
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2021 р. Справа№200/11972/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області
про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості з пенсії
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області, в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення нарахування та виплати пенсії позивачу ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2019 року по 31 березня 2021 року; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії в розмірі 176 115 (сто сімдесят шість тисяч сто п`ятнадцять) грн. 78 коп.
19 листопада 2021 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду адміністративний позов задовольнити частково: визнано протиправною відмову Головного управління фонду України в Донецькій області в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по березень 2021 року включно, у розмірі визначеному відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII; зобов`язано Головне управління фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по березень 2021 року включно, у розмірі визначеному відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В адміністративному позові представник позивача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача, які він поніс та планує понести складає 5000,00 грн, проте, розрахунок витрат, які поніс позивач на професійну правничу допомогу, відповідний договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та докази в його обґрунтування будуть подані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі.
Рішення суду за наслідками розгляду адміністративної справи представник позивача отримав 25 листопада 2021 року згідно трекінгу поштового відправлення 8412211292909.
29 листопада 2021 року представник позивача направив до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Вказану заяву представник позивача обґрунтовує тим, що позивачем і адвокатом Гуревичем Р.Г. під час розгляду справи №200/11972/21 було укладено договір про надання правової допомоги від 02.07.2021 року, згідно п.п. 4.3 п. 4 якого за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 5 000 (п`ять тисяч) грн, оплата клієнтом професійної правничої допомоги здійснюється на підставі рахунка адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунка.
Згідно до акту про прийняття-передачі наданих послуг від 29.11.2021р., який підписано обома сторонами, виконавець з 02 липня 2021 року по 19 листопада 2021 року надав замовнику професійну правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомогу від 02 липня 2021 року, а Замовник прийняв надані послуги.
Вартість послуг згідно п. 1 вказаного Акту, становить 5000,00 гривень.
Представником позивача також надано до суду звіт про надану правову допомогу від 29.11.2021 року.
Вартість наданих послуг в розмірі 5 000 грн, встановлена на підставі рахунку 2911ю від 24.02.2021 року, була сплачена 29.11.2021 року згідно до товарного чеку №2911 від 29.11.2021 року.
Згідно звіту про надану правову допомогу від 29.11.2021 року під час надання професійної правничої допомоги згідно до умов Договору про надання правової допомоги від 06.08.2021 року адвокатом було складено наступні процесуальні документи: позовна заява; адвокатський запит від 02.07.2021 року; клопотання від 17.10.2021 року; уточнена позовна заява; заява про отримання процесуальних документів в електронній формі.
Під час підготовки до судового процесу по справі №200/11972/21 адвокатом було здійснено наступне: роздруківку посвідчення копій документів щодо спірних правовідносин; складено текст позовної заяви; складено текст уточненої позовної заяви; складено текст адвокатського запиту від 02.07.2021 року; складено клопотання від 17.10.2021 року; формування доказової бази, систематизації, групування доказів; надання консультацій клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду; ознайомлення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу позивача поштою; правовий аналіз висновків, які викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2020р. у справі № 0940/2394/18 та від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-а (К/9901/12622/18).
Розгляд заяви призначено на 28 грудня 2021 року.
28 грудня 2021 року сторони повідомлені належним чином в судове засідання не з`явились про причини неявки не повідомили.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові №280/1765/19 від 04 лютого 2020 року дійшов висновку, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Поряд з цим, відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
В на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 02.07.2021 року, акт про прийняття-передачу наданих послуг віл 29.11.2021 року, звіт про надану правову допомогу.
Відповідно до звіту про надану правову допомогу представником позивача фактично надано позивачу наступні послуги:
- складено та оформлено позовну заяву з додатками;
- складено та оформлено уточнену позовну заяву з додатками;
- складено та направлено адвокатський запит від 02.07.2021 року;
- складено, оформлено та направлено клопотання від 17.10.2021 року;
- надано консультації клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду;
- ознайомлення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу позивача поштою.
В свою чергу такі послуги як формування доказової бази, систематизації, групування доказів та правовий аналіз висновків, які викладені у постанові Верховного Суду від 11.02.2020р. у справі № 0940/2394/18 та від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16-а (К/9901/12622/18) входять до складу послуги щодо складення та оформлення позовної заяви, оскільки здійснюються в процесі її складання.
При цьому, ознайомлення та правовий аналіз змісту відзиву на позовну заяву без наступного вчинення будь-яких дій, у тому числі складання процесуальних документів, самі по собі не можуть вважатись окремою послугою, оскільки в подальшому представником позивача ніяких процесуальних дій направлених на надання правничої допомоги позивачу не вчинено.
При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Враховуючи викладене, оцінивши обсяг наданих послуг, а також зміст та складність позовної заяви, суд вирішив відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
При цьому, суд вертає увагу представника позивача, що ним заявлено вимогу про стягнення 7000,00 грн на відшкодування позивачу вартості наданих ним послуг, проте такий розмір витрат не підтверджено жодним документом наявним в матеріалах адміністративної справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст.ст. 134, 143, 245, 246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 200/11972/21 – задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька області, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500 (Три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 28 грудня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко
Судове рішення № 102303787, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 28.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/11972/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: