.158-б.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя М. М. Перекопський