Рішення № 102297684, 21.12.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 639/4230/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 , с. Зарічне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс", м. Київ треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Адамова Людмила Антонівна, м. Харків та фізична особа ОСОБА_2 , м. Харків про визнання іпотеки припиненою за участю представників учасників справи:

позивача - Болоховцев Є.О.

відповідача - не з`явився

третя особа (ПН ХМГО) - не з`явився

третя особа ( ОСОБА_2 ) - Дергачов В.С., ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства "Дельта банк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В., про визнання припиненою іпотеки.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року скасовано. Провадження у цивільній справі № 639/4230/19 закрито. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.06.2021 справу №639/4230/19 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Дельта банк", в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Адамова Людмила Антонівна, Бусяк А.Ю., про визнання іпотеки припиненою передано для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 09.07.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

26.07.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" надійшла заява, в якій останнє просить суд здійснити заміну відповідача - Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (ідентифікаційний код 34047020) - у справі №639/4230/19 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Дата Фінанс” (код ЄДРПОУ 43086924, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139).

Ухвалою суду від 16.09.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" про процесуальне правонаступництво у справі №639/4230/19 задоволено. Здійснена заміна відповідача у справі №639/4230/19 - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" (код ЄДРПОУ 43086924, 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139).

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Отже, предметом розгляду справи є вимога ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" про визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки №07/001/103/09-КЛТ від 18.05.2009, який був укладений між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") та майновим поручителем ОСОБА_2 та визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки №07/001/104/09-КЛТ від 18.05.2009, який був укладений між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") та майновим поручителем ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує на те, що оскільки на дату подання позовної заяви заборгованість ТОВ “Тріада - КМБ” за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 є погашеною в процедурі банкрутства боржника, а юридична особа ТОВ “Тріада - КМБ” є ліквідованою із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи, є підстави для визнання іпотечного договору №07/001/І03/09-КЛТ від 18.05.2009 та іпотечного договору №07/001/І04/09-КЛТ від 18.05.2009 припиненими.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує на те, що постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника ТОВ “Тріада-КМБ” за основним зобов`язанням та його виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не тягнуть за собою припинення зобов`язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання, оскільки до цього іпотекодержателем було пред`явлено відповідну вимогу до іпотекодавця шляхом подачі позову про звернення стягнення на іпотечне майно. Законодавство у даному випадку не містить вимоги щодо наявності остаточного судового рішення за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки на користь кредитора (іпотекодержателя), тому рішення суду про відмову у зверненні стягнення на предмет іпотеки не припиняє дію іпотечного договору та не є перешкодою для продовження застосування заходів із позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержетеля, що міститься в іпотечному договорі. Так, ТОВ “Тріада-КМБ” ліквідовано ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2014 у справі про банкрутство № 5023/7070/11. Водночас, провадження у справі №2012/8318/2012 за позовом ПАТ “Кредитпромбанк” (правонаступником якого є ПАТ “Дельта Банк”) про звернення стягнення на предмет іпотеки було відкрито 16.11.2012. Таким чином, іпотекодержатель реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки ще до ліквідації ТОВ “Тріада-КМБ” як боржника за основним зобов`язанням, що в розумінні ч. 4 ст. 593 ЦК України є підставою для збереження права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу майновим поручителем такого боржника, після припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2018, на яку посилається позивач як на юридичний факт відсутності боргу, не було встановлено факту відсутності заборгованості за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009, а лише вказано на недоведеність розміру такої заборгованості. Отже, враховуючи сталу судову практику Верховного Суду та Верховного Суду України, відповідно до якої ліквідація боржника - юридичної особи не є підставою для припинення права застави (іпотеки) на майно, передане майновим поручителем, відмінним від боржника, відповідно до умов іпотечного договору, та той факт, що ПАТ “Кредитпромбанк” та ПАТ “Дельта Банк” як попередні кредитори ще до ліквідації ТОВ “Тріада-КМБ” реалізували своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом подання позову до іпотекодавця, підстави для визнання припиненими іпотек за договорами іпотеки №07/001Я03/09-КЛТ та №07/001Л04/09-КЛТ відсутні.

Присутній у судовому засіданні 21.12.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_2 та її представник присутні у судовому засіданні 21.12.2021 зазначили, що вважають позов обґрунтованим та просили суд його задовольнити.

Від третьої особи - приватного нотаріуса Адамової Л.А. до суду надійшло клопотання, в якому вона просить суд розглядати справу за її відсутністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання третьої особи судом не визнавалась.

Представник відповідача у судове засідання 21.12.2021 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 120, 121 ГПК України.

Разом з тим, 21.12.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд відкласти судове засідання на іншу дату на розсуд суду. Клопотання обґрунтовано тим, що 20.12.2021 ТОВ “ФК “Дата Фінанс” було надано повноваження на представництво інтересів та участі у даній справі новому представнику - адвокату Головку В.П. Відповідач просить суд звернути увагу на те, що новому представнику відповідача - адвокату Головку В. П., було надано повноваження на представництво інтересів ТОВ “ФК “Дата Фінанс” лише напередодні судового засідання, а саме 20.12.2021 (згідно з договором про надання професійної правничої допомоги від 20.12.2021), у зв`язку з чим представник не мав змоги належним чином підготуватися до участі у судовому засіданні, ознайомитися з наявними документами та матеріалами справи, а також завчасно знайти засіб транспортування для відрядження у м. Харків (адвокат Головко В. П. працює та проживає у м. Вишневе Київської області). У зв`язку із зазначеним, відповідач просить суд відкласти розгляд справи №639/4230/19, який призначено на 21 грудня 2021 року о 09 год. 15 хв. із наданням можливості новому представнику належним чином ознайомитися з наявними документами та матеріалами справи в подальшому здійснювати ефективний захист охоронюваних прав та інтересів ТОВ “ФК “Дата Фінанс”.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про його відхилення, виходячи з наступного.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За змістом рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України" суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Як свідчать матеріали справи, ухвала про відкриття провадження у справі №639/4230/19 постановлена судом 09.07.2021.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.

Про проведення судового засідання 21.12.2021 відповідач повідомлений належним чином.

У клопотанні про відкладення судового засідання представником відповідача не вказано про необхідність подання відповідачем якихось нових доказів у справі, які не були подані та які мають суттєве значення для вирішення спору по суті.

Явка представника відповідача у судові засідання обов`язковою судом не визнавалась.

При цьому, суд зауважує, що Господарський процесуальний кодекс України (ст. 56) не обмежує кількість представників юридичної особи, які можуть прийняти участь у засіданні господарського суду, отже, відповідач мав можливість забезпечення явки в судове засідання іншого представника товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами частини 2 цієї ж статті, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відзначає, що відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника.

З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що в даному випадку неможливість явки представника відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, оскільки ним не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом обставини.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 26 жовтня 1991 року, що підтверджується Свідоцтвом про укладання шлюбу, виданим Московським відділом РАЦС м. Харкова 26 жовтня 1991 року.

Під час їх перебування у шлюбі, у 2009 році її чоловіком - ОСОБА_2 були придбані нежитлові приміщення №12-38 першого поверху в літ. “И-3”, загальною площею 418,4 кв.м. та нежитлові приміщення №67-:-74 другого поверху в літ. “И-3”, загальною площею 256,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ч. З ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

18 травня 2009 року між ПАТ “Кредитпромбанк” і ТОВ “Тріада-КМБ” був укладений кредитний договір №07/001/09-КЛТ на суму 10000000 грн. з терміном повернення кредитних коштів до 17.05.2012.

18 травня 2009 року між ПАТ “Кредитпромбанк” та ОСОБА_2 були укладені іпотечні договори №07/001/І03/09-КЛТ та №07/01/І04/09-КЛТ, згідно з якими ОСОБА_2 в порядку забезпечення виконання ТОВ “Тріада-КМБ” зобов`язань за умовами кредитного договору передав банку в іпотеку нежитлові приміщення другого поверху №67-:-74 в літ. “И-3”, загальною площею 256,0 кв.м. та нежитлові приміщення першого поверху №12-38 в літ. “И-3”, загальною площею 418,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві власності.

11 березня 2011 року ПАТ “Кредитпромбанк” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ “Тріада-КМБ” про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2011 у справі №5023/1667/11 позов банку задоволений, вирішено стягнути з ТОВ “Тріада-КМБ” на користь ПАТ “Кредитпромбанк” заборгованість за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 у загальній сумі 14613337,95 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2011 у справі №5023/7070/11 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Тріада-КМБ”. У цій же справі ухвалою від 10.11.2011 суд прийняв заяву ПАТ “Кредитпромбанк” з грошовими вимогами до ТОВ “Тріада-КМБ” у сумі 13435261,12 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2014 у справі №5023/7070/11 вимоги кредиторів, в тому числі і вимоги ПАТ “Дельта Банк” на суму 13435221, 12 грн. визнано погашеними.

26 травня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення юридичної особи - ТОВ “Тріада -КМБ”.

09.10.2012 ПАТ “Кредитпромбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Дельта Банк”, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №12-38 в літ. “И-3” та нежитлові приміщення 2-го поверху №67-:-74 в літ. “И-3”, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу позивачем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною, встановленою на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності у порядку встановленому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”; надати позивачу право на отримання буд-яких документів, необхідних для виконання рішення суду, а також всі повноваження необхідні для здійснення продажу іпотечного майна; передати в управління ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ “Кредитпромбанк” предмет іпотеки на період до його реалізації; зобов`язати ОСОБА_2 надати позивачеві всі належні ключі від нежитлових приміщень 1-го поверху №12-38 літ. “И-3”, 2-го поверху №67-:-74 в літ. “И-3”, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та коди доступу до сигналізації спірних нежитлових приміщень.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 червня 2013 року у цій же справі позов ПАТ “Кредитпромбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Дельта Банк”, до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ “Кредитпромбанк” заборгованість за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18 травня 2009 року у розмірі 2241442,95 грн., що складається із заборгованості по кредиту - 1468978,35 грн., пені за несвоєчасне погашення кредитів та нарахованих процентів - 772464,60 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №12-38 в літ. “И-3” та нежитлові приміщення 2-го поверху №67-:-74 в літ. “И-3”, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , і належать на праві приватної власності ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2013 року, за результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ “Кредитпромбанк”, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 червня 2013 року змінено, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №07/001/103/09- КЛТ, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху №67-:-74 в літ. “И-3”, загальною площею 256,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить відповідачу на праві приватної власності згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №22588404 від 27.04.2009, виданого КП “Харківське міське БТІ” номер запису 1268 в книзі 1, реєстраційний № 27146363, шляхом продажу ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ кредитпромбанк” від свого імені зазначеного предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною встановленою на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчої за звичайну ціну на цей вид майна у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Надано ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ “Кредитпромбанк” право ні отримання будь-яких документів необхідних для виконання рішення суду, в тому числі але не виключено право на отримання витягу (на відчуження) з реєстру прав власності на нежитлові приміщення 2-го поверху №67-:-74 в літ. “И-3”, загальною площею 256,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві приватної власності згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22588404 від 27.04.2009, виданого КП “Харківське міське БТІ” номер запису 1268 в книзі 1, реєстраційний №27146363, а також всі повноваження, необхідні для здійснення продажу нерухомого майна.

З метою забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням, передано в управління ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ “Кредитпромбанк” предмет іпотеки - нежитлові приміщення 2-го поверху №67-:-74 в літ. “И-3”, загальною площею 256,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві приватної власності згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22588404 від 27.04.2009, виданого КП “Харківське міське БТІ” номер запису 1268 в книзі 1, реєстраційний №27146363 на період до його реалізації, а саме до часу укладення договору купівлі-продажу з третьої особою.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №07/001/104/09- КЛТ, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху №12-38 в літ. “И-3”, загальною площею 418.4 кв.м., що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить відповідачу на праві приватної власності згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 7694649 від 06.07.2005 , виданого Комунальним підприємством “Харківське міське БТІ” номер запису 1268 в реєстрі 1, реєстраційний № 10834651, шляхом продажу ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ “Кредитпромбанк” від свого імені зазначеного предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за ціною встановленою на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, на рівні не нижчої за звичайну ціну на цей вид майна у порядку встановленому статтею 38 Закону України “Про іпотеку”.

Надано ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ “Кредитпромбанк” право на отримання будь-яких документів необхідних для виконання рішення суду, в тому числі але не виключно право на отримання витягу (на відчуження) з реєстру прав власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 12-38 в літ. “И-3”, загальною площею 418.4 кв.м., що знаходиться за пресою: АДРЕСА_1 , та належить відповідачу на праві приватної власності згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №7694649 від 06.07.2005, виданого Комунальним підприємством “Харківське міське БТІ” номер запису 1268 в книзі 1, реєстраційний № 10834651, а також всі повноваження, необхідні для здійснення продажу нерухомого майна.

З метою забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку рухомого майна згідно з його цільовим призначенням, передати в управління ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ “Кредитпромбанк” предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 12-38 в літ. “И-3”, загальною площею 418 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить відповідачу на праві приватної власності згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №7694649 від 06.07.2005, виданого КП “Харківське міське БТІ” номер запису 1268 в книзі 1, реєстраційний № 10834651 на період до його реалізації, а саме до часу укладення договору купівлі-продажу з третьої особою.

Зобов`язано ОСОБА_2 надати ПАТ “Кредитпромбанк” в особі Харківської філії ПАТ Кредитпромбанк” всі належні ключі від нежитлових приміщень 1-го поверху №12-38 в літ. “И-3”, загальною площею 418,4 кв.м. та 2-го поверху №67-:-74 в літ. “И-3”, загальною площею 256,0 кв.м. та коди доступу до сигналізації цих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині заочне рішення залишено без змін.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 листопада 2017 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Дергачова В.С. задоволено. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 червня 2013 року і рішення Апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2013 року скасовані. Відмовлено у задоволені позову ПАТ “Кредитпромбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Дельта Банк”, до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

09.09.2020 між ПАТ “Дельта банк” та ТОВ “ФК “Дата Фінанс” укладено договір про відступлення прав вимоги №2304/К/1, предметом якого є відступлення прав вимоги до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів, фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, у т.ч. права вимоги за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 та іпотечним договором №07/001/I03/09-КЛТ, та іпотечним договором №07/001/I04/09-КЛТ від 18.05.2009, внаслідок чого ТОВ “ФК “Дата Фінанс” набув статус нового кредитора.

Звертаючись з даним позовом до суду позивачка вказує на те, що оскільки заборгованість за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 була визнана погашеною, то слід дійти висновку, що з 13.05.2014 основне зобов`язання за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 є припиненим на підставі ухвали господарського суду Харківської області у справі №5023/7070/11. Крім того, юридичний факт відсутності боргу за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 був встановлений постановою Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2018 у справі №2012/8318/2012, якою було відмовлено у задоволенні позову ПАТ “Дельта Банк” як правонаступнику ПАТ “Кредитпромбанк” у зверненні стягнення на предмет іпотеки. Отже, з моменту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи ТОВ "Тріада-КМБ", а саме: з 26.05.2014 основне зобов`язання за кредитним договором є припиненим на підставі ст. 609 Цивільного кодексу України. Таким чином, на дату подання цієї позовної заяви заборгованість ТОВ “Тріада-КМБ” за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 є погашеною в процедурі банкрутства боржника, а юридична особа ТОВ “Тріада-КМБ” є ліквідованою із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи, що є підставами для визнання іпотечного договору №07/001/103/09-КЛТ від 18.05.2009 та іпотечного договору №07/001/І04/09-КЛТ від 18.05.2009 припиненими.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В той же час, статтею 609 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Судом встановлено, що боржника за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 - ТОВ “Тріада-КМБ” було ліквідовано, про що 26.05.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис №14781170022000561 про припинення юридичної особи.

Отже, кредитний договір №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 як зобов`язання у розумінні положень ЦК України, припинив свою дію одночасно із ліквідацією ТОВ “Тріада-КМБ” з 26.05 2014.

Згідно положень статті 1 Закону України “Про іпотеку” іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Частиною 5 статті 3 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 17 Закону України “Про іпотеку”, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

У відповідності до статті 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно частини 1 статті 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення іпотеки.

У постанові від 25 грудня 2019 року у справі №607/11446/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи боржника за основним зобов`язанням і його виключення з Реєстру не припиняє іпотеку, якщо кредитор до виключення боржника з цього Реєстру реалізував своє право щодо іпотекодавця, пред`явивши до нього позов.

Вказаний висновок Верховного Суду ґрунтується на положенні частини 4 статті 593 ЦК України, яку Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018, який набрав чинності 04.02.2019, доповнено нормою про те, що припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов`язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред`явлення вимоги.

У Прикінцевих та перехідних положенням вказаного Закону зазначено, що цей закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України “Про іпотеку”, що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Відповідач, висловлюючи свою правову позицію у відзиві і обґрунтовуючи свою незгоду з вимогами позивача, спирається на положення частини 4 статті 593 ЦК України і зазначає, що провадження у справі №2012/8318/2012 за позовом ПАТ “Кредитпромбанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки було відкрито 16.11.2012. На думку відповідача, ПАТ “Кредитпромбанк” як іпотекодержатель такими діями реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет іпотеки ще до ліквідації ТОВ “Тріада-КМБ” як боржника за основним зобов`язанням, що в розумінні частини 4 статті 593 ЦК України є підставою для збереження права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу майновим поручителем такого боржника, після припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації боржника – юридичної особи.

Між тім суд не може погодитися із застосуванням до спірних правовідносин зазначених норм ЦК України.

Так, суд вважає, що вказані положення підлягають застосуванню в залежності від факту наявності чинного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, наявності відносин, що виникли до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" і продовжують існувати після введення його в дію, а також з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ “Кредитпромбанк” у листопаді 2012 року звернувся з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа №2012/8318/2012). Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2018 у справі №2012/8318/2012 в задоволенні позовних вимог ПАТ “Дельта Банк” як правонаступнику ПАТ “Кредитпромбанк” щодо звернення стягнення на предмет іпотеки було відмовлено.

Подання позову ПАТ “Кредитпромбанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, і постанова Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2018 у справі №2012/8318/2012 відбулись до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування".

Фактично, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №14781170022000561 від 26.05.2014 про припинення юридичної особи - ТОВ “Тріада-КМБ” і ухвалення постанови Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2018 у справі №2012/8318/2012, дають підстави суду дійти висновку про відсутність станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" будь – яких відносин як за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009, так і за іпотечним договором №07/001/I03/09-КЛТ та іпотечним договором №07/001/I04/09-КЛТ від 18.05.2009.

Як вбачається зі змісту постанови Апеляційного суду Харківської області від 19.07.2018, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині розміру заборгованості, банк посилався на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2011 у справі №5023/1667/11, яким задоволено позовні вимоги до ТОВ “Тріада-КМБ” про стягнення заборгованості за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 у загальній сумі 14613337,95 грн., у тому числі заборгованість за кредитом в сумі 11799900,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 2040973,35 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредитів та нарахованих процентів в сумі 772464,60 грн. Як вбачається з рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2011 у справі №5023/1667/11 заборгованість ТОВ “Тріада-КМБ” за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18.05.2009 у сумі 14613337,95 грн. визначена станом на 28 лютого 2011 року. У вказаній постанові зазначено, що матеріали цивільної справи не містять розрахунку заборгованості в сумі 2241442,95 грн., яка, за версією позивача, складається з заборгованості по кредиту у розмірі 1468978,35 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту та нарахованих процентів у сумі 772464,60 грн. При цьому позивач не надав ні суду першої інстанції, а ні апеляційному суду жодного розрахунку складових загальної суми боргу.

Скасовуючи заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 червня 2013 року і рішення Апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2013 року, судова колегія зазначила, що задовольняючи позовні вимоги про звернення стягнення не предмет іпотеки, суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність належних доказів про обсяг заборгованості, не з`ясував час виникнення цієї заборгованості, її складові, період, за який вони нараховані.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи (т.4 а.с. 3-13) 27 вересня 2013 року між ПАТ “Кредитпромбанк” та Публічним акціонерним товариством “Дельта Банк” (далі за текстом - ПАТ “Дельта банк”) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги (реєстр.№2466, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г), відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених вказаним договором, ПАТ “Кредитпромбанк” передав (відступив), а ПАТ “Дельта Банк” прийняв права вимоги (набув статус нового кредитора) за кредитними договорами у відповідності до переліку, визначеному додатком №1 (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) до договору купівлі - продажу.

Як вбачається з додатку №1 (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) до договору купівлі-продажу прав вимоги укладеного між ПАТ “Кредитпромбанк” та ПАТ “Дельта Банк” від 27.09.2013, основна непогашена сума кредиту; сума нарахованих, але не сплачених процентів; фактичний розмір невиконаного грошового зобов`язання; купівельна ціна за кредитним договором №07/001/09-КЛТ від 18 травня 2009 року - дорівнює 0,00 грн.

Крім цього, обов`язковому врахуванню підлягає конституційний принцип незворотності дії закону у часі, передбачений статтею 58 Конституції України.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч.1 ст. 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Застосування положень частини 4 статті 593 ЦК України до відносин, які існували до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, можливо лише тільки у тому випадку, якщо це пом`якшує або скасовує відповідальність особи. Але це не може застосовуватися до випадків звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки такі дії не спрямовані на пом`якшення або скасування відповідальності особи, а навпаки мають на меті позбавлення особи її власності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №07/001/103/09-КЛТ від 18.05.2009, який був укладений між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" та майновим поручителем ОСОБА_2 .

Визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №07/001/104/09-КЛТ від 18.05.2009, який був укладений між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" в особі Харківської філії (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" та майновим поручителем ОСОБА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 43086924) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) - 4540,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дата Фінанс" (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4-А, оф. 139, код ЄДРПОУ 43086924).

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Адамова Людмила Антонівна (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 96).

Третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Повне рішення підписано 29 грудня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова