Рішення № 10229801, 03.06.2010, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-35/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2010 року

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області в складі:

головуючої суді - Токарєвой Н.М.,

при секретарі - Наугольнікової О.В.,

за участю:

представника позивачки - ОСОБА_2,

представника ВАТ «Трест

Донецькшахтопроходка» - Федосімова Г.А.,

третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку Донецькій області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», 3-я особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною подією -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», 3-я особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною подією, посилаючись на те, що 12.01.2007 року в 18.00 годин водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем КІА «Опірус» реєстраційний номер НОМЕР_1, який є власністю відповідача і знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», здійснював рух по вул.. Куйбишева з боку вул.. Шахтарів Донбасу у напрямку вул.. Матросова у Куйбишевському районі м. Донецька. Перетинаючи ділянку дороги поблизу заїзду до Державної податкової інспекції, водій ОСОБА_4 скоїв на неї наїзд, коли вона переходила проїзну частину дороги. В результаті наїзду вона отримала середньої тяжкості тілесні пошкодження. Вона була госпіталізована в ДОКТМО, де пролікувалася на стаціонарному лікуванні з 12.01.2007 року по 23.01.2007 року, потім, продовжила лікування у ЦМЛ № 17 з 24.01.2007 року по 14.02.2007 року. Крім того, з 28.01.2007 року по 14.02.2007 року вона знаходилася на лікуванні в травматологічному відділенню ЦМЛ № 17, оскільки в результаті ДТП отримала травму лівої руки, порушеня функції пальців. Заподіяна їй матеріальна шкода у розмірі 7000 гривень, яка складається: з недоотриманої заробітної плати за період лікування з січня по лютий 2007 року у сумі 1038 грн., недоотриманої премії за цей період у сумі 478 грн.; з недоотриманої заробітної плати за період лікування з 19.06.2008 року по 5.07.2008 року у сумі 515 грн., недоотриманої премії за цей період у сумі 237 грн.; з вартості лікувальних препаратів у сумі 1477,47 грн.; з вартості проїзду до лікувальних закладів; з вартості продуктів для додаткового харчування у сумі 546,53 грн.; з вартості пошкодженого одягу у сумі 2412 грн. Також, заподіяна їй моральна шкода у розмірі 8000 гривень. Просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у сумі 7000 гривень, моральну шкоду у розмірі 8000 гривень.

В ході розгляду справи позивачка уточнила та збільшила позовні вимоги. Просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у розмірі 8256,63 гривень, моральну шкоду у розмірі 18000 гривень.

У судове засідання позивачка не зявилася. Про день, час і місце розгляду справи була сповіщена у порядку ст. 169 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. До суду надала письмову заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність за участю її представника ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги ОСОБА_5 і дала пояснення аналогічні викладеним у позовних заявах

