Рішення № 102306359, 29.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

29 грудня 2021 р.справа № 400/8157/21

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаШевченківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Океанівська, 1а, м. Миколаїв, 54052,

провизнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення штрафу від 17.08.21 р. ВП № 66341984

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або ДВС), в якому, з урахуванням позовної заяви поданої на усунення недоліків, просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 66341984;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 17 серпня 2021 р. ВП № 66341984.

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 160 КАСУ (а. с. 13-15).

При відкритті провадження у справі, суд задовольнив заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду (а. с. 24-25, 44-45).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав на таке: на примусовому виконанні ДВС перебуває ухвала Жовтневого районного суду Миколаївської області, якою позивачу заборонено вчиняти дії щодо земельної ділянки, спрямовані на зміну її цільового призначення, поділу чи об`єднання, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити будівельні роботи.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, позивач дізнався про наявність спірної постанови, якою на нього накладено штраф за невиконання вищевказаної ухвали суду.

На переконання позивача, відповідач не вправі проводити будь-які виконавчі дії, в тому числі і приймати постанову про накладення штрафу, не пересвідчившись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, але такої постанови й інших документів виконавчого провадження відповідач позивачу не надсилав.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Свої заперечення відповідач обґрунтував тим, що відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, у разі якщо постанова про відкриття виконавчого провадження надіслана на його адресу, вказану у виконавчому документі, тобто закон не пов`язує право виконавця на початок вчинення виконавчих дій з фактичним отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження - достатнім є лише відіслання такої постанови.

Також відповідач зазначив, що протягом 10-денного строку, зазначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження, позивач до ДВС не з`явився, рішення суду не виконав, що і стало підставою для накладення штрафу (а. с. 49-50).

На підставі ст. 205 ч. 9 КАСУ, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 7 травня 2021 р. Жовтневим районним судом Миколаївської області у справі № 2-з/477/34/21 прийнята ухвала, якою ОСОБА_1 заборонено вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4823383000:07:000:0129 дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проводити на ній будівельні роботи.

Дана ухвала передана на примусове виконання до ДВС, яка постановою від 3 серпня 2021 р. відкрила виконавче провадження (а. с. 32).

17 серпня 2021 р. відповідач прийняв спірну постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 1 700 грн. (а. с. 36).

В описовій частині постанови відповідачем зазначено, що у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк, позивач рішення суду не виконав.

Правовою підставою постанови визначена ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".

З приводу надіслання відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 28 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження повинна бути надіслана боржнику рекомендованим поштовим відправленням на адресу, яка визначена у виконавчому документі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 74 ч. 2 КАСУ).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77 ч. 1, 2 КАСУ).

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ст. 79 ч. 3 КАСУ).

Отже, відповідач, разом з відзивом, повинен був подати суду докази того, що постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням, натомість таких доказів відповідач суду не подав.

Надані позивачем копії матеріалів виконавчого провадження свідчать про відсутність серед них доказів направлення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження у встановлений законом спосіб, при цьому суд наголошує, що супровідний лист до постанови не є допустимим доказом її відправлення позивачу.

Відповідно до ст. 75 ч. 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, право застосування до боржника штрафу, пов`язане із встановленням факту невиконання ним рішення без поважних причин.

В першу чергу суд відзначає, що ухвалою суду на позивача покладено обов`язок утримуватись від вчинення визначених судом дій, що є негативною поведінкою.

Відповідач у постанові про накладення штрафу зазначив, що ОСОБА_1 не виконав рішення суду, але не наводить які саме дії, які були заборонені судом, він вчинив.

Згідно з п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (надалі - Інструкція № 512/5), акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, у разі встановлення відповідачем факту вчинення позивачем дій, які були заборонені ухвалою суду (зміна цільового призначення земельної ділянки, поділ чи об`єднання з іншими земельними ділянками, укладення договору, вчинення іншого правочину, проведення будівельних робіт), для його фіксації, виконавець повинен був скласти акт, як це передбачено вищенаведеними вимогами Інструкції № 512/5, але відповідач такого акту не склав.

З урахуванням викладеного, суд вважає недоведеним з боку відповідача невиконання позивачем ухвали суду, у зв`язку з чим постанова про накладення штрафу за невиконання ухвали суду має протиправний характер та підлягає скасуванню.

В той же час вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення спірної постанови задоволенню не підлягає, так як дії суб`єкта владних повноважень можуть бути самостійним предметом оскарження тільки у разі, коли вони самі по собі, без прийняття в подальшому управлінського рішення, порушують права позивача, але в даному випадку, оскільки дії відповідача завершились прийняттям конкретно визначеного рішення (постанови про накладення штрафу), яка і порушує права позивача, належним та ефективним способом захисту є визнання протиправною та скасування оскарженої постанови.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 13 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не подав.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244-246, 287 КАСУ, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Шевченківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Океанівська, 1а, м. Миколаїв, 54052, ЄДРПОУ 34203170) задовольнити частково.

2. Постанову про накладення штрафу від 17 серпня 2021 р. ВП № 66341984, визнати протиправною та скасувати.

3. У задоволенні позовної вимоги про визнати неправомірними дій Шевченківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Океанівська, 1а, м. Миколаїв, 54052, ЄДРПОУ 34203170) щодо винесення постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 66341984, відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАСУ. Апеляційні скарги на рішення у справах, визначених ст. 287 КАСУ, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. О. Мороз