У судовому засіданні представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» Федосімов Г.А. позовні вимоги не визнав і в обґрунтування своїх заперечень пояснив, що ОСОБА_5 звернулася до суду про стягнення з ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» 26256,63 грн. за заподіяний матеріальний збиток і компенсацію за заподіяну їй моральну шкоду в результаті нещасного випадку, що відбувся з нею 12.01.2007 року на проїзній частині вул. Куйбишева в м. Донецьку. В обґрунтованість своїх вимог позивач посилається на ст. ст. 1166, 1167, 1187 і 1195 ЦК України. Зазначені статті встановлюють підстави виникнення зобов'язань по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди й наявності складу правопорушення для настання відповідальності, а саме: шкоди, протиправної поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинного зв'язку між шкодою й протиправною поведінкою особи, яка заподіяла шкоду, його вини. Протиправні дії водія ОСОБА_4 і його вина в частині травмування ОСОБА_5 12.01.2007 року на проїзній частині вул. Куйбишева, слідчим СВ ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області не встановлені, тому постановами від 02.10.2007 року і від 20.02.2008 року у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4 за ст. 286 КК України відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину. З позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що вона в результаті травмування одержала серйозні травми й тривалий час перебувала на лікуванні, здобуваючи при цьому за свій рахунок медикаменти й продукти для посиленого харчування й ці витрати вона вимагає стягнути з відповідача. Вважає, що ОСОБА_5 має намір необґрунтованого відшкодування своїх витрат за рахунок тресту. Необґрунтовані й не законні вимоги ОСОБА_5 підтверджуються висновком судово-медичної експертизи, де зазначено, що ознаки втрати працездатності у потерпілої не встановлені, будь-які наслідки після отримання травми 12.01.2007 року комісією не виявлені. Працездатність ОСОБА_5 з 15.02.2007 року повністю відновлена. Вимоги ст. ст. 1167, 1187 і 1195 ЦК України, передбачають одним з найважливішим критерієм відшкодування шкоди наявність заподіяної шкоди, яку у даному нещасно випадку судово-медичною експертизою у ОСОБА_5 не виявлено. Таким чином, по даному факту відсутній предмет спору, тому у позивача немає аніяких підстав на стягнення будь-яких коштів з ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка. Напроти, судова автотехнічна експертиза встановила в діях пішохода ОСОБА_5 порушення п.п. 4,7; 4.10; «а» і «б» п. 4.14 Правил дорожнього руху, а саме: пішохід зобов'язаний: переходити проїзну частину дороги по пішохідному переході; перед виходом на проїзну частину повинен переконатися у відсутності транспортних засобів, що наближаються. Пішоходам забороняється: виходити на проїзну частину, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе й інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, у тому числі на пішохідний перехід. Пішохід ОСОБА_5 при перетинанні проїзної частини вул. Куйбишева в невстановленому місці допустила грубі порушення вимог п.п. 4.7; 4.10; «а» і «б» п. 4.14 Правил дорожнього руху й тільки по цим підставам вона втратила право вимагати в судовому порядку визнання водія ОСОБА_4 винним у даному ДТП і вимагати за рахунок ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» відшкодувати їй матеріальну та моральну шкоду. Вважає, що у діях пішохода ОСОБА_5 убачаються ознаки правопорушень, передбачених ст. 127 КУАП, за які вона повинна була бути притягнута до адміністративної відповідальності. Оскільки, пішохід ОСОБА_5 травмувалася зі своєї вини через зневагу Правилам дорожнього руху, а також з огляду на, що їй не заподіяна будь-яка шкода здоров'ю просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 підтримав позицію представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка» Федосімова Г.А.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, пояснення 3-ї особи, дослідивши відмовний матеріал № 475 по факту ДТП від 12.01.2007 року, заслухав свідків, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд доходе до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, збереженням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.

Відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до вимог ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоровя заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоровя, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоровя або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоровя. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від пятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Як встановлено в судовому засіданні, 12.01.2007 року приблизно о 18.10 годині водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем КІА «Опірус» реєстраційний номер НОМЕР_1, який є власністю відповідача і знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», здійснював рух по вул.. Куйбишева з боку вул.. Шахтарів Донбасу у напрямку вул.. Матросова у Куйбишевському районі м. Донецька. Перетинаючи ділянку дороги поблизу заїзду до Державної податкової інспекції, водій ОСОБА_4 скоїв на наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка переходила проїзну частину дороги праворуч ліворуч відносно руху автомобіля, який скоїв наїзд.

В результаті дорожньо-транспортної події позивачка ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні пошкодження. Вона була госпіталізована в ДОКТМО, де пролікувалася на стаціонарному лікуванні з 12.01.2007 року по 23.01.2007 року, потім, продовжила лікування у ЦМЛ № 17 з 24.01.2007 року по 14.02.2007 року. Крім того, з 28.01.2007 року по 14.02.2007 року вона знаходилася на лікуванні в травматологічному відділенню ЦМЛ № 17, оскільки в результаті ДТП отримала травму лівої руки, порушеня функції пальців.

Відповідно до Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.02.2008 року в порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної події, яка мала місце 12.01.2007 року у Куйбишевському районі м. Донецька за участю ОСОБА_4 по ознакам злочину, передбаченого ст.. 286 КК України відмовлено у звязку з відсутністю складу злочину на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 466142 власником автомобіля КІА «Опірус» реєстраційний номер НОМЕР_1 є Відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтопроходка».

Виходячи з роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року з подальшими змінами від 24.10.2003 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування збитку» не є власником джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілими особа, яка управляла джерелом підвищеної небезпеки через трудові відносини з власником цього джерела підвищеної небезпеки, зокрема водій. А виходячи з п. 5 вказаних роз'яснень підприємства, установи, господарські товариства відповідають на підставі ст. 1172 ЦК України у випадках її спричинення особами, які виконують роботу на підприємстві у тому числі і за трудовим договором.

На момент здійснення дорожньо-транспортної події ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством «Трест Донецькшахтопроходка» на посаді водія, що підтверджується наказом № 67/к від 3.05.1984 року.

За водієм ОСОБА_4 наказом начальника управління ДВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» від 10.08.2006 року закріплений автомобіль КІА «Опірус» реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно подорожнього листа службового легкового автомобіля за № 002064 від 12.01.2007 року водій ОСОБА_4 саме 12.01.2007 року безпосередньо виконував свої службові обов'язки, керуючи автомобілем КІА «Опірус» реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно висновків фахівця № 930 від 1.10.2007 року в даній дорожній обстановці водій автомобіля КІА «Опірус» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору в даній дорожній обстановці, водій автомобіля КІА «Опірус» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4, виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України не мав технічної можливості запобігти наїзд на пішохода екстреним гальмуванням з зупинкою автомобіля до лінії руху пішохода.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 працювала у Філіалі Куйбишевського відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Державний ощадний банк України» з жовтня 2005 року по 8 жовтеня 2008 року на посаді контролера-касира територіально відособленого без балансового відділення № 5403/0221.

З 23.10.2008 року по теперішній час ОСОБА_5 працює в Донецьком філіалі Українського Державного університету фінансів і міжнародної торговлі на посаді лаборанта з окладом 741 гривня.

Згідно листків непрацездатності за №644455, № 754831, № 836778 ОСОБА_5 за період з 12.01.2007 року по 23.01.2007 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в ДОКТМО; з 24.01.2007 року по 14.02.2007 року та з 19.06.2008 року по 5.07.2008 року знаходилася на лікуванні в ЦМЛ № 17 м. Донецька.

Згідно з висновком призначеної ухвалою суду судово-медичної експертизи № 591 від 12.08.2009 року 12.01.2007 року в результаті ДТП ОСОБА_5 були заподіяні наступні пошкодження: закрита черепно-мозкова травма, забита рана потиличної області голови, садна обличчя, струс головного мозку. Крім того на етапі амбулаторного лікування 29.01.2007 року у неї виявлений перелом головки 5 п'ястковій кістки лівої кисті без зсуву. В даний час у ОСОБА_5 є сколіоз, вегето-судинна дистонія. Дані захворювання є хронічними і не можуть бути наслідком перенесеної травми. Будь яких наслідків травми отриманої 12.01.2007 року при огляді в комісії не виявлено. Ознак втрати працездатності не встановлено. В період активного лікування з 12.01.2007 року по 15.02.2007 року (лікування в стаціонарі і амбулаторне лікування) ступінь втрати її працездатності складав 100%. Дані ксерокопії її амбулаторної карти «14.02.2007г. травматолог: жалоб нет. функция восстанавливается. Труд с 15.02.2007г.» дозволяють говорити про те, що з 15.02.2007 року працездатність ОСОБА_5 була повністю відновлена.

Згідно з довідками Філіалі Куйбишевського відділення № 5403 м. Донецька ВАТ «Державний ощадний банк України» нарахована позивачу заробітна плата за три місяці, що передували ДТП, склала: грудень 2006 року 1146,05 гривень; листопад 2006 року 849,39 гривень; жовтень 2006 року 985,23 гривень. Тобто, середньомісячний заробіток (доход) ОСОБА_5 становить (1146,05 грн. + 849,39 грн. + 985,23 грн.) : 3 = 993,55 гривні. Відповідно до Закону України № 3235-ІУ від 20.12.2005 року з 1.12.2006 року до 31.12.2006 року мінімальна заробітна плата складала 400 гривень, а пятикратний розмір мінімальної заробітної плати складає 2000 гривень . Оскільки заробіток (доход) позивачки менший за пятикратний розмір мінімальної заробітної плати, то втрачений заробіток буде обраховуватись виходячи з пятикратного розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням ступеня втрати позивачкою професійної працездатності.

Тому, на момент перенесення позивачкою черепно-мозкової травми та протягом одного місяця після травми, тобто в період активного лікування з 12.01.2007 року по 15.02.2007 року, враховуючи втрату професійної працездатності на 100%, втрачений заробіток (доход) склав: 2000 гривень.

Оскільки судом встановлено, що 12.01.2007 року мала місце дорожньо-транспортна подія, в наслідок якої ОСОБА_5 була завдала шкода ушкодженням здоровя, то суд вважає можливим зобовязати відшкодувати потерпілій додаткові витрати, викликані необхідністю придбання ліків в період активного лікування ОСОБА_5 з 12.01.2007 року по 15.02.2007 року у сумі 1134 гривні 80 копійок.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», який володів на відповідній правовій підставі джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем КІА «Опірус» реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі ст.ст. 1187, 1195, 1197 ЦК України, необхідно стягнути на користь ОСОБА_5 втрачений заробіток враховуючи ступінь втрати позивачкою професійної працездатності у розмірі 100% в період активного лікування з 12.01.2007 року по 15.02.2007 року у сумі 2000 гривень, також додаткові витрати, викликані необхідністю придбання ліків в період активного лікування ОСОБА_5 з 12.01.2007 року по 15.02.2007 року у сумі 1134 гривні 80 копійок.

Вимоги позивачки про стягнення з відповідача втраченого заробітку, а також витрат, викликаних необхідністю придбання ліків за період лікування з 19.06.2008 року по 5.07.2008 року не можуть бути задоволені, оскільки згідно з висновком призначеної ухвалою суду судово-медичної експертизи № 591 від 12.08.2009 року з 15.02.2007 року працездатність ОСОБА_5 була повністю відновлена.

Вимоги позивачки про стягнення з відповідача витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування у сумі 546,53 гривень, проїзду до медичних установ у сумі 296 гривень, придбання нею перуки після лікування на суму 200 гривень не можуть бути задоволені, оскільки зазначені додаткові витрати відшкодовуються в тому випадку, коли вони є обґрунтованими та доведеними. Позивачка не надала суду доказів зазначених додаткових витрат. Крім того, відсутні докази того, що посилене харчування позивачки було обумовлено медичними рекомендаціями при призначенні її лікування, і саме тих продуктів харчування які зазначила позивачка.

Відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, вимоги позивачки про відшкодування шкоди, завданої її майну у вигляді пошкодження одягу, взуття, золотої прикраси також не можуть бути задоволені, оскільки позивачка не довела суду в цій частині ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог.

У відповідності з ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом у залежності від глибини фізичних і душевних страждань, ступеня провини особи, що причинили моральну шкоду, а також інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Однак, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, характер і обсяг заподіяних позивачу страждань, сутність зміни її способу життя, з огляду на істоту позовних вимог, а так само вимоги розумності і справедливості суд вважає, що розмір моральної шкоди, обчислений позивачкою не розмірний, а тому позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 2000 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 150 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 23, 1167, 1187, 1195, 1197 ЦК України, ст. ст. 10,11, 60,61, 79,88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», 3-я особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною подією задовольнити частково.

В задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача втраченого заробітку, витрат, викликаних необхідністю придбання ліків за період лікування з 19.06.2008 року по 5.07.2008 року; витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування у сумі 546,53 гривень, проїзду до медичних установ у сумі 296 гривень; про відшкодування шкоди, завданої майну, ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», розташованого за адресою: 83023, м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 102, ідентифікаційний код № 00180835 на користь ОСОБА_5 одноразово втрачений заробіток за період з 12.01.2007 року по 15.02.2007 року у сумі 2000 гривень; додаткові витрати за період з 12.01.2007 року по 15.02.2007 року у сумі 1134 гривні 80 копійок, моральну шкоду у сумі 2000 гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтопроходка», розташованого за адресою: 83023, м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 102, ідентифікаційний код № 00180835 на користь ОСОБА_5 судовий збір у сумі 150 гривень.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецькій області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Калінінський районний суд м. Донецька.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецькій області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Калінінський районний суд м. Донецька.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Токарєва Н.М